Роман Опімах: 110 надрокористувачів заявили про форс-мажор

Від початку повномасштабної війни РФ проти України в лютому 2022 р., до Державної служби геології та надр надійшли листи від 110 надрокористувачів щодо настання форс-мажорних обставин. Про це розповів Голова Держгеонадр Роман Опімах в інтервʼю виданню GMK Center (автор Юрій Григоренко) під заголовком Роман Опімах: «Від початку війни ми видали 61 спецдозвіл щодо корисних копалин». Передруковуємо цікавий матеріал.

Глава Державної служби геології та надр – про поточну ситуацію у видобувній галузі України

Українська видобувна галузь суттєво постраждала внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією РФ проти України. Незважаючи на скорочення економічної активності в галузі, держава намагається покращити стан галузі, сприяти збільшенню видобутку важливих в умовах енергетичної кризи корисних копалин, спростити доступ надрокористувачів до геологічної інформації та дерегулювати всю галузь. Про це в інтерв’ю GMK Center розповів глава Державної служби геології та надр України (Держгеонадр) Роман Опімах.

GMK Center: З якими поточними проблемами стикаються підприємства видобувної галузі?

Роман Опімах: В матеріалах видання The Washington Post вартість покладів копалин, які розташовані на окупованій території, оцінено у $12,4 трлн (аналіз канадської компанії SecDev). За попередніми розрахунками, збитки за втраченою вигодою, завдані українським надрам військовими діями і агресією РФ проти України, по Донецькій та Луганській областях та АР Крим становлять 7,76 млрд грн. З 2014 року на сьогодні Україна втратила доступ до розробки великої кількості свої родовищ різних корисних копалин, а також близько 500 виданих спеціальних дозволів на їх пошук та розробку (20% від чинних).

Офіційна інформація щодо змін у видобутку корисних копалин, спричинених веденням бойових дій, у 2022 році відсутня, оскільки річний звітний період за затвердженими формами звітності 5-ГР, 6-ГР, 7-ГР починається в січні-лютому наступного року. Водночас варто зауважити, що до Держгеонадр надійшли листи від 110 надрокористувачів щодо настання форс-мажорних обставин.

За даними ОП «Укрметалургпром», поточне виробництво металургійних комбінатів становить 15% від довоєнного рівня, а гірничо-збагачувальних комбінатів – близько 20%. Більшість гірничо-збагачувальних комбінатів України взагалі призупинили видобуток – Інгулецький ГЗК, Південний ГЗК, Північний ГЗК, ГЗК «АрселорМіттал». А Полтавський ГЗК та Центральний ГЗК скоротили завантаженість на 50-70%. Основні причини: обмежена логістика через блокування або руйнування портових потужностей (70% виробленої продукції традиційно експортувалося морськими шляхами), технічні складнощі із проходженням державного кордону з країнами ЄС, стрімке падіння цін на продукцію ГМК (зниження на 34% для залізорудного концентрату та на 27% – для гарячекатаного рулону).

За даними Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів, обсяги випуску й реалізації будівельних матеріалів (цемент, щебень, скло, цегла, сухі негіпсові суміші, пінопласти, лаки/фарби та керамічні плитки) зменшилися – скорочення становить від 15% до 50%. Основні причини: втрата виробництв на сході та півдні країни, а також скорочення економічної активності, майже повне зупинення комерційного будівельного сегменту ринку.

Які ліцензії зараз продає Держгеонадр? Чи відбувається процес вилучення ліцензій?

– Від початку бойових дій і до листопада Держгеонадр видала 61 спеціальний дозвіл для геологічного вивчення надр із дослідно-промислової розробкою, а також видобування піску та суглинку, води підземної питної, мінеральної та технічної, піщано-гравійної суміші, руд міді, каолінів, пегматів, торфу, гіпсу, граніту, вапна, бурштину, а також нафти і газу.

Державна служба геології та надр України може анулювати спеціальний дозвіл лише за рішенням суду (крім випадків, коли користувач відмовляється від користування надрами або досягнута мета надання дозволу). У зазначений період Держгеонадр звернулася до суду з адміністративним позовом щодо анулювання 17 спеціальних дозволів на користування надрами через порушення законодавства. Розгляд справи в суді вимагає певного часу, тому рішення про анулювання дозвільних документів ще не прийняті. У цей період спеціальні дозволи зупинені, тобто геологорозвідувальні роботи чи промислова розробка корисних копалин у межах ділянок надр не здійснюється.

Чи заморожуються інвестиції в наявні проєкти у видобувній галузі?

– За прогнозами, зокрема Асоціації газовидобувних копаній України, падіння видобутку природного газу в 2022 році може сягнути 8-10%. Левова частка видобутку природного газу припадає на кілька областей України – переважно Харківську та Полтавську, а також Сумську, Чернігівську, Дніпропетровську та Луганську.

Зазначимо, що 11 із 13 чинних вуглеводневих договорів у рамках угод про розподіл продукції (УРП) призупинені у зв’язку із форс-мажорними обставинами. У рамках реалізації проєктів з розвідки та розробки нафтогазоносних надр шельфу Чорного моря, роботи НАК «Нафтогаз України» за наданими у 2021 році спеціальними дозволами були зупинені в зв’язку з військовими діями.

Якою є поточна ситуація з літієвими родовищами?

– Державним балансом корисних копалин України обліковуються три родовища – Шевченківське родовище спондуменових руд, Полохівське родовище петалітових руд і ділянка Добра сподумен-петалітових руд. На Полохівське родовище надано спецдозвіл, зараз проводяться закордонні лабораторні тести щодо частки вилучення продукції з концентрату.

Наприкінці 2021 року ділянка Добра була номінована іноземним інвестором для винесення на конкурс з укладання угоди про розподіл продукції. Визначено відповідальний орган за організацію конкурсу – Мінекономіки. Водночас станом на 19.10.2022 р. Окружним адміністративним судом міста Києва скасовано наказ Держгеонадр від 08.11.2021 №846 «Про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами» та зобов’язано подати звіт про виконання судового рішення щодо розгляду заяви на отримання спеціального дозволу з метою видобування літієвих руд ділянки Добра. Судові рішення можуть зашкодити виставленню цієї ділянки на відкритий конкурс.

В Україні існують перепони для залучення інвестицій у розробку літієвих покладів.

Капіталоємність і тривалість. Для реалізації проєкту з видобутку та збагачення (переробки) літієвих руд знадобиться понад $150 млн та, з урахуванням часу на будівництва рудника, не менше 7 років. У таких обсягах борговий довгостроковий капітал в Україні є недоступним, а інвестори з власним фондом відсутні. Бракує й іноземного капіталу, який готовий увійти в цей бізнес в Україні.

Обмежений доступу до технологій. В Україні відсутні практичні знання в частині проєктування і спорудження підземних шахт з видобування літію, сучасні технології збагачення та переробки літію, а також відповідна експертиза роботи з ними.

Перераховані проблеми є широко розповсюдженими у світі, зокрема жодний новий проект з комерційного видобутку літієвої руди не був реалізований в Європі в XXI столітті.

Відведення землі. Отримання доступу до земельних ділянок є також достатньо складним питанням у багатьох країнах світу. Право на користування надрами не надає права на доступ до відповідних земельних ділянок. В Україні понад 90% площі земель, що знаходяться в межах контуру об’єктів надрокористування, вже перебувають у приватній власності. Таким чином, проведення робіт вимагатиме заключення договорів оренди або сервітуту з власниками земельних паїв, які можуть заблокувати роботу інвестора. Після відкриття ринку землі з’явиться можливість їх викупу та зміна цільового призначення.

Сьогодні вже відсутня вимога щодо отримання окремого дозволу на зняття родючого шару. Також дані про такий шар на земельних ділянках з кадастровими номерами вже вказано на мапі Державного геологічного порталу, який дає змогу дізнатися про приналежність земельних ділянок. Крім того, для реалізації переважного права викупу земельної ділянки (згідно з вимогами ст. 130-1 Земельного кодексу України) починаючи з травня 2021 року у витягах із земельного кадастру зазначається інформація про спеціальні дозволи на користування надрами на земельній ділянці, що надає надрокористувачу першочергове право викупу такої землі у разі її продажу (окремі види корисних копалин загальнодержавного значення). Також, згідно зі ст. 66 Земельного кодексу, власникам спеціальних дозволів на користування надрами загальнодержавного значення земельні ділянки надаються шляхом встановлення сервітутів на період дії таких дозволів. Чинним законодавством також передбачена процедура примусового викупу земельних ділянок під суспільні потреби в разі розміщення на них об’єктів, пов’язаних із видобуванням корисних копалин.

Засекреченість інформації про запаси корисних копалин має національну специфіку.

Невід’ємною складовою економічного аналізу та проєктно-кошторисної документації проєктів є відомості про якість і кількість запасів. Це передбачає передання повних даних про родовище сервісним компаніям, що спеціалізуються на оцінці запасів. З огляду на те, що ці відомості становлять державну таємницю, проєктування рудника чи розробка процесу збагачення, а також ведення переговорів з потенційними інвесторами є майже неможливим. По завершенню війни цей архаїзм має піти у минуле.

З огляду на енергокризу в Європі, чи докладає Держгеонадр додаткових зусиль щодо видобутку енергоносіїв?

– Держгеонадр підготувала перелік законсервованих та ліквідованих свердловин (близько 250) підпорядкованого підприємства ПрАТ «НАК «Надра України». Цей перелік був наданий Міненерго, а також розісланий надрокористувачам, які володіють спецдозволами на видобування вуглеводнів на відповідних територіях і можуть відновити видобуток природного газу.

Також Держгеонадр оголосила аукціони на 8 нафтогазоносних ділянок надр, онлайн-торги мають відбутися 29 листопада 2022 року. Ще 15 нових ділянок готові бути виставлені на наступний раунд аукціонів, наразі очікується номінація ринку.

Проєкти в західних регіонах Україні розвиваються, і тішить, що одна з укладених наприкінці 2020 року УРП з квітня цього року вже дає продукцію. Варто зазначити, що триває пошук гідного інвестора для відновлення проєкту Олеської УРП, видобування на ділянці площею понад 6 тис. км.

Також з метою підготовки до проходження опалювальних сезонів відібрали та направлели для подальшого використання в роботі перелік родовищ торфу, розташованих на території семи областей.

Що є в найближчих планах Держгеонадр?

– Команда Держгеонадр разом з Міндовкілля невпинно рухається шляхом діджиталізації своїх послуг, стаючи сучасною сервісною службою за найвищими стандартами сьогодення. Діджиталізація спрямована на нівелювання суб’єктивного фактору, пришвидшення процесів та спрощення доступу користувачів до геологічної інформації.

Уже третій рік поспіль успішно працюють електронні торги з продажу спеціальних дозволів, аукціони показали приклад прозорості та зручності. Від січня 2023 року корисні копалини місцевого значення також продаватимуться виключно таким чином (пісок, вапняк, гажа, гіпс, сапропель, крейда, суглинок, супісок).

Ми створили Державний геологічний портал, який об’єднує 15 інформаційних баз даних. На інтерактивній мапі у відкритому доступі (тимчасово обмежений, вхід за активізованим ЄЦП) розміщено інформацію про понад 3 тисячі спецдозволів та майже 8 тисяч контурів родовищ, 18 тис. сейсмічних профілів, актуалізовано реєстр 12 тис. нафтогазових свердловин. Додано інформацію про земельні ділянки та національні парки по всій території України, а також про тисячі об’єктів із групи будівельних корисних копалин, розробка яких необхідна для відбудови країни.

Це дає змогу потенційним інвесторам проводити власні вишукування, обирати об’єкти та приймати рішення не виходячи із офісу. Програма сканування геологічних звітів триває (35% зі 180 тис. одиниць зберігання вже оцифровано) та має отримати новий потужний поштовх, завдяки підтримці програм ЄБРР.

Також ми розробили Електронний кабінет надрокористувача – продукт, який не має аналогів в Європі, за оцінкою Асоціації європейських геологічних служб. Кожен заявник має змогу спілкуватися онлайн з державою через свій особистий кабінет, ініціювати нові ділянки надр, зміни до чинних документів, а також звітувати за допомогою сучасних інтерактивних засобів.

Усі ці кроки мають активізувати роботу галузей надрокористування, стимулювати ринок великих інвестицій. Саме залучення нових капіталів і сучасних технологій є одним із ключовим наших пріоритетів.

Ми модернізуємо правила гри у сфері надрокористування шляхом осучаснення регулювання галузі. Використовуємо прогресивні міжнародні практики, у чому нам допомогли європейські експерти, працюючи над оновленням Кодексу про надра.

Законопроєкт №4187, який готується до другого читання, передбачає суттєву дерегуляцію у сфері надрокористування. Зокрема, передбачено таке:

• скасування дублюючих погоджень та дозволів, а також лібералізація обігу спецдозволів – вільне відчуження прав на користування надрами;
• зменшення надмірних повноважень місцевих громада (залишаючи за ними право ефективного впливу на надрокористувача);
• підтримка «малого надрокористування» – позааукціонне надання спецдозволів на розробку корисних копалин місцевого значення для власників земель площею до 25 га.

Очікуваний результат – спецдозвіл на користування надрами може бути виданий за 50 днів, із початком видобутку через 5 місяців (без урахування необхідного часу на підготовку надрокористувачем необхідних проєктних документів).