«Знайдіть собі інший кар’єр». Як зустріли інвестора у Буші і Ямполі («20 хвилин»)

Незалежний новинний портал з оперативним висвітленням подій у Вінниці та області «20 хвилин»* пише:

• Історія з розробкою кар’єру на історичній горі Лисківка у селі Буша Ямпільської громади має своє продовження.
• На сесію Ямпільської міськради напросився інвестор, який має намір фінансувати видобуток корисних копалин.
• Хто він і про що вдалося домовитися? Що кажуть з цього приводу мешканці Буші?

На черговій сесії Ямпільської міськради її голова Олександр Гаджук повідомив, що у залі є присутні люди, які виграли аукціон на розробку кар’єру в селі Буша. Вони хочуть розповісти про свої наміри. Просять надати їм слово.

Серед приїжджих були жінка і двоє чоловіків. Голова громади запросив їх у президію. Імен і прізвищ не назвав. Надав слово.

«На нас напали якісь люди і ми поїхали з села»

Першою почала говорити жінка. Сказала, що вона юрист. За її словами, компанія на аукціоні виграли дозвіл на розробку корисних копалин на території Бушанської громади. Каже, після того було багато інформації, достовірної і недостовірної, яка компрометує компанію та її наміри щодо видобутку корисних копалин. Тому інвестор та співвласник хочуть представити свій проект, розповісти, що буде відбуватися, у який спосіб видобуватимуть копалини, який вплив це може мати на екологію, а також безпосередньо познайомитися.

Гості сказали, що вони були в Буші, але розмова з місцевими не склалася.

— Коли приїхали поговорити, на нас напала група людей, ми розвернулися і поїхали з села, — сказали вони.

Юрист представила інвестора і співвласника компанії «Сі-Еволюшн», яка виграла аукціон. Про аукціон і те, як його сприйняли мешканці  села, сайт «20 хвилин» розповідав у матеріалі «Скандал навколо Буші: на аукціоні продали історичний шмат гори, люди – встали на захист».

Сі-Еволюшн купила спецдозвіл
з повторних торгів Держгеонадр 
у березні 2024 р.

Інвестором і співвласником компанії «Сі-Еволюшн» є громадянин Німеччини Володимир Бабула (уточнення NADRA.INFO: за даними YouControl, в червні 2024 р. співвласником товариства став громадянин Німеччини Володимир Бубела). Про це повідомила депутатам юрист компанії. Уточнила, що він ініціатор партнерських стосунків між нашим містом-героєм Миколаєвом і німецьким Ганновером. З України виїхав на початку 90-х. У Німеччині має логістичний бізнес, займається автомобільними й авіаційними перевезеннями. Разом з ним депутатів інформував технічний директор, якого Бабула назвав Максимом. 

«Я не олігарх, який 30 років обкрадав державу»

— Ми на законних підставах, офіційно на сайті Прозорро, придбали у держави, у Держгеонадра, дозвіл на видобуток корисних копалин, — сказав Володимир Бабула. — Я не олігарх, який 30 років обкрадав державу, я не аферист, який обманював людей. Чому ми сюди прийшли? Це можливість для мене інвестувати гроші в Україну у цей важкий час. По-друге, бачу можливість заробити. Досі не розумію, для чого ображати людей, які хочуть інвестувати в Україну і безпосередньо у ваш регіон, населений пункт? Хотіли налагодити зв’язок з представниками Бушанської громади, але це не склалося.

Гість пообіцяв присутнім у залі депутатам, що компанія буде максимально бережно ставитися до довкілля під час видобутку корисних копалин.

— Готові вислухати вас з метою пошуку компромісів, — зауважив він. — Ми ні від кого не ховаємося, завжди відкриті до спілкування. Зрештою, можете залишити все без змін. Ви можете відхилити цей дозвіл у будь-яку хвилину, рішення за вами, але я не розумію, чому не можна розпочати співпрацю і надати дозвіл на користування земельною ділянкою.

На закінчення виступу гість читав по написаному з паперу, він ще раз наголосив:

— Ми не є вам ворогами, лише хочемо створити підприємство, яке буде стимулювати розвиток вашого регіону.

Буде працювати один екскаватор і невеликі автівки

Після цього гість з Німеччини надав слово технічному директору, якого назвав Максимом. Сказав, що він відповість на всі питання, які стосуються розробки кар’єру.

— Ми хочемо добросусідських відносин з вами, — сказав той. — Дозвіл на розробку кар’єру і видобуток копалин у нас є. Компанія проводить дії щодо перереєстрації свого товариства на території Ямпільської громади, щоб сплачувати тут податки.

Він пояснив, що не планують видобувати копалини великими об’ємами, коли великі вантажівки їдуть одна за одною, псують дороги.

— У нас буде працювати тільки один екскаватор і невеликі автівки, — сказав технічний директор. — Є можливість їхати від кар’єра в об’їзд Буші, де знаходиться державний заповідник з пам’ятками. Для невеликих автомобілів достатньо дороги, яка проходить через Слободу-Бушанську.

А ще він зазначив, як змінилося ставлення людей у селі до інвестора.

— Коли перший раз приїжджав у Бушу з наміром взяти проби, запитував у людей, де можна взяти екскаватор, хто б міг допомогти, то люди не були проти розробки кар’єру, — стверджує Максим. — Супротиву не було. Навпаки, місцеві  пішли назустріч. Першу пробу ми копали лопатами вручну, ніхто з людей не говорив, що вони проти.

«Нас цікавить трепел»

За словами технічного директора, ще до аукціону він приїжджав у Ямпіль до землевпорядників і попереджував, що компанія планує взяти участь в аукціоні. Каже, тоді землевпорядники були шоковані, бо не знали, що земельна ділянка у Буші виставлена на аукціон.

— Ніхто тоді не заперечував, почалося все вже після того, як ми виграли аукціон, — говорить технічний директор.

Присутнім у залі він пояснив, що видобувати планують матеріал, який має назву трепел. Він видобувається суто кар’єрним способом. Матеріал не є шкідливим, не є радіоактивним, це як пісок, той самий, що на пляжі біля моря.

Розвіяли й міф, що буде розвіюватися по селах, це неправда.

— Будемо дотримуватися усіх екологічних норм видобутку, щоб не завдати шкоди довкіллю, — пояснив чоловік. — Застосуємо новітні технології, нову техніку. Зможемо узгоджувати графік роботи. За моїми спостереженнями, напливи туристів відбуваються у святкові і вихідні дні.

Про що запитували депутати

У депутатів Ямпільської міськради не було багато запитань до гостей. Крім однієї депутатки, ніхто більше не згадав про те, що ділянка знаходиться в історичному місці. Перше запитання стосувалося того, чим зацікавив матеріал, який планують видобувати. Приїжджі пояснили, що трепел потрібен їм для виробництва будівельних сумішей.

На запитання, скільки створять робочих місць, депутати почули у відповідь, що на початку працюватиме 5-10 людей. Але надалі планують збільшити кількість працівників.

— Чи заключите договір з міською радою про рекультивацію території? — запитав один з депутатів. При цьому уточнив, що на території громади є приблизно сто кар’єрів. Сказав також, що він не проти будь-яких заборон, але не можна залишати рани на землі, які можна побачити на місцях видобутку копалин в інших кар’єрах.

— Рекультивація є обов’язковою, вона передбачена в умовах договору, — такою була відповідь.

— Ми готові облагородити гору, зробити там зону відпочинку, — поділився думками технічний директор Максим. — Хотіли говорити про це з громадою, але люди не йдуть, чомусь, на розмову.

