Кінець епохи «підприємств». Кого і як у надрах зачепить велика корпоративна реформа
Думка експерта
Автор: Яна Михайлюк, радник юридичної фірми TOTUM, адвокат, к.ю.н., LL.M
Понад півтисячі компаній-надрокористувачів відчують на собі наслідки реформи українського корпоративного законодавства. Готуватися і діяти варто вже – не чекаючи на завершення перехідного періоду, вважає адвокат Яна Михайлюк.
За кілька тижнів – 28 серпня 2025 року – в небуття відходить Господарський кодекс. Це цілком раціональне та виважене рішення з огляду на дублювання, розбіжності й колізії, що існували між різними нормативними актами та впливали на прозорість багатьох процесів, зокрема у сфері державних активів. Давайте розберемося, якими будуть наслідки великої корпоративної реформи, і кого вони стосуватимуться в сфері користування надрами.
Трансформуйся або помри?
Зміни у правовому полі безпосередньо торкнуться юридичних осіб з організаційно-правовою формою «підприємство» – в першу чергу, державних.
Відповідно до Закону «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» № 4196-IX (набрав чинності 28.02.2025) – «підприємства» мають перетворитися протягом трьох років на «товариства» або бути ліквідованими.
Це стосується таких категорій юридичних осіб:
Державні підприємства, державні комерційні і некомерційні підприємства, казенні підприємства, комунальні підприємства, комунальні комерційні і некомерційні підприємства, спільні комунальні підприємства, приватні підприємства, дочірні підприємства, іноземні підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійних організацій, профспілок), підприємства споживчої кооперації – всі вони мають трансформуватися або фактично припинити існування як організаційна форма.
Варто зауважити: прямий обовʼязок щодо перетворення Закон встановив тільки для підприємств, єдиним учасником (засновником) яких є держава. З цього правила є винятки: свій статус зможуть зберегти державні некомерційні підприємства, а функціонування підприємств, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство – під час провадження здійснюватиметься відповідно до законодавства про банкрутство.
Щодо підприємств комунальної та приватної форми власності – прямого обовʼязку до їх перетворення, з одного боку, немає, але є чіткі наслідки, про які варто знати власникам і топ-менеджерам бізнесів.
А саме, з дня введення в дію Закону № 4196-IX – на дочірні підприємства, іноземні підприємства, підприємства об’єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, приватні підприємства (у випадках, якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами) – поширюється дія Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Тобто, якщо у перехідний період власник не ухвалив рішення про припинення субʼєкту господарювання, по формі і назві компанія може залишатися «підприємством», а по факту її діяльність буде унормовано як діяльність «товариства».
Звертаю увагу: статути таких підприємств у частині, що суперечить Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», є недійсними.
Справа у майні
Для більшості субʼєктів господарювання процес трансформації не буде надто болісним та складним – АЛЕ.
Реформа неминуче зачіпає один із найчутливіших аспектів діяльності будь-якого підприємства — майнові права. Так, майно, яке раніше було закріплене за державними та комунальними підприємствами на застарілому праві «господарського відання», буде передано до статутних капіталів новостворених АТ чи ТОВ (за винятком тих активів, що не підлягають приватизації).
Ті ж активи, що відповідно до законодавства не можуть бути приватизовані, або ті, що перебували у підприємств на праві «оперативного управління», будуть надані юридичним особам-правонаступникам лише в користування без права відчуження чи передачі цих активів третім особам.
Варто звернути особливу увагу на те, що через три роки з дня набрання чинності законом, підприємства остаточно втратять можливість закріплювати за собою майно на правах господарського відання чи оперативного управління.
Буде запроваджено нове поняття «узуфрукта», як права користування чужим майном, яке включає також право на отримання доходу від майна, яке знаходиться у юридичної особи на праві узуфрукта.
Календар граничних термінів
Починаючи з 28 серпня 2025 року забороняється створення та державна реєстрація нових підприємств будь-якої форми власності.
Рішення про перетворення (або ліквідацію) державних підприємств мають бути прийняті протягом шести місяців з дня введення в дію Закону, тобто до 28 лютого 2026 року — це граничний термін!
Якщо щодо підприємства відкрито провадження у справі про банкрутство, рішення про припинення приймається протягом 6 місяців з дня закриття такого провадження.
Від 28.08.2025 року забороняється закріплення майна за юридичною особою на праві господарського відання (ПГВ) та праві оперативного управління (ПОУ). Натомість запроваджується нове речове право, згадане вище – узуфрукт – та відання державним майном (виключно для оператора системи передачі електричної енергії, оператора газотранспортної системи, оператора газосховища).
28.08.2028 року завершиться трирічний перехідний період і буде введено в дію заборону внесення змін до відомостей про ДП, КП тощо в Єдиному державному реєстрі.
Алгоритм перетворення
Закон № 4196-IX не закріплює спеціального порядку перетворення у зв’язку з виконанням його вимог, тому перетворення буде здійснюватися за Цивільним кодексом, а державна реєстрація такого перетворення – відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Загальна покрокова інструкція всього процесу виглядає наступним чином:
- Прийняття засновником (-ами) рішення про перетворення.
- Створення комісії з реорганізації та встановлення строку на задоволення вимог кредиторів.
- Державна реєстрація прийнятого рішення про перетворення протягом 3 робочих днів.
- Оприлюднення держреєстратором рішення щодо припинення підприємства на порталі електронних сервісів (ця інформація в порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Державної податкової служби України передається податковим органам, тому додатково повідомляти контролюючі органи про початок перетворення не потрібно).
Комісія з реорганізації повідомляє кредиторів про початок процедури перетворення та встановлений строк на задоволення вимог кредиторів. Тут варто звернути увагу на кілька важливих моментів:
- При перетворенні документальна позапланова перевірка податківцями не проводиться (пп. 78.1.7 ПКУ);
- Кредитор підприємства, що припиняється в результаті перетворення, не може вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язання, а в разі якщо виконання зобов’язання такого підприємства не забезпечено – не може вимагати забезпечення виконання зобов’язання (ч. 5 ст. 14 Закону № 4196-IX).
Після завершення строку на задоволення вимог кредиторів (2-6 міс.) здійснюється складання передавального акту. Цей документ містить інформацію про активи, пасиви та зобов’язання підприємства, які передаються правонаступнику.
Акт підписується головою комісії та затверджується загальними зборами. Також загальними зборами уже перетвореного товариства здійснюється затвердження нового статуту для ТОВ, визначення розміру статутного капіталу та розподілу часток через конвертацію його розміру, вказаного для підприємства.
Фінальним етапом у перетворенні є державна реєстрація вказаних змін, в результаті чого державним реєстратором видається виписка з ЄДР. Важливо врахувати, що в разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код (п. 6 Постанови КМУ № 118 від 22.01.1996 року).
Зверніть увагу: якщо юридичні дії з перетворення як такого закінчуються державною реєстрацією перетворення та нового статуту товариства – то на цьому обов’язки нової юридичної особи не закінчуються. Залишається необхідність оформлення нових ключів ЕЦП, отримання нової печатки (якщо юридична особа її використовує), внесення змін про юридичну особу в установі банку, де відкритий рахунок тощо.
Підприємства та їхні правонаступники звільняються від сплати зборів за проведення реєстраційних дій в процесі корпоратизації.
Переоформлення дозвільної документації
У звʼязку з перетворенням виникає питання переоформлення дозволів, ліцензій, сертифікатів, прав інтелектуальної власності та інших дозвільних документів, до яких відносяться і спеціальні дозволи на користування надрами.
З одного боку, Закон № 4196-IX встановлює: документи дозвільного характеру, надані підприємству, щодо якого прийнято рішення про перетворення, є чинними для юридичної особи – правонаступника такого підприємства протягом строку, на який вони видані. При цьому встановлюється умова щодо дотримання правонаступником вимог ліцензійних умов.
З іншого боку, спеціальне законодавство – Кодекс України про надра – визначає, що правонаступництво юридичної особи (надрокористувача) у результаті перетворення юридичної особи – власника спеціального дозволу на користування надрами є підставою для внесення змін до спецдозволу. Така заява надрокористувача має бути подана протягом трьох місяців з дати внесення змін до Єдиного державного реєстру (п. 14 ч. 1 ст. 165 КУпН).
Неподання правонаступником заяви про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв’язку з перетворенням власника спеціального дозволу у вказаний трьохмісячний строк є підставою для припинення дії спеціального дозволу на користування надрами (ч. 2 ст. 26 Кодексу про надра).
Тому, важливо врахувати ці зміни законодавства при плануванні роботи підприємства на майбутні періоди.
Кого саме в сфері надр стосуються зміни
За офіційними даними Державної служби геології та надр України станом на 01 серпня 2025 року підприємствам надано 770 спеціальних дозволів на користування надрами, з них:
- «Комунальним підприємствам» – близько 290
- «Приватним підприємствам» (включно з «малими») – 220
- «Державним підприємствам» – 95
- «Дочірнім підприємствам» – близько 70
Ще до десятка спецдозволів видані кооперативним підприємствам (корисні копалини будівельної групи), 2 – іноземним (наприклад, виробник Coca-Cola – ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», яке видобуває підземні води), 1 – казенному підприємству КП «Кіровгеологія» (габро), 1 – профспілковому підприємству Санаторій «Горинь» (мінеральні води; дозволи закладів «Укрпрофоздоровниці» – її дочірнім підприємствам).
Якщо комунальні підприємства в Україні користуються переважно підземними водами (за виключенням КП «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради та кількох інших), то у формі приватних підприємств зареєстровано користувачів ділянок із покладами широкого спектру корисних копалин: пісків, вапняків, суглинків, глин, гіпсу, пісковику, щебеневої сировини, облицювального каменю, бурштину, піщано-гравійної суміші, камʼяного вугілля, базальту, торфу, кварцового піску та ін..
Таким чином, необхідність перетворення, припинення чи врахування нових обставин регулювання діяльності – на тлі нових вимог корпоративного законодавства – безпосередньо може стосуватися понад 600 надрокористувачів, в різних регіонах України.
Водночас, звертаю увагу: не підлягають обов’язковому перетворенню юридичні особи, чия назва містить слово «підприємство», але вони створені у формі ТОВ чи АТ.
Якщо Ви власник чи керівник конкретного «підприємства»-надрокористувача, і маєте сумніви щодо необхідності перетворення Вашої компанії (та загалом наслідків корпоративної реформи для підприємства), зверніться до TOTUM – проконсультуємо, відповімо на всі питання і супроводимо процес перетворення.
Варто відзначити, що Закон не містить спеціальних норм щодо регулювання перетворення/припинення підприємств, які опинилися на тимчасово окупованій території (що стосується значної частини видобувних підприємств на ТОТ, чиї спецдозволи на надра досі є дійсними). В цьому разі діють загальні норми законодавства щодо забезпечення прав і свобод громадян на ТОТ.
Також зауважу: в користуванні у підприємств (зокрема дочірніх), якими володіє держава, є низка ділянок надр, потенційно цікавих для приватних інвестицій (корисні копалини будівельної групи). Відтак приватним інвесторам – варто стежити за долею таких обʼєктів. Не виключено, що «побічним ефектом» корпоративної реформи може стати повернення деяких родовищ до Державного фонду із подальшим наданням їх новим користувачам.
Земельні питання
Земельні ділянки, які належали державним підприємствам на праві постійного користування, переходять до новостворених АТ й ТОВ (як правонаступників) на праві оренди строком на 50 років. Ті, що належали комунальним підприємствам – на 5 років.
Щоб отримати земельну ділянку в оренду правонаступникам потрібно буде звернутися з клопотанням про передачу до органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації (залежно від місця розташування ділянки). Якщо новостворені АТ чи ТОВ протягом 1 року з дня державної реєстрації не звернуться з таким клопотанням, право користування земельною ділянкою (крім земельної ділянки, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна) припиняється на підставі рішення відповідного органу, а земельна ділянка (або право оренди для земель сільськогосподарського призначення) залишається у державній або комунальній власності і виставляється на земельні торги.
Питання ж переоформлення права постійного користування для підприємств приватної форми власності регулюється положеннями п. 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України: юридичні особи, яким на момент набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (набув чинності 19.11.2022) належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до ст. 92 Земельного кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування – мають право на купівлю земельних ділянок без проведення земельних торгів.
Готуй сани влітку
Протягом перехідного періоду положення, які інтегруються з Господарського кодексу в інші нормативно-правові акти, будуть ще уточнюватися. За цим потрібно буде уважно слідкувати. Наприклад, реформа може змінити правову базу публічних закупівель, оскільки ГК був основною нормативною базою для регулювання господарських правовідносин, зокрема за участі державних підприємств.
Ми радимо не зволікати та не відтягувати процес перетворення і внесення відповідних змін в установчі документи на крайній термін. Як показує практика, навіть у перехідний період можуть виникати ситуації, коли для здійснення важливих дій, пов’язаних зі звичайною господарською діяльністю, від вас будуть вимагати вже оновлений Статут. Тому варто починати діяти вже зараз та за потреби долучати фахових юристів з питань корпоративного права. Так ви уникните помилок, збережете свій час, захистите бізнес та убезпечите себе від проблем у майбутньому.
Звертайтеся, юридична фірма TOTUM готова допомогти.
Автор: Яна Михайлюк, радник юридичної фірми TOTUM, адвокат, к.ю.н., LL.M
Фото надані ЮФ TOTUM