Суд назвав нікчемним Договір про спільну діяльність Чорноморнафтогазу і СіБіЕм Ойл

Судові надра

Рішення фактично деблокує юридичну можливість АТ ДАТ Чорноморнафтогаз розробляти нафтогазові родовища згідно з наявними спецдозволами, але може бути оскаржене

Що сталося?

Суд встановив нікчемність Договору про спільну діяльність, укладеного між АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» і Компанією «СіБіЕм Ойл ПЛС». Повідомляє Інформаційне агентство NADRA.INFO із посиланням на рішення Господарського суду міста Києва, ухвалене 07.11.2022.

Обставини справи

До суду звернувся Чорноморнафтогаз (провадження відкрили в жовтні 2021 р.).

Державне товариство просило визнати недійсними два рішення Управляючого комітету Спільної діяльності – за липень 2013 року і березень 2014-го.

В Чорноморнафтогазі посилалися на те, що ці рішення прийняті за відсутності кворуму, з перевищенням повноважень, а виконані на протоколах підписи посадових осіб товариства та представника «Сібіем Ойл ПЛС» є підробленими, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання їх недійсними.

Суд відмовив Чорноморнафтогазу у задоволенні позову, оскільки взагалі встановив нікчемність Спільної діяльності між державною та приватною компаніями.

Про спільну діяльність

Як випливає з рішення суду, Спільна діяльність стосувалася користування надрами відповідно до чотирьох нафтогазових спецдозволів, якими володіло АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз»:

• №2113 – на видобування вуглеводнів на Голіцинському родовищі шельфу Чорного моря;
• №1632 – на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою вуглеводнів на родовищі Шмідта шельфу Чорного моря;
• №2377 – на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою вуглеводнів на родовищі площа Губкіна, західна частина північно-західного шельфу Чорного моря;
• №3293 – на видобування вуглеводнів на родовищі Штормове шельфу Чорного моря.

Договір про Спільну діяльність між Чорноморнафтогазом і Сібіем Ойл  №1201 було укладено 28.09.2007 р.. В жовтні 2010 і квітні 2011 рр.. до Договору внесли зміни. В липні 2013 року Управляючий комітет Спільної діяльності (УК СД) ухвалив рішення (перше з оскаржуваних Чорноморнафтогазом) про відкладення виконання програми робіт на після укладання угоди про розподіл продукції. А в березні 2014 (друге оскаржуване рішення) УК СД призупинив реалізацію Договору у зв`язку з форс-мажорними обставинами до нормалізації ситуації в Автономній республіці Крим.

Чому суд визнав Спільну діяльність нікчемною?

Суд наводить шість причин:

1. Компанія («Сібіем Ойл ПЛС») була створена саме для спільної діяльності за Договором на базі існуючих у Товариства спеціальних дозволів щодо видобутку вуглеводнів з метою виведення отриманих від їх продажу коштів, а триваюча не реалізація Договору (протягом 2007-2010 років) була зумовлена сумнівами Уряду щодо прозорості такої спільної діяльності.
2. Було відсутнім конкурентне визначення інвестора для розробки відповідних родовищ. … у випадку обрання навіть без конкурсу інвестором одного із всесвітньо відомих лідерів нафтогазодобування, питання щодо розумності не виникало б, проте сторонами не пояснено, чому було обрано саме невідому компанію.
3. Хоча чинне законодавство не встановлювало обов`язку проведення конкурсного залучення інвестора, проте ні задіяні у даній угоді посадовці, ні інвестор, не могли не знати про те, що право добичі природнього газу є досить привабливий актив, прибуток від якого при умові проведення конкурсу можна було розподілити не 50/50, а на більш привабливих для Українського народу умовах.
4. Сторонами не обґрунтовано доцільності залучення маловідомого інвестора, адже таке могло мати місце за відсутності власних коштів для добутку природного газу. При цьому, на кінець 2007 року баланс НАК «Нафтогаз України» (НАК є власником 100% Чорноморнафтогазу – Прим.) становив 45 235 874,2 тис.грн., а баланс обраного інвестора – близько 1 101 509,12 грн. За наведених умов, поза розумним сумнівом була відсутня необхідність в укладанні такої угоди, а особливо із наступними змінами, за якими все фінансування мало бути здійснено за рахунок державної компанії.
5. З призначенням 22.12.2009 Олександра Шибіріна на посаду СЕО Компанії («Сібіем Ойл ПЛС»), який в цей же час являвся уповноваженою особою Чорноморнафтогаз як її представник в управляючому комітеті спільної діяльності та був директором спільної діяльності, було порушено баланс (у відповідності до умов Договору: всього 6 членів, по три від кожної сторони, а відтак, стало 4 від Компанії та 2 від Товариства), що викликає обґрунтовані сумніви в безсторонності рішень управляючого комітету.
6. При розподілі вкладів та часток, сторонами взагалі не врахована вартість права на експлуатацію родовищ, тобто таке право надано спільній діяльності безоплатно, адже за змістом п.п. 2.2.2, 2.2.3 Договору позивач (якому таке право надав Український народ) відмовився від можливості самостійного використання ліцензії або експлуатації родовища з іншими суб`єктами.

Мовою судового документу

«Відтак, за умовами Договору держава в особі позивача відмовилася від права самостійного використання надр, визначених ліцензіями, та від права спільного їх використання з іншими особами, при цьому де-факто безоплатно передала таке право спільній діяльності, адже вартість такого права не врахована при визначенні вкладів та часток спільної діяльності.

Поза розумним сумнівом, діючи добросовісно та розумно, власник права на використання надр щодо видобутку природнього газу не відмовиться безоплатно від такого права в інтересах іншої особи.

В очах стороннього спостерігача (навіть без додаткової угоди №3 від 06.04.2011, якою визначено фінансування всіх видатків за рахунок позивача та договору №01-1010/12 про надання послуг від 10.10.2012, за яким відповідач управляє спільною діяльністю і одержує 34% від прибутку спільної діяльності для себе за такі послуги управління) виглядала таким чином, що спеціалізована державна компанія, яка має кошти, фахівців, ресурси та досвід, вирішує віддавати 51% прибутку від використання надр маловідомій іноземній компанії, яка визначена поза конкурсними засадами, за відсутності будь-якого обґрунтування неможливості чи складнощі самостійної експлуатації надр.

Такі дії та такий правочин безумовно порушує конституційне право власності Українського народу на природні ресурси, якими від імені та інтересах мало розпоряджатися ДАК «Чорноморнафтогаз», а відтак, суперечить ст.ст. 3, 13 Конституції України.

Український народ не наділяв правом будь-який орган державної влади поза конкурсом та безоплатно відмовлятися від документу, який посвідчує право використання надрами, або обмежувати державне підприємство у такому праві, а також віддавати право на частину прибутку від такого використання природними ресурсами.

…

Оскільки Договір порушує передбачене ст. 13 Конституції України конституційне право Українського народу на природні ресурси континентального шельфу, то він відповідно до ст.  228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Виходячи із дослідженої судом звітності відповідача (обізнаності про наявність сумнівів діючого в 2008 році Уряду країни щодо розумності та законності спірної спільної діяльності; вчинення дії спрямованих на “домовленість” щодо її подальшої реалізації; досягнення “згоди” з Урядом країни, який наразі перебуває під слідством та у розшуку (уряд часів Януковича; призначення з кінця 2009 року на посаду СЕО Компанії Шибіріна О.Я., який в той же час являвся представником Чорноморнафтогаз), розуміння ним законодавства України (визначення посилання в Договорі на застосування до регулювання спільної діяльності саме законодавства України) правові підстави для висновку, що Компанія є добросовісним набувачем прав на розробку, видобуток та отримання прибутку від продажу вуглеводнів за рахунок належних Товариству спеціальних дозволів, виданих від імені Українського народу, відсутні.

Відтак, враховуючи, що судом встановлено нікчемність Договору в силу Закону, то у відповідності до ст. 216 Цивільного кодексу України правові підстави для визнання прийнятих утвореним на його виконання органом рішень (рішення Управляючого комітету Спільної діяльності між Державним акціонерним товариством “Чорноморнафтогаз” та “Сібіем Ойл ПЛС” від 28.11.2013, оформлених протоколом №10, та від 04.03.2014, оформлених протоколом №11) відсутні, адже такі не мають жодної юридичної сили з моменту їх прийняття.

При цьому, наведене має місце не в залежності від того чи були прийняті такі рішення за наявності кворуму, з дотримання відповідним органом своїх повноважень, чи місять відповідні протоколи автентичні підписи членів управляючого комітету, а тому суд не вбачає необхідності в окремому дослідженні таких обставин з огляду на незаконність спільної діяльності за Договором в цілому, в відтак, і будь-яких прийнятих та вчинених в її межах дій і рішень.

В такому випадку, не буде ефективним способом захисту своїх прав та інтересів для позивача окреме визнання оскаржуваних рішень недійсними, адже встановлення нікчемності Договору свідчить про нівелювання для Товариства їх сили та досягнення фактичної мети звернення ним з даним позовом до суду – деблокації можливості розробки та видобутку нафтогазових родовищ згідно наявних у нього спеціальних дозволів».