NV: Критичні ресурси України – як запустити й прискорити розвиток стратегічної галузі
Розробка родовищ критичних матеріалів, великими запасами яких володіє Україна — це шлях до зростання економічної, а зрештою й політичної та військової потуги країни. Про те, якими сьогодні є проблеми галузі, як їх подолати та як залучити інвесторів у цей вкрай дороговартісний бізнес, йшлося на конференції «Стратегічні ресурси України: сценарії розвитку галузі надрокористування», що відбулася в межах реалізації стратегії економічного зростання України до 2040 року, розробленої Boston Consulting Group у співпраці з аналітичним центром “We Build Ukraine“, розповідають у партнерському матеріалі NV*.
Стратегічні ресурси
Одна з очевидних причин, чому Росія почала війну проти України — боротьба за стратегічні ресурси, значна частина яких зосереджена на сході України, але не винятково там. За 11 років війни Росія вже окупувала низку розроблених шахт і потенційних родовищ, передусім у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях. На сьогодні останньою жертвою росіян стала шахта «Покровськвугілля», яка була найбільшим підприємством в Україні й одним з найбільших у Східній Європі з видобутку коксівного вугілля. 14 січня група «Метінвест» офіційно оголосила про призупинення роботи цього підприємства «у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації».
Саме темі стратегічних ресурсів та потенціалу розвитку сектору надрокористування була присвячена конференція «Стратегічні ресурси України: сценарії розвитку галузі надрокористування», організована командою аналітичного центру «We Build Ukraine» у співпраці з Національною Асоціацією Добувної Промисловості України, що зібрала всіх основних стейкхолдерів галузі.
Читайте також Держава має давати дозволи на геологічну розвідку за мінімальну ціну
«Критичні матеріали — основа майбутнього технологічного й економічного розвитку країни. У нас суттєві запаси урану, титану, літію, графіту, берилію, ми маємо стратегічно вигідне розташування в контексті ЄС, розвинену логістичну інфраструктуру та високі компетенції для розвідки та видобутку копалин. Однак через закритість галузі, глобальну конкуренцію та відсутність ефективного регулювання й підтримки, сектор надрокористування поки що не мав можливості реалізувати свій потенціал», — зазначив співзасновник аналітичного центру We Build Ukraine Олександр Кубраков.
Про надзвичайну важливість сектору надрокористування свідчить те, що стратегічний економічний потенціал став одним з п’яти пунктів Плану перемоги України, який президент України Володимир Зеленський представив у Верховній Раді у жовтні 2024 року. Згідно з цим пунктом, Україна пропонує стратегічним партнерам укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних у країні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу.
«Поклади критичних ресурсів в Україні разом із глобально важливим потенціалом України у виробництві енергії та продовольства є одними з ключових загарбницьких цілей Російської Федерації в цій війні. І це наша можливість зростання», — зауважив тоді Володимир Зеленський.
Проблеми та задачі
За підсумками конференції її учасники виокремили низку проблем, які гальмують розвиток галузі надрокористування України. Попри те, що бізнес та державні органи бачать ситуацію дещо по-різному, усі стейкхолдери згодні з тим, що більшість цих проблем походить від недостатньої прозорості й чіткості регуляції ринку і лиш частина спричинена воєнними діями РФ.
Керуючий директор Boston Consulting Group у Центральній та Східній Європі Ласло Юхаш виділяє шість критичних завдань, реалізація яких сприятиме успіху галузі надрокористування в Україні: координація дій між різними міністерствами та іншими державними органами заради створення спільного національного плану розвитку й роботи галузі; створення зрозумілих регуляторних умов роботи для зниження інвестиційних ризиків та запевнення партнерів у надійності української сторони; створення умов для здорової конкуренції та розвитку комерційних проєктів між внутрішніми гравцями країни; залучення міжнародного фінансування та відкриття доступу до сучасних технологій; створення стійких взаємовідносин між бізнес-партнерами для забезпечення стабільної роботи всіх етапів ланцюжків постачання; розумна фіскальна політика, яка стимулюватиме розвиток галузі.
До проблем прозорості правил роботи на ринку, про що досі скаржаться всі його учасники, голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз додає ще й їхню нестабільність і непередбачуваність. Тоді як можливість прогнозувати та складати стратегії та бізнес-плани на роки вперед є однією з базових умов приходу інвесторів на будь-які ринки. «Припустімо, якийсь інвестор все ж захоче розробляти якусь шахту в Україні. Але ж він зіштовхнеться з постійною зміною тарифів на перевезення, передавання електроенергії та постійною зміною податків», — каже він. Враховуючи надзвичайно високу капіталоємність галузі, мало хто захоче інвестувати великі гроші за настільки складних і нестабільних умов. Тож незрозуміло, каже Водовіз чи зараз українській надровидобувній галузі більше заважає війна, чи те, що ми самі всередині робимо все неправильно.
Причому, як додає керівниця практики енергетики та природних ресурсів юридичної компанії ARZINGER Анжеліка Лівіцька, насправді проблеми галузі стосуються не тільки потенційних іноземних інвесторів, а передусім українських. «Найбільше запитів від українського ринку щодо надрокористування ми отримуємо такого формату: будь ласка, дайте нам дорожню карту імплементації законодавства України до ЄС на наступні 5 років. Вони спілкуються з кількома міністерствами, інтересантами, мають потужні GR-служби і ніхто не має такої зведеної інформації. Тому коли кажуть, що іноземний інвестор чекає на прогнозованість і прозору сплату податків, то ви думаєте, що локальний інвестор на це не чекає? Чекає навіть більше», — розповідає юристка про результати спілкування з українським бізнесом.
Правила гри
Попри зрозумілу скептичність бізнесу, держава робить помітні зусилля для більш чіткого та зрозумілого регулювання ринку. Перша заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко каже, що першочерговим завданням свого відомства вона вбачає збереження балансу між інтересами бізнесу, держави та громадськості, передусім щодо використання ресурсів і дотриманням екологічних стандартів. «Стратегічною ціллю для нас, звісно, є включення України як повноцінного члена до сировинної стратегії ЄС до 2030 року», — каже чиновниця.
Читайте також Кабмін звільнив Олену Крамаренко
Голова Державної служби геології та надр України Олег Гоцинець запевнив, що його відомство активно працює над оновленням, захистом на наповненням електронного кабінету надрокористувача, а також над загальною діджиталізацією галузі. За його словами, в цьому напрямі вже зроблено багато кроків і чимало роботи ще попереду. Проте, наголосив чиновник, ці зусилля варті того, адже цифровізація роботи, можливість користувачів чи міжнародних партнерів отримати інформацію онлайн, видача електронних дозволів — це все елементи прозорості ринку.
Загалом, за словами Олега Гоцинця, поточний рік має стати часом спільної посиленої роботи для розвитку галузі критичних матеріалів і надрокористування в цілому. У першу чергу це пов’язано із зобов’язаннями України щодо євроінтеграції, адже поки що з 68 актів, які потребують зближення із законодавством ЄС, повністю імплементовано лише 19, а робота над 37 актами ще навіть не розпочалася.
Хоча швидкість роботи в законодавчій сфері, за спостереженнями голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування ВРУ Олега Бондаренка, помітно зросла. «Події останніх років, зокрема, воєнні дії, прагнення до зближення з ЄС, перемовини з іноземними партнерами та інвесторами спонукали нас суттєво змінити законодавство. Чи не найбільші зміни сталися в 2022—2023 роках, зокрема, в Кодексі України про надра», — зазначив він. На його думку, ці зміни значно сприяли підвищенню прозорості ринку і потенційному залученню інвесторів.
Звісно, позиції представників влади й бізнесу різняться між собою за рівнем оптимізму. Однак, як зазначив Олександр Кубраков, вирішення лише кількох ключових проблем галузі, про які йшлося під час конференції, дадуть 80% результату. «Це один з ключових секторів економіки, який потенційно повинен повернути країні економічне зростання», — підкреслив він.
Пошук інвестицій
За словами Олександра Кубракова, в сектор надровидобування України прийшло чи не найменше іноземних інвестицій за весь період незалежності України. «Він найменш інвестиційно розвинений, представлений меншою кількістю гравців, однак потенціал у нього колосальний, і я сподіваюся, ми його нарешті розкриємо», — каже співзасновник аналітичного центру.
Вартість розробки й запуску видобувного підприємства, за словами Олександра Водовіза, складає щонайменше 3−4 мільярди доларів. «Щоб розробити таку шахту, як в Покровську, потрібно приблизно 10 мільярдів доларів. Чи прийде сюди якийсь інвестор із середнього чи малого бізнесу? Ні, він не прийде. Попри те, що зараз популярно говорити про підтримку малого та середнього бізнесу, він, нагадаю, становить лише 20% українського ВВП, решта — це промисловість. Тож у надровидобуванні мають бути великі бізнеси, великі компанії, великі корпорації», — каже топменеджер.
За розрахунками партнера напряму Стратегій та Транзакцій та лідер послуг у напрямі енергетики та природних ресурсів EY в Україні Михайла Приходька, останні дослідження показують, що зараз середній строк виходу нового проєкту в галузі надрокористування становить 18 років, тоді як у 2010 році це було 12 років.
Олександр Водовіз каже, що з його досвіду строк реально може становити 5−7 років. Але найкращим критерієм оцінки галузі та її інвестиційного потенціалу він вважає інші, вкрай песимістичні цифри. «Знаєте, скільки шахт було відкрито в Україні за останні 30 років? Нуль», — відрізає він.
У такій ситуації, каже Олександр Кубраков, сектор справді потребує мільярдних інвестицій і великих довгострокових проєктів. «Такі проєкти зазвичай потребують інвестицій з боку найбільших світових компаній-гравців у цих сегментах. Я думаю, що Україна зацікавлена в американських та європейських компаніях, які будуть приходити сюди і яким Україна створить правильні умови для ведення бізнесу», — переконаний він.
* – В розділах Говорять асоціації , Говорять компанії , Надра інших деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, сервісних компаній, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція NADRA.INFO не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела.