Роман Кізима: Чим загрожує видобуток торфу поблизу Львова
[В авторському блозі на ZAXID.NET* депутат Львівської обласної ради Роман Кізима розмірковує про можливі наслідки та стверджує про неприйнятність промислової розробки покладів торфу на ділянці Гамаліївка Львівського родовища. Нагадаємо, спецдозвіл на Гамаліївку Держгеонадра розіграли у вересні. Перемогу здобуло ТОВ «Запорізька-Агропромислова-Компанія» Бориса Шестопалова зі ставкою 6 млн грн, які залишилися не сплаченими. Відтак лот викупило ТОВ «Грінтопс Енерджі Україна» Юрія Музиченка за 3 320 000 грн. Обидві компанії зареєстровані в місті Запоріжжя]
Автор: Роман Кізима, оригінальний текст опубліковано за посиланням.
У вересні минулого уже року Державною службою геології та надр України було проведено аукціон з Продажу спецдозволу на користування надрами на «Ділянку Гамаліївка Львівського родовища». За результатами аукціону ТОВ «ГРІНТОПС ЕНЕРДЖІ Україна» отримало дозвіл на користування надрами, геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) терміном – 20 років на ділянці Гамаліївка Львівського родовища площею 403,6 га, що розташована на північній околиці с. Гамаліївка на території Львівського району Львівської області.
За цими сухими даними стоїть фактичний дозвіл держави на видобуток торфу на величезній ділянці на північ від Львова, впритул до Гамаліївського водосховища, відомого в народі як «Гамаліївське море».
Таке рішення Держгеонадр є негативним з багатьох причин. По-перше, сам процес видобутку торфу відкритим шляхом є шкідливим для екології; по-друге, це рішення не узгоджене з територіальними громадами, на території яких розташована ділянка, а саме Львівської та Новояричівської; по-третє, видобуток спричинить знищення згаданого водосховища, яке в тому числі використовується для забезпечення теплом половини Львова!
Це питання енергетичної безпеки для десятків тисяч мешканців Львова і прилеглих населених пунктів. Також Гамаліївське водосховище розглядається Львівською та іншими територіальними громадами як важливий об’єкт для розвитку веслувального спорту в цьому регіоні.
А тепер трохи про екологію…
– Видобуток торфу часто спричиняє знищення унікальних природних об’єктів та порушення екосистем, що може призвести до втрати біологічного різноманіття та зменшення популяції різноманітних видів.
– Процеси розкладання торфу супроводжуються викидами вуглекислого газу, що призводить до збільшення концентрації парникових газів у атмосфері.
– Видобуток торфу може впливати на гідрологічний режим, спричиняючи зниження рівня ґрунтових вод та зміни водно-болотних систем.
– Багато торф’яних масивів є важливими сфагновими болотами, які мають унікальну флору та фауну. Видобуток призводить до втрати цих цінних біотопів.
– Під час видобутку торфу можуть виникати викиди різноманітних хімічних речовин, що потенційно можуть бути шкідливими для здоров’я людей та тварин.
– Торф у сухому стані часто є причиною масивних пожеж, що часто трапляється в наших широтах.
Тепер трохи про радянську систему меліорації. Взагалі вся ця зона торфовищ на півночі Львова від Грибович і аж до Гамаліївки пронизана безліччю меліоративних каналів, які набудували протягом другої частини 20 століття, не враховуючи екологічні інтереси, стан довкілля, біорізноманіття тощо. По суті цими каналами було висушено величезну площу давніх торф’яних боліт, чим суттєво змінили клімат не тільки Львова, але і частини Львівської області.
Протягом останніх 30 років екологічно та економічно розвинуті країни вважають відновлення болотяних угідь пріоритетом номер один в питаннях адаптації до змін клімату. Результати численних досліджень показують, що їх наявність біля великих міст є ключовими факторами пом’якшення клімату та покращення загального стану природнього середовища на урбанізованих територіях. Важливість збереження та розвитку болотяних угідь навколо великих міст надзвичайно велика і охоплює різні аспекти.
– Екологічна значущість: болота служать природними резервуарами біологічного різноманіття, де різноманітність рослин, тварин та мікроорганізмів відіграє ключову роль у стабільності екосистем.
– Очищення атмосфери та води: рослини боліт здатні фільтрувати різні забруднення, що поліпшує якість повітря та води. Болота виконують функцію губки, що фільтрує та очищує воду, надаючи чисту підземну воду для майбутніх поколінь.
– Захист від повеней: болотяні угіддя виконують роль природного резервуара, який може вбирати воду під час дощів та сильних злив.
– Рекреаційні можливості: великі болотяні угіддя надають місцевим мешканцям та туристам чудові можливості для пішого та велосипедного туризму, сприяючи активному способу життя та фізичному здоров’ю. Біля багатьох європейських міст розташовані чудові болотяні рекреаційні зони, з відповідною пішою інфраструктурою, де мешканці можуть відпочивати, насолоджуватися унікальною флорою та фауною.
– Захист від екстремальних погодних умов: рельєф боліт може служити м’яким природним бар’єром, що зменшує вплив екстремальних погодних явищ, таких як шторми та урагани.
– Поліпшення психологічно-емоційного стану людей: наявність природних місць, таких як болотяні угіддя, позитивно впливає на психологічний стан містян, надаючи їм можливість відпочинку та відновлення у зеленому середовищі.
– Важливість для дикої природи: болотяні угіддя сприяють збереженню для деяких видів рослин та тварин.
У загалом успішній реформі децентралізації все ще є невирішені проблеми, які потребують оперативного врегулювання, задля майбутнього нашого і наших дітей. Вважаю, що видобуток торфу біля Львова, враховуючи усі вище зазначені фактори, є категорично не прийнятним. Львівська та навколишні громади вже звернулися із відповідними скаргами та зауваженнями до державних органів, з метою запобігання цьому видобутку. Ця зона торфовищ повинна бути трансформована до свого первинного стану – болотяних угідь, що забезпечить відновлення унікальної екосистеми та покращить клімат загалом для нашого регіону.
*В розділах Надра інших , Говорять компанії , Говорять асоціації деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела.