Вполювати волинську мідь

Вполювати волинську мідь

Чому ціна на мідний спецдозвіл на аукціоні в лютому зросла в 483 рази? Що втратить переможець торгів, якщо відмовиться заплатити за спецдозвіл? Які перспективи видобування металу в Україні? 

Мідний аукціон: конкуренція рухає ціну

25 лютого відбувся он-лайн аукціон з продажу спецдозволу на геологічне вивчення включно з дослідно-промисловою розробкою покладів мідних руд “Рудоносного поля Заліси-Шменьки“, терміном на 5 років. 

Довідково: Ділянка “Рудоносне поле Заліси-Шменьки” розташована на території Ковельського району Волинської області за 1 км на північ від с. Шменьки. Площа ділянки 2,3 тис. га. Детальний опис ділянки доступний за посиланням (завантажується PDF-файл).

В торгах взяли участь 5 компаній: 

  1. ТОВ “Завод Екосплав”,
  2. ТОВ “Ливарний завод “Символ”,
  3. ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнання”,
  4. ТОВ “Спецтермомонтаж-Енерго”,
  5. ТОВ “БЛ-Ресурс”.

Аукціон стартував з 42,6 тис. грн. Початкові заявки були в діапазоні від 60 тис. грн до 206,5 тис. грн. Але вже в першому раунді двоє учасників суттєво вирвалися вперед: запропонували за лот 20,5 (ТОВ “Спецтермомонтаж-Енерго”) і 20,55 млн грн (ТОВ “БЛ Ресурс“). В другому раунді Спецтермомонтаж-Енерго залишився при своїх 20,5, а БЛ Ресурс підняв ставку до 20 561 000 грн. Зрештою ця ставка і стала переможною. Троє інших учасників запропонували за спецдозвіл 185 тис. грн, 1,5 млн грн і 1,55 млн грн.

Щоб купити спецдозвіл, БЛ Ресурс має сплатити ще вартість аукціонної і геологічної інформації, загальною сумою понад 640 тис. грн. Таким чином, загалом мідний дозвіл стане переможцю у 21,2 млн грн.

Дорога мідь

Представник ТОВ “БЛ Ресурс” підписав протокол торгів вже на наступний день (тут завантажується протокол торгів). Це може свідчити про намір сплатити запропоновану вартість спецдозволу. Водночас, другий номер – ТОВ “Спецтермомонтаж-Енерго” – не відмовився від очікування, а значить, якщо ТОВ “БЛ Ресурс” відмовиться купити спецдозвіл, право викупу перейде до наступного учасника. 

Зауважимо, якщо переможець не заплатить обіцяні 20 566 000 грн ($750 000), то втратить усього 8,5 тис. грн гарантійного внеску ($310). 

Як заявили NADRA.info в Державній службі геології та надр України, станом на 10.03.2021, договір з ТОВ “БЛ Ресурс” підписано ще не було.

Генеральний директор Костянтинівського заводу металургійного обладнання Євген Рожков заявив NADRA.info, що цінову пропозицію переможця торгів можна вважати завищеною.

“Ми виробляємо мідну продукцію. Але ми не маємо досвіду розробки рудних родовищ. Ми працюємо чисто з міддю, з металом, ми металургійний завод. Так, нам хотілося би спробувати видобувати руду і працювати як заводи в Казахстані, на Уралі, які працюють на руді. Але спецдозвіл на аукціоні – це ж не про видобування, а про геологічне вивчення, його ще потрібно дорозвідувати. Як можна платити 20,5 млн грн за право дорозвідати родовище? Тому 1,55 млн грн, які запропонувала наша компанія – це максимально обгрунтована ставка”, – заявив Євген Рожков. 

Інший учасник аукціону, який побажав залишитися неназваним, в телефонному коментарі NADRA.info заявив: “Можливо, ми замало знали про цей лот до початку торгів, і наша компанія не змогла запропонувати більше, ніж запропонувала. Можливо, якби ми більше знали про цю ділянку, ризики і її перспективність – можливо [ми б шукали партнерів і підвищили ставки]. Але мене не дивує ціна. Попит на мідь у світі стабільно зростає, тому я би не здивувався, якби кінцева ціна була б ще вищою”.

Понад 20 млн грн за спецдозвіл на Заліси-Шменьки – сума співмірна з ціною спецдозволу, яким вже користується комунальне підприємство “Волиньприродресурс” Волинської обласної ради. За даними ДНВП “Геоінформ України”, підприємство сплатило за спецдозвіл 21 806 900 грн, в т.ч. 3 634 483 грн ПДВ.

Довідково: КП “Волиньприродресурс” володіє спецдозволом №6189 на родовище Жиричі (руди самородно-мідні, видобування). Спецдозвіл було отримано в березні 2017 р. на 20 років. Супутні корисні копалини – золото і срібло.

Хоча Волиньприродресурс не брав участі в торгах, директор підприємства Анатолій Капустюк уважно стежив за аукціоном.

“Ця ліцензія дотична до нашої, з Жиричами – стінка в стінку. Ми відстежували даний аукціон, і знали завчасно про номінування ділянки. Але не брали участі у аукціоні, бо розуміли, що вартість даного спецдозволу сягне щонайменше 20 млн грн, а таких вільних коштів у нашого КП поки немає, та і сам спецдозвіл лише на 5 років ДПР, які, як показує практика, пролетять дуже швидко і майже весь цей час в наших реаліях з’їсть розробка документів та їх погодження, так що на саму дослідно промислову розробку може не вистачити часу. А наші загальні витрати на свій мідний спецдозвіл сягнули близько 40 млн грн – включаючи вартість ліцензії, проектну документацію, буріння та лабораторні дослідження. Тому нам потрібно освоювати нашу ділянку Жиричі, а не розпорошувати свою увагу та кошти на інші”, – говорить Анатолій Капустюк. 

Директор Волиньприродресурсу визнає: Заліси-Шменьки – перспективна ділянка, але успіх її освоєння – не гарантовано

Унікальність наших волинських і рівненського Рафалівського родовища – самородна мідь. Оксидні родовища в світі є. Самородне було в Канаді – воно зараз не розробляється. Ще є в Росії, в Якутії, і воно також не розробляється. Тобто, фактично в світі ці наші родовища – чи не єдині, і тим самим дуже цікаві. Але специфіка міді – держава не гарантує наявність покладів на ділянці, і що дійсно буде відповідати вміст тому, який заявлений. Адже спецдозволи видаються на умовах економічного ризику”, – попереджає Анатолій Капустюк. 

І додає, що більше, ніж це відображено в офіційних звітах, про Заліси-Шменьки міг би розповісти геолог ПДРГП “Північгеологія” Василь Приходько. 

“Дослідженням, освоєнням і закриттям титулу [ділянки] займалася Північгеологія. Ініціатором і розробником був геолог Василь Леонтійович Приходько. На жаль, восени він від COVID помер. Він реально знав, що там насправді є. Це була його справа. Людина жила цим. Рафалівка, Жиричі і Заліси-Шменьки – це три його дітища”, – пояснює Капустюк.

Фактор геології

Нагадаємо, в БЛ Ресурс відмовилися коментувати результати аукціону. Тим часом наші джерела на ринку говорять, що в компанії “добре знали, за що торгувалися”. Хоча БЛ Ресурс ще немає жодного спецдозволу, новачками в надрах компанію не назвати.

Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ “БЛ Ресурс” володіють троє громадян України: Євген Львовський з Донецька, Микита Балабан і Сергій Азюковський з Києва. 

Микита Балабан є сином Вінідікта Балабана, який спільно з Азюковським і Львовським володіють ТОВ “ГК “Укргеопроект”. Серед видів діяльності “Добування залізних руд”, “Добування руд інших кольорових металів”, “Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю”, але спецдозволів товариство не має. 100% власником і директором Вінідікт Вінідіктович став у липні 2020 р. – після того, як у березні 2020, ще за попереднього власника, компанію очолив Сергій Азюковський. Цікаво, що в травні 2019 році Вінідікт Балабан подавав декларацію як кандидат на посаду заступника Голови державної фіскальної служби. 

Та ключовою фігурою з точки зору геології в засновниках БЛ Ресурс можна вважати Сергія Азюковського. Пан Азюковський у 2013 році очолював Українську геологічну компанію. А в 2009 і в 2010 рр. керував ПДГРП “Північгеологія”. А саме Північгеологія, нагадаємо, проводила геологорозвідку на рудоносному полі “Заліси-Шменьки”. Тобто, з трьох співвласників ТОВ “БЛ Ресурс”, саме Сергій Азюковський може володіти найповнішою інформацією про реальну цінність ділянки.

