В Держгеонадр не підтримують законопроєкт “Про внутрішній водний транспорт”
Державна служба геології та надр України не підтримує проєкт Закону “Про внутрішній водний транспорт” № 1182-1-д.
Служба в межах компетенції опрацювала даний законопроєкт, висловила свої зауваження і офіційно надіслала до Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури 20 травня 2020 року. Документ надано NADRA.info у відповідь на запит. Сканкопія документа тут: https://www.facebook.com/106897910817514/posts/160727182101253/
З-поміж іншого, в Держгеонадр звертають увагу, що “законопроєктом пропонується підміна поняття «пісок» поняттям «ґрунт», що призведе до безконтрольного видобування корисної копалини піску та недоотримання державним бюджетом рентної плати за користування надрами, передбаченої статтею 252 Податкового кодексу України”.
Зокрема, регулятор занепокоєний через положення частини третьої статті 15 законопроєкту, якою передбачено, що проведення шляхових робіт (експлуатаційного днопоглиблювання), зокрема, вилучення ґрунту на внутрішніх водних шляхах, не належить до спеціального водокористування і не потребує одержання дозволів на спеціальне водокористування, дозволів на проведення робіт на землях водного фонду та спеціальних дозволів на користування надрами. Зазначена норма, як стверджують в Держгеонадр, суперечить вимогам законодавства України та може призвести до недонадходження до державного бюджету значного розміру коштів.
Окрім цього, в Держгеонадр розкритикували Прикінцеві та перехідні положення законопроєкту, якими пропонується внести зміни, зокрема, до частини другої статті 86 Водного кодексу України. А саме, пропонується відмінити необхідність складати та погоджувати з уповноваженими органами державної влади проєкти при проведенні експлуатаційного днопоглиблення (роботи, що проводяться з метою підтримання заданих навігаційних габаритів морських і внутрішніх водних шляхів, акваторій морських портів).
Держгеонадр наголошують: будь-яке використання надр (корисних копалин) з отриманням економічної вигоди з їх реалізації потребує обов’язкового отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до вимог Кодексу України про надра.
Також в Держгеонадр звертають увагу, що експлуатаційне днопоглиблення в редакції, запропонованій законопроєктом, суперечить меті проведення днопоглиблення.
“Враховуючи вищезазначене, Держгеонадра не підтримує законопроєкт № 1182-1-д, зокрема в частині статті 15, яка не відповідає законодавству України та призведе до суттєвого зменшення надходжень до державного бюджету, та вважає недоцільним внесення змін до статті 86 Водного кодексу України, оскільки експлуатаційне днопоглиблення, як і інше днопоглиблення, повинно проводитися по проектах, які потребують погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр”, – підсумовують в Держгеонадр.
В секретаріаті Комітету з питань транспорту та інфраструктури станом на 13-00 21 травня 2020 року не отримали зауваження Держгеонадр до законопроєкту № 1182-1-д. Проте звернули увагу, що термін подачі поправок до другого читання сплив 8 травня, і нагадали, що, за регламентом, їх мали подавати тільки народні депутати.
“Всього до другого читання до законопроєкту № 1182-1-д подано більше 1000 поправок”, – повідомили в секретаріаті Комітету.
Нагадаємо, раніше свою позицію щодо законопроєкту № 1182-1-д висловили в Антимонопольному комітеті України.
В АМКУ заявили, що закладені в проект норми спотворюють конкуренцію: “За таких умов суб’єкти господарювання, які здійснюють шляхові роботи (експлуатаційне днопоглиблювання) на внутрішніх водних шляхах, не будуть сплачувати збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та рентну плату за користування надрами, та можуть здійснювати фактично видобуток корисних копалин без законодавчих обмежень, які розповсюджуються на надрокористувачів, і реалізувати частину видобутого ґрунту дешевше, тобто отримують певні переваги перед надрокористувачами, що може призвести до спотворення конкуренції на ринку видобування корисних копалин”.