Михайло Корилкевич: Здорожчання електроенергії негативно впливає на вапняну галузь (МінПром)
Із початком великої війни українська вапняна промисловість суттєво скоротила обсяги виробництва, але практично повністю задовольняє попит на внутрішньому ринку. Про те, що зараз найбільше перешкоджає роботі галузі, якої підтримки вона потребує і чому підприємства є критично важливими для економіки в інтерв’ю МінПрому* розповів голова Української асоціації вапняної промисловості Михайло Корилкевич.
Як війна вплинула на галузь видобування вітчизняного вапняку ?
Після успішних попередніх років у 2022-му український ринок вапняку через війну зазнав кардинальних змін. Зокрема поставки вапняку залізницею склали 3,5 млн тонн, що менше показника 2021 року на 67%. У 2023 році було поставлено 3,2 млн т вапняку залізницею, що менше ніж у 2022 році на 9%.
Скільки сьогодні в Україні діючих підприємств? Наскільки вони задовольняють внутрішній попит враховуючи той факт, що основним споживачем є підприємства металургії, які й самі суттєво скоротили обсяги виробництва після втрати маріупольських комбінатів?
Незважаючи на той факт, що лідер-виробник вапняку попередніх років – Новотроїцьке РУ – через окупацію “вибув” із ринку, сьогодні в нас налічується близько 20 постачальників вапняку котрі спроможні забезпечити економіку країни. І загалом частка поставок вапняку вітчизняними виробниками складає 96%.
Слід зазначити, що ринок виробників і постачальників вапняку характеризується високою концентрацією ТОП-3 компаній-постачальників у 2024 році частка котрих складає 62%. Зокрема у січні-липні частка поставок групи ГДП склала 27% (збільшення на 11%, +53 тис тонн); Тернопільський кар’єр частка 20% (зменшення до об’ємів 2023 року на 11%, -47 тис тонн); Інвестпромтехсервіс, частка 16% ( зростання на 10% до рівня минулого року, +28 тис тонн). Крім того, відновлення кар’єру АрселорМіттал Берислав забезпечує потребу АМКР у вапняку на 90%.
Підприємства металургії після втрати Маріуполя суттєво скоротили споживання вапняку. Інші наші клієнти також скоротили виробничі потужності на 45-50% у зв’язку з проблемами в енергетиці, логістиці, фізичними пошкодженнями чи навіть зупинкою деяких виробництв. Хоча, наприклад у виробництві цукру навпаки відмічається висока активність влітку та восени.
Сьогодні ключовою групою компаній серед споживачів вапняку є підприємства, які входять до складу СКМ, в першу чергу це Метінвест, – 43% усіх залізничних поставок. У січні-липні 2024 р Метінвест показав збільшення на 14% залізничних поставок вапняку до аналогічного періоду минулого року. В АрселорМіттал збільшення на 14%; в Інтерпайп на 96%; натомість в Кривий Ріг Цемент зменшення на 3%, Укрспецизвесть – на 65%.
Наскільки проблеми з енергопостачанням заважають роботі підприємств? Чи є у них плани з будівництва власної генерації?
Блекаути і проблеми з енергопостачанням суттєво впливають на діяльність підприємства і вчасне виробництво і забезпечення вапняковою продукцією клієнтів. Тому, підприємства гірничо-добувної галузі та виробники вапняку шукають альтернативні джерела постачання електроенергії шляхом інвестування в придбання сонячних електростанцій, газотурбінних та інших генераторних установок вартість котрих оцінюється в десятки мільйонів гривень.
Для підтримки вапняної галузі в частині енергобезпеки підприємства звертаються за підтримкою до уряду країни щодо забезпечення фінансування підприємств в наданні пільгових кредитів банківськими установами, розтермінування попередніх зобов’язань, надання грантів та фінансування на придбання енергогенеруючого обладнання та просять підтримки у місцевих влад в частині прискорення видачі дозволів, уникнення зайвої бюрократії для реалізації даних проєктів.
Раніше уряд запровадив вимогу до промисловості щодо імпорту 80% електроенергії за умови не відключення підприємств. Як Ви оцінюєте її наслідки для роботи галузі?
Вітчизняні виробники вапняку та продукції з вапняку, для вчасного забезпечення української промисловості продукцією, вимушені заключати договори на поставку імпортної електроенергії за цінами вище на 13% від закупівельних цін на ринку України в 2024 році, що знову збільшило собівартість каменевої продукції на 6%.
Також слід звернути увагу на те, що упродовж 2023 року ріст вартості електроенергії склав 25% до цін 2022 року. В 2024 році ріст цін на закупівлю електроенергії склав 31% до цін 2023 року. Зростання собівартості продукції негативно впливає на цінову політику вітчизняних виробників і підвищує конкурентність відносно імпортного вапняку.
Вже лунало багато скарг з боку підприємств щодо складнощів з бронюванням працівників. Яка ситуація у вашій галузі?
На сьогоднішній день однією з найбільших перешкод у здійсненні виробничої діяльності є брак спеціалістів, які можуть виконувати роботи з підвищеною небезпекою та здійснювати управління спецтехнікою. Крім того багато працівників підприємств галузі вже мобілізовано до ЗСУ, що являється ще однією проблемою та ставить під загрозу функціонування підприємств. Тому альтернативним варіантом для збереження працівників галузі та уникнення зупинки діяльності підприємства – є бронювання працівників.
Які дії влада має зробити, щоб підтримати виробників у військовий час?
Підприємства вапняної галузі є бюджетоутворюючими підприємствами, котрі забезпечують роботою в середньому 250 працівників та великої кількості постачальників і підрядних організацій. Вапнякова продукція постачається для металургійної, хімічної, харчової промисловості, підприємствам сільськогосподарського виробництва, будівельникам доріг та іншим галузям. Основне – вапнякова продукція є незамінним компонентом для ведення технологічного процесу у металургії, а її відсутність зробить діяльність стратегічних підприємств країни неможливою.
На виконання пункту 2 постанови Кабінету міністрів України №76 від 05 червня 2024 року щодо критерій за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, працівники яких можуть бути заброньовані. Згідно пункту 3 постанови: “підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є відповідність трьом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку”.
Переважна частина підприємств вапняної галузі виконує як мінімум 3 критерії, а саме: в частині загальної суми сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, відсутності заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та розміру середньої заробітної плати застрахованих осіб.
Тому, для функціонування економіки країни та для забезпечення життєдіяльності в особливий період треба визнати підприємства вапняної галузі критично важливими, знаходити підприємствам підтримку з боку банківського сектору, податкових органів і сприяти їх розвитку і подальшому функціонуванню.
Автор: Олена Курашина
На правах реклами
КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ
*В розділах Говорять асоціації , Говорять компанії , Надра інших деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, сервісних компаній, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела.