Володарі титанових цибліс. VELTA: Бродський і команда

Володарі титанових цибліс. VELTA: Бродський і команда

З 28 років, які займається бізнесом, підприємець із Дніпра Андрій Бродський два – витратив на похід в політику. Сьогодні в жодному мандаті для себе не бачить сенсу. Натомість вибудовує активну публічність, розвиває Національна Асоціація Добувної Промисловості України, підтримує місцеві громади, інвестує в R&D. І, незважаючи на карантинні обмеження по всьому світу, будує новий ГЗК і готується до залучення капіталу по інший бік Атлантичного океану.

Про інтерв’ю домовляємося особисто з Andrey Brodsky у Facebook. Після низки публікацій про вертикальну інтеграцію бізнесу і масштабування титанового прориву Виробнича компанія “Велта”, вивчаємо структуру власності та історію створення бізнесу. Ми хочемо познайомитися і глибше зазирнути в один з небагатьох публічних проектів в українському надрокористуванні (нафтогазовий сектор не беремо до уваги – вони флагман по розкриттю даних і активності в медіа).

Шлях з Києва до Дніпра долаємо автомобілем, через Решетилівку. Ділянкою нової бетонної траси лишаємося задоволеними (всю б дорогу таку!).

Штаб-квартира Велти – в центрі Дніпра, бізнес-центр Призма. За старовинним фасадом будівлі – сучасні затишні офіси. На поверсі Велти нас зустрічає керівник прес-служби Анна Капустіна, і особистий охоронець Бродського. На стінах офісу – великі принти з фото виробничих потужностей в Кіровоградській області. Кілька хвилин очікувань, знайомство з героєм, і – півтори години бесіди.

Не можу не почати з подій в Броварах (головною новиною п’ятниці, 29 травня, стала стрілянина в Броварах, пов’язана нібито зі спробою переділу ринку маршрутних перевезень – ред.). Бачили відео?

Так, встиг подивитися.

Ви пересуваєтеся по Дніпру з озброєною охороною?

Так.

Автомобіль броньований?

Ні.

Були прецеденти? Спроби фізичного тиску на Вас?

Прецедентів не було. Але я точно знаю, що присутність моєї охорони додавала напруги деяким нехорошим людям. Стримувала.

Багато у Вас таких недоброзичливців, яких стримує охорона? Це привіт з минулого?

Не так, щоб багато, але вони є. Я 28 років займаюся бізнесом, з них 15 років – бізнесом, пов’язаним з надрокористуванням, з розробкою не просто родовищ, а титанових родовищ, тому – “всяке траплялося”.

Велта – на порозі великих змін, і мова не тільки про розширення виробництва. Андрій Бродський анонсує оновлення партнерського сладу і переформатування управління бізнесом

Давайте пройдемося по витоках Вашого бізнесу. В інтерв’ю Forbes у 2012 році (передрук збережено на сайті компанії https://velta-ua.com/uk/feed/66) Ви сказали: “Ім’я людини, яка заснувала компанію, я називати не хочу – він не давав мені своєї згоди на це. Втім, його ім’я вам навряд чи про щось сказало б”. Минуло 8 років, і завдяки YouControl сьогодні нескладно побачити засновників ВКФ Велта в момент заснування. Це Володимир Аронович Іванський і Анатолій Васильович Чекмарьов. Кого з них Ви відмовилися назвати журналісту Forbes у 2012?

Чекмарьова я не знав. Мав справу з паном Іванським, але не з Володимиром Ароновичем. Це (Іванський В.А. – ред.), скажімо так, родич реального засновника, який на себе оформив цю компанію. Він (реальний засновник – ред.) був моїм партнером, починав геологорозвідку, кілька місяців працював, заробив дуже великі борги на компанію, і – покликав мене.

Ви можете назвати ім’я цього партнера зараз?

Не хочу. Це справи минулих років. Я в нього чесно, благородно викупив його частку. Деякий час, досить тривалий, ми були партнерами. Викупив я частку офіційно, з нотаріальним оформленням.

Скільки ви заплатили за “вхід” у Велту?

По-перше, точно не пам’ятаю. По-друге, це комерційна таємниця. Нотаріус все знає, в податковій все є. Це було абсолютно офіційно.

Скільки Велта коштує сьогодні?

Велта не продається.

Пропозиції продати Велту отримували?

Останній часом– ні.

Давайте пройдемося по реєстру. Що входить у Велту сьогодні?

Що ви маєте на увазі під “Велтою”?

Всі компанії під ім’ям “Велта”, де Ви є кінцевим бенефіціаром.

Почну з того, що мої юристи вкрай незадоволені, що на мене як на керівника оформлені практично всі компанії (показує аркуш із переліком всіх компаній, що входять у групу – ред.)

“Мої юристи вкрай незадоволені, що на мене як на керівника оформлені практично всі компанії”

Не найпопулярніша в Україні практика. Хоча б із міркувань безпеки бізнесу.

Я не роблю нічого незаконного. Це раз. І я реально керую всією діяльністю – це два. Тому я не соромлюся оформлювати керівництво на себе. Мої юристи незадоволені тим, що занадто багато оформлено на одну фізичну особу. Вважають за необхідне це реструктуризувати. Напевно, вони мають рацію.

Хто, крім Вас, контролює Velta Group Global Ltd (UK)?

Я і мої партнери. У мене є двоє моїх основних партнерів: Віталій Малахов та Вадим Москаленко. Вони тут на поверсі сидять, можу з ними познайомити. Вони мої партнери багато років, але непублічні. Малахов – мій друг з 1987 або 1988 року. Ми разом сиділи за однією партою в 32 школі (Дніпропетровськ). Вадим Москаленко приєднався до нас в 1999 році, якщо не помиляюся. Так, в минулому році ми відзначали 20 років дружби і співпраці. Наші взаємини відображені в статутному капіталі Велта Холдинг. Як розподілені частки, так і є насправді.

Крім того, можу сказати, що найближчим часом ця ситуація зміниться.

Нові партнери?

Так, але це абсолютно не нові люди в компанії. Це нинішні топ-менеджери, які за великим рахунком є міноритарними партнерами, без юридичного закріплення частки. Тепер вони отримають частку, тому що давно це заслужили.

Скільки їх? І коли зміниться склад засновників Велти?

Це ті люди, з якими я так чи інакше працюю 10 і більше років. Їх можна перерахувати по пальцях однієї руки. Процес оформлення запущено фактично. Місяць-півтора і Ви все побачите в реєстрі.

Ви обговорювали з ними можливість отримання частки в бізнесі на старті?

З деякими так, з деякими ні. Все залежить від того, як людина працювала, і як показала себе.

Хто такий Бродський Олександр Вікторович?

Мій рідний брат. Молодший на 7 років, 1980 р.н. А чому Ви запитуєте про нього?

У нього була частка в ТОВ “Бирзулівського ГЗК” і він був серед засновників ВКФ Велта

Так, була така структура (ТОВ “Бирзулівського ГЗК” – ред.). Ми думали її розвивати, але плани змінилися.

Олександр Бродський (Alex Brodskiy) є одним з топ-менеджерів, які отримають частку в бізнесі.

Чим він займається уВелті?

Його відповідальність – всі питання, пов’язані з IT, інформаційними системами, зв’язком і інформаційною безпекою.

Титанова команда Бродського. Зліва – направо: Віталій Малахов, Вадим Москаленко, Андрій Бродський, Олександр Бродський. Фото партнерського складу Велти публікується вперше

Яку роль в холдингу відіграють Роберт Джеймс Вулсі (екс-директор ЦРУ США, член Національної комісії з питань енергетичної політики і Комітету з питань оборонної політики США) і ГленМайлз (засновник і голова правління американської компанії First Wall Street Capital)?

Глен в даний момент не відіграє ніякої ролі. З Джеймсом ми час від часу консультуємося. Поки, з огляду на деякі нюанси нашої діяльності, і особливо у зв’язку з блокадою через коронавірус, ми, на жаль, не запустили повноцінну роботу Ради директорів. В найближчому майбутньому Раду директорів буде трансформовано. І я сподіваюся, в неї буде додано життя. Але це буде точно після відкриття авіасполучення між Україною і США.

Роберт Джеймс Вулсі – екс-директор ЦРУ США і член Ради директорів Велти (https://cutt.ly/my1ybbz). Джерело фото: https://cutt.ly/Oy1yrVt

На сайті First Wall Street Capital в розділі незакриті угоди – три угоди по Україні, і всі вони пов’язані з надрокористуванням. Розкажіть про них.(уточнення: в день публікації інтерв’ю інформації про згадані угоди на сайті FWSC https://cutt.ly/5yBilfA вже не було)

Вони вели ці угоди, але не завершили їх. Одна з них – угода з нами, про входження в капітал. Дві інші – я про них чув, але не знаю деталей.

Ми вели серйозну роботу по залученню американських інвесторів у Велту. Одним з потенційних інвесторів до останнього часу розглядалася First Wall Street Capital. У них було дуже велике бажання.

Але скажу відверто, на даний момент питання про їх входження до складу акціонерів Велти не стоїть.

Чому?

Через “ризики країни”, пов’язані з нашою рідною державою.

У вересні минулого року я зустрічався з Гленом і містером Вулсі саме в ті дні, коли пан Зеленський був з візитом у Нью-Йорку і зустрічався з паном Трампом (Зустріч президентів України і США відбулася в рамках 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 25 вересня 2019 року – ред.).

Скажу відверто: в ці дні у нас було road-show. На жаль, воно починалося і закінчувалося з питань про скандал Зеленський-Порошенко-Байден.

Ми були дуже близькі до угоди (я не буду називати її параметри, повірте, це були дуже хороші параметри). Але ситуація, пов’язана з цим скандалом, так вплинула на зовнішній імідж України, що ні про які інвестиції – не просто в нашу компанію, а взагалі про реальні прямі інвестиції – тепер не йдеться взагалі. Наша угода, звичайно, зірвалася.

У Нью-Йорку ви намагалися зайняти грошей чи залучити партнерів у капітал?

Це була комбінація залучення позикових коштів і продажу частки в капіталі. Нам не вдалося залучити кошти на даний момент, але ми продовжуємо роботу в цьому напрямку. І ми точно будемо йти в напрямку залучення як капіталу, так і позикових коштів. Наше завдання – залучати і те, і інше, в першу чергу, на північноамериканських ринках.

Хочу уточнити: угода по Велті, яку не вдалося закрити з First Wall Street Capital, це та угода, яку ви мали на увазі, коли говорили журналу Бізнесу про залучення коштів?

Так. Але важливий момент. First Wall Street Capital були одними з тих, з ким ми розглядали можливу угоду. Але навіть якщо б вони увійшли, вони були б точно не єдиними і не основними.

Хто, крім First Wall Street Capital?

Не можу назвати.

Яка кредитне навантаження на Велту сьогодні?

Не буду говорити конкретні параметри, але навантаження величезне. В першу чергу, пов’язане з форс-мажором через пожежу в 2014 році (правоохоронці кваліфікували справу як підпал, винних не знайшли – ред.)

Якби мені сьогодні сказали: “У тебе є така ситуація, яка склалася на кінець 2014 – початок 2015, розгреби”, – напевно, мені б це не вдалося. Тому що у нас це збіглося з двома факторами. Було знищено дві третини виробничих потужностей. І в світі в цей момент обвалився ринок титанової сировини в ціновому і кількісному вимірах.

З 2015 до другої половини 2016 продати титанову сировину було практично неможливо. І ціни впали … наприклад, на початку проекту з будівництва та кредитування, у нас в фінмоделі була цифра реалізації 300 доларів за тонну концентрату ільменіту. Спершу, після запуску, у нас був рекорд – 345 доларів. Це було не постійно, але по 320-330 доларів ми продавали. Ми торгували вище, ніж фінмодель. Відразу після пожежі у нас поступово ціна скотилася. І нижній поріг, який ми пережили – 90 доларів за тонну. Ми продавали у збиток.

Через пожежу в 2014 р. і обвал світового ринку титанової сировини в 2015-2016 рр. Велта була змушена зупинити всі виплати по основному кредиту, і досі знаходиться в стадії реструктуризації заборгованості

Що втримало Вас на плаву? Чому не вийшли з бізнесу?

Втримала сила волі. Моя і колективу.

Ми зібралися і вирішили, що не зупиняємося. Я зібрав топменеджмент і сказав: ми переможемо, ми виживемо, все буде добре.

Я не розумів, як зробити це «добре». Але всі зібралися і вижили, пішли вперед. З провідних членів колективу Велти не пішов ніхто. Ніхто не пішов з партнерів.

Чим Ви їх мотивували?

Не знаю. Якось у мене це вийшло. Можливо, зіграло те, що всі партнери Велти ще й друзі. Наша дружба і партнерство були випробувані роками, і криза (не криза – жахіття!) 2014 року – стала ще одним випробуванням, яке ми разом пережили.

Уявіть, були моменти, коли ми мали собівартість близько 150 дол. за тонну ільменіту, а продавали при цьому по 90.Так, продавали зі значною негативною рентабельністю.

Але завдання, які я поставив перед собою і колективом: зберегти участь на ринку, не зупинити роботу підприємства, відновити виробничі потужності підприємства в повному обсязі без залучення нових позикових коштів. Ми не взяли ні копійки кредиту, хоча страхові суми не покривали збитків.

Ми були змушені зупинити всі виплати по основному кредиту, і з тих пір ми знаходимося в стадії реструктуризації нашої заборгованості.

Хто ваші кредитори?

Кредитор один – банк, резидент України.

Ви раніше говорили (в інтерв’ю Forbes – ред.), що восени 2011 р. Велта перекредитувалася в “Промінвестбанку”. Єдиний кредитор сьогодні, про якого Ви говорите – це “Промінвестбанк”?

Так.

Ви є головою наглядової ради АТ “Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд “Борд”. Питання по історії і зв’язках цієї компанії. Velta Group Global Ltd була в засновниках ТОВ “Рутил-ільменітова Компанія”. І в цій же компанії була в засновниках компаніяМоделот ЛТД.

Це не наша компанія.

Але ця ж компанія була в засновниках ВКФ Велта в 2011. Хто за нею стоїть?

Не можу коментувати. У мене угода про конфіденційність з власниками цієї компанії.

Вони не є на сьогоднішній день учасниками Велти. Вони були міноритаріями і давно не є нашими партнерами. І в мене угода про нерозкриття кінцевих бенефіціарів цієї компанії. Прийде час – ви все дізнаєтеся.

Бізнесмен вкрай обережний в коментарях щодо своїх колишніх партнерів

Це резиденти України?

Це громадяни України. Великий український холдинг.

Тим не менше, запитаю про їх проект. Спроба ТОВ “Рутил-ільменітова компанія” вийти на розробку родовища в Київській області – зустріла бурхливий спротив у місцевих громад. Компанії, по суті, сказали “ні” на місцевому рівні (https://cutt.ly/5y1wfKC). Вам відомо, чому?

Їм не сказали “ні”. Я дуже добре знаю ситуацію по цьому кейсу.

Ми були акціонерами РІКО. Зараз ми такими не є, але ситуацію знаю. Все питання в тому, що є певні активісти місцевих громад, яким дуже хотілося попіаритися хоч на чомусь.

Тільки попіаритися?

Саме попіаритися. Вони хотіли розгорнути бурхливу діяльність, і як зараз прийнято виражатися, хайпонути. А потім виявилося, що хайпувати немає на чому.

Чому Ви вийшли з РІКО?

Це був момент, коли ми “розійшлися” з цим міноритарним акціонером.

З великим українським холдингом, який Ви не називаєте?

З частиною команди цього великого холдингу.

Це пов’язано з політикою?

Ні. Абсолютно. Ви знаєте, я пробував займатися політикою. Склав свої депутатські повноваження депутата обласної ради Кіровоградської області в 2014 році, я їх склав достроково, і після цього я прийняв для себе рішення: більше політикою – не скажу ніколи, але в найближчому майбутньому, яке точно обчислюється роками, не збираюся.

З 2014 року рішення незмінне?

Так, незмінне. Мені кілька разів пропонували балотуватися в ВР.

Хто?

Різні політичні сили. Скажімо так: різко проукраїнські політичні сили. Ідеологічно я їх цілком і повністю підтримую. Багато в чому, ми політично і ментально – однодумці. Але приймати участь в політиці я не збираюся.

Чому? Бізнес в Україні потребує конструктивного лобі.

Я роблю все для того, щоб Велті не потрібно було політичне лобі. Мало того, я роблю багато в країні (хоча я і не є лобістом), щоб змінилося саме поняття лобіювання і тип лобіювання в Україні.

Я хочу докорінних змін на рівні законодавства. Але не хочу цим займатися професійно. Не збираюся сидіти у Верховній Раді, голосувати за закони або не голосувати. Не збираюся займатися політичними інтригами. Не збираюся витрачати на це значну частину свого часу.

Я хочу займатися бізнесом. Тим, чим я займаюся на даний момент. У мене достатньо знайомих політиків, зокрема у ВР. Жоден з них не може похвалитися тим, що лобіює інтереси Велти. Тому що ці інтереси або на місцевому рівні, або це глобальні інтереси, пов’язані зі зміною законодавства, але які не “для Велти”, а для всіх.

Ви маєте на увазі “Кодекс про надра”?

Так, нам потрібен “Кодекс про надра”, який буде відповідати кращим світовим стандартам. Якщо мені вдасться допомогти, щоб цей Кодекс був прийнятий в нормальному вигляді, наступне, що я хочу зробити – зайнятися Інвестиційним кодексом. Поки рано про це говорити, але теоретично, я буду цим займатися. Я хочу, щоб інвесторам з усіх країн в нашій країні було комфортно. Спочатку ми створимо нормальні правила в надрокористуванні, а потім для всіх інвесторів поза цією сферою.

Тим не менш, повернімося до походу в політику …

До спроби походу! Я всього 2 роки був депутатом обласної ради, я називаю це спробою.

Так, я хотів це розвивати. Дурний був (тут і далі в лапках мовою оригіналу: “Глупый был” – ред.). Я це визнаю. У мене є риса: люблю визнавати свої помилки. Спроба походу в політику була помилкою.

“Спроба походу в політику була помилкою”

І зробили Ви її разом з Вадимом Москаленко …

Чому?! Вадим не був депутатом.

Але якого вказано підписантом Кіровоградської обласної організації партії “Сильна Україна”, якою Ви керували …

Так, це було.

Розкажіть, як Ви з Вадимом прийшли в “Сильну Україну”. Це сталося по дружбі з Сергієм Тігіпком (Сергей Тигипко)?

Хотів би я бути другом Сергія Леонідовича…

Але щоб очолювати обласну організацію його партії, Ви як мінімум повинні були б бути добре з ним знайомі.

Я з ним знайомий. Ми давно не спілкуємося, але я з ним знайомий. Востаннє кілька місяців тому випадково зустрілися в аеропорту – потиснули один одному руки.

Так, я з ним спілкувався в той період. І так, я був керівником Кіровоградської обласної організації партії “Сильна Україна” (СУ).

Чому так сталося? У 2010 році я був тим, хто голосував за Тігіпка на президентських виборах. Я не був знайомий з ним. Мені дуже сподобалася його платформа. Дуже сподобалось те, що він говорив з екранів. Я бачив в ньому яскравого лідера, промисловця, професіонала своєї справи і бізнесмена, який щось у своєму житті створив сам, в тому числі, з нуля. Той же Приватбанк він створював з нуля. Він, як і я, піднявся не на приватизації. Він – творець (“созидатель” – ред.). Те, що він говорив про свою політичну платформу, ті реформи, про які він говорив – мені це дуже імпонувало. І в тій конструкції, яка склалася після виборів Президента в 2010 році, мені здалося, що єдина політична сила, з якою я б хотів займатися політикою – “Сильна Україна”. В цей момент мене познайомили з керівником СУ в Кіровограді, який познайомив мене далі в Києві, і мені запропонували очолити Кіровоградську організацію СУ. Чим я в той момент із задоволенням і зайнявся. А в 2014 році я з величезним задоволенням з усього цього вийшов.

Коли у 2012 році Сергій Тігіпко ухвалив рішення “злитися” під Партію Регіонів (ПР) – ви підтримали це рішення?

Я був на тій політраді і проголосував “за”. Без особливого задоволення.

Я розумів мотиви Тігіпко, чому він це запропонував. Ні в нього, ні в політичної сили не було іншого варіанту дії на той час. І, напевно, в цей момент, просто на політраді я усвідомив, що я зі своєю політичною діяльністю зав’язую.

Уже тоді я розумів, що ми йдемо з ПР різними шляхами. Як діючий депутат, на той момент я був змушений увійти до складу фракції ПР в обласній раді. Як ви розумієте, фракція на рівні обласної ради не робила нічого поганого – навпаки. Але писати заяву про вступ до ПР, як було постановлено з’їздом СУ, я не став. Жодної хвилини я не був членом ПР. У нас різна ідеологія. Хоча в партії було багато нормальних, адекватних, талановитих людей, реальних професіоналів, промисловців.

Повернімося до скандалу навколо Ваших потенційних конкурентів з РІКО.

Чому одразу “конкуренти”? Колеги!

Ок, колеги. Конфлікт між надрокористувачами та громадою – Інь і Янь надрокористування в Україні, та й не тільки в Україні…

Давайте не будемо узагальнювати “громаду” і “деяких місцевих активістів”. Це різні речі.

Але активісти – це також громада. І часто вони користуються неабиякою підтримкою земляків.

Не братиму до уваги ситуацію, пов’язану з РІКО. Зрештою, це не наша компанія, щоб я коментував її діяльність. Але можу розповісти про ситуацію, яка була у нас.

Одного разу нам потрібно було розмістити перевантажувальний пункт в одному з населених пунктів Кіровоградської області. Сьогодні він розташований в Новомиргороді. Надсучасний, абсолютно чистий, закритий, блискучий пункт. Але спочатку ми розглядали ряд інших варіантів розміщення. У більш вигідному для нас місці.

Відповідно до закону, ми зібрали громаду і зробили велику презентацію: як це буде виглядати і працювати, що дасть громаді.

Зібрали громаду перш, ніж почали будувати? Чи приступили до будівництва, а потім провели слухання?

Звичайно, зібрали громаду до початку будь-яких робіт! Розповіли про екологічну складову цього проекту. Про те, що у нас немає ніякого пилу, радіоактивності, шкідливих викидів та іншого. Також сказали, скільки робочих місць створимо – близько 50. А це чимало для населеного пункту в 500 жителів. При тому, що бідність і безробіття були повсюдні в цьому населеному пункті.

Презентацію проводили разом з технічними фахівцями.

Вони отримали величезну обструкцію! Дійшло до того, що в населеному пункті почалися маніфестації проти можливого будівництва перевантажувального пункту.

Діалог не відбувся. Вони вже не хотіли ані зустрічати нас, ані слухати – настільки агресивно їх налаштували. Потім ми з’ясували, що організатором обурення була одна місцева жителька. Вона почала ходити по дворах і розповідати байки, що Велта видобуватиме не ільменіт, а уран, і що “всі помруть від радіації”. Народ її послухав. Пішла “громадська динаміка”.

“Давайте не будемо узагальнювати “громаду” і “деяких місцевих активістів”

Ми писали про схожу ситуацію в Івано-Франківській області. З тією різницею, що там компанія поспішила розпочати роботи і не провела повноцінної роз’яснювальної роботи, слухань (https://cutt.ly/Ry1wkoB). В результаті було заблоковано роботу і кар’єру, і будівництво закритого комплексу для випалу вапняку…

Така ситуація відбувається по всій Україні, і не тільки в Україні.

Що Ви робили з опором?

Ми спокійно пішли на іншу територію. І побудували сучасний безпечний перевантажувальний комплексу Новомиргороді.

Але скажу більше.

Коли ми вже запустили об’єкт, я в той час став депутатом облради, і проводив зустрічі з місцевими жителями. На одному з прийомів, до мене прийшла жінка з петицією місцевого населення одного з територіальних утворень, в якому громада слізно просила побудувати водопровід в цьому населеному пункті. Це був саме той населений пункт, в якому нас не захотіли слухати. Більш того, до мене на прийом прийшла саме та жінка, яка лякала своїх земляків “смертю від радіації” через “видобуток урану”.

Як Ви вчинили з петицією?

У бюджеті області на проект, про який просила ця жінка і її село, грошей не було. Меценатом для населеного пункту, жителі якого не дали нам побудувати безпечний об’єкт – я не став, і делікатно відмовив.

Але це не все. Через два роки ця ж “активістка” засвітилася на екранах телеканалів як крикун на барикадах під захопленою терористами Донецькою ОДА, вона кричала про “рускій мір” і раділа, що “прийшли наші” під російськими прапорами. Пізніше виявилося, що у неї була довідка від психіатра. Але в 2010 році вона повела за собою весь населений пункт, її послухали. Населений пункт не отримав 50 робочих місць, білі зарплати, бюджет і новий водопровід. Зате отримав жінку, яка виступала на барикадах і кричала “за ДНР”.

Але не всі такі, як вона. Як знайти взаєморозуміння з місцевими громадами? Який рецепт Велти?

Потрібно просто нормально себе поводити з місцевим населенням. Враховувати місцеві інтереси. Чесно платити податки, в т.ч. до місцевого бюджету. Для цього реєструвати підприємство на тій території, де працюєш – а не десь у Київ платити податки. Потрібно платити гідні “білі” зарплати. І потрібно розуміти, що ми живемо в країні, де точно недостатньо податків, які бізнес платить. Тому просто необхідно місцевим громадам допомагати.

До слова, коли ми заходили в область з будівництвом комбінату в 2010 році, Велта ще була зареєстрована в Дніпрі. Голова Кіровоградської ОДА мені сказав: реєструйся туди, де будеш працювати, і у тебе все буде добре. Я так і зробив. І все було добре.

Ви формалізуєте домовленості з громадами?

І так, і ні. Так, у нас є угоди про соціальне партнерство. Крім цього, іноді нас просять про допомогу, і ми допомагаємо. Також ми самі ініціюємо великі проекти. З дрібних питань – звертаються до нас.

Наприклад, до нас звертався директор школи з проханням допомогти дровами, щоб обігріти школу взимку. Допомагаємо, звісно. Одного разу навіть підручники для школярів оплачували.

Жартуєте?! У бюджеті не було грошей, щоб опалити школу?

Так було, і ми допомогли, коли нас попросили. У школах на периферії багато чого немає, наприклад, комп’ютерів … чомусь держава не поспішає забезпечувати школи за рахунок податків, які ми платимо. Хтось же повинен це робити?

Приклад того, що ми зробили за своєю ініціативою – парк в Новомиргороді. Знаєте, я недавно привіз туди сина Арсенія (15 років – ред). Він у мене хлопець стриманий. А походив по парку й каже: “Тато, а в нас такого у Дніпрі немає, шкода”.

До речі, коли ми почали висвітлювати свою допомогу місцевій громаді, до нас почав підтягуватися місцевий бізнес. Вони бачать певний шаблон поведінки відповідального бізнесу, і підключаються.

При цьому не всі аспекти своєї благодійності ми виносимо на загал. Наприклад, в 2015-2016 роках нам довелося закрити великі соціальні проекти, тому що наша участь потрібна була в іншому місці, у зв’язку з війною.

Ви маєте на увазі закриття місцевого баскетбольного клубу?

Так. Ми закрили його, тому що ці гроші потрібні були армії. А займатися баскетболом під час війни – не наш шлях.

Чи плануєте повернутися до підтримки спорту в майбутньому?

Не думаю. Можливо, але не в тому обсязі і не в тому вигляді. Зараз країні наша допомога потрібна в інших місцях. Спорт – це важливо, але поки ми будемо займатися іншими речами.

Раніше Ви заявляли, що реалізуєте програму навчання для місцевих жителів, щоб підтягнути їх працювати на вашому виробництві. Як працює ця програма?

Так, є програма навчання для місцевих жителів, в планах – підтримка місцевої молоді. Але з усім, що запланували, доведеться почекати через карантинні обмеження. Скасують обмеження – повернемося до задуманого.

Ви – ініціатор створення Національна Асоціація Добувної Промисловості України. Хто вже в ній, крім Велти? Як ви оцінюєте її розвиток?

Крім нас, в НАДПУ вже є велика структура Метінвесту – ІнГЗК. До асоціації прямо зараз вступає одна потужна газовидобувна група компаній з українським капіталом. Також в НАДПУ– низка наукових організацій: як державних, так і недержавних. Скажімо так, за ті півроку, які працює Асоціація, вона добре розвивається.

Скільки коштує задоволення – бути засновником Асоціації? Скільки витрачаєте в місяць?

Точно не пам’ятаю, але цілком прийнятні гроші.

Членство – платне?

Звичайно. Розмір членських внесків залежить від того, наскільки учасник інтегрований в її діяльність. Можна бути засновником Асоціації, можна асоційованим членом.

Навіщо надрокористувачам вступати в Асоціацію, що вона може запропонувати? Це елемент захисту?

Коли я виступив з ініціативою створення НАДПУ, я думав не просто про захист. Я хочу докорінної зміни правил гри в надрокористуванні. І мова не тільки про Кодекс. Асоціація цим займається, і я бачу, що в неї починає виходити.

У той же час, я намагаюся себе розділяти: ми –Велта – виступили засновниками, я виступаю ідеологом. Але, по-перше, Асоціація – це не наш кишеньковий підрозділ. І вони здійснюють свою діяльність, на яку, так, я намагаюся впливати. Але все ж, це їх робота. Членів стає дедалі більше, а значить, ухвалюються колегіальні рішення.

Розкрийте таємницю, що Велта тестує сьогодні? Які саме вироби?

Все, що можемо сказати: Velta Titanium Metal в Києві тестує побутові предмети з металевого титану. Конкретні предмети ми не назвемо.

Тестові деталі ми зробили за давальницькими схемами на чужому обладнанні. Конкретно в даний момент ми закуповуємо своє обладнання, починаємо ремонтні роботи в приміщенні, де будуть розташовані потужності.

Де саме в Києві буде розташовано ваші виробничі потужності?

Дайте пару місяців, поки ми все налагодимо – тоді все розповімо і покажемо. Користуючись нагодою, запрошую на відкриття об’єкту. Там ми продемонструємо сигнальні речі, які зможемо виробляти.

Андрій Бродський не поспішає розкривати подробиці випробувань, які в ці дні проводить Велта, і просить почекати “пару місяців”

Поки що можу тільки дати помацати те, що раніше показував у фільмі (https://www.youtube.com/watch?v=9USiQ9SmEeY).

Це – привіт з 2018 року: перший експеримент з металізації титану. Тут 93-95% титану. Це не виріб. Це – “замінник” титанової губки. У нас у виробничому процесі немає титанової губки. Немає губчастого матеріалу. У нас в якості напівфабрикату є такий металізований продукт–цибліс. Чому цибліс – чесно кажучи, ніхто не знає.

“Привіт з 2018 року: перший експеримент з металізації титану”

А вже тут – 99% титану. Це товарний титан.

“Тут – 99% титану. Це товарний титан”

Але ми, швидше за все, не будемо йти по схемі “титановий злиток”. Майбутнє – за порошковою металургією у всіх іпостасях цього процесу.

Що ми навчилися отримувати в Дніпрі? Саме металевий титановий порошок. До нас за такою технологією ніхто ніколи в світі титановий порошок не отримував. У нас вийшло. Зараз ми це масштабуємо. Масштабування відбувається досить успішно. Але ми не хочемо продавати титановий порошок. Дві причини: ми не віримо, що потенційні споживачі нашого порошку зможуть його ефективно використовувати і забезпечать нам широкий спектр збуту. По-друге, навіщо ділитися маржею? Набагато цікавіше, коли ми маємо повну вертикальну інтеграцію.

На кого реєструєте патенти? На кого реєструєте патенти? (NADRA.info звернулися до незалежного фахівця з питань інтелектуальної власності, який перевірив і підтвердив факт реєстрації заявок Велти в Україні і в США – ред.)

На американську холдингову компанію Velta Holding US. Саме ця компанія в найближчому майбутньому буде холдинговою компанією для всіх наших бізнесів і починань. А їх буде багато. Ця компанія абсолютно прозора. Вона буде займатися залученням інвестицій.

Хто засновник Velta Holding US?

Сьогодні власники ті ж, в тій же пропорції, що і в Велта Холдинг в Україні. Дзеркально: Бродський, Малахов, Москаленко.

Ми нічого не приховуємо, і найголовніше – хочемо стати публічною компанією, вийти на IPO. Ми працювали над цим ще в 2012 році (з цією метою була створена наша лондонська компанія Велта Груп Глобал). Ми хотіли виходити на біржу в Лондоні. Зараз у нас таких планів немає. Ми вважаємо, що північноамериканський фінансовий ринок для нас перспективніший. Тому ми спрямовані на публічне залучення капіталу саме там. З усіма плюсами і мінусами цього процесу.

На нас чекає величезна технічна робота щодо зміни структури управління компаніями, включаючи раду директорів. Там величезна відповідальність перед інвесторами, перед фінансовими контролюючими органами, там зовсім інші правила поведінки, ніж в Європі. Все це потрібно врахувати і привести у відповідність.

Коли плануєте IPO?

Коментувати не буду. Навіть країну не буду називати. Я не маю права робити ніяких заяв із цього приводу.

Але скажу, що, як би ми не розвивалися, де б наша холдингова структура не була, основні наші активи – в Україні. І нам вкрай цікаво, щоб в Україні все було добре. Щоб був мир, спокій, порядок, добробут, нормальне законодавство, щоб країна була приваблива для інвесторів з інших країн.

“Мені з партнерами нецікаво заробляти по 10 доларів на тонні ільменіту, ховати їх від податків і класти собі в кишеню”

Я хочу, щоб у нас в країні розвинулося якомога більше бізнесів, зокрема добувних. Незалежно від нас. Тому що, чим більше тут буде бізнесів і інвестицій, чим більше буде зростання – тим дорожче будуть коштувати наші акції. Особливо тоді, коли ми станемо публічними. Мені з партнерами нецікаво заробляти по 10 доларів на тонні ільменіту, ховати їх від податків і класти собі в кишеню. Ми не цураємося особистих матеріальних інтересів, але будуємо їх через вартість акцій на вільному ринку.

За даними Виробнича компанія “Велта”:

На виробництві станом на II кв. 2020 р. працюють 488 працівників. Середня зарплата 9,414 грн

В 2019 р. Велта сплатила майже 87 млн грн податків

В R&D центрах велти працює біля 30 співробітників

З 2010 року інвестиції Велти в соціальну сферу склали 32,5 млн грн

Реалізовані соціальні проекти Велти:

  • Будівництво сімейних просторів і реновація: реконструкція центрального парку та центральної площі міста Новомиргород; ремонтні роботи в пологовому та дитячому відділенні центральної районної лікарні;
  • STEM-освіта: проведення «Наукового пікніка» з акцентом на точних науках. Підтримка талановитих дітей в участі на міжрегіональних, всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Купівля шкільного автобуса;
  • Екстрена допомога хворим дітям. Підтримка ветеранів ВВВ. Волонтерство;
  • Бізнес ситуативно реагує на виклики сьогодення. Активно підтримує опорні медичні установи в Новомиргороді. Придбано апарати ШВЛ, захисні костюми для кожного медика, який потенційно може зіткнутися з хворим на COVID-19. Проводиться закупівля дезінфекційних засобів та одноразового персонального захисту.

Автор фото Олег Петрасюк, Yesterday & Tomorrow

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *