Ігор Ільчишен: Бурштин може приносити в Україну додатковий капітал
Авторський блог
Автор: Ігор Ільчишен, засновник ювелірного дому «Кімберлі»
Бурштиновий ринок в Україні зосередився на продажу сировини. Натомість український бурштин міг би потрапляти на світові ринки у переробленому вигляді і приносити в країну додану вартість. Уже зараз починаються трансформації цього ринку. Давайте поглянемо, що до цього спонукає.
Ринок бурштину в Україні асоціюється, на жаль, з тіньовим видобутком. Цей відбиток поклали на нього «чорні» копальники ще з початку 2014-го. До активного видобутку цієї сировини спонукали ціни на світових ринках: вони зашкалювали.
Основний покупець цієї корисної копалини – Китай. За ним з великим відривом ідуть країни Близького Сходу, зокрема Саудівська Аравія. Відтак, галузь дуже залежить від ситуації на китайському ринку. Десять років тому тамтешні ювелірні мережі побачили, що попит на вироби з бурштину зростає і почали активно скуповувати сировину, щоб забезпечити собі широкий асортимент таких ювелірних прикрас. Шалений попит на сировину відобразився на цінах, а де є надвисокі ціни, там виникає лихоманка. В даному разі – бурштинова.
Але зараз ситуація на ринку прогнозована, мережі наситили свої запаси виробів з бурштину. Відтак, ціни знизились.
Вартість кілограма сирцю зараз 10,7 тис. грн – уп’ятеро нижча, ніж десять років тому.
Враховуючи це, інтерес нелегальних копачів згас, і це спонукає вітчизняний видобуток бурштину виходити з тіні.
Зростає кількість легальних гравців, а частка «чорного» видобутку скорочується.
Зараз легальні компанії значно переважають на ринку, адже передумов для повернення цінового раллі до рівня 2014-2015 років немає, а саме воно було основною причиною існування нелегального сегменту видобутку в такій великій кількості. Залишаються ті гравці, кому вигідно інвестувати вдовгу і працювати чесно.
І оскільки йдеться про довгострокові інвестиції, вітчизняний ринок може перейти зі стратегії продажу лише сировини до переробки. Український бурштин високоякісний. Тож Україна могла б експортувати готові бурштинові вироби і залишати тут робочі місця.
До прикладу, польскі поклади бурштину значно менші від українських, але тамтешня галузь має переробні потужності. Компанії, які переробляють бурштин, розташовані навіть у Литві, яка таких покладів немає.
В Україні є невелика кількість компаній, які спеціалізуються на бурштинових виробах. І найближчим часом до них додасться ще одна.
Щоб розвивати цей напрямок, ми з партнерами інвестували в підприємство «Інклюз 8». Воно володіє спеціальним дозволом на видобуток корисних копалин на 20 років у західній частині ділянки Каноничі. Інвестиції перевищують 1 млн дол. У березні 2024 року плануємо почати видобуток бурштину на цій ділянці, а отже, когорта легальних видобувників поповниться ще одним гравцем.
Під час підготовки до початку добування вдалося налагодити діалог з державними органами та місцевою владою. Для держави вигідний розвиток цього напрямку в бік переробки, оскільки це дасть додаткове джерело надходжень до державного бюджету, підтримає ринок праці та економіку загалом. В умовах повномасштабної війни важко переоцінити значення такої трансформації ринку.
Бурштин унікальний, а його поклади обмежені. Поклади цієї корисної копалини мають не більше десятка країн. Україна володіє немалим ресурсом, але замість того, щоб підживити свою економіку, досі продавала сирець на експорт. Проте є надія, що ситуація зміниться в найближчі роки.
Автор: Ігор Ільчишен