Павло Якименко: Прийшов час посилити відповідальність за браконьєрство в надрокористуванні

• Скільки незаконних піщаних кар’єрів сьогодні налічується в Україні і скільки піску вони видобувають? 
• Що заважає сьогодні обраховувати збитки і притягувати до відповідальності “надрових браконьєрів”? 
• Що і хто спонукав народного депутата Павла Якименка ініціювати (а 33 інших нардепів підтримати) подання законопроекту №3576 від 02.06.2020 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин”?

Про все – в ексклюзивному бліц-інтерв’ю Павла Якименка для NADRA.info 

 NADRA.info: З тексту пояснювальної записки до законопроекту випливає, що головна причина Вашої ініціативи – стурбованість ситуацією з незаконним видобування піску. Чи володієте Ви даними від правоохоронних органів щодо глибини проблеми: кількість задокументованих фактів і притягнутих до відповідальності, обсяг збитків завданих і відшкодованих?

Павло Якименко: Дійсно, ситуація, що склалася сьогодні з незаконним видобуванням корисних копалин місцевого значення (ККМЗ) не може залишатися без уваги. І оскільки пісок займає ключове значення серед таких копалин, саме на його прикладі можна прослідкувати вражаючі масштаби проблеми. 

За даними Держгеонадр, в Україні налічується 593 родовища будівельного піску. За оцінкою неофіційних джерел – близько 900 родовищ. Однак на Україні функціонують тисячі піщаних кар’єрів різного розміру. З них лише 228 офіційно перебувають у розробці. 

В результаті обробки зібраної з офіційних джерел інформації можна зробити висновок, що Державна екологічна інспекція України та її територіальні підрозділи за рік фіксують в кожній області буквально кілька епізодів нелегального видобування піску. Заподіяні державі та громадам незаконним видобуванням піску та інших корисних копалин місцевого значення збитки й кошти, що пройшли повз бюджет насправді становлять сотні мільйонів грн. В той час, коли за офіційними даними це менше мільйона гривень.

Таким чином зараз ринок піску в Україні – це одна з потужних можливостей для збагачення, в першу чергу, тіньового. Щорічно в Україні добувають близько 35-40 мільйонів тон цього матеріалу. При цьому за офіційними даними, в 2018 році легально було добуто біля 8 мільйонів тон. Тож нелегальний його видобуток, якщо порівнювати з легальним, становить більш ніж 300 %. 

Разом з тим, у Державній службі статистики України відсутні узагальнені дані щодо обсягів незаконного видобування корисних копалин місцевого значення. І побачити повну картину досить складно. Аналізуючи отриману під час підготовки законопроекту інформацію, слід відзначити, що кількість відкритих справ мізерна, а більшість з них закрито.

Так, за наявною у мене офіційною інформацією, у 2018 році на території, наприклад, Львівської області виявлено 3 факти незаконного видобування піску. У 2019 році також було виявлено 3 факти. Упродовж 2018-2019 рр. розпочато 8 кримінальних проваджень. У 3 кримінальних провадженнях прийнято рішення про закриття, а в 5 досудове розслідування триває.

У Рівненській області за 2018 рік проводилося розслідування у 1 кримінальній справі. Прийнято рішення про її закриття. У 2019 році внесені 8 кримінальних проваджень. З них закрито 6, а у 2 кримінальних провадженнях досудове розслідування триває.

У Волинській області надано інформацію про розслідування 9 кримінальних проваджень. В 6-ти з вказаних кримінальних проваджень прийнято рішення про закриття.

У Запорізькій області наявна інформація про 6 кримінальних проваджень у 2018 році та 2 в 2019 році. Слідство досі триває.

Що стосується Харківської області, особливої уваги заслуговує кар’єр на території селища Шестаково Вовчанського району, де протягом тривалого часу здійснювалося незаконне видобування піску. За цим фактом проводиться досудове розслідування. Це Фермерське Господарство «Черкашино», де всупереч вимогам Земельного кодексу України, без наявності передбаченого законодавством спеціального дозволу на видобуток корисних копалин, організовано масштабний самовільний видобуток піску. Унаслідок таких дій утворилися локальні ділянки деградованої землі, створено небезпеку для довкілля та громадян. Згідно висновку судово-економічної експертизи державі заподіяно збитки в розмірі 65 309 019,05 грн. Наразі, очікуємо справедливого рішення у справі й повернення в Держбюджет награбованого.

Ці дані з кількох областей, де незаконний видобуток піску є суттєвою проблемою, свідчать про низьку кількість порушених справ і мізерну кількість справ доведених до суду й таких, по яким держава отримала відшкодування.

За минулий рік за фактами незаконного видобування піску порушено 36 кримінальних справ, але до суду дійшло лише 2 і під питанням, чи будуть притягнуті винні особи до встановленої законодавством України відповідальності.

Відомо, що від незаконного видобування піску та інших ККМЗ страждають надрокористувачі, які здійснюють видобування на законних підставах. Хто з надрокористувачів звертався до Вас чи інших авторів законопроекту з проханням ініціювати посилення відповідальності за незаконне видобування ККМЗ?

До мене неодноразово зверталися у соціальних мережах небайдужі громадяни та активісти з приводу екологічної складової процесу незаконного видобування. Адже не слід забувати, що крім шкоди для Держбюджету, видобування піску в кар’єрах у нелегальний спосіб порушує ландшафт, земельні ділянки біля кар’єрів відступають через оповзні та ерозії. Відбувається дегідратація земель, втрачається родючий шар грунту, утворюються яри і балки.

В Україні мова йде про зростаючі темпами видобування піску, що безпосередньо пов’язане з серйозним втручанням у природу. Найбільше впливають на ландшафтні комплекси якраз розробки корисних копалин відкритим способом, до таких належить видобування піску в кар’єрах. При розростанні кар’єрів вглиб і вшир збільшуються внутрішні зовнішні відвали. 

Якщо видобуток відбувається в легальний спосіб, з погодженим планом і документацією, зроблена оцінка впливу на довкілля, на місці кар’єрного видобування працює інженер, то негативні екологічні наслідки можна мінімізувати. А от якщо кар’єр стихійний і видобувачі намагаються взяти по максимуму, то наслідки для навколишнього природного середовища будуть незворотними.

Також до нас зверталася Асоціація “Підприємств-Надрокористувачів “Нерудні Надра України”, які представляють надрокористувачів, що працюють чесно в рамках закону і також страждають від незаконного видобування. При підготовці законопроекту ми були у тісному діалозі.

Законопроектом пропонується надати додаткові повноваження Державній службі геології та надр України щодо оцінки збитків, стягнення збитків та пред’явлення претензій. Чи консультувалися Ви з уповноваженими представниками ДСГНУ з цього питання? Якою є позицію ДСГНУ щодо надання Службі додаткових повноважень? Служба готова, хоче додаткових повноважень? 

Законопроект пройшов достатньо довгий шлях. Спочатку, коли ми почали займатися даною проблематикою, зібрали інформацію, організували робочу групу, провели зустрічі й консультації з приводу незаконного видобування корисних копалин місцевого значення. 

З приводу даної проблематики в Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування було проведено кілька робочих зустрічей з залученням представників органів державної влади, профільних міністерств та відомств. Спочатку в офлайн, а потім, під час карантину, на платформі zoom. На робочих зустрічах посадові особи з Державної служби геології та надр України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державної Екологічної Інспекції України, офісу Генерального прокурора України, Служби безпеки України, Державної служби геології та надр України, ЦК Профспілки працівників вугільної промисловості України, Асоціації “Підприємства-Надрокористувачі “Нерудні Надра України”, Національної поліції України та громадських організацій обмінялися своєю точкою зору щодо проблеми та шляхів її вирішення.

Також була зібрана інформація з обласних державних адміністрацій тих областей, що найбільше потерпають від незаконного видобутку корисних копалин місцевого значення та від обласних державних екологічних інспекцій щодо законодавчого механізму подолання проблеми. 

Питання передачі повноважень неодноразово обговорювалося на робочій групі. Крім того пропозиція щодо надання додаткових повноваження Державній службі геології та надр України була узгоджена з профільними органами та надавалася у якості офіційних пропозицій від них. Адже під час виявлення факту незаконного видобування корисних копалин місцевого значення Служба тісно співпрацює з МВС і поліцією. Але водночас Держгеонадра не можуть обрахувати збитки й правоохоронці постійно спотикаються об цей нюанс. 

Ми зробили усе можливе, щоб належно законодавчо врегулювати це питання й на практиці не виникало колізій.

Порівняльна таблиця законопроекту – тут: https://www.facebook.com/ukrnadra.info/posts/164291448411493

Світлину надано прес-службою народного депутата.