Олександр Шумський: Державна підтримка не повинна бути довічною (ЕнергоБізнес)
Понад 33 млрд грн рентних платежів у 2023 р. сплатили газо- і нафтовидобувні компанії в Держбюджет. Багато це чи замало для України, яка змушена оборонятися на всіх фронтах? Про це і багато чого цікавого в інтерв’ю «ЕнергоБізнесу»* розповів начальник управління податкового адміністрування ресурсних, рентних та місцевих податків з юридичних осіб Державної податкової служби України Олександр ШУМСЬКИЙ (на фото).
Автор: Алла Єрьоменко
— Пане Олександре, скільки взагалі рентних платежів отримав бюджет за минулий рік? Адже, крім «УкрГазВидобування», з надрами країни працюють десятки приватних газо- і нафтовидобувних компаній. Який їх рентний внесок в Державний бюджет?
— Остаточних даних за рік ще немає, а за 11 місяців 2023 року АК «УкрГазВидобування» сплатила в Держбюджет 22.143 млрд грн, приватні видобувні компанії разом з «Укрнафтою» – 19.092 млрд грн.
— За якими ставками сплачували рентну плату? Адже приватні компанії у 2023 р. сплачували ренту лише за фактом продажу вуглеводнів, найперше газу.
— Право відтермінування сплати ренти діяло і у 2022, і у 2023 роках на обсяги видобутого природного газу, який розміщувався в підземних сховищах газу (ПСГ).
Проте справляння рентної плати за користування надрами для видобування природного газу здійснюється гірничими підприємствами відповідно до статті 252 Податкового кодексу Україні та передбачає складання податкової декларації щодо кожного обсягу видобутого природного газу всіх свердловин, які розташовані на землях адміністративно-територіальної одиниці – територіальної громади, податкові зобов’язання за яким обчислюються за однією із чотирьох ставок рентної плати:
- 29% – для обсягів, видобутих свердловиною, побудованою до 2018 року з покладу, що залягає на глибині до 5 000 метрів;
- 12% – для обсягів, видобутих свердловиною, побудованою в період з 1 січня 2018 року з покладу, що залягає на глибині до 5 000 метрів;
- 14% – для обсягів, видобутих свердловиною, побудованою до 2018 року з покладу, що залягає на глибині понад 5 000 метрів;
- 6% – для обсягів, видобутих свердловиною, побудованою в період з 1 січня 2018 року з покладу, що залягає на глибині понад 5 000 метрів.
В переважній більшості випадків гірничі підприємства, керуючись нормами статті 66 Бюджетного кодексу України, об’єднують в одній декларації зобов’язання за обсяги природного газу, що видобутий в межах однієї територіальної громади з тотожних в розумінні ставок рентної плати свердловин. Таким чином, зафіксовані у деклараціях гірничих підприємств параметри видобування не завжди відповідають дійсності.
— Це суперечить Податковому кодексу?
— Законодавець, зважаючи на тривалу динаміку зменшення обсягів видобування природного газу, у 2018 році впровадив захід податкового стимулювання збільшення обсягів видобування. Суть заходу з податкового стимулювання – зменшення в 2,42 та 2,33 рази ставок рентної плати за обсяги природного газу, видобуті за допомогою свердловин, побудованих у період після 2018 року з покладів, які залягають на глибинах до та понад 5 000 метрів відповідно.
— Як на практиці діяла така ініціатива? І куди пішли «зекономлені» кошти?
— Кошти, які економили гірничі підприємства від зменшення ставок рентної плати, визначено, як джерело відшкодування державою витрат гірничих підприємств, понесених на будівництво «неуспішних» свердловин.
По завершенню п’ятирічного періоду дії заходу податкового стимулювання збільшення обсягів видобування логічно було виконати аналіз результатів реалізації заходу.
— Ви це зробили?
— Так. Діаграма відображає динаміку часток обсягів видобування природного газу, задекларованих найбільшим гірничим підприємством («УкрГазВидобування», УГВ), податкові зобов’язання, за якими обчислені за відповідними ставками рентної плати – 29, 14, 12, 6 відсотків – у період з січня 2018 по листопад 2023 років. У якості масштабуючої величини обрано сумарний обсяг видобування у січні 2018 року:
— Наскільки таке податкове стимулювання сприяло збільшенню видобутку газу?
— Діаграма показує, що першим та основним висновком є те, що і ця спроба податкового стимулювання нарощування обсягів видобування не демонструє очевидного успіху з нарощування обсягів видобування, але забезпечила стабілізацію обсягів видобування попри існуючу тенденцію природного спаду.
Обсяги видобування з покладів глибиною понад 5 000 метрів не продемонстрували суттєвих змін. Фактично впровадження стимулювання забезпечило збільшення обсягів на 30-50% по відношенню до показників 2018 року.
— УГВ хвалиться не лише видобутком більше ніж 1 млрд куб м газу, а й пробуреними 86 новими свердловинами, 24 з яких начебто мають початковий дебіт 100 тис куб м. Але УГВ сором’язливо замовчує, що більшість з нових свердловин, якщо називати речі своїми іменами, просто заміщують старі свердловини.
— Активізація будівництва нових свердловин для видобування з покладів глибиною до 5 000 метрів відображається у доволі складній динаміці. З одного боку, спостерігається значне – від 60 до 90% – зменшення частки обсягів видобування зі свердловин, побудованих до 2018 року.
З іншого, побудовані нові свердловини, попри збільшення сукупної частки до 25%, так і не забезпечили повернення до обсягів 2018 року. Щодо видобування обсягів від 100 до 500 куб м на добу – не бачу в УГД таких об’єктів. Про сумарний обсяг видобутку я вже сказав – він не забезпечує видобування навіть на рівні п’ятирічної давнини.
Таким чином, законодавчий захід податкового стимулювання зростання обсягів видобування для найбільшого гірничого підприємства в галузі газовидобування для ділянок надр глибиною до 5 000 метрів не дав належного результату, навіть щодо утримання природного зменшення обсягів видобування.
Максимальний результат мало податкове стимулювання зростання обсягів видобування для свердловин з покладами з глибиною понад 5 000 метрів.
На правах реклами
КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ
— «УкрГазВидобування» похвалилося сплатою у 2023 році 23,8 млрд грн ренти. Як розшифрувати цю цифру і з якою коректно її порівняти? При цьому УГВ стверджує, що зростанню видобутку сприяло застосування технологічних «новинок від УГВ»? Вам про це щось відомо?
— Розміри сплаченої рентної плати заслуговують окремої уваги. При цьому у публічно зазначеній сумі сплати рентної плати в 23 млрд грн частка від рентної плати за природний газ, що видобутий під час реалізації РЕС-проектів, сягнула майже 13%.
Разом з тим, іншими гірничими підприємствами, що сумарно видобувають до 25% обсягу газу в Україні, сукупно сплачено суму, яка перевищує 85% рентної плати, внесеної найбільшим гірничим підприємством в галузі видобування природного газу (УГВ).
Водночас, перевищення у 2023 році розміру сплати рентної плати на 45% у порівнянні з задекларованими поточними податковими зобов’язаннями іншими гірничими підприємствами свідчить про масовий продаж гірничими підприємствами природного газу із підземних сховищ, на обсяги якого у 2022 році було надано право відтермінування сплати податкових зобов’язань за видобутий та розміщений у таких сховищах у звітних періодах 2022 року природний газ.
— П’ятирічний податковий експеримент вчергове довів неефективність способів стимулювання газовидобутку, які обирали уряди України за останнє десятиріччя. Можливо взагалі залишити спроби стимулювання газовидобутку, щоб вчергове не наступати на ті ж граблі? Що робити з тією ж рентою?
— З огляду на викладене, об’єктивно постає проблема пошуку інших, ніж обраний у 2018 році, способів податкового стимулювання збільшення обсягів видобування природного газу і взагалі вуглеводнів.
— Тим більше для воюючої і повоєнної країни. У Вас є розуміння, як по-людськи стимулювати газовидобуток, щоб ця галузь була прибутковою для держави, приватних видобувних компаній, а згодом й інвесторів, яких сьогодні лякають непередбачувані ризики?
— Проблема податкового стимулювання збільшення обсягів видобування знаходиться, скоріше, в площині ефективного державного регулювання.
Щодо використання стимулів.
По-перше, державна підтримка не повинна бути довічною (на весь період експлуатації свердловини).
По-друге, свердловини, яким надається державна підтримка з метою упередження маніпуляцій при «кущовій системі обліку», мають бути обладнані індивідуальними засобами обліку (щоб не рахували все гуртом, та не мали змоги «перерозписати» («перерозподілити») обсяги між свердловинами «куща» – А.Є.).
По-третє, необхідно встановити обмеження застосування податкових стимулів для об’єктів надр (покладів), що мають доволі високий ступінь геолого-економічного вивчення. При цьому для ділянок надр, які перебувають в експлуатації десятиліттями і будівництво свердловин на яких належить до заходів підтримки обсягів видобування, державну підтримку не надавати або суттєво змінити розмір стимулюючих ставок на «старих» родовищах.
По-четверте, настав час звернути уваги на розробку механізмів державного стимулювання інтенсифікації видобування на «виснажених» свердловинах, які впродовж щонайменше останніх 5 років демонструють дебіти в десятки-сотні разів нижчі, ніж в середньому по галузі.
Глибина проблеми таких свердловин стане очевидною з таких цифр – майже 70% об’єктів декларування (свердловин) забезпечують видобування лише 5% природного газу, у той час як 95% видобувається із 30% свердловин.
Оцінки граничних розмірів прибутковості галузі з видобування нафти, на відміну від природного газу, давно не поновлювалися. Зважаючи на суттєво відмінні механізми вилучення газоподібних та рідких вуглеводнів, необхідно виконати грунтовний аналіз техніко-технологічних параметрів диференціації ставок рентної плати для видобування нафти.
Досьє «ЕнергоБізнесу»
Олександр Шумський, начальник управління податкового адміністрування ресурсних, рентних та місцевих податків з юридичних осіб Державної податкової служби України.
Освіта:
1982 р. – випускник Львівського державного університету імені Івана Франка;
1982 р. – аспірант Інституту геохімії та фізики мінералів Академії наук УРСР відділу радіоспектроскопії мінералів.
Кар’єра:
1993 р. – за зверненням Кабінету Міністрів України Академія наук України делегувала до Державного гемологічного центру України при Міністерство фінансів України заступником директора з наукової роботи, начальником відділу експертизи облицювального каміння;
1997–2000 рр. вивчав маркетинг промислових товарів в Інституті інвестицій, приватизації та маркетингу;
2004 р. – інспектор Департаменту методології Державної податкової служби України;
2007-2010 рр. – учасник робочих груп у написанні 6 розділів Податкового кодексу України, за що зазначено грамотою Верховної Ради України;
з 2011 р. і дотепер начальник управління адміністрування рентних, місцевих та екологічних податків.
*В розділах Надра інших , Говорять компанії , Говорять асоціації деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела.