Програма розвитку МСБ до 2030 р.: опубліковано правки до другого читання
В пʼятницю, 13.12.2024 на офіційному веб-сайті Верховної Ради України опублікували Порівняльну таблицю до проекту Закону України № 6227 про внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази (МСБ) України на період до 2030 року, а також Висновок Головного Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування (Голова Комітету – Олег Бондаренко, ПП «СЛУГА НАРОДУ»), який розглядав законопроект 27.11.2024.
Нагадаємо, законопроект № 6227 є Урядовим, ініціатором значиться Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль. Проект було зареєстровано у Верховній Раді ще в жовтні 2021 р.. Перше читання документ пройшов 04.06.2024.
Як розповідав в інтервʼю NADRA.INFO екс-Голова Державної служби геології та надр України в 2019-2024 рр.. Роман Опімах, законопроект передбачає створення державного гарантійного (в тексті законопроекту використовується термін «державного компенсаційного») фонду в геологічній сфері.
«Служба могла б використовувати кошти з цього фонду для фінансування геологічних робіт, проведення державного моніторингу користування надрами і багатьох-багатьох інших важливих речей. Розвивати МСБ – це не лише вийти в поле і пробурити свердловину. Це величезна кількість робіт, які часто не притаманні приватному бізнесу, які має забезпечувати держава: картування, моніторинг стану геологічного середовища (наприклад, кількісно-якісних характеристик підземних вод), екзогенні процеси і т. ін.», – розповідав Роман Опімах.
Він також відзначав, що програма розвитку МСБ передбачає фінансування державою робіт із оконтурювання рудопроявів: «В цінах 2023 року – біля 9 млн грн на один геологічний обʼєкт. Це не буріння щільної сітки свердловин – а лише 6 свердловин по кожному рудопрояву плюс лабораторні дослідження та підготовка звіту (ГЕО-3). Все це потрібно, щоб оновити і підвищити якість геологічної інформації, а отже й довіру до неї. … Щорічна потреба фінансування усіх оптимізованих напрямів оновленої програми розвитку МСБ складає біля 260 млн грн на період 2025-2030 роки, що майже у шість разів менше у порівняні із чинною редакцією програми».
Зі слів Романа Опімаха, виконати роботи з оконтурювання можуть державні геологічні підприємства, що перебувають у підпорядкуванні Державної служби геології та надр України.
«Одразу постане питання, хто буде бурити? За моєю інформацією, станом на початок 2024 р., на ринку України не працювало приватних підприємств, які б могли компетентно і якісно пробурити подібні свердловини і відібрати первинну геологічну інформацію. Тоді як у державних геологічних підприємств лишилися ще верстати для проведення відповідних робіт. Так, значна їх частина – застарілі і недоукомплектовані, але є й такі підрозділи геологічних держпідприємств, які зберегли і колективи, і техніку. Я не кажу, що немає нарікань на якість їх роботи – але реальність така, що вони зможуть це зробити, якщо держава поставить задачу. … були детально проаналізовані можливості державних геологічних підприємств проводити роботи (чим можуть бурити, як швидко і т.д.) – і вийшли на показник до 200 свердловин за рік. Цього буде достатньо для мінімального оконтурювання 10-ти проявів твердих корисних копалин. І вже з цієї логіки вираховувалася необхідна кількість грошей для розвитку цього кластеру МСБ. В горизонті 6 років, для програми до 2030 року – це виглядає як цілком реальний план дій», – заявляв Роман Опімах.
«Розвиток власної МСБ – стратегічне бачення, яке закладене в законопроєкт. Власне, європейський регламент по критичній сировині (Акт СRM) передбачає, що кожна країна ЄС повинна мати власну exploration program щонайменше на 5 років, яку держава має фінансувати», – пояснював екс-голова ДГН.