Єгор Перелигін: Надрокористувачі зможуть отримувати кошти тут і зараз

Інструменти Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (Інвестиційний фонд, Фонд, Reconstruction Investment Fund, RIF) сприятимуть зниженню суверенних і операційних ризиків та ризиків у ланцюгах постачання, захистять іноземних покупців продукції українських надрокористувачів, а також створять умови для авансової оплати контрактів. Про таке заявив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Єгор Перелигін під час Х Міжнародної науково-практичної конференції «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування» Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ), відповідаючи на запитання Голови ДКЗ Сергія Паюка про вплив угоди про створення Інвестиційного фонду на галузь.

Єгор Перелигін повідомив, що за даними консалтингової компанії Benchmark Mineral Intelligence, світ потребує 293 нових введених в промислову експлуатацію гірничодобувних проектів, щоб задовільнити світовий попит на акумуляторні технології до 2030 р..

«Ми розуміємо, що є дефіцит видобувних проектів. Водночас, ми бачимо, що є величезний приріст підтверджених запасів за даними Геологічної служби США (USGS). Якщо взяти базис 2010 р., то вони зростають у декілька разів по ключових позиціях, наприклад, таких, як літій.

Це говорить про те, що, по-перше, сьогодні є структурна зміна ринків мінералів.

По-друге, що є великий приріст інвестицій, CAPEX-ів у галузь – з точки зору того, що ми відкриваємо більшу кількість родовищ, і в той же час збільшуємо кількість переробних потужностей.

Але – я хочу наголосити – величезна проблема полягає в тому, що навіть якщо ми вирішуємо питання upstream (питання видобутку і постачання самої сировини чи концентратів), нам дуже важко вирішити питання midstream (переробки середнього рівня) – тут головна проблема всіх країн Західного світу», – пояснив заступник Міністра економіки.

Також Єгор Перелигін назвав «історичною» Угоду про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови, і заявив, що вона допоможе зробити декілька важливих стратегічних кроків в Україні.

«По-перше, ми рухаємося в напрямку створення інструменту market maker – оператора, який зможе і має стратегічну функцію створювати ринки чи галузі. За рахунок чого? Іноді за рахунок мажоритарних інвестицій, іноді – міноритарних. Хочу наголосити: не завжди фонд буде ставати мажоритарним інвестором чи власником проекту.

По-друге, ми напрацьовуємо велику кількість інструментів, за рахунок яких зможемо розвивати галузь і фінансувати проекти. Це не будуть тільки великі інвестиції в капітал – це також будуть кредитні інструменти, інструменти залучення або співфінансування з іншими великими інвесторами з приватного сектору. Ми хочемо побудувати інвестиційний коридор: на кожний долар equity, який інвестує наш Фонд, ми хочемо бачити 4-7 дол. приватних інвестицій.

Ми також хочемо бачити зниження суверенних і операційних ризиків та ризиків у ланцюгах постачання. Ми можемо за рахунок великої кількості інструментів надати можливість через Фонд підписувати offtake-контракти і можемо надати можливість для українських надрокористувачів отримувати гроші тут і зараз, не чекаючи, наприклад, поки товар буде знаходитися на умовах FOB у порту Румунії – ми хочемо зробити так, щоб іноземні покупці продукції відчували себе захищеними, і мали фінансові інструменти та гарантії для того, щоб сплачувати гроші по offtake-ах. Це надасть також можливість робити авансові платежі там, де є справжній системний споживач нашої продукції», – заявив Єгор Перелигін.

Водночас, посадовець зауважив, що Угода не передбачає монополію Фонду в українських надрах: «Я хочу наголосити на тому, щоб всі розуміли: тут немає мови про монополію чи про якийсь right of first refusal. Тобто, всі мають можливості працювати з українськими надрами, коли це стратегічно відповідає цілям Західного цивілізованого світу. Це дуже, дуже важливо. Не буде дискримінації!»

Також Єгор Перелигін заявив, що наразі Міністерство економіки готує спеціалізовану постанову, яка «врегулює багато питань»: «Прошу всіх почекати, подивитися на постанову і подивитися на наступні кроки, які ми зробимо в плані регулювання».

Насамкінець, заступник Міністра економіки закликав учасників Конференції застосовувати світові best practices (найкращі практики) для економічного та фінансового моделювання майбутніх проектів у стратегічних/критичних надрах, які будуть пропонуватися іноземним партнерам для інвестування:

«Будь ласка, коли ви будете готувати шляхи подання проектів або на Інвестиційний фонд відбудови, або на стратегічні проекти ЄС в рамках CRMA, або в іншому цікавому pipeline наших стратегічних західних, цивілізаційно системних партнерів – звертайте увагу на те, що якість вашого PFS, якість системи захисту запасів, якість competent persons, яких ви залучаєте до вашого PFS чи FS плюс ваше моделювання економічне і фінансове з точки зору собівартості, яку ви будете демонструвати – все це буде грати важливу роль в тому, чи може ваш проект отримувати фінансування, чи ні.

Наразі ми по Фонду фіналізуємо інвестиційні протоколи, тому ще стандартів та критеріїв остаточних немає. Але я одразу говорю: заздалегідь переходьте на найкращі best practices в економічному, фінансовому моделюванні таких проектів», – зауважив пан Перелигін.

Раніше ми писали, що під час Х Міжнародної науково-практичної конференції ДКЗ Голова Державної служби геології та надр України Олег Гоцинець презентував регуляторні зміни в галузі.