Роман Опімах: Актуалізована програма МСБ концентрується на стратегічних і критичних надрах
[Схвалений Верховною Радою в середу, 18 грудня законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оновлення Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року та регулювання деяких питань стосовно корисних копалин та компонентів стратегічного та критичного значення» (законопроект № 6227) прокоментував Екс-Голова Державної служби геології та надр України в 2019-2024 рр.. Роман Опімах (на фото) на своїй Facebook-сторінці. Передруковуємо і радимо до прочитання]
Оновлено Загальнодержавну програму розвитку мінерально-сировинної бази України до 2030 року.
Чому зміни є актуальними?
Нова програма базується на кращому міжнародному досвіді, а також враховує поточні можливості України. Її мета повною мірою відповідає сучасним європейським принципам сталого розвитку – забезпечення нагальних потреб у мінеральних ресурсах без ризику для довкілля.
Читайте також, хто і чому просить скасувати дозвіл на видобування стратегічних танталових руд
Окрім того, однією із ключових вимог нещодавно прийнятого регламенту ЄС щодо критичної сировини є обов’язкова розробка країнами-членами національної програми з вивчення геологічних ресурсів. Отже існування відповідний геологічних програм є загальноєвропейським трендом.
У чому полягають нові принципи?
Варто виокремити три ключові новели оновленої програми.
Перша новела – введено стратегічні визначення для галузі.
Кодекс про надра отримав дефініції «стратегічна сировина» та «критична сировина», а також порядок їх визначення та затвердження переліків відповідних ділянок надр, що надаватимуться у користування шляхом проведення аукціонів або конкурсів УРП.
За спеціальною методикою Мінекономіки обиратиме стратегічні та критичні металічні руди або неметалічні корисні копалини загальнодержавного значення, їх перелік затверджуватиме Уряд. Тимчасово діятиме чинний перелік корисних копалин, що був визначений рішенням РНБО України.
Користувачами ділянок таких надр зможуть стати українські підприємства або іноземні інвестори, що є резидентами держав-членів ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) або інших країн, з якими укладено міждержавні партнерські угоди.
Актуалізована програма передбачає концентрацію зусиль на пошуку саме стратегічних і критичних корисних копалин, проведення робіт для приросту їх ресурсів (35% від бюджету). Зокрема, прогноз приросту кольорових та легуючих металів за наступних шість років складає +252 млн. т, рідкісних та рідкоземельних металів +382 тис. т.
Решта бюджету програми передбачає, переважно, фінансування заходів, виконання яких не притаманне приватному бізнесу – геологічне картування території країни, проведення моніторингу стану підземних вод та ресурсної бази, ведення держбалансів, здійснення перевірок раціонального користування надрами, а також впровадження цифрових технологій зберігання та використання даних.
Читайте також, за що суд оштрафував посадовців Держгеонадр
Необхідні кошти на виконання завдань програми складають 258 млн грн на рік, що у шість разів економніше у порівняні із попередньою редакцією закону, фінансування якого практично не здійснювалось.
Чому було обрано саме такий пріоритет?
В умовах обмеженого фінансового ресурсу та незначних технічних спроможностей, раціональною інвестицією для держави може вважатися фінансування робіт, що є найменш ризикованими, проте ефективними з точки зору отриманих результатів від витрачених коштів та часу – пошукових геологічних робіт для формування актуальних описів щодо раніше розвіданих проявів твердих корисних копалин з метою їх подальшої пропозиції інвесторам.
Подальша детальна дорозвідка запасів корисних копалин зможе проводитись за рахунок власних чи запозичених коштів гірничих підприємств приватної форми власності або тих, що перебувають в управлінні держави.
Як буде здійснюватися фінансування геологічних робіт?
Друга новела – визначено стале джерело фінансування програми.
Джерелом фінансування заходів програми є спецфонд, наповнення якого має здійснюватися суб’єктами господарювання за рахунок відрахування частки рентної плати з видобутих корисних копалин та частки вартості придбаного спецдозволу на користування надрами.
Читайте також, хто переміг в аукціонах з продажу спецдозволів 17 грудня
При цьому, передбачаються компенсувати витрачені на реалізацію програми кошти ще під час її реалізації за рахунок надходжень від продажу ділянок надр на аукціонах, а також від отриманої компенсації вартості геолінформації.
Отже, наступним кроком має стати обов’язкове встановлення чіткого порядку розповсюдження цими коштами у Бюджетному Кодексі.
Третя новела – підвищено прозорість геологічної інформації.
Інформація про родовища та прояви корисних копалин, що містять критичну та стратегічну сировину, має бути оприлюднена у вільному онлайн доступі. Такі данні повинні містити оцінку за міжнародною класифікацію РК ООН. Це ще один аргумент для прийняття рішення щодо розсекречення відомостей про запаси цих корисних копалин.
Важливо, що ухвалення цього закону є одним з шести індикаторів виконання програми UkraineFacility в частині розділу «Управління критично важливими матеріалами», пакета допомоги Євросоюзу на 50 млрд євро для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України.
Чудова спільна робота команди Державної служби геології та надр України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Олега Бондаренка (Голова Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування – прим. NADRA.INFO) і Павла Якименка (Голова Підкомітету з питань охорони і раціонального використання надр – прим. NADRA.INFO). Respect і подяка! Все буде Україна.
Читайте також перше інтервʼю Романа Опімаха після відставки
Автор: Роман Опімах. Оригінал опубліковано за посиланням.