DiXi Group: CRM-майбутнє України обговорили на COP31

DiXi Group: CRM-майбутнє України обговорили на COP31
Джерело зображення: https://dixigroup.org/

Як перетворити Стратегію розвитку галузей промисловості на основі корисних копалин та компонентів стратегічного та критичного значення, ухвалену в червні 2026 року, на привабливі для інвесторів проєкти – про це говорили в Українському павільйоні під час 31-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP31), повідомляє DiXi Group.

Участь у дискусії «Критичні мінерали України: надійне партнерство для глобальної декарбонізації» взяли представники українського уряду, видобувної галузі, міжнародних організацій та експертної спільноти.

Президентка DiXi Group Олена Павленко під час модерації заходу наголосила, що Україна в осяжному майбутньому може скласти конкуренцію країнам, які поки що володіють монопольним становищем на ринку критичної сировини, та сприяти глобальному переходу до чистої енергетики.

«Розвиток галузі відповідно до ухваленої Стратегії сприятиме зміцненню енергетичної та в цілому національної безпеки не тільки України, але й тих країн, що прагнуть зосередитися на декарбонізації, електрифікації та ширшому використанні відновлюваних джерел енергії в майбутньому», – запевнила Олена Павленко.

Власне Стратегію представила начальниця Управління надрокористування Міністерства економіки та довкілля України Юлія Радченко. Згідно з документом, Україна прагне стати провідним виробничим хабом у Європі, а експорт виготовленої на основі таких корисних копалин продукції має стати одним із п’яти найбільших джерел валютних надходжень.

«Завдання полягає у тому, щоб створити галузі з високою доданою вартістю та задовольняти потреби як внутрішнього, так і світового ринків. Ми маємо чотири стратегічні цілі: пришвидшити втілення інвестиційних проєктів, інтегруватися у глобальні ланцюги постачання, зміцнити конкурентоспроможність завдяки оптимізації витрат, розвитку навичок і досліджень, а також розбудувати циркулярну економіку», – пояснила представниця уряду.

Оксана Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України, також акцентувала увагу на потенціалі галузі. Україна володіє запасами 26 із 34 видів корисних копалин і компонентів, які ЄС класифікує як критично важливі. А одне з родовищ графіту вже визнано стратегічним проєктом відповідно до Регламенту ЄС про критично важливі сировинні матеріали.

«Перед українською видобувною галуззю зараз стоять три основні виклики, кожен із яких спричиняє російська збройна агресія – це нестача електроенергії, логістичні проблеми, що здорожчують або взагалі призупиняють експорт, і звичайно окупація, в якій опинилися, наприклад, два з чотирьох основних літієвих родовищ. Попри все це українські компанії не припиняють роботу. Вони й далі платять податки та зарплати, інвестують у власні генерацію, накопичувачі енергії та захист. Саме так на практиці виглядає стійкість», – переконана Оринчак.

Саймон Катлер, керівник напряму міжнародних відносин з органами влади та публічної політики компанії Fortescue, зазначив, що Україна має великий потенціал у сфері корисних копалин та чітко сформульовану Стратегію. У довгостроковій перспективі інвестори звертатимуть увагу на те, чи залишаються стабільними нормативно-правове регулювання та політика, а інвестиційні умови – привабливими. Він додав, що одним із головних занепокоєнь наразі може бути час, адже від моменту відкриття родовища до моменту видобутку минає у середньому 15-16 років.

«Такі часові межі є надто довгими для досягнення амбіцій України на світовому ринку критичної сировини та технологій енергетичного переходу. Тож будь-які спільні зусилля з боку бізнесу та уряду, спрямовані на оптимізацію процесів, будуть надзвичайно важливими», – зауважив Катлер. Він наголосив, що йдеться не про обхід процедур чи етапів, а саме про впорядкування і пришвидшення робочих процесів.

На правах реклами

КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ

Водночас старший менеджер з питань політики та взаємодії з органами влади Міжнародної ради з гірничої промисловості та металів (ICMM) Джон Ліндберг акцентував на потребі втілювати Стратегію послідовно та усвідомлювати, що фундаментальні зміни можуть вимагати спроб і помилок.

Щодо джерел фінансування на реалізацію проєктів, спеціальний посланник ЄС з питань клімату та довкілля при Європейській службі зовнішніх справ Ентоні Аґота запевнив, що інвестори готові діяти за відповідної можливості – хоч Україна ще не цілком інтегрована в європейські ланцюги постачання, вона рухається в цьому напрямкові.

Джерело зображення: dixigroup.org

Керівниця глобальної практики з енергетики та електроенергетики у компанії Marsh Eмі Барнз (на фото) зауважила, що наразі покривати воєнні ризики варто здебільшого на рівні державного чи партнерського фінансування. На її думку, у середньостроковій перспективі вартість відповідного страхування з боку приватного сектору залишатиметься високою.

«Україні слід оновити законодавство відповідно до актуального Стандарту Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) і продовжити гармонізацію з правом ЄС, аби підвищити довіру як інвесторів, так і громад», – переконаний директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович. – «Прозорість є основоположною цінністю, адже сприяє побудові такої довіри. Також вона необхідна для забезпечення сталості проєктів і може допомогти у запобіганні потенційних конфліктів, оскільки будь-якими сумнівами чи побоюваннями можуть скористатися на шкоду проєктам. Щоб уникнути цього, нам слід застосовувати найкращі практики, однією з яких є ІПВГ». 

Джерело зображення: dixigroup.org

Учасники дискусії погодилися, що зелений перехід неможливий без критично важливих мінералів. Доповідачі поділилися своїми пропозиціями щодо практичних кроків, яких Україна має вжити, щоб перетворити політичні зобов’язання на привабливі для інвесторів проєкти та стійкі диверсифіковані ланцюги постачання, що підтримують цей перехід.

Читайте також Критичні надра і громади: DiXi Group розпочинає опитування.