Стосовно цього зауваження свою думку висловив один з депутатів:

— Думаю, якби правильно донесли людям інформацію, вони б дослухалися до вас. Багато інформації дала б людям презентація проекту з цифрами, роз’ясненнями. Бо ми зацікавлені в цьому, але люди бояться, що буде шкода від такої діяльності. Ви ті люди, які нам потрібні. Але дохідливо поясніть, розкажіть суть проекту. На мою думку, після цього проблем у вас не буде, тим більше, якщо створите робочі місця.

Не згодна з такою позицією депутат Ямпільської міськради, заступник голови Могилів-Подільської райдержадміністрації Ганна Сінчак. До речі, вона єдина, хто відкрито говорив про те, що кар’єр не можна розробляти в історичному місці.

Є речі дорожчі за гроші

Ганна Сінчак сказала, що жителі Буші протягом 30-ти років інвестували у своє  село, у збереження його історичної спадщини. За її словами, цей вклад не вимірюється коштами, не приносить матеріальних благ, але він є безцінним для України.

— Бушу називають місцем сили, відповідно — це місце духовності, місце нашої історії, тому вони не є прихильниками реалізації проекту з розробки кар’єру, — пояснила депутат. — Ми залучали різні структури, які вивчали вплив на довкілля, були громадські слухання, є висновки, громада стурбована і чинить супротив, бо вбачає в цьому загрозу довкіллю.

За твердженнями пані Сінчак, депутати нині «на терезах» стосовно того, надавати дозвіл на розробку кар’єру, чи ні.  

— З одного боку нас цікавлять такі пропозиції, просто від них відмовлятися не маємо права, бо Україна у важкому стані, — каже Ганна Сінчак. — Але їх також треба відфільтровувати, бо є речі, які дорожчі, ніж кошти, є те, за що ми боремося сьогодні.

Депутатка закінчила свій виступ конкретною пропозицією для переможців аукціону:

— Просимо вас переглянути своє рішення і знайти інший кар’єр, знайти місце, яке б розвивало нашу країну і не суперечило інтересам людей. У нас достатньо родовищ, які могли б слугувати вашому бізнесу. Будь ласка,  дослухайтеся до думки людей, бо так просто це для вас не обійдеться.

«Приймали, як героїв, навіть у президію взяли»

Нікого з представників Бушанської громади на сесію не запросили. Крім Ганни Сінчак, яка проживає у селі, але вона мала бути на сесії, бо є депутатом. На початку розмови голова громади Гаджук повідомив, що думка людей депутатам відома.

Мешканці села висловлюють свої думки про те, що їх хочуть у такий спосіб обвести навколо пальця і без їхньої згоди надати дозвіл на розробку кар’єру. Їм не сподобалася позиція депутатів.

— Ніхто з депутатів, крім пані Сінчак, не застеріг приїжджих від того, що вони хочуть копати в історичному місці, — розповів «20 хвилин» Олександр Пірняк, учасник ініціативної групи із захисту гори Лисківка. — Ніхто не поцікавився, як розробка кар’єру позначиться на екології, адже гора Лисківка здіймається над трьома селами і двома річками. Склалося враження, що приїжджих приймали як героїв, навіть у президію посадили.

Ініціативна група звернулася до Уманського національного університету садівництва, викладачі і студенти якого понад десять років приїздять у Бушу з різними дослідженнями природного ландшафту. Як стверджує Олександр Пірняк, студенти факультету дендрології дослідили на горі Лисківка п’ять червонокнижних рослин.

На правах реклами

КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ

— Хочемо просити науковців університету, аби вони ініціювали створення на горі Лисківка природного заказника і на цьому можна було б поставити крапку у бажанні розкопувати гору.

Сайт «20 хвилин» і надалі відстежуватиме ситуацію навколо гори Лисківка у Буші. Депутати Ямпільскої міськради мають ухвалити рішення. Яким воно буде? Нададуть дозвіл розкопувати гору чи ні? Про це повідомимо читачам після обговорення питання ямпільськими депутатами.

*_{В розділах  Надра інших , Говорять компанії , Говорять асоціації деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела.}