Законопроект 6227: парламентські юристи висловили зауваження

Остаточне голосування за зміни до програми МСБ до 2030 р. і Кодексу про надра очікується в грудні

Що сталося

В Головному юридичному управлінні Апарату Верховної Ради України висловили зауваження до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оновлення Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року та регулювання деяких питань стосовно корисних копалин та компонентів стратегічного та критичного значення» (законопроект № 6227).

По-перше, юристи звертають увагу, що зміни до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази (МСБ, Програма МСБ) України на період до 2030 року передбачено нові редакції розділів I та II, що змінюють Загальну частину та Мету програми. Це не узгоджується з положеннями статтей 12 і 14 Закону України «Про державні цільові програми».

По-друге, в юридичному управлінні викликало питання передбачене законопроектом «одностороннє рішення щодо втручання в діяльність органів державної влади суверенних держав». Так, змінами до підрозділу «Міжнародне співробітництво» розділу VIIІ Загальнодержавної програми передбачено, що «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, також братиме участь у діяльності Асоціації геологічних служб держав Європи та Геологічної служби США, Канади, Великої Британії та інших держав». Юристи звертають увагу, що у відповідності до ст. 18 Конституції України зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Окремо правники звертають увагу, що підготовлена до другого читання порівняльна таблиця законопроекту не враховує вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Адже пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до тексту законопроекту, що прийнятий Верховною Радою за основу. Це стосується змін до Кодексу України про надра, змін до якого взагалі не було передбачено.

Крім того, законопроектом не забезпечено виконання вимог статті 90 Регламенту Верховної Ради України, оскільки не визначено перелік підзаконних нормативно-правових актів, що мають бути ухвалені Кабінетом Міністрів України та іншими центральними органами виконавчої влади для забезпечення реалізації цього Закону. При цьому аналіз тексту законопроекту свідчить про актуальність зауважень, висловлених у висновку Головного науково-експертного управління від 06.12.2021 року за № 16/03-2021/379746 щодо суцільного редакційного доопрацювання тексту законопроекту.

Узагальнюючий висновок Головного юридичного управління Апарату ВР: законопроект потребує доопрацювання з урахуванням можливостей, передбачених частиною шостою ст. 118 Регламенту Верховної Ради України.

Контекст і думки вголос

Законопроект № 6227 було подано до Верховної Ради Премʼєр-міністром України Денисом Шмигалем ще в 2021 р.. Перше читання документ пройшов у червні 2024 р.. Розгляд у другому читанні включили до порядку денного поточної дванадцятої сесії Верховної Ради України девʼятого скликання.

Під час підготовки до другого читання було враховано 280 із 323 поправок і пропозицій. Комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендує народним депутатам прийняти проект у другому читанні та в цілому як Закон. Голосування очікується в грудні.

«Розвиток власної МСБ – стратегічне бачення, яке закладене в законопроєкт. Власне, європейський регламент по критичній сировині (Акт СRM) передбачає, що кожна країна ЄС повинна мати власну exploration program щонайменше на 5 років, яку держава має фінансувати», – заявляв екс-Голова Держгеонадр в 2019-2024 рр.. Роман Опімах в інтервʼю NADRA.INFO. Він вважає позитивним моментом створення  державного компенсаційного фонду в геологічній сфері, і звертає увагу, що «щорічна потреба фінансування усіх оптимізованих напрямів оновленої програми розвитку МСБ складає біля 260 млн грн на період 2025-2030 роки, що майже у шість разів менше у порівняні із чинною редакцією програми».

Водночас, на думку Романа Опімаха, передбачені Програмою роботи з оконтурювання перспективних рудопроявів можуть виконати державні геологічні підприємства, які перебувають у підпорядкуванні Державної служби геології та надр України: «Так, значна їх частина – застарілі і недоукомплектовані, але є й такі підрозділи геологічних держпідприємств, які зберегли і колективи, і техніку. Я не кажу, що немає нарікань на якість їх роботи – але реальність така, що вони зможуть це зробити, якщо держава поставить задачу».

«У всьому “розвиненому” світі прогнозуванням та пошуками корисних копалин займається держава, зазвичай в особі спеціалізованих геологічних організацій та служб, таких як USGS (США), BRGM (Франція) та ін.. А приватні копманії отримують ділянки, перспективність яких вже певною мірою досліджена. Але є великі сумніви, що залишки українських державних геологічних компаній здатні якісно виконувати геологічні роботи», – заявила у Facebook-коментарях експерт Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ), засновник і СЕО компанії «Софтмайн», д.г.н. Наталія Баряцька. 

На думку засновника Геологічної сервісної компанії ГСК, к.г.н. Олексія Фальковича, висловлену у коментарях до іншого допису, «держава повинна ставити завдання, а виконувати це завдання повинні переможці конкурсу – не зважаючи на власність компаній».

«Програма це «атавізм», якого вже давно пора позбутися. Державна геологія вже давно перестала існувати, державні геологічні підприємства знищені. Програма – ще один шлях до розкрадання бюджетних коштів», – вважає екс-керівник ДНВП «Геоінформ України» в 2019-2023 рр.. Сергій Примушко. Категоричну незгоду з ним висловив перший заступник Голови Держгеонадр Володимир Бучко, заявивши, що «програмі бути».

В день розгляду до другого читання у профільному Комітеті про законопроект № 6227 схвально відгукувалися в Національній асоціації добувної промисловості України (НАДПУ). «Ми станемо ще ближчі на шляху до стратегічного партнерства з Європою у галузі критичної сировини та участі України у Європейському Альянсі сировинних ресурсів (ERMA) та Європейському батарейному альянсі (EBA) … Законопроект не лише визначає, які копалини можуть бути стратегічними та критичними, а й дає чіткий механізм, як будуть формуватися та актуалізуватися їх переліки. Вони будуть затверджуватися Кабінетом Міністрів за поданням Міндовкілля, погодженим з Мінекономіки», – писала виконавча директорка НАДПУ Оксана Оринчак, відзначаючи, що законопроект є також «кроком назустріч зняттю грифів секретності».

На правах реклами

КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ

Нагадаємо, 04.12.2024 Комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендував Раді включити до порядку денного дванадцятої сесії та прийняти за основу законопроект про управління відходами видобувної промисловості (реєстр. № 12180), внесений Кабінетом Міністрів України.