Юрій Вітренко повертає торф’яні підприємства під контроль Міненерго
Приватизацію торфовидобувних держпідприємств в нинішньому стані в Міненерго вважають недоцільною
В.о. міністра енергетики Юрій Вітренко запропонував Кабінету Міністрів України повернути державні торфовидобувні підприємства з управління Фонду державного майна до сфери управління Міністерства енергетики. Про це йдеться в листі, направленому Юрієм Вітренком до Кабміну 25.01.2021, передає NADRA.info з посиланням на власне джерело в Уряді.
Листа було направлено на виконання доручення Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та у відповідь на лист Секретаріату Кабміну щодо надання пропозицій стосовно подальшої діяльності Державного концерну “Укрторф”.
“На теперішній час підприємства торфовидобувної галузі знаходяться в незадовільному стані (падіння виробництва торфу у зв’язку з відпрацюванням родовищ торфу і затягуванням місцевими органами влади виділення відповідних земель для ведення виробничої діяльності, відсутність ліцензій на видобуток торфу та дозволів на використання земель навіть при наявності ліцензій), тому при їх приватизації держава недоотримує реальну вартість. Враховуючи зазначене, вважаємо за доцільне повернення торфовидобувних підприємств зі сфери управління Фонду державного майна до сфери управління Міненерго“, – йдеться в листі Юрія Вітренка.
Про підготовку до приватизації торфовидобувних ДП заговорили ще в 2015 році, коли екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підписав постанову Кабінету Міністрів України від 12 травня 2015 року № 271 “Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках” і торф’яні ДП було включено до відповідного переліку об’єктів державної власності.
Але тільки 3 березня 2020 року Кабінет міністрів України розпорядився передати єдині майнові комплекси низки державних підприємств із сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля до сфери управління Фонду державного майна у зв’язку з прийняттям рішення про їх приватизацію. Це було одне з останній рішень за підписом тодішнього прем’єра Олексія Гончарука перед відставкою.
До переліку підприємств увійшли 7 видобувних і одне машинобудівне підприємство. При чому інформаційні повідомлення в електронній системі ДП “Прозорро.Продажі” були оприлюднені ще в 2019 році: ДП “Житомирторф”, ДП “Рівнеторф”, ДП “Чернігівторф”, ДП “Волиньторф”, ДП “Київторф”, ДП “Сумиторф”, ДП “Поділляторф”. Також мала відбутися приватизація ДП “Коростишівський завод “Реммашторф” (виробник машин і устаткування спеціального призначення).
Як повідомляли у прес-службі ФДМУ (ще в травні 2020 р., у відповідь на запит NADRA.info), стартова ціна єдиних майнових комплексів торфовидобувних ДП мала визначатися на рівні їх балансової вартості або відповідно до Методики оцінки. Втім, далі інформаційних повідомлень в електронній системі ДП “Прозорро.Продажі” справа не пішла – оголошення про продаж майнових комплексів так і не були оприлюднені. Приватизація не стартувала.
Підготовка до приватизації торфовидобувних підприємства викликала хвилю обурення в регіонах їх діяльності.
Ще в листопаді 2019 відбулися загальнозаводські збори трудового колективу ДП «Рівнеторф», на яких було одноголосно прийнято рішення — просити центральні та місцеві органи влади залишити підприємство в державній власності. “А якщо держава в цьому не зацікавлена, то трудовий колектив ДП «Рівнеторф», керуючись Законом України № 2269 «Про оренду державного та комунального майна», готовий взяти в оренду цілісний майновий комплекс підприємства, оскільки, згідно з чинним законодавством, має пріоритет в укладенні договору. Вимоги колективу ДП «Рівнеторф» підтримують Дубенська районна рада і депутатський корпус обласної ради”, – писало Рівне Вечірнє.
Проти приватизації виступили і працівники торфозаводів, підпорядкованих ДП “Чернігівторф”: “Наш завод виставили на приватизацію і тут же призначили нового директора “Чернігівторфу” (він у нас уже 24-й т.в.о.). … Наші працівники стурбовані, готові ставати в ланцюг і нікого не пускати на завод. Кажуть, що не дадуть його порізати на металобрухт”, – заявляла журналістам директор Смолинського торфозаводу Валентина Огієнко. Своє занепокоєння висловлював і керівник Ірванцівського заводу Юрій Журавльов.
Проти приватизації виступили і на Волині. Як про альтернативу приватизації, заговорили про можливу передачу або викуп майнового комплексу ДП “Волиньторф” у комунальну власність.
Станом на 05.02.2021, спецдозволи на видобування торфу мають такі підприємства:
ДП “Житомирторф” – родовище “Чистина”, спецдозвіл №1088, видобування до 2029 р.
ДП “Чернігівторф” – два дійсні спецдозволи: №813 на видобування торфу родовища “Гнилуське”, до 2037 р., і №578 на видобування торфу родовища “Ірванцівське”, до 2031 р.
ДП “Волиньторф” – три дійсні спецдозволи. №785 – родовище “Засвіття Ситнелюк”, видобування до 2035 р., №810 – родовище “Сойне”, видобування до 2036 р., №2396 – родовище “Вутишно”, видобування до 26.03.2021 р.
ДП “Рівнеторф” – дійсних спецдозволів від Державної служби геології та надр не має, але видобуває торф за погодженням обласної влади.
ДП “Київторф”, ДП “Сумиторф”, ДП “Поділляторф” – спецдозволів не мають, діяльність не здійснюють.
Нагадаємо, нещодавно Державний концерн “Укрторф” оприлюднив оперативні зведені дані по видобутку торфу та виробництву торфобрикетів станом на 01 січня 2021 р. Три підприємства, дані по яких оприлюднено, видобули 290,5 тис. т торфу і виробили майже 145 тис. т торфобрикетів. Лідером з видобутку торфу є ДП “Рівнеторф”, яке перевиконало плани з видобування торфу майже на 2%, а плани з виробництва торфобрикетів – на понад 24%.
Також нагадаємо, 12.01.2021 в електронній системі ДП “Прозорро.Продажі” відбувся аукціон з продажу спецдозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку покладів торфу на 5 років на ділянці “Селище” (Житомирська обл.). Лот виставлявся вперше. Ціна стартувала з позначки 9 125 грн., гарантійний внесок складав 1 825 грн. На аукціоні перемогло ПП “Сармат” зі ставкою 71 000 грн.