Костянтин Салій: Скандал на ринку цементу псує діловий імідж України (Українське радіо)

Такі ситуації дуже ганебні, псують діловий імідж та знижують привабливість українського ринку перед західними інвесторами. Так прокоментував Українському Радіо^* судову тяганину щодо дозволу Групи CRH на концентрацію активів на ринку цементу президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій (на фото). Він зауважив, що нині вітчизняні виробники будматеріалів загалом завантажені на 27-32% від довоєнного рівня, а в цементній галузі, зокрема, цей показник подекуди сягає 50%. Відповідно причиною даного спору, на думку експерта, найімовірніше є “дискомунікація між основними гравцями”, які не змогли домовитися щодо збереження певного рівня цін на продукцію. Пересічних споживачів будматеріалів цей спір скоріш за все не зачепить. Адже всі виробники абсолютно свідомі, скільки українець готовий зараз викласти за мішок цементу, пояснив Салій. І запропонував опонентам допомогти порозумітися, щоб владнати цю ситуацію. “Ми вважаємо, що не треба псувати імідж України якимись окремими комерційними інтересами”, – додав Салій.  

“Такі ситуації дуже ганебні для нашої країни”

Українське радіо: Господарський суд Києва 13 лютого за позовом групи “Ковальська” визнав недійсним рішення Антимонопольного комітету (АМКУ) про надання дозволу “дочці” ірландської CRH Ukraine B.V. на придбання групи компаній “Дікергофф /Україна/” в італійської Buzzi. Розуміємо, що йдеться про концентрацію, але просимо вас доступно пояснити, в чому взагалі суть цих скасувань і в чому скандал? 

Костянтин Салій: Є українське законодавство, яке відповідає світовому законодавству стосовно антимонопольних заходів – не може одна якась фірма прийти і понад 50% купити нібито від певної галузі виробників або торговельні площі. Цим законодавством дуже часто люблять користуватися люди, фірми і установи, які вбачають певну загрозу своєму становищу на ринку. Тому виникають такі позови. Тобто, якщо Антимонопольний комітет визнав, наприклад, цю конкретну угоду таку як можливу, то в нас демократична країна і та ж група “Ковальська” побачила певні моменти, які можуть псувати їхні бізнесові плани і подала до суду, щоб її скасувати.

Але в першу чергу хочу сказати, що такі ситуації дуже ганебні для нашої країни, тому що це псує діловий імідж. І ми повинні розуміти, що зараз всі виробники будівельних матеріалів виробляють 27-32% від довоєнного рівня і лише виробники цементної галузі, завдяки тому, що трошки продають цемент у Польщу, можуть досягати до 50%. Тобто в нас дуже важка ситуація і сказати, що є певний дефіцит цементу не можна. Але я вважаю, що ця ситуація виникала, напевно, не перший рік. Вона полягає в тому, що фірми “Дікергофф”, “Buzzi” очевидно мали певні умови постачання великим споживачам, а група компаній “Ковальська” – великий український споживач, і напевно юристи цих двох установ не змогли домовитись, я так міркую, про продовження якихось пільгових цін або пільгових періодів відстрочки оплати. І виникла така ситуація. Насправді, вона б не виникла ніколи, якби дійсно керівництво цих двох структур спокійно сіли і зустрілися. Якщо б вони не змогли домовитися, то можна було запросити нас, а також “Укрцемент”. І ми могли би допомогти двом сторонам досягнути нормальної домовленості і уникнути цієї ситуації.

“АМКУ бореться за те, щоб у простих українців завжди було конкурентне середовище і вибір”

Але ж тут йдеться про приватні бізнеси, про їхні домовленості. В який момент тут виникає Антимонопольний комітет?

Антимонопольний комітет і стосовно купівлі банків, і стосовно купівлі інших якихось активів бореться за те, щоб у простих українців завжди було конкурентне середовище і вибір. Щоб ніхто не міг, наприклад, прийти і купити всі банки, або всі домобудівельні комбінати, або всі абсолютно цементні заводи. Щоб уникнути спокуси у такого покупця завищувати ціни для нас. Але, ще раз кажу, в Антимонопольному комітеті є чиновники, які “спонсоруються” податками українців і несуть за це персональну відповідальність. Тому дуже цікаво, а які для них будуть наслідки того, що суд визнав саме їхню роботу неправомірною? Це не прозвучало в жодному прес-релізі АМКУ або цього суду.

“Чиновники, на жаль, не несуть жодної відповідальності за свої рішення”

Тобто скасували і скасували.

Так. Тобто у нас чиновники, на жаль, не несуть жодної відповідальності за свої рішення. А стосовно ірландської групи – це потужний світовий лідер. Він має половину ринку США, більшість ринку Австралії, Нової Зеландії, навіть декілька заводів у Китаї. Тобто це надпотужна компанія. З іншої боку ми розуміємо, що, напевно, група “Ковальська” хотіла би мати який-небудь свій цементний завод і може в них не вистачило грошей купити за тою ціною, яку італійці (Buzzi) пропонували. І вони вирішили таким чином добитися для себе якихось преференцій. Насправді є простий вихід – можна побудувати свій завод з виробництва цементу. У нас не використаний ресурс лужних цементів, тобто з відходів металургійного виробництва. Вони дешевші. Але чомусь всіх тягне саме в класичний цемент, при виробництві якого дуже багато викидів CO2.

“Це знижує рейтинг привабливості українського ринку перед західними інвесторами”

Може дешевше обходиться?

Ні. Напевно, дорожче зараз буде обходиться, тому що з 26-го року починається Green Deal Євросоюзу і Україна також буде переходити. І будуть загороджувальні мита саме для класичних будівельних матеріалів, під час виробництва яких дуже багато CO2 виділяється. Але це ж треба придбати ділянку, розробити проєкт, побудувати завод, тобто це рік-два, як мінімум, вкласти великі гроші, набрати колектив, соцкультпобут зробити для людей. Тому, напевно, простіше якось іншими ринковими засоби досягнути для себе привабливі ціни. Але ще раз кажу, на мій погляд, відбулася дискомунікація між основними гравцями, тобто між ірландцями і провідною вітчизняною компанією “Ковальська” з цього питання. І ця дискумінікація вже призвела до того, що ми маємо такі газетні заголовки. А це, звичайно, знижує рейтинг привабливості українських виробників і українського ринку перед західними інвесторами.

Нам готовий постачати скло весь світ, але треба розвивати українські заводи

Від початку повномасштабного вторгнення в нас актуалізувалося чимало проблем з будівельними матеріалами. Одна з них – це скло. Із чим у нас ще відчувається дефіцит в будівельній галузі? 

У нас є декілька стримуючих чинників для того, щоб виникли дефіцити. По-перше, у нас зник великий платоспроможний споживач. Тому я не дарма вам сказав: хтось 30, хтось 27, хтось ледь-ледь 50%. По-друге, наше виробництво до війни працювало на повну потужність і українців у 22-му році врятували складські залишки. Ці залишки вироблялися ще за старим курсом гривня-долар і ті, хто в 22-му році почав робити ремонт або відбудову своїх зруйнованих осель, не дуже сильно втратили у доларовому еквіваленті. Зараз ціни підтягнулися. Тому українця стримує вартість, стримує відсутність вільних фінансів, щоб їх вкладати. А скла на даний момент у нас навезли з усіх екзотичних країн, навіть з Киргизстану та Індонезії. Нам готові постачати скло і турки, і поляки, і… тобто весь світ готовий постачати скло. Але питання в тому, що Україна має корисні копалини, які дозволяють виробляти дуже гарне скло. І треба все одно розвивати українські заводи. Зараз ми почули, що в Березані Київської області може в 26-му році нарешті запрацює перший український потужний завод віконного скла. Хотілося б його побачити і його продукцію, тобто що за продукт будуть пропонувати наші вітчизняні виробники. І нещодавно була потужна презентація – під Житомиром хочуть також будувати завод. Якщо буде принаймні 2 українських заводи, то це значить, що ми не будемо так залежні від зовнішніх постачальників і їхньої цінової політики. 

“Ми можемо бути свідками дуже гарного юридичного серіалу”

“НВ Бізнес” повідомляло, що в червні 2023 року італійський виробник цементу Buzzi, внесений Національним агентством запобігання корупції до переліку міжнародних спонсорів війни, через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягнув угоди щодо продажу частини свого бізнесу в Східній Європі ірландській групі CRH, включно з українськими активами (“Волинь-цемент” і “Південь-цемент”).  Виходить, якщо угода скасована, то один з міжнародних спонсорів війни залишається на українському ринку будівельних матеріалів. Що відбувається? 

Насправді, я думаю, юристи готують зустрічний позов або апеляцію, касацію. Ніхто так не віддасть свій актив. Наскільки я розумію, угода відбулася, гроші сплачені. Тому, я думаю, що юридичні команди також дуже працюють, щоб не втратити свого впливу над цими підприємствами. Ще раз кажу, що просте рішення українського суду не може бути остаточним, тому що є ще і міжнародне право. А так як це міжнародний гравець – є ще Лондонський суд або Стокгольмський арбітраж. І ми можемо бути свідками дуже гарного юридичного серіалу. Насправді дуже прикро, що не змогли домовитися, напевно брак комунікації відбувся. І напевно юристам завжди дуже вигідно, щоби у фірм були такі питання і для них була робота. Але нам, як українцям, навпаки вигідно, щоб у нас були потужні виробники будівельних матеріалів світового рівня і якості для того, щоб коли почнеться відбудова, ми були впевнені в тому, що те, що ми побудуємо, не зламається і не впаде на голову. 

Але афілійованість із Росією в деяких виробників викликає великі питання.

Дивіться, однією рукою ми визнаємо той же Dyckerhoff спонсором тероризму, а іншою рукою ми не даємо можливості йому вийти з України. Це якийсь когнітивний дисонанс. Але я думаю, що коли відбувався цей суд, то ці питання, напевно, нікого не турбували. Турбували суто комерційні питання.

“Ми вважаємо, що не треба псувати імідж України якимись окремими комерційними інтересами”

Що далі? Наскільки цей процес затягнеться і які наслідки це матиме?

Ще раз хочу сказати – гроші заплачені, угоди підписані. Тобто певним чином можуть бути проблеми з наданням продукції на внутрішній ринок. Але так як зараз військовий стан і можна не подавати в Держстат своїх якихось даних, то, напевно, буде знайдена якась офіційна можливість продовжити працювати. Дуже шкода колективи, тому що вони чекали модернізації цих заводів, підвищення зарплат, а це також податки. Тобто дуже багато негативних наслідків від цього суду і цього процесу. Але коли йдуть справи стосовно особистих комерційних інтересів, дуже часто ділові кола не зважають на суспільну значущість і їм байдужа доля колективів. Тому ще раз можу закликати публічно – якщо треба допомогти порозумітися, то є профільні спілки, які можуть допомогти влаштувати зустріч і зробити публічні поширення укладених мирових угод і рішень. Ми готові долучитися. І ми вважаємо, що не треба псувати імідж України якимись окремими комерційними інтересами. 

“Споживачі будматеріалів цього можуть і не побачити”

Якими можуть бути наслідки цього процесу? Коли споживачі можуть побачити якісь зміни на цінниках у магазинах будматеріалів?

У нас зараз така ситуація, що споживачі будматеріалів цього можуть і не побачити, тому що перед купівлею таких заводів проводиться дуже вагоме маркетингове дослідження. Всі виробники будівельних матеріалів абсолютно свідомі, що якщо українець може витратити на мішок цементу, умовно кажучи, 100 грн, то вже 250 після купівлі заводу він не буде витрачати. І тоді інші, хто виробляє дешевше, будуть займати цей ринок. У нас ще ж є турки, які виробляють понад 100 млн тонн цементу, які тільки хочуть зайти і вони будуть демпінгувати. Маркетологи ж не хворі на голову. Вони розуміють – українець може витратити отакі максимальні цифри. 

[УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. ЗА БАЖАННЯ, ПРЕДСТАВНИКИ ЗГАДАНИХ У ЦІЙ ПЕРЕДАЧІ КОМПАНІЙ І УСТАНОВ МАЮТЬ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ОЦІНОК ПРЕЗИДЕНТА ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ СПІЛКИ ВИРОБНИКІВ БУДМАТЕРІАЛІВ КОСТЯНТИНА САЛІЯ В ЕТЕРІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО]

^* – В розділах  Говорять асоціації , Говорять компанії , Надра інших деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, сервісних компаній, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція NADRA.INFO не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела.