Розпочався Тиждень управління ресурсами Європейської економічної комісії ООН
Лідери, експерти та зацікавлені сторони з управління ресурсами зібралися, щоб обговорити проблеми та можливості сталого розвитку, повідомляють в Держгеонадра.
Ключова роль заходу відведена забезпеченню стійкості в управлінні ресурсами в усьому світі та зосереджена на Рамковій класифікації ресурсів Організації Об’єднаних Націй (РК ООН) і Системі управління ресурсами Організації Об’єднаних Націй (UNRMS).
Українська делегація у складі Голови Державної служби геології та надр України Романа Опімаха, Голови Державної комісії України по запасах корисних копалин Сергія Паюка та Заступника Голови ДКЗ з рудних, нерудних та твердих горючих корисних копалин Станіслава Литвинюка взяли участь у заходах в межах Тижня управління ресурсами Європейської комісії ООН.
Захід покликаний заглибити в прогрес використання підходів класифікації РК ООН для оцінки запасів корисних копалин, посприяти оновленню системи та практичному її застосуванню з метою підтримки European Critical Raw Material Act.
«Українська класифікація запасів і ресурсів мінеральної сировини має рамковий характер та підходить для всіх видів корисних копалин, установлює єдині принципи підрахунку, геолого-економічної оцінки, державного обліку, звітності, використання та формування Держфонду надр України. Класифікація запасів корисних копалин в Україні, що базується на РК ООН, охоплює всі етапи розробки надр: від вивчення ресурсу до його використання», – інформує Голова Держгеонадр Роман Опімах.
У 1997 році Україна першою в Європі та світі запровадила стандарти РК ООН. Державна комісія України по запасах корисних копалин використовує підхід, який дозволяє переоцінити запаси родовищ, оцінені за класифікацією СРСР. Це дає можливість потенційному інвестору отримати початкове уявлення про привабливість родовища та прийняти рішення щодо його розробки. Під час виступу в дискусійній панелі очільник ДКЗ Сергій Паюк розповів про впровадження підходів РКООН до оцінки запасів і ресурсів мінеральної сировини в Україні.
«Державна комісія України по запасах корисних копалин використовує рамкову класифікацію ООН на заміну радянській, зокрема в частині оцінки твердих корисних копалин, – пояснив очільник ДКЗ Сергій Паюк. – Упродовж року ДКЗ здійснили переоцінку покладів графіту, який занесений до переліку критичної сировини як для України, так і для ЄС, відповідно до підходів РК ООН. В Україні запаси графітових руд і графіту обліковуються Державним балансом корисних копалин за ступенем геологічного вивчення (вісь G) на дев’ятьох об’єктах. Три з них оцінюються як життєздатні проєкти (код класу 111), решта – як потенційно життєздатні (код класу 221) та перспективні проєкти (код класу 331)».
В Держгеонадра нагадують, що European Critical Raw Material Act передбачає подання заявок на участь у стратегічних для Євросоюзу проєктах, інформування про вакантні об’єкти з покладами критичної сировини, звітування про проміжні результати на різних етапах робіт у частині оцінки ресурсів за принципами рамкової класифікації ресурсів ООН.