Кар’єр йде з села
У протистоянні між жителями села Стриганці на Івано-Франківщині і Стриганецьким кар’єром – наближається розв’язка. Ситуація прогнозовано розгортається на користь громади. Але не Стриганців, а… сусіднього села Довге!
Угоді – «стоп»
2 березня 2020 року на офіційній сторінці ТОВ «Стриганецький кар’єр» з’явилося повідомлення наступного змісту: «ТОВ “Стриганецький кар’єр” змушений призупинити виконання зобов’язань за Угодою про соціальне». До допису – додано лист від кар’єру сільській раді Стриганців.
«Через ситуацію, що склалася, робота ТОВ «Стриганецький кар’єр» паралізована. На підприємство не можливо доставити паливно-мастильні та інші матеріали, які необхідні для нормальної роботи Товариства, а також неможливо вивезти вироблену продукцію. На підставі вищевикладеного, керуючись п.5.1 Угоди про соціальне партнерство… ТОВ призупиняє перебіг терміну виконання зобов’язань за Угодою до розблокування дороги між селами Стриганці та Довге Тисменицького району», – йдеться в листі. Копію документу також отримали голови Тисменицької Райради і Райдержадміністрації.
Як ми вже писали, Угода передбачає співпрацю між кар’єром і громадою села за принципом: бізнес заробляє гроші, платить податки і допомагає громаді матеріально, а громада натомість не перешкоджає бізнесу. Угоду було укладено в квітні 2019 року, а 27 січня 2020 року, обурені порушеними обіцянками стриганчани заблокували будівництво в кар’єрі печей для випалу вапна, а заразом і діяльність кар’єру взагалі.
Керівництво підприємства відповідальність за призупинення Угоди покладає на ініціативну групу і так коментує своє рішення.
«Ми визнали свої помилки, перепросили і неодноразово закликали ініціативну групу до діалогу. Проте, як ми бачимо, ініціативна група насправді не захищає інтереси громади, а переслідує якісь свої цілі. Сумно і шкода, але замість конструктивного спілкування, ініціативна група продовжує вводити в оману стриганчан. Спочатку жителям Стриганців відверто брехали про неіснуючу загрозу від італійських печей, а тепер стриганчан водять за ніс якимись перспективами подальшого перешкоджання діяльності кар’єра. Що ж, ми не в захваті від такого розвитку подій, і були готові до діалогу. Але бачимо, що ініціативній групі не потрібні ані податки в бюджет села, ані робочі місця, ані освітлені вулиці, ані безпечне виробництво – їх не цікавить нічого, крім своїх амбіцій, заради яких вони жертвують інтересами громади», – заявив директор ТОВ «Стриганецький кар’єр» Егор Чикшеев.
Від протестів у Стриганцях – виграє громада Довгого
Директор кар’єру також заявив, що підприємство через протести відмовляється працювати на території Стриганецької сільради, і відтепер сплачуватиме Стриганецькій сільраді тільки орендну плату за землю. Всі кошти за користування надрами, які раніше отримували стриганчани, тепер будуть сплачуватися громаді Довгого.
«Ми тимчасово відмовляємося від розробки кар’єру на ділянці, яка знаходиться в межах Стриганців. До того ж, розробка кар’єру на території Довгого є рентабельнішою, тому ми добре зекономимо, а Довге – добре заробить. За нашими підрахунками, тільки у 2020 році, якщо ми працюватимемо за планом, бюджет села Довге зможе отримати від кар’єру біля 4 з половиною мільйонів гривень. Умовно, більше ніж по 5 тисяч гривень на кожного мешканця», – каже Чикшеєв. І додає, що підприємство розглядає варіант взагалі зміни реєстрації.
«Якщо ми перереєструємося в Довге, не лише за користування надрами, а всі податки будемо платити в бюджет Довгого», – не виключає директор кар’єру.
Сільський голова Стриганців Андрій Максимів на питання про розірвання соціальної угоди і можливу перереєстрацію кар’єру в Довге реагує емоційно.
