Green Deal Ukraїna: Оцінка потенціалу України для CRM-ланцюгів ЄС

Green Deal Ukraїna: Оцінка потенціалу України для CRM-ланцюгів ЄС
Джерело фото: https://ubiz.ua/sale3/auction/LPE001-UA-20240719-99204

Команда проєкту Green Deal Ukraїna звертає увагу на дослідження Критично важлива сировина в енергетичному переході: Оцінка потенціалу України для ланцюгів постачання ЄС.

Данило Мойсеєнко, Олександр Зіхенедер, Мачей Занєв аналізують місце України в потенційних ланцюгах постачання на тлі переходу ЄС до низьковуглецевої економіки, який означає зростання попиту на критичну сировину для батарей, електромобілів та інших технологій чистої енергетики.

Дослідники зауважують, що в межах Critical Raw Materials Act (CRMA) ЄС до 2030 року планує видобувати щонайменше 10% стратегічної сировини всередині блоку, переробляти 40% і не залежати більш як на 65% від однієї третьої країни за жодною стратегічною сировиною. На цьому тлі Україна, яка має поклади 25 із 34 видів критичної сировини з переліку ЄС, виглядає потенційним партнером для окремих ланцюгів постачання.

Водночас дослідження підкреслює, що нині роль України в ланцюгах постачання критичної сировини ЄС залишається обмеженою, а внесок у середньостроковій перспективі буде радше точковим, ніж трансформаційним.

У межах аналізу титан (імовірно, дослідники використовують термін «титан» на позначення не лише металічного титану, але і титановмісних концентратів  – Ред.) і природний графіт визначені як найбільш реалістичні та комерційно підтверджені напрями інтеграції України в ланцюги постачання ЄС.

До українських CRM із потенціалом дослідники відносять літій, марганець та берилій, а до CRM із неясними перспективами – ванадій, мідь, нікель, кобальт, РЗЕ (рідкісноземельні елементи) та МПГ (метали платинової групи).

Також дослідження аналізує виклики та барʼєри для інвестицій у CRM-проєкти в Україні і розкриває можливості фінансування ЄС.

«Україна не зможе самостійно закрити потреби у критичній сировині в ЄС для енергетичного переходу, але може стати сумісним із європейською політикою партнером в окремих сегментах за умови прискорення реформ, підготовки проєктів і кращої координації державної політики», – підсумовують автори дослідження.