Блоки обкладають митом – виробники попереджають про катастрофу
І обурюються спробою провести нищівну для галузі правку без належного обговорення з ринком
Мито для граніту: що відбувається?
У вівторок, 09 червня 2026 року Верховна Рада України в другому читанні прийняла Проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (№ 15111-д від 06 квітня 2026 р.).
Як зʼясувалося, документ обкладає митом експорт блочного каменю. Повідомляє NADRA.INFO із посиланням на дані офіційного вебсайту Парламенту.
Важливо зауважити, що редакція законопроєкту до першого читання не містила норми щодо обкладення митом експорту блоків.
До другого читання – в тексті законопроєкту зʼявилася пропозиція на 10 років для експорту гранітних та інших блоків, плит і каменів для монументів запровадити мито в розмірі 0,3 євро за кілограм фактичної ваги товару (за кодами УКТ ЗЕД 2516 11 00 00 – граніт необроблений або начорно оброблений; 2516 12 00 00 – граніт лише розрізаний, розпиляний чи розділений іншим способом на блоки або плити прямокутної чи квадратної форми; 2516 90 00 00 – інші камені для монументів чи будівництва):
Для обкладення експорту блоків митом пропонується внести зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням», до назви якого додавши «… і деякі види каменю».
Хто автор правки?
«Економічна Правда» писала, що формальним автором «гранітної» правки виступив Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, але ініціювала запровадження мита Національна асоціація добувної промисловості України: мовляв, український граніт є «рідкісним природним ресурсом, що має наукову та геологоекономічну цінність», проте деякі суб’єкти господарювання експортують його «за демпінговими цінами», ухиляючись від сплати податків (хто саме ухиляється – в публікації не зазначалося).
Передбачається, що експортні мита на граніт набудуть чинності через 45 днів після публікації закону про оподаткування доходів від цифрових платформ.
«Сировина продається за безцінь китайцям, тому і вводиться мито. На ЄС це не поширюється», – цитувала Данила Гетманцева «Економічна Правда».
Зауважимо, хоча правки до другого читання були опубліковані ще 11 травня, за нашими спостереженнями, обкладення митом експорту граніту – в експертних колах, профільними асоціаціями, центральними органами влади та представниками депутатського корпусу на широкий загал, із залученням ЗМІ – не обговорювалося.
Що каже ринок?
Опитані NADRA.INFO видобувники та експортери облицювального каменю пояснюють: чи не основною продукцією, яка підпадатиме під нові мита в разі підписання закону Президентом – будуть блоки лабрадориту. І ринок просто не витримає фіскального тиску.
«Це мито фактично заблокує нашу діяльність. Десятки працівників втратять роботу, громада – податки, держава – податки і валютну виручку», – заявив представник компанії-експортера «Собі», комерційний директор BMBC Group (видобуває лабрадорит Blue Eyes на родовищі Осниківське Північне) Олександр Чугаєвський.
«Ви тільки уявіть – новий податок буде вищим, ніж рекомендована ціна на наші блоки від Державного гемологічного центру!
Зараз ми продаємо блоки дорожче за цю ціну, але з новим митом відпускна ціна для покупців на одні блоки лабрадориту зросте удвічі, на інші – утричі.
Що буде далі? Український лабрадорит ніхто не купуватиме! Україна втратить своє місце на світовому ринку. Невже це державницький підхід? Це ж знищення цілого сегменту видобувної галузі», – обурюється Чугаєвський.
«Наскільки мені відомо, цю правку ніде і ніяк не обговорювали з ринком, не було ані слухань, ані відкритих засідань комітетів, ані асоціацій. Ринку не було надано жодних обґрунтувань. Ринок не запитували про наслідки – а вони будуть катастрофічними. Це непродумане, необґрунтоване і шкідливе для України рішення. Чи не навмисно його заховали у законопроєкт, який не має жодного відношення до нашої галузі, щоб вдарити по ній?», – припускає експортер.
Олександр Чугаєвський попереджає: наслідки злочинного для індустрії рішення миттєво відчують на собі місцеві громади і державний бюджет: «Зараз ми справно платимо всі податки, наповнюємо бюджет громади, даємо роботу 60 співпробітникам, підтримуємо сили оборони. Ми все це робимо, тому що нашу продукцію купують на нашому основному ринку – світовому (ми експортуємо левову частину блоків). Запровадять мито – нашу продукцію не купуватимуть за кордоном, а в Україні попит на блоки в такому обʼємі просто відсутній. Карʼєри – ляжуть. Доведеться звільняти працівників, впадуть відрахування податків – ініціатори правки подумали про наслідки своїх дій для України, для видобувної галузі? І чому така вибірковість – Україна що, запроваджує санкції проти Китаю? Що значить мито “не поширюється на ЄС”?».
Іншим наслідком запровадження мита пан Чугаєвський називає ризик монополізації українського ринку обробки каменю: «На ринку вже формується розуміння, хто, в чиїх саме інтересах, і чиїми руками грає в цю «брудну гру». Схоже, ця правка не про податки для Держави – а про схиляння ринку до примусової співпраці з певною групою. Якщо так – це «переділ» ринку в інтересах конкретного гравця, який, до речі, вже обдзвонює іноземних покупців нашої продукції, натякаючи, що тепер весь камінь вони купуватимуть у них. Відверто дивує, як на такий крок могла піти асоціація добувної промисловості і народні депутати, не обговоривши наслідки з ринком?!?».
Обурення колеги поділяє директорка і співзасновниця ТОВ «Лабрадорит» (видобуває облицювальний камінь на родовищі Камʼянобрідське) Олександра Мельник:
«Інформація про те, що до законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, була включена норма про запровадження експортного мита на граніт та природний камінь, викликає в мене багато запитань. І перше з них – чому ініціатива, яка може безпосередньо вплинути на майбутнє цілої видобувної галузі, не стала предметом такого ж відкритого і публічного обговорення, як основні положення самого законопроєкту?
Сам закон про оподаткування діяльності цифрових платформ, маркетплейсів та онлайн-сервісів протягом тривалого часу активно обговорювався бізнесом, експертами та медіа. Натомість правка щодо експортного мита на природний камінь фактично залишилася поза широкою професійною дискусією, хоча її потенційний вплив на окрему галузь економіки може бути критичним».
Пані Мельник хвилює не лише факт появи мита, а й відсутність публічно представленого економічного обґрунтування саме такої ставки:
«Ми поки не побачили розрахунків, які б пояснювали, чому обрана ставка становить саме 0,3 євро за кілограм, як вона співвідноситься із реальною вартістю продукції, які очікувані надходження отримає бюджет, та яким буде вплив на експорт, зайнятість і валютну виручку країни. Бо якщо ставка мита буде такою – що фактично зробить український камінь неконкурентним на зовнішніх ринках – наслідком стане не розвиток переробки, а скорочення експорту, втрата валютної виручки та зменшення податкових надходжень. Саме тому ми очікуємо зараз відкритого діалогу та професійної дискусії щодо цієї ініціативи до моменту ухвалення остаточного рішення».
[За даними з офіційного вебсайту Світового Банку, в 2024 р. найбільшими покупцями українського каменю були, за кодами УКТ ЗЕД:
- 2516 11 00 00 – Польща, Вірменія, Індія, Узбекистан, Грузія, Італія, Азербайджан;
- 2516 12 00 00 – Польща, Словаччина, Грузія, Вірменія;
- 2516 90 00 00 – Китай, Індія, Італія, Азербайджан, Гонконґ, Польща, Грузія, Туреччина]
Лабрадорит – одна з візитівок України на світовому ринку натурального каменю та важливий експортний продукт, розповідає керуючий партнер, засновник компанії «Гелексі Стоун Україна» Левон Петросян: «Наша компанія є одним із найбільших експортерів гранітної продукції з України. Окрім цього ми займаємо активну громадську позицію: маємо членство та підтримуємо «Аспен Інститут» та багато інших ініціатив, які покращують бізнес-клімат в країні. А запровадження нового закону може суттєво погіршити конкурентні позиції українських виробників на світовому ринку натурального каменю, і це неприпустимо».
Левон Петросян наголошує, що значна частина українських переробних підприємств залежить від доступної сировини, яку постачають лабрадоритові кар’єри:
«Під час видобутку експортних блоків утворюється велика кількість гірничої маси, що реалізується на внутрішньому ринку за відносно низькою ціною. Саме це дозволяє українським виробникам продукції з натурального каменю — бруківки, бордюрів, плит мощення та інших виробів — успішно конкурувати з виробниками з Китаю, Індії та Єгипту на міжнародних ринках».
Саме тому наслідки обкладення експорту блоків митом, на його думку, будуть катастрофічні для всіх українських виробників та експортерів: «Зупинка або суттєве обмеження діяльності лабрадоритових кар’єрів призведе не лише до втрати робочих місць і скорочення податкових надходжень, а й до послаблення позицій українських каменеобробних підприємств на світовому ринку. У довгостроковій перспективі це може призвести до втрати Україною частки міжнародного ринку, яку буде складно відновити навіть після усунення обмежень».
Директор видобувної компанії «Україна Капітал» (розробляє родовище лабрадориту Олегівське, член Комітету надрокористування Євопейської Бізнес Асоціації) Олександр Кузнецов підтверджує: про існування правки, яка фактично закриє очолюване ним підприємство, також дізнався вже після того, як профільний комітет Верховної Ради підтримав відповідні зміни. Наголошує, що його компанія працює виключно в правовому полі, офіційно видобуває продукцію, сплачує всі передбачені законодавством податки, рентні платежі, заробітні плати та соціальні внески: «Лише за 2025 рік ТОВ «Україна Капітал» сплатило понад 5,5 млн грн податків та платежів до бюджетів усіх рівнів».
Обкладення митом галузі він вважає неприпустимим і таким, що шкодитиме, в першу чергу, українським видобувним підприємствам:
«Після початку повномасштабного вторгнення ми, як і вся галузь, фактично втратили міжнародних партнерів. В 2022 році іноземні покупці масово відмовлялися від контрактів через безпекові ризики та невизначеність. Протягом наступних двох років буквально по кроках відновлювали довіру до України як до постачальника. Брали участь у міжнародних виставках, проводили сотні переговорів, будували нові логістичні маршрути, переконували клієнтів, що навіть під час війни можемо виконувати свої зобов’язання. Це була тривала, дорога і дуже складна робота. Камінь, який у 2022–2023 роках лежав у відвалах за 50 доларів за куб, зараз продається за 400–500 USD. А при митному навантаженні понад 1 500 USD на один корисний кубометр, жодне відвантаження не може бути рентабельним за визначенням».
Керівник видобувної компанії заявив, що, розуміючи масштаби потенційних наслідків для галузі, підприємство вже направило офіційні звернення до Європейської Бізнес Асоціації та Торгово-промислової палати України з проханням надати оцінку запропонованим змінам та підтримати відкритий діалог між державою і бізнесом щодо цієї ініціативи.
«Якщо ця норма буде ухвалена в поточній редакції, ми та багато підприємств галузі опиняться перед необхідністю припиняти всі експортні контракти. І тоді держава ризикує втратити не лише потенційні надходження від нового мита, а й чинні податки, валютну виручку, робочі місця та міжнародні ринки, які український бізнес відновлював надзвичайно високою ціною протягом останніх років», – попереджає Олександр Кузнецов.
Голова Комітету надрокористування EBA, засновниця і СЕО «Геологічної інвестиційної групи» Ірина Супрун також акцентує на непрозорості появи правки про мито та ставить під сумнів її обґрунтованість: «Наскільки нам відомо, не проводилося відкритого обговорення із широким колом надрокористувачів, не були представлені результати комплексної оцінки впливу на експорт, валютну виручку, зайнятість та податкові надходження. Переважна більшість видобувних підприємств, експортерів та учасників ринку дізналися про підтримку відповідної правки вже після прийняття законопроєкту. Для рішення, яке може суттєво змінити умови роботи цілої галузі, такий рівень комунікації з бізнесом викликає серйозне занепокоєння».
Супрун також звертає увагу на маніпулятивність обраного формату правки, який, на її думку, спотворює реальний економічний ефект норми – ставка мита 0,3 євро/кг, на перший погляд, виглядає незначною величиною, але це не так: «Це може створювати враження незначного податкового навантаження. Але для гранітних блоків – через високу щільність матеріалу, особливості морських та залізничних перевезень, обмеження осьового навантаження (для автомобільного транспорту – Ред.) та специфіку формування комерційних партій фактичний економічний ефект є суттєво вищим. У перерахунку на обсяг продукції податкове навантаження становить близько 1000 USD на 1 м³ гранітного блоку. Водночас, із урахуванням корисного (комерційного) об’єму продукції, фактичне навантаження перевищує 1500 USD на 1 м³ реалізованого об’єму. Для стандартного контейнера це означає додаткові витрати на сплату мита на рівні близько 9500 USD».
Пояснюючи рівень втрат галузі внаслідок правки, Ірина Супрун наводить дані Державної митної служби України:
«Сукупний обсяг експорту продукції за відповідними кодами в період 2025 – початок 2026 років становив понад 44 тис. тонн на загальну митну вартість 6 880 807 доларів США. При ставці 0,3 євро за кілограм додаткове фіскальне навантаження на цей обсяг становитиме приблизно 15 321 940 доларів – це більш ніж у 2,2 рази перевищує всю фактично отриману експортну виручку галузі за вказаний період».
На думку Супрун, за таких умов продовження експортної діяльності стає просто неможливим: жодне підприємство не здатне сплатити податок, який перевищує його дохід від операції. Фактичним наслідком стане не «стимулювання переробки», а повна зупинка експорту і втрата державою всього пов’язаного обсягу податкових надходжень: рентної плати, податку на прибуток, ПДФО, ЄСВ та інших платежів. І зупинка кар’єрів запустить ефект доміно: «Це означатиме втрату рентних платежів за користування надрами, скорочення робочих місць для водіїв важкої техніки, машиністів, буровиків, інженерів, маркшейдерів та інших фахівців, а також падіння надходжень у суміжних секторах економіки від постачальників пального та електроенергії до виробників обладнання і запчастин», – попереджає Супрун.
Вона погоджується, що Україна справді має розвивати внутрішню переробку та збільшувати експорт продукції з високою доданою вартістю. Водночас наголошує: видобування природного блочного каменю не може розглядатися за аналогією з деревообробкою чи іншими галузями, де сировина є відносно універсальною:
«Кожне родовище каменю має свої унікальні фізичні та декоративні характеристики, а кожен вид каменю працює на власному сегменті ринку. Габро, лабрадорит, граніт чи мармур не є взаємозамінними матеріалами, так само як неможливо перетворити один вид каменю на інший або змусити його конкурувати в сегменті, для якого він природно не призначений.
Саме тому будь-яка державна політика у цій сфері повинна враховувати специфіку галузі та базуватися на реальних економічних розрахунках. Якщо метою є стимулювання переробки, бізнес повинен отримати прогнозовані умови, доступний перехідний період щонайменше 2–3 роки та можливість відкритого діалогу з державою щодо механізмів такої трансформації».
Що каже ініціатор правки?
Відповісти на запитання NADRA.INFO в Національній асоціації добувної промисловості України – не знайшли часу.
Ще в пʼятницю, 12 червня, близько 13:00, опрацьовуючи коментарі з ринку, ми звернулися до засновниці та очільниці Національної асоціації добувної промисловості України Ксенії Оринчак із проханням надати копію листа, яким НАДПУ ініціювала правку про мито для гранітних блоків. А також розповісти, чому Асоціація запропонувала такі важливі для ринку зміни – шляхом подання правок на етапі підготовки до другого читання законопроєкту, первісно далекого від надрокористування.
Також нас цікавило, в чиїх інтересах ініційовано правку – якщо це відбулося в межах діяльності НАДПУ як суб’єкту лобіювання, і чим обґрунтовані 0,3 євро мита за кілограм блоків та 45 днів на набрання змінами чинності. Та, зрештою, хто саме, за даними НАДПУ, на які посилається «Економічна Правда», експортує граніт за демпінговими цінами, ухиляючись від сплати податків.
«Все надамо з відповідями на кожне питання», – написала Ксенія Оринчак автору матеріалу надвечір пʼятниці, попередньо зауваживши, що зможе вийти на звʼязок із понеділка, і пояснивши затримку необхідністю узгодити деякі позиції з учасниками НАДПУ.
Станом на ранок вівторка, 16 червня, ми не дочекалися ані відповідей, ані копії листа про ініціювання правки.
Все опублікуємо – щойно отримаємо та опрацюємо.
Доки матеріал готувався до публікації
В пʼятницю, 12 червня Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав законопроєкт про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи – із правкою про мито для граніту, і передав на підпис Президенту Володимиру Зеленському.
Надвечір понеділка, 15 червня, різку публічну заяву на адресу «псевдо-реформаторів», а також заклик не підтримувати норму про експортне мито на граніт у запропонованій редакції – поширили у Всеукраїнській спілці виробників будівельних матеріалів: «Фактично вперше в історії України пропонується встановити експортне мито, розмір якого є у декілька разів вищим за ринкову вартість самої продукції, що експортується».
«Реалізація зазначеної норми … може призвести до:
- цілковитої втрати українськими підприємствами довгострокових експортних контрактів та міжнародних ринків збуту;
- різкого зниження конкурентоспроможності українського природного каменю на зовнішніх ринках;
- значного скорочення валютної виручки держави;
- зменшення завантаження карʼєрів та переробних підприємств;
- скорочення робочих місць у регіонах, де видобувна галузь є одним із основних роботодавців;
- погіршення інвестиційної привабливості галузі надрокористування», –
попереджає Президент Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів Костянтин Салій.
У публічному зверненні очільник Спілки просить:
- Не підтримувати ухвалення норми про експортне мито на граніт у запропонованій редакції без проведення додаткового економічного аналізу.
- Ініціювати відкриті консультації з представниками видобувної галузі, профільних бізнес-асоціацій, експертного середовища та органів державної влади.
- Провести оцінку впливу запропонованого мита на обсяги експорту, валютну виручку, зайнятість населення та податкові надходження.
- Розглянути можливість перегляду ставки мита або розробки альтернативних механізмів стимулювання внутрішньої переробки, які не призводитимуть до втрати експортних ринків.
Стежимо за розвитком подій.
P.S. Розуміючи, що ринки надрокористування та експорту продукції видобувних компаній України не обмежуються учасниками, опитаними NADRA.INFO протягом стислого часу підготовки цього матеріалу, ми готові вислухати позиції й інших видобувачів та постачальників блочного каменю. Якщо Ви представляєте саме таку компанію і маєте, що сказати – надсилайте ваші коментарі на [email protected] з темою листа «Мито для граніту».
Далі буде.