Кар’єр чи шахта?

Якщо переможець аукціону 25.02.2021 викупить свій лот, він стане третім власником мідного спецдозволу. 

Окрім КП “Волиньприродресурс”, ще один спецдозвіл має ТОВ “Північно-Західне Видобування”№4735 на рудопрояв Південно-Рафалівський (руди самородно-мідні, ГВ+ДПР). Спецдозвіл було отримано в березні 2016 р., і в березні 2021 р. він закінчується. 

Директорка компанії Дана Кленик в телефонному коментарі заявила NADRA.info, що наразі ТОВ ПЗВ працює над продовженням спецдозволу, але про видобування міді говорити ще зарано.

“Ділянка недостатньо вивчена, щоб говорити про підтвердження чи спростування економічної доцільності [розробки]. Потрібно продовжити геологічне вивчення”, – заявила Дана Кленик.

Водночас, пані Кленик підтвердила, що компанія вела переговори щодо участі в освоєнні українських покладів мідних руд з польською корпорацією KGHM Polska Miedź S.A.

Про переговори з поляками NADRA.info заявив і Анатолій Капустюк. 

“Були перемовини з Польською Міддю. Вони приїжджали до нас, ми спілкувалися, ще в 2019 р., але роботі завадив COVID. Ми обговорювали перспективу будівництва шахти і збагачувального комбінату. Вони хотіли брати концентрат: залізничну лінію, первинне збагачення і – концентрат на Польщу. Ми ж наполягали на тому, щоб повноцінне збагачення було на території нашої області. Щоб експортувати не сировину. Ми були в переговорному процесі, але він підвис. А потім стався COVID…” – згадує директор КП “Волиньприродресурс”. 

Щодо способу видобування, Анатолій Капустюк розповідає про можливі варіанти.

“Структура наших ділянок відрізняється. В Рафалівці це вихід пласту – ближче до поверхні. Там три горизонти сходяться в один, і є можливість розробляти родовище відкритим кар’єрним методом. Хоча є і свої мінуси – самородна мідь не любить воду (поверхневі опади, вода, одразу окиснення і втрачається економічна доцільність розробки).  Якщо ж говорити про Заліси-Шменьки чи Жиричі – видобування тільки шахтним методом, маємо три горизонти: 300, 350 і найнижчий шар – 420 м. Це у нас, і так само і в них [на Заліси-Шменьки]”, – говорить Капустюк. 

Обсяг інвестицій в повноцінне освоєння родовища, включаючи будівництво шахт і збагачувального комбінату він оцінює в сотні мільйонів доларів. Попри поки що непідйомні суми інвестицій, Анатолій Капустюк на позитиві:

“Шахти ми ще не закладали. Зробили три свердловини, всі лабораторні дослідження, розробили всі проекти розробки, затвердили їх. Пройшли всю процедуру документальну. У нас є можливість приступити будувати шахту. Але для цього потрібні великі інвестиції. Розвідка, яку ми провели – підтвердила наявність міді на всіх трьох горизонтах. Чітко на всіх трьох горизонтах. Концентрація – це комерційна таємниця. Єдине що можу сказати – мідь навіть візуально проглядалася. А це показник”. 

Ще один важливий показник – світовий попит на мідь, який зростає. 

“Наприкінці лютого ціни на мідь на Лондонській біржі металів перевищили $9600 за тонну. Така ціна не протрималася довго і березні мідь торгуєтся по $8900+, але загалом це недалеко від абсолютного рекорду, встановленого в 2011 р. І як пишуть аналітики світового ринку металів запаси міді на ліцензійних складах біржі близькі до 15-річного мінімуму. Також очікується, що в 2021 р глобальне виробництво міді зросте на менше ніж 2,5%,  в той час як споживання додасть 5% до показника минулого року. Найбільший попит на мідь формуватиме сфера комунікацій та транспортної електричної інфраструктури, зокрема масове будівництво зарядних станцій для електромобілів”, – говорить аналітик експертно-наукової групи “Цінова та ринкова аналітика” Вадим Одаренко.

Читайте також: Бурштиновий рок: компанія Войцеха Бальчуна видобуває коштовне каміння в Україні

Читайте також: Бурштинові торги в Луцьку: до $3700 за кілограм