Кар’єр відновлює роботу

Компанія депутата Івано-Франківської обласної ради поновлює видобування гравійно-піщаної суміші

Як повідомила Газета “Галичина”, ТОВ “Спільне підприємство “Будучність” планує розробляти та рекультивувати Берлогівське родовище біля села Берлоги Рожнятівського району Івано-Франківської області. Об’єктом діяльності є видобування валунно-гравійно-піщаних порід на площі 5 га на лівій надзаплавній терасі р. Лімниця.

Деталі проекту і “температуру” стосунків бізнесу і місцевих громад NADRA.info з’ясовували у директора компанії, а також у голів двох сіл, на території яких діє підприємство – Берлоги і Пійло.

• ТОВ “СП “Будучність” – дос’є надрокористувача:

Рік заснування: 1992

Статутний капітал: 237 272,87 грн

Засновники: Швед М.В. (м.Калуш, Івано-Франківська область) – 15%, Чорний М.С. (Івано-Франківськ) – 25%, Павлів Р.М. (м.Рожнятів, Івано-Франківська область) – 60%

Директор: Павлів Роман Михайлович. Депутат Івано-Франківської обласної ради (фракція партії Блок Петра Порошенко “Солідарність”), заступник голови комісії обласної ради з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства.

Спецдозвіл на користування надрами: №5250, виданий в 2010 р., діє до 2027 р., на видобування валунно-гравійно-піщаної суміші.

NADRA.info: Романе Михайловичу, у статті «Галичини» йдеться про ваші наміри почати розробку родовища. Але ж ваша компанія має діючий спецдозвіл №5250 від 21.12.2010, який дійсний до 2027-го року…

Роман Павлів: Так, родовище розроблялося, зараз поновили дію дозволу. Просто була перевірка Державної служби геології та надр України (ми мали уточнити запаси), і нам відновили цей дозвіл. За підсумками перевірки ми внесли усі додаткові дані, і вони відновили нам функціонування. (За даними «Галичини», промислові запаси корисної копалини в межах кар’єрного поля становлять 276 450 кубометрів – Ред.).

На три райони – Долинський, Рожнятівський і Калуський – ми єдині, хто переробляє таку сировину. На два тижні призупинили виробництво, але зараз будемо відновлювати, щоб місцеві жителі не їздили далеко, адже найближчі виробники щебеню – за 100 км.

Скільки робочих місць буде створено?

Буде задіяно безпосередньо в кар’єрі 5 – 6 чоловік, на транспортуванні сировини – чоловік 10, і ще 10 на переробці. Загалом десь 25 чоловік будуть мати роботу з оплатою на рівні 10 тис. грн. З гравійно-піщаної суміші буде виділятися щебінь і пісок для використання як у дорожній галузі, так і в будівельній – у житловому й промисловому виробництві.

Покупці є, адже це просто відновлення виробництва. Транспортом ми забезпечені власним, як вантажним, так і землерийним.

Які стосунки з громадою села Берлоги?

Ми сплачуємо місцеві податки, сплачуємо за надра, за оренду земельної ділянки. Розмір податку – в межах 5%.

Нас цікавить це питання, бо ми писали про конфлікт у Тисменицькому районі, де громада села Стриганці фактично зупинила роботу вапняного кар’єру… (https://www.facebook.com/notes/nadrainfo/сумні-нотатки-на-полях-конфлікту/140188944155077/)

Я вважаю, що це негативна тенденція. Адже ж слід підтримувати тих, хто, незважаючи на такий складний час, все ж таки працює, дає робочі місця. Можливо, виробництво вносить певний дискомфорт у побут місцевої громади, але тут більше вигоди для неї.

У нас хороші стосунки. Тим більше, у нас такого немає, як при видобуванні вапняку, хіба тільки додатковий певний шум, але кар’єр більш ніж за 500 метрів від крайніх будівель, тому до нас немає ніяких зауважень. Тому нас підтримує і та громада, де у нас переробний вузол. А ми її підтримуємо у інфраструктурних проектах, було таке, що наше підприємство відновило зруйнований міст – президент приїздив на його відкриття. Тож громада має тільки безпосередню вигоду від співпраці.

• Довідка «NADRA.info»: 28 грудня 2019 року президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Івано-Франківської області разом з тодішнім главою місцевої ОДА, а тепер прем’єр-міністром Денисом Шмигалем відкрив відновлений мостовий перехід через річку Чечва, що з’єднує села Довге-Калуське та Пійло – https://www.youtube.com/embed/hUlODEMKxlk. 108-метровий міст збудовано в 1969 році, 20-21 травня 2019-го паводок підмив вісім проміжних опор і ліву берегову опору мосту, внаслідок чого стався обвал чотирьох мостових прольотів https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-privitav-meshkanciv-kaluskogo-rajonu-z-v-59117. Як писала івано-франківська преса, «компанія «СП «Будучність» відновила міст за 23 млн. 122 тис. гривень» https://kurs.if.ua/politic/zelenskyj-na-kalushhyni-vidkryv-mist/. Вона ж цитувала Дениса Шмигаля, який «наголосив, що підрядник зробив хорошу роботу і все «відбулося без крадіжок» https://galka.if.ua/zelenskiy-proyshovsya-novim-mostom-na/.

Роман Павлів: На території села Берлоги розміщений тільки сам кар’єр, а наша переробна база – на території іншого району й іншої громади. І ота громада, можливо, має ще більшу вигоду, туди більші платежі йдуть – це село Пійло, Пійлівська сільська рада. (Від села Берлоги Рожнятівського району до села Пійло Калуського району в об’їзд через Добровляни 15,7 км – Ред. https://www.google.com.ua/maps/dir/%D0%BF%D1%96%D0%B9%D0%BB%D0%BE/%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8/@48.9863374,24.2293922,12z/data=!3m1!4b1!4m13!4m12!1m5!1m1!1s0x4730a3ec79a5e6b7:0x124440ba2befa406!2m2!1d24.3065626!2d49.0049867!1m5!1m1!1s0x4730a42db88b467b:0x9e995a05e8876f05!2m2!1d24.2449425!2d48.9652209.

Тут є один нюанс: піщано-гравійну суміш кільканадцять років назад перевели і кваліфікують як сировину державного значення. (Постанова КМУ від 12.12. 1994 р. N827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» – Ред. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/827-94-п). І відбувається такий розподіл: берлогівській громаді податок за надра йде на рівні десь 5%, а левова частка – 95% цього податку – йде в державний бюджет. Можливо, це й неправильно; ця сировина – не газ і не нафта, варто було б прирівняти її до корисних копалин місцевого значення. Тоді б територіальна громада отримувала б істотно більше.

Ви поновлюєте виробництво в умовах пандемії. Карантинні вимоги на виробництві виконуються?

Однозначно. Двохтижнева зупинка була вимушеною, але все буде добре.

Про співпрацю з надрокористувачем говорить голова Берлогівської сільради (https://rada.info/rada/04355131/) Ірина Ясінець.

Ірина Ясінець: Є договір є на оренду землі. І з самого початку, як ми віддавали в оренду 5 га під гравійно-піщаний кар’єр, у нас була угода про соціально-економічний розвиток села. На початку, після підписання угоди, нам десь два роки помагали, а потім десь два роки не допомагали нічим щодо розвитку, ремонту доріг чи ще чогось… Крім того, що десь десятьом сім’ям давали подарунки на Миколая. За оренду землі – 3 тис. грн. в місяць, загалом приблизно 40 тис. приходить нам у рік. А левова частка податку за надра йде у Держбюджет…

NADRA.info: Як налаштована громада?

Ірина Ясінець: Будь-який кар’єр – несприятливий фактор, це яма, це не те, що засіяв поле – і радує око. Це кар’єр. Але громада терпіла і терпить дотепер, бо він за межами села, ближче до Пійла. Тим більше, що громада розуміє: надходження потрібні, зважаючи, що Кабмін і так забрав у нас левову частку податку за надра. Причому, два роки назад частину податку за нафту лишив у сільрад і, наприклад, села, де у нас є нафта, – квітнуть.

• Довідка «NADRA.info»: Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату», згідно якого, починаючи з 2018 року, в Україні до місцевих бюджетів зараховують частину ренти, яку підприємства нафто- та газовидобувної галузі сплачують за користування надрами: 2% – ренти до обласних бюджетів, 2% – до районних і 1% – до бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку відповідних природних ресурсів https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1793-19.

Ірина Ясінець: Роман Павлів каже, що минулого року за гравійно-піщаний кар’єр сплатив у держбюджет 450 тис. грн., тобто, майже півмільйона. Якби такі кошти – у Берлоги!…

Бо ми не можемо профінансувати навіть нічне освітлення села, громадська організація на нього збирає кошти. Ми навіть таких грошей не маємо. Сказали: «Об’єднаєтеся – і всі податки будуть ваші!». Але то таке, чи ми ще об’єднаємося… Ми – на узбіччі Рожнятівського району, ближче до Калуського, тому документи подали до Новицької об’єднаної територіальної громади. Але ця ОТГ не має великих доходів, якогось великого розвитку я там не бачу – якихось прокладання доріг чи ремонту мостів. Чого я кажу про дороги і мости? Бо це катастрофа – так, як і у всій Україні.

• Довідка «NADRA.info»: Входження Берлогівської сільської ради до складу Новицької ОТГ у вересні минулого року погодила Івано-Франківська обласна рада. Зараз до складу Новицької ОТГ входять села виключно Калуського району – Новиця, Зелений Яр, Підмихайля, Бережниця, Добровляни, Старий Угринів і Середній Угринів. Чисельність населення Новицької ОТГ становить понад 10 тис. осіб, а у селі Берлоги проживає понад 1,2 тис. мешканців. Очевидно, що Берлоги увійдуть до складу Новицької ОТГ вже після проведення наступних місцевих виборів на новій територіальній основі https://rv24.if.ua/do-skladu-novytskoi-otg-uvijde-selo-berlogy-rozhnyativskogo-rajonu/.

«Будучність» не помагає вам з ремонтом доріг?

Ірина Ясінець: Позаминулого і минулого року ми мостили гравієм ями, і «Будучність» давала нам транспорт, але за нього ми платили. Проте приблизно перші два роки підряд після взяття кар’єру в оренду вони нам безкоштовно на одній вулиці на 42 тис. грн. зробили ремонт, потім – на іншій.

І як ставиться громада до такої співпраці?

Ірина Ясінець: Не можна за всій людей сказати однаково: частина розуміє, що мусимо мати якісь доходи в селі, щоб, скажімо, взимку не думати, де взяти грейдер, аби розчистити дороги від снігу. Розумієте, у нас три магазинчики і – все, це найбідніше село Рожнятівського району. Отож частина розуміє, що ми мусимо щось віддати, аби мати кошти (просто Кабмін по-хамськи поступив, що забрав у нас ці гроші).

А от той, хто їде за кордон, каже: «Навіщо ви оту яму тут копаєте?» – і так далі, і так далі… Але розумієте, якщо не будемо щось віддавати, то не будемо нічого мати. Отож мусимо.

 

Голова Пійлівської сільради (https://rada.info/rada/04356610/) Микола Семанів задоволений стосунками з компанією.

Микола Семанів: Стосунки нормальні, я задоволений. Не один голова, гадаю, хотів би, щоб на його території був такий дробильний цех. Нам пощастило, він у нас є і в межах можливостей надає допомогу – механізмами, щебенем, гравієм…

NADRA.info: У вас діє угода?

Микола Семанів: Є офіційна угода, нам платять за оренду землі до 600 тис. грн. на рік. Окрім того, кожна техніка тепер коштує грошей. А ви ж знаєте, що по селах бувають нелегальні звалища, які потребують захоронення, тож мені два рази на рік надають безплатно потужного бульдозера…

Яке ставлення громади?

Микола Семанів: Звісно, в селі є такі, свого роду опозиція… Але більшість людей задоволена. Всі працівники, що обслуговують дробильний цех, – з нашого села. Усі вони офіційно оформлені, отримують зарплату не в конвертах, їм іде трудовий стаж.

Я немолодий і пам’ятаю, що цей кар’єр був ще за Союзу, він діє з 70-х років. Потім його Роман Михайлович викупив і добре: є робочі місця, а дороги в нашому селі – найкращі в районі.

Матеріал готував Victor Slezko.