«Так стриганецьким і треба! Нехай що хочуть, те й роблять. Що я можу? Мені що, проти громади йти? Я не піду. Ви ж чули, деякі активісти вже говорять: нам кар’єр не потрібний. Лунає вже і таке, вони мені говорять: вже і об’їзної дороги їм не треба. Ну як не треба? А нащо тоді я писав листи? Нічого не розумію! Один раз так, другий раз так, потім ще буде інакше?» – обурюється Андрій Максимів.
Він додає: якщо кар’єр платитиме в Довге, а не в Стриганці, то сільрада Стриганців припинить фінансувати свої соціальні програми – просто не буде грошей.
«Поки ще кар’єр платить, ми маємо гроші за оренду землі. А якщо так станеться, що розірвемо договори оренди, то навіть не знаю, що буде! Іншого такого джерела наповнення бюджету села, як кар’єр, просто немає!» – визнає сільський голова Стриганців.
Довгівці, з якими вдалося поспілкуватися автору, обережно висловлюються про можливу перереєстрацію кар’єру в Довге, хоча підтримують її. І всі, як один, просять не називати їх імен.
«Якщо вапняк копатимуть і возитимуть з Довгого – правильно, що підприємство буде зареєстроване у нас і платитиме всі податки нам. Село від цього виграє. А що Стриганці не вміють домовитися – то хто їм винний?» – каже пані з Довгого.
«Ой, я вас прошу! Хіба їм дадуть то зробити! До нас знову приїдуть зі Стриганців і почнуть людей підбурювати проти кар’єру. Я вам скажу так, що люди зі Стриганців люблять «наводити порядки» в Довгому. То ще здавна ведеться! Стриганці підкручують довгівських і навішують людям «лапшу на вуха», – емоційно каже інший довгівець.
«Та то буде – сам не гам, і другому не дам. Самі з кар’єром посварилися, і приїдуть тутка нас вчити – от подивитеся, так буде», – каже третій довгівець.
Отримати коментар від сільського голови Довгого Романа Червака не вдалося. В момент написання матеріалу, з ним не було зв’язку. Додамо коментар, щойно отримаємо його.
Коротка дорога для Довгого. Або довгоочікуване об’єднання села
Перехід у Довге може спростити для кар’єру ще одну задачу – вивезення вапняку і вапна. А заразом і допоможе громаді Довгого.
Справа в тому, що село Довге розділене на дві нерівні частини річкою Дністер. Через річку немає ані мосту, ані іншої переправи.
«На іншому березі Дністра 40 довгівських будинків. З них 30 – жилі. Сьогодні, аби потрапити до центру Довгого, селяни мусять перетинати ріку або човнами, або їхати через Галич (понад 52 кілометри в один бік – Надра.Інфо). Колись була поромна переправа», – розповідає довгівець, який просить не називати його імені. Він каже, що 12 років тому мали будувати нову поромну переправу, але далі розмов справа не пішла, село так і залишається розділеним.
Перехід ТОВ «Стриганецький кар’єр» на «постійне місце проживання» допоможе довгівцям подолати водну перешкоду.
«Ми вже провели попередні переговори і готові профінансувати і проект, і будівництво понтонної переправи через Дністер у Довгому. Власне переправа коштуватиме 360 тис. грн, ще 6 млн грн потрібно витратити на підготовку обох берегів і облаштування під’їздів-з’їздів. Сільрада не витратить ні копійки на цей проект – ми маємо кошти на переправу і зробимо її якнайшвидше. На будівництво запросимо працювати довгівців. Звісно, якщо ніхто не заважатиме», – каже Чикшеєв.
Скільки насправді коштує протест?
Мова не про те, хто і скільки міг пропонувати жителям Стриганців за блокування кар’єру (хоча місцеві розповідали про таке автору – щоправда, без прізвищ). Мова про те, у скільки протести обійшлися громаді Стриганців. Або – скільки Стриганці втрачають від протестів.
«Не дам 200 000 на школу, що мав дати субвенцію. Не дам 90 000 на клуб. Не буде грошей на амбулаторію, на матеріальну допомогу, на футбольну команду. Ні на що не буде. А ще освітлення вулиць, вивезення сміття – то все немалі кошти», – бідкається Андрій Максимів, адже блокування кар’єру призведе до того, що в бюджет села не буде звідки взяти коштів.
Колишній голова Стриганців Василь Кабан, за якого почалося оформлення дозвільної документації на кар’єр, підтверджує: окрім кар’єру, у Стриганцях немає іншого джерела надходжень, яке би дозволило профінансувати всі витрати сільського бюджету.
ТОВ «Стриганецький кар’єр» також зазнає фінансових втрат. Крім прямих виробничих збитків (майже 400 тис. грн) і недоотриманого прибутку, схоже, кар’єру доведеться заплатити понад 777 тис. грн штрафу від ДАБІ. Про штраф автору повідомив Богдан Малиновський.
«Працювала ДАБІ, постановили роботи призупинити, на кар’єр накладено штраф 777 тисяч 742 гривні. Рішення від 14 лютого», – сказав Малиновський.
Він також заявив, що на замовлення сільської ради було проведено офіційні заміри площ ділянок, які розробляє кар’єр, і встановлено перевищення меж на 0,452 га, що за словами Малиновського, також може мати негативні фінансові наслідки для бізнесу.
На кар’єрі накладення штрафу від ДАБІ підтвердили.
«Як законослухняний бізнес, ми розуміємо відповідальність за помилки, яких припустилися. Що робити, будуємо і працюємо трохи швидше, ніж чиновники працюють з паперами. Але з іншого боку, кошти, які ми заплатимо в якості штрафу державі – могли би піти в бюджет Стриганців, якби роботі кар’єру ніхто не заважав», – каже Єгор Чикшеєв.
Чикшеєва доповнює його заступник зі зв’язків з громадськістю Ростислав Стасько.
Стасько каже, якщо кар’єр і далі не працюватиме і не зможе виконувати свої плани з розвитку, в Довгому і Стриганцях доведеться закрити школи. При чому цей крок буде неминучим, оскільки пов’язаний з формуванням ОТГ і фінансовою децентралізацією в державі.
«Наприкінці 2020 року так чи інакше буде сформовано остаточно ОТГ. Очевидним сьогодні є входження Стриганців і Довгого в ОТГ Єзуполя. Згідно з бюджетним законодавством, питання утримання шкіл фактично лягає на плечі громад. Звичайно, буде якась субвенція від держави, але Стриганці і Довге залишаться без повних шкіл – залишаться тільки дошкільнята і початкова школа. Нормальна робота кар’єру і реалізація його планів з побудови заводу, безпечного для довкілля і громадян, давала би можливість утримувати хоча б одну дев’ятирічну школу на два села. А також повноцінно розвивати спортивні гуртки, секції – що завгодно, що захотіла би громада. Якщо кар’єр не працюватиме і громада не дасть збудувати закритий комплекс з випалу вапна – у громади не буде коштів на утримання ані гуртків, ані школи. І це станеться вже в цьому році», – стурбований Ростислав Стасько.
Він пояснює, що саме від волі громад залежатиме рішення стосовно утримання шкіл: «Розрахункова вартість утримання одного учня на рік складатиме в районі 30-40 тис. грн, частину (близько половини) зможе компенсувати держава. За бажання, якщо у громади є на це кошти, покривати різницю між державним фінансуванням на утримання шкіл і надлишковою вартістю, можна було би за рахунок громади, якщо в громади є кошти. А кошти на це могли би надходити з кар’єру. Власники кар’єру готові допомогти громадам, щоб діти вчилися і всебічно розвивалися в рідних селах».
«Крім цього, ми готові навчати і працевлаштовувати на кар’єр місцевих. Коли комплекс з випалу вапна запрацює, за планом кар’єр зможе працевлаштувати до 100 чоловік. Працівники зможуть отримувати від 500 до 1000 євро на місяць. Сьогодні багато хто з сіл на заробітках, правда? А так – можна буде працювати на безпечному виробництві в рідному селі, мати пристойну зарплату. Нащо поневірятися по заробітках, якщо можна працювати вдома, бути з сім’єю і здобути необхідний стаж для отримання гідної пенсії?» – Стасько переконує, що робота кар’єру і комплексу з випалу випапна вигідна, в першу чергу, саме громаді.
Чому попередній власник кар’єру не збудував об’їзну дорогу?
Схоже, автор знайшов відповідь на це питання. Допомогли йому в цьому небайдужі стриганчани, серед яких і вже згаданий екс-голова села Василь Кабан. В особистому коментарі він ще раз підтвердив автору, що Стриганці погодили розробку кар’єру і будівництво заводу для випалу вапна. Причому зробили це, усвідомлюючи наслідки протидії чи бездіяльності.
«Так, я був зачинателем того всього. Коли ми погоджували геологічне вивчення родовища Стриганецького, на сесії ми так і говорили: «Що буде якщо ми відмовимося з ними співпрацювати? Вони зроблять це в Довгому. І ми будемо мати порохи, рух транспорту, і не будемо мати ніяких надходжень». Така була моя позиція тоді», – згадує Василь Кабан.
«Бізнес починали Магаль (Володимир Магаль, сьогодні депутат облради, екс-співвласник кар’єру) і Криворук (Дмитро Криворук – екс-співвласник кар’єру, у 2006 році був керівником підприємства) – наші галицькі хлопці. Ми тоді на тій сесії вияснили, що коли буде повністю виробничий цикл вапна, то буде більше робочих місць і буде менше навантаження на дороги. Але обов’язково мала бути облаштована об’їзна дорога… Тоді прийшов новий голова, зараз покійний, Остап Продан. Він жив якраз по вулиці центральній, де відбувається весь рух. І коли він став головою, хлопці уже отримали ліцензію на розробку кар’єру, почали їхати (вантажівки з вапняком). Магаль до мене приїжджав, ми їздили дивитися полями, де мала би йти та об’їзна дорога. Я йому показав. Він поїхав до сільського голови і на тому все закінчилося. Голова сказав: «Я собі тут живу. Воно нічого не шкодить, хлопці, їдьте, проблем не буде. Він мав великий авторитет в селі», – пояснює колишній голова Стриганців.
З пояснень Василя Кабана випливає, що об’їзну дорогу при попередніх власниках кар’єру не будували, тому що їм це «дозволив» екс-голова села. На жаль, отримати коментар від Володимира Магаля (і запитати умови, на яких йому дозволили не будувати дорогу) особисто не вдалося – він не відповідав на телефонні дзвінки. До речі, ніхто з опитаних автором не пам’ятає жодного випадку протестів проти кар’єру за часів Магаля. Хоча за 5 років з 2011 до 2016 кар’єр так і не приступив до будівництва об’їзної дороги, стриганчан це влаштовувало. Висновки робіть самі.
Дивна сесія сільради
Ще одна подія, варта згадки – сесія сільради Стриганців, яка розпочалася 23 лютого і триває досі. Саме ця сесія і стала приводом для призупинення дії Угоди про соціальне партнерство, про що ми згадували на початку.
Перепрошуємо за ліричний відступ, але для автора стало справжім випробуванням зібрати всі обставини, за яких проводилася сесія, а щоб скласти власне враження про її наслідки – довелося витратити дві доби на спілкування з довгівцями, стриганчанами, представниками кар’єру і юристами.
Але почати варто з того, що на сторінці Файне село Стриганці є два оригінальні дописи з відео, які стосуються цієї сесії. Щоправда, вони датовані не неділею, 23 лютого, а четвергом, 27 лютого.
Перший відеоролик – менше ніж 6 хвилин. Емоційний виступ Богдана Малиновського, бурхливі оплески стриганчан, співвласник кар’єру Ілля Марчевський і директор Єгор Чикшеєв залишають зібрання, секретар сільради пані Леся Пташник зачитує листа від кар’єра… https://www.facebook.com/stryhantsy/videos/535939253693085 . Очевидно, що на відео – завершення засідання сільради.
Друге відео – 3-хвилинний ролик, на якому стриганчани співають пісню, яку в ініціативній групі називають гімном Стриганців https://www.facebook.com/stryhantsy/videos/136466790988645/.
Автор уважно переглянув обидва фрагменти і дійшов обгрунтованого висновку: адміністратор сторінки оприлюднив неповне відео засідання сільради, на якому розглядалося питання діяльності Стриганецького кар’єру. Переписка зі сторінкою не дала результату: повідомлення автора були прочитані, проте прохання допомогти знайти повне відео залишилося без відповіді. Але світ не без добрих стриганчан, один з яких надіслав автору лінк на запис трансляції користувача «Марія Лапінська» https://www.facebook.com/100005237115448/videos/1360829490768275/ .
На думку автора, побачене мало схоже на засідання місцевої ради – як по суті, так і по формі (прошу вибачення, якщо це образить когось із учасників подій).
Якщо стисло, сталося наступне.
На засіданні сільради 23 лютого було ухвалено два рішення. Одним із них сільрада постановила припинити начебто незаконне будівництво складів готової продукції на території Стриганецької сільради. І викликала «на килим» директора кар’єру на засідання 27 лютого. Директор кар’єру прийшов, але замість виправдань, надав підтвердження законності будівництва складів, і натякнув на незаконність рішень сільради, прийнятих 23 лютого. Натяк був почутий. І станом на 5 березня автор не зміг отримати документального підтвердження, що 23 лютого сільрада Стриганців вирішила припинити законне будівництво складів.
«Сільрада ухвалила зобов’язати кар’єр встановити стаціонарні ваги (для зважування вантажівок з вапняком), і мийний комплекс (щоб з кар’єру в село виїжджали чисті автівки)», – повідомили в сільраді. Ані слова про «припинення незаконного будівництва», яке виявилося законним.
Також під час сесії 27 лютого прозвучав чіткий сигнал про можливу відповідальність громадян за блокування кар’єру. «Додатково роз’яснюємо вам, що шкода, завдана юридичним особам в результаті неправомірних рішень органів місцевого самоврядування відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень посадових осіб органів місцевого самоврядування за рахунок їх власних коштів (ст. 77 ЗУ «Про місцеве самоврядування)», – зачитала звернення від кар’єру секретар сільради.
Показове і небажання сільського голови Андрія Максиміва коментувати події 27 лютого: «Давайте опустимо. Бо я зараз взагалі не розумію, що коїться в Стриганцях. Депутатів змушують голосувати не обдумано. Люди приходять і змушують. А так не має бути, депутат має ухвалювати самостійне законне рішення без тиску. Любе питання – тиск народу…».
Що ж, у громади Стриганців була добра нагода врегулювати протистояння з кар’єром на свою користь. Автор неодноразово висловлювався про це під час особистого спілкування з громадою у Стриганцях. «Так, ми розуміємо, що ми в добрій позиції. І що ми можемо втратити все», – відповідали автору стриганчани з ініціативної групи.
І от, тепер стриганчани опинилися заручниками власних дій і вчинків, які можуть бути розцінені як порушення закону. Чим, на думку автора, значно послабили позиції у відстоюванні своїх інтересів.
P.S.
Важлива ремарка. Під час підготовки цього матеріалу, автор телефоном спілкувався з лідером ініціативної групи Богданом Малиновським. Проте розмова з паном Малиновським відбулася до отримання коментаря від Єгора Чикшеєва з критикою на адресу ініціативної групи (який ми цитуємо на початку матеріалу). Станом на момент публікації матеріалу, телефонного зв’язку з Богданом Михайловичем не було (не дивно, зважаючи на якість покриття в цих краях). Ми готові опублікувати коментар-відповідь Богдана Малиновського на заяву Єгора Чикшеєва.
P.P.S.
#конфліктнінадра – спеціальна рубрика проекту NADRA.info, в якому ми висвітлюємо конфлікти в надрокористуванні. Знаєте про інші конфлікти? Чи маєте більше інформації про конфлікт у Стриганцях? Пишіть нам! Будемо разом шукати правду.