Володимир Лавренчук: Після ОГХК можемо купити інші титанові активи (Delo.ua)

Група компаній NEQSOL Holding, власником якої є азербайджанець Насіб Гасанов, працює у сферах енергетики, телекомунікацій, будівництва та високих технологій. В Україні NEQSOL відомий перш за все як власник одного з найбільших операторів мобільного зв’язку “Vodafone Україна”. Нещодавно компанія придбала ще один великий актив — Об’єднану гірничо-хімічну компанію, чим здивувала діючих гравців титанового ринку. Фонду держмайна вдалося продати ОГХК аж з четвертої спроби, при цьому NEQSOL Holding став єдиним учасником конкурсу з приватизації.

Керівник українського офісу NEQSOL Володимир Лавренчук є одним з найдосвідченіших українських топменеджерів. Понад 15 років він очолював “Райффайзен Банк Аваль”, а зараз крім українського відділення азербайджанської компанії Лавренчук є головою наглядової ради державного Ощадбанку. Топменеджер розповів Delo.ua*, як NEQSOL Holding планує розвивати ОГХК, чи вдасться “Vodafone Україна” розрахуватися за своїми єврооблігаціями, перспективи впровадження 5G, а також приватизацію державних банків. Автор: Степан Крьока, кореспондент відділу “Промисловість та енергетика”, Delo.ua.

Володимир Лавренчук народився у 1957 році у Києві. В 1982 році закінчив фінансово-економічний факультет Київського інституту народного господарства за спеціальністю “економіст” (сучасний Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана). З 1982 по 2019 рік працював у банківській сфері. У 1988-1997 роках працював в Ощадному банку України та пройшов кар’єрний шлях від головного економіста до заступника голови правління. З жовтня 2005 до жовтня 2019 року — голова правління найбільшого іноземного банку “Райффайзен Банк Аваль”. 

Починаючи з 2021 року керує українським офісом NEQSOL Holding з фокусом на інвестиційну діяльність та є членом наглядової ради Vodafone Україна. Він також є членом правління Європейської Бізнес Асоціації та головою наглядової ради Ощадбанку. Захоплюється музикою, це захоплення призвело до творчої співпраці з професійними музикантами.

Про купівлю ОГХК та можливість придбання інших активів 

Нещодавно дочірня компанія NEQSOL Holding купила ОГХК. Скажіть чому ви вирішили придбати саме цей актив?

— NEQSOL Holding оперує на ринках 11 різних країн включаючи Україну, Азербайджан, Казахстан, США, Велику Британію, ОАЕ, Нідерланди. Компанія має досвід в різних галузях: енергетика, видобувна галузь, будівництво, мобільний зв’язок і телекомунікації, інженерія. В стратегії холдингу закладена амбіція розвиватись на різних ринках. До пріоритетних ринків навіть під час повномасштабної війни належить і Україна. Тож маючи значний управлінський досвід та інтерес до видобувної галузі ми взяли участь в конкурсі з приватизації ОГХК.

Але там є ряд проблем пов’язаний з вичерпанням запасів сировини та рядом корупційних скандалів…

— Ми розуміємо, що тих запасів, якими оперує ОГХК, вистачає на середньострокову перспективу. Підприємство продовжує свою роботу і високої залежності від запасів зараз немає. Далі ми будемо розвиватися і шукати перспективні родовища. Зараз йде реформування надрокористування, процеси стають прозорішими й ми впевнені що такі інвестори як ми будуть мати достатньо можливостей для довгострокових інвестицій.

Стосовно можливих судових спорів. Ми отримали необхідну інформацію щодо цього підприємства від Фонду державного майна.  Ми є сумлінним учасником процесу приватизації. Цього має бути достатньо. А у випадку спорів будемо користуватися юридичними можливостями для захисту наших інтересів.

Хто виступив ініціатором участі в конкурі ви чи головний офіс NEQSOL Holding?

— Мені хотілося б сказати, що це була моя ініціатива, але основним фактором нашої участі стала стратегія холдингу. Як я вже казав, ми зацікавлені в інвестиціях у видобувну галузь в довгостроковій перспективі. 

Чи отримали ви якісь гарантії, чи страхуванні військових ризиків від українського уряду?

— Очевидно, що коли інвестор заходить в Україну під час війни, то ведеться багато дискусій на предмет отримання гарантій або страхування військових ризиків. В умовах, які були запропоновані на цей конкурс, таких гарантій не було.

Чи визначились ви вже з кандидатами на посаду операційних керівників ОГХК та коли ви плануєте міняти менеджмент?

— В наших принципах побудувати конструктивний діалог з наявним менеджментом, щоб надалі визначити структуру управління і роль кожного з учасників. Ми з часом підготуємо нашу управлінську команду та презентуємо її як тільки завершаться всі необхідні процедури.

Як ви плануєте розвивати цю компанію? Чи є у Вас попередня оцінка щодо суми необхідних інвестицій? Скільки ви плануєте інвестувати та в які терміни?

— Самі умови конкурсу передбачають зобов’язати покупця внести інвестиції в капітальні витрати, які на сьогодні вимірюються в 400 мільйонів гривень. Ми свідомі цих зобов’язань, але не обмежуємося ними, ми розуміємо що потреби значно більші інвестиції. Розраховуємо на подальшу лібералізацію валютного регулювання Національного банку, щоб залучити запозичення з міжнародних ринків і власні кошти для інвестицій в ОГХК.  Точні суми, очевидно, будуть нам відоміші, як ми зайдемо в компанію і будемо мати точніше уявлення про інвестиційні потреби.

Чи розглядаєте ви можливість придбання інших активів у цій галузі? Нещодавно уряд включив до списку приватизації Нікопольский завод “Титан Україна” та Демурінський ГЗК які належали російському олігарху Шелкову. Чи братимете ви участь в приватизації цих активів?

— Як стратегічний інвестор ми зацікавлені в подальшому розвитку ОГХК в напрямку збільшення обсягів, ефективності управління та глибшого перероблення сировини в Україні. Все це може бути для нас актуальним. Зараз, після завершення процесу приватизації,  ми зосередимоcь на розвитку саме ОГХК.

Перед повномасштабною війною ви вели перемовини про купівлю Івано-Франківськцементу.  Угода майже завершилася, але ви вийшли з неї. Чи зберігаєте ви зацікавленість до цього активу? Чи маєте ви інтерес до придбання інших активів в цементній галузі?

— Ця угода дійсно була на межі закриття. Але не ми вийшли з угоди через війну, а війна витіснила нас з цієї угоди, оскільки закрились всі можливі інструменти фінансування. Зараз навіть спираючись на те що одним зі стовпів холдингу є будматеріали та цемент,  ми поки зосереджені на ОГХК. Як тільки всі процедури будуть пройдені, ми зможемо розпочинати управління та визначимо що цей процес має вже сталу перспективу розвитку ми будемо відкриті до інвестицій в інші галузі.

Тобто підприємство вам цікаве?

— Якщо Україна є нашим стратегічної країною для нашого розвитку, а це так, то очевидно для нас є цікавими галузі в яких ми маємо досвід. Я б не конкретизував інтерес щодо окремих підприємств.

На правах реклами

КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ

Про “Vodafone Україна” та розвиток в галузі телекомунікацій 

Нещодавно була новина про те, що “Vodafone Україна” не змогла домовитися з  кредиторами про реструктуризацію бондів на загальну суму $400 млн. Головною причиною проблем називають обмеження НБУ на вивід валюти з України. На ринку говорять, що купівля такого активу як ОГХК, а також неможливість виводу грошей через обмеження НБУ можуть бути пов’язані. Скажіть чи так це?

— Тут дуже важливо зазначити, що  компанія “Vodafone Україна” має високу рентабельність та гарний фінансовий стан. Вона надає послуги майже 16 млн абонентам. Це сильний, ефективний та фінансово стабільний інститут, який вже сформував достатній резерв готівки, щоб сплатити всю суму наших боргових зобов’язань у лютому 2025 року. Питання неможливості розрахунків пов’язане з регламентами НБУ. Щодо використання цих коштів на купівлю ОГХК то це однозначно не так.

Компанії Kernel вдалося владнати ситуацію з погашенням своїх євробондів. Скажіть чи є зараз прогрес у перемовинах з владою включно з НБУ щодо надання “Vodafone Україна” дозволу на виплату основної суми облігацій? Як Ви оцінюєте шанси домовитись з НБУ?

— Я не проінформований в деталях яким чином компанії Kernel вдалось розрахуватися. Без сумніву, це дуже хороший сигнал усім, що українські компанії виконують свої зобов’язання. Як я вже казав, Vodafone Ukraine накопичили вже велику суму коштів і здатні розрахуватися.

В банківському секторі я працюю вже дуже давно і тому не маю жодного сумніву в конструктивності підходу НБУ в такому діалозі. Ми сподіваємося що в міру подальшої лібералізації ми отримаємо можливість врегулювати всі питання з нашими бондхолдерами. Ми зараз в процесі перемовин, якби ми не вірили в ці перемовини, ми б навряд чи їх вели.

Ще під час літніх блекаутів операторів мобільного зв’язку зобов’язали забезпечити 10 годинну безперебійну роботу обладнання що відповідає за мобільний зв’язок та інтернет. Чи вдалося вам наблизитись до цільових показників?

З початку 2022 року “Vodafone Україна” вже змонтувала понад 51 тисячу акумуляторних батарей, які забезпечують 4-6 годин автономності. Додатково ще близько 54 тисячі батарей зараз законтрактовано, тож кількість годин буде збільшена. Постачання цих та монтаж цих батарей потребує часу. Звісно частина обладнання знаходиться в прифронтових зонах, що ускладнює роботу. Також введено в експлуатацію сонячні станції. Інвестиції у напрямок підготовки компанії до блекаутів вже складають понад 900 млн гривень. Акціонери та наглядова рада сприяють інвестуванню максимальних коштів для капіталовкладень. Оскільки географія обладнання різна і навантаження на мережу залежно від локацій різне не можна визначити якусь “середню температуру по лікарні” тобто час роботи під час блекауту.

В травні 2024 року відбувся тестовий запуск технології 5G. Коли українці зможуть розраховувати на повноцінний запуск 5G, чи можливо це до закінчення повномасштабної війни?

Дійсно був тест  “Vodafone Україна” спільно з NOKIA провела цей текст з компанією “Промприлад”  в Івано-Франківську, сигнал був прекрасно переданий. Вважається все ж, що повноцінний запуск технології можливий лише після закінчення воєнного стану.

А ви вже до цього готуєтеся?

Йде спільна підготовка. Окрім обладнання, важливим є виділення частот, проведення тендеру та планування мережі. Зараз йде спільна робота Мінцифри, операторів, НКРЗІ та інших учасників ринку. Ми у своїх розрахунках готуємося для того, щоб визначити потрібні капіталовкладення, обладнання і т.д.

 А скільки коштуватиме для оператора, от як ви, власне, перехід на цю технологію 5G?

Ну, якщо ви дозволите, у мене в голові такої цифри немає, щоб я вам відповім зараз. Це залежить від вартості частот, слотів, результатів тендерів, від планування мережі, отже поки що зарано називати будь-які цифри. Але їх порядок можна зрозуміти оцінюючи існуючі інвестиційні плани Vodafone Ukraine який заявляв про плани інвестицій у розвиток технологій та мереж 10 млрд грн у 2024-2025 рр, а також загальну вартість розгортання цифрових технологій передачі даних  (3G \ 4G) яка вже сягнула майже 22 млрд грн. 

Серед ваших активів є також компанія-провайдер “Фрінет”, яку  минулому році придбала “Vodafone Україна” чи не плануєте ви збільшувати свою присутність в цій ніші? Нещодавно малих інтернет-провайдерів перевели на загальну суму оподаткування й експерти кажуть, що внаслідок цього багато дрібних провайдерів не зможе працювати. Чи бачите в цьому можливості для себе?

У Vodafone Ukraine великі амбіції в цій ніші – мільйон абонентів оптичної мережі технології GPON. Компанія використовує цю технологію і саме вона є драйвером амбіцій. І в тих районах де оператор надає фіксований інтернет через GPON мережа довгі часи працювала під час блекаутів (звичайно за умови наявності резервного живлення та у клієнтів).

Водночас я хочу сказати, що наявність великої кількості дрібних учасників ринку нас не лякає. Ми за те, щоб вони мали свій розвиток. Я думаю, що конкуренція в цій сфері буде не в кількості, а в технологіях. Хто буде мати кращі технології той буде мати більше перспектив.

Про Ощадбанк та зміни в банківському секторі

Ви також є головою наглядової ради Ощадбанку. Скажіть, що відбувається з приватизацією державних банків? Законодавча база готова, чи відбуваються якісь процеси в цьому напрямку?

Меморандум з МВФ передбачає приватизацію державних банків. Два менші державних банки (Сенс Банк, Укргазбанк, – Delo.ua) названі як пріоритетні для можливої приватизації. Наскільки я поінформований йде підготовка до їх приватизації з залученням експертів, радників згідно з Законом по приватизації держбанків..

Щодо Ощадбанку, то його приватизація під час повномасштабної війни малоймовірна, враховуючи його роль під час війни в підтримці та функціонуванні економіки та значення для людей які користуються його сервісами. Особливо якщо говорити про регіони близькі до зони бойових дій. Банк робить неймовірно велику роботу щодо забезпечення функціонування місцевих громад та людей, забезпечує їх готівкою, кредитами, платежами та іншими послугами.

Компанія NEQSOL зацікавлена в приватизації в банківській сфері в Україні?

У своїх стратегіях ми не визначаємо банківський сектор як пріоритетний для інвестицій.

Нещодавно в Мінфіні заявили, що від початку року бізнес отримав пільгові кредити 5-7-9 на загальну суму 69 млрд гривень. Уряд вже схвалив продовження цієї програми на наступний рік. Як ви думаєте чи буде збільшуватися обсяг такого кредитування у наступному році?

За період функціонування цієї програми Ощадбанк видав 15 тисяч таких кредитів на загальну суму 42 млрд гривень. Тобто 15 тисяч підприємств отримали фінансову підтримку коли це було надзвичайно складно зробити, а кредити за ринкові умови кредитування були недоступними для більшості бізнесів.

Програма продовжує існувати, але на 2025 рік в неї внесені зміни щодо часткового збільшення відсоткової ставки та зменшення обсягів таких кредитів. В нашому портфелі Ощадбанку може бути зменшення обсягів приблизно на 10%. 

Якщо екстраполювати це на весь сектор в цілому, то я можу сказати що програма буде існувати, а обсяги кредитів дещо знизяться. Але не суттєво.

Нещодавно парламент проголосував в другому читанні закон що передбачає 50% на прибуток банків. Як це вплине на Ощадбанк і на банківський сектор загалом?

Тут не можна виключати громадянську позицію. Це рішення можна критикувати, але ми всі свідомі що бюджет потребує грошей для оборони. Але в такого рішення є наслідки які також варто озвучити. 

Збільшення податків до рівня 50% очевидно зменшить суму прибутку, яка залишається у розпорядженні банки. Для чого банкам треба цей прибуток? По-перше, банкам треба здійснювати масштабні капіталовкладення в технології та обладнання для забезпечення безперервності функціонування сектору, адже агресор атакує не тільки на фронті, але й у мережі. 

По-друге, економіка зростає разом з банками.  Можливо не всі знають, що кредити видаються з капіталу і залучених депозитів, розмір залучення яких строго лімітований розміром капіталу у співвідношенні 1 до 10.  Зростаючі потреби економіки вимагають більшого капіталу банків. і взяти його можна щонайперше з прибутку. Щодо Ощадбанку, то навіть з урахуванням такої норми податку у 2024 ми маємо запас капіталу на забезпечення потреб клієнтів у фінансуванні на найближчі роки.

Крім того, нестабільність податкового законодавства створює непередбачуваність для потенційного інвестора, який заходить в Україну. Це такий сигнал, над яким треба надалі працювати з інвесторами та пояснювати їм про екстраординарність останніх двох років.  Ми сподіваємося, що ця акція має разовий характер, не системний і це можна буде пояснити інвесторам, які потенційно можуть прийти в Україну.

^* – В розділах  Говорять асоціації , Говорять компанії , Надра інших деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, сервісних компаній, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція NADRA.INFO не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела.