Розкрити все. Вони роблять надра прозорими

+64%. На стільки в середньому дорожчали спецдозволи на користування надрами, які вдалося продати Державна служба геології та надр України в режимі онлайн через майданчики Prozorro.Продажі. Станом на 15 липня 2020 року загальна оголошена вартість лотів по 35 торгах, які успішно завершено – 308,44 млн грн. Отриманий дохід – 503,90 млн грн.

Загалом база Прозорро.Продажі містить інформація про 112 онлайн-аукціонів з продажу спецдозволів. Перші торги було оголошено в грудні 2018 року. Найсвіжіші – призначено на серпень-2020. 35 зі 112 мають статус “Аукціон завершено, договір підписано”. Стільки ж – “Торги не відбулися”. По 19 торгах – очікується на підписання договору з переможцем. По 23 – триває період прийому пропозицій. Жодні торги не було скасовано.

Система торгів ДП “Прозорро.Продажі” дозволяє будь-кому взяти участь в торгах, побачити хід аукціону і з’ясувати, хто переміг. А bi-модуль аналітики просто і доступно показує зведені дані.

Водночас, і до ДП, і до Служби продовжують виникати запитання щодо ефективності такого порядку продажу спецдозволів. Поговорити про це NADRA.info вирішили одночасно з генеральним директором Prozorro.Продажі Олексій Соболев (Øleksii Sobolev) і головою Державна служба геології та надр України Roman Opimakh. Зустрічаємося в робочому кібенеті голови Держгеонадр.

NADRA.info: В чому полягають головні переваги процедури продажу спецдозволів через Прозорро.Продажі – з точки зору організатора торгів і з точки зору Держгеонадр? Що би Вам хотілося покращити?

Олексій Соболев: На ці ділянки явно є конкуренція. Питання в ціні. Як проявити ціну іншим способом, ніж аукціони? Більш ефективного способу важко знайти. Плюс розкриття інформації по ділянках. Повне розкриття інформації, як це робить Державна служба геології та надр України – дає довіру. І наша екосистема з 42 маркетплейсів, які підключені по Prozorro.Продажі, вони забезпечують відсутність можливості маніпулювати торгами. Люди всі, які цікавляться аукціонами – можуть знайти всю інформацію і про торги, і про організаторів. Є класна конкуренція між маркетплейсами за користувача. Немає завищених бар’єрів для входу ні грошима, ні інформацією. Є конкуренція за сервіс. Загалом, система налаштована так, що вона буде себе покращувати сама.

Що саме можна покращити?

Олексій Соболев: Нам потрібно більше даних. По мірі того, як буде проходити більше аукціонів, буде зрозуміло, чи потрібно змінювати постанову, порядок продажу – щоб продавати швидше і ефективніше. Звичайно, це така звична річ для нас на всіх ринках. Ми спочатку дивимося, як вона працює, а потім змінюємо.

Ви сказали, Вам потрібно більше даних. Про які дані говорите?

Олексій Соболев: Просто потрібно провести більше аукціонів. Чим більше аукціонів, тим глибше можна проаналізувати: порівняти, хто як виграє, чи існують проблеми, конфлікти, чи можна щось продати швидше, з першого разу, а не з наступних, що цьому заважає.

Роман Опімах: Ми сьогодні насолоджуємося тим процесом, який відбувається. У порівнянні з минулими процедурами, аукціони Прозорро.Продажі є дуже прогресивним механізмом. І всі в цьому можуть переконатися. Немає можливості ні відмовити комусь, ні дискваліфікувати за якимись надуманими речами, немає штучно створених бар’єрів. Всі знаходяться в рівних умовах, всі працюють за єдиними правилами гри. І це чудово.

Крім цього, суспільство може спостерігати, як саме надаються у користування надра, які належать народу, і за якою ціною.

Процедура з часом удосконалюється. Ми бачимо недоліки, або речі, які можна покращити.

Що саме?

Роман Опімах: Чудовий приклад покращення, яке вже відбулося, це механізм повторного продажу ділянок, які не були продані.

Ще, ввели таку опцію, як участь безпосередньо іноземних компаній у торгах. Раніше на відсутність такої можливості звертали багато уваги міжнародні бізнес-асоціації. І на сьогодні – будь-яка іноземна компанія може взяти участь у торгах, і якщо вона буде визначена переможцем, після цього створить представництво в Україні, і вже сплатить за спецдозвіл, отримає ліцензію. Їй не потрібно проходити цю процедуру, не знаючи, чи саме вона купить спецдозвіл.

Що я хотів би доопрацювати, це точно автоматизація всіх процесів. Виводити одразу в аукціони номінації, які надходять з ринку. І друге, над чим варто працювати – нам потрібна промоція. Певну лідируючу роль в цьому виконує служба. На сьогодні ми робимо багато промотуючих документів, ми відкриті, спілкуємося з бізнес-асоціаціями, запитуємо в бізнесу, на який продукт від нас очікують, на що є попит на ринку, що потрібно для хіміків, металургів, аграріїв, цементників… ми в постійному діалозі.

Також ви знаєте, що ми запустили такий продукт як Інвестиційний атлас, вже понад 140 ділянок. Будь-хто може взяти цю пропозицію вже з попереднім описом (ми зараз відкрили реєстр протоколів ДКЗ, з 8000 – 3000 опублікували, можете подивитися по запасах), і потім номінувати цю ділянку на аукціон за допомогою заявки.

Ідеальна річ, до якої ми прагнемо – перевести все в онлайн: зробити заяву електронною, процес її опрацювання через електронний кабінет надрокористувача… цей процес далі переходить в онлайн аукціон, і як родзинка на торті – отримання електронного спецдозволу. Через “Дію”, наприклад. Це буде електронний документ, який буде відкритий для всіх.

Це вершина автоматизації, всередині багато елементів, які належить доопрацювати. В результаті цифрофізація процесів довзолить нам скоротити кількість штучних відмов надрокористувачам.

До речі, комплімент системі Прозорро.Продажі. На початку цього року ми були в США у своїх колег – Службі геології США. І в них всі ресурси на федеральних землях продаються в електронному вигляді, за зразком України. Це нормальний механізм. Також для нас очевидні переваги для бюджету України. Останній аукціон стартував з 3 млн, а закінчився на 32 млн грн (Держгеонадр писали про це тут. Щоправда, згодом один з переможців відмовився сплачувати заявлені понад 2 млн грн, і один з лотів було перевисатвлено. Про це читайте нижче в інтерв’ю – NADRA.info).

Скільки спецдозволів було успішно продано на Прозорро.ПРодажі за весь час таких аукціонів?

Роман Опімах: Ми стартували в 2019 році, до сьогодні було винесено на продаж біля 100 спецдозволів. Якщо не помиляюся, 95. З них було продано біля 55.

До речі, щодо ділянок, номінованих надрокористувачами. У 50% виграє на аукціонах та компанія, яка номінує ділянку. В інших випадках – виграють інші. Звичайно, такі речі можуть комусь не сподобатися. Але це надра України, вони належать народу України. І ми зацікавлені в раціональному їх використанні. А також в максимальному отриманні вигоди від використання надр.

Олексій Соболев: Тут цікаво зазначити, чим відрізняються аукціони з продажу надр від інших аукціонів. Цей випадок зі зростанням ціни, про який згадав Роман – він більш типовий для надр, ніж для інших аукціонів. Середнє зростання ціни по надрах – 70%. В приватизації – це 50%, після приходу нової команди. Але там стартують з балансової вартості.

Про що це каже? Про те, що зростання в кілька разів це скоріше норма, ніж виключення. І це має впливати на те, як учасники беруть участь в торгах. Тому що зазвичай вони дивляться на стартову ціну і їм здається, що вона щось значить.

Але якщо ми бачимо, що ціна з 3 піднімається до 30 – це означає, що стартова ціна небагато важить. Тобто, ви маєте зробити власні розрахунки, що зможете отримати від активу, і грати від цієї ціни, яка вписується в вашу бізнес-модель. А не від стартової.

Ми бачили багато аукціонів, коли люди готові були дати 30 млн грн, але в закритій ставці вони пропонують 5 млн при стартовій в 3 млн грн. Дають 5, хоча готові дати 30. І це призводить до того, що під час аукціону постійно намагаються наздогнати того, хто на закритій ставці запропонував більше.

В цьому і особливість цих аукціонів. Ви маєте чітко мати свою модель, і краще йти від неї, а не від стартової ціни. Краще одразу поставити велику суму, прийнятну для вас, близьку до максимально можливої для вас. інакше є ризик, що хтось інший поставить більше ставку замість вас, і ви будете наздоганяти його.

Мені нещодавно дзвонили два учасники, які саме так припустилися помилки. Вони програли, і дзвонили з питанням: Олексію, що зробити, що відмініти аукціон. Я кажу: вибачте, вам хтось заважав пропонувати вищу ціну?! – Ніхто. – Нутоді про що мова, просто так нічого відмінити не можна…

Поділяючи Ваш оптимізм, хочу звернути увагу на коментарі, якими супроводжуються торги спецдозволами: “Чому тільки три раунди? Хто придумав такі правила? Чому учасникам не дають торгуватися далі, ціна би була значно вищою, якби торги йшли далі”. Чому не дозволити торгам йти далі, навіщо обмежувати трьома раундами? Можливість зробити нові правила є?

Олексій Соболев: Можливість є. Ми багато дискутували про це, коли запускали Прозорро.Продажі. Проходження по раундах справді виглядає нетипово для звичайних аукціонів. І люди, які не приймають участь в торгах, не розуміють природу раунду. Зазвичай природа раунду така, що за раунд ти підвищуєш ціну на мінімальний крок. У нас за раунд ти можеш підвищувати ціну на скільки хочеш. І є розрахунки, які спираються на теорію ігор і говорять про наступне: 95% ціни формується на закритій ставці, до того, як починається власне онлайн-аукціон. А ось це підвищення – це останні 5%. Тобто, якби ми прибрали взагалі раунди, то суттєво ціни би не змінилися, люди би давали максимальні ціни в закритій ставці.

Роман Опімах: Кожен з учасників знає свій максимальний бюджет, і виходить з нього. Все логічно.

Теорія виглядає струнко. Але з боку може скластися враження, що по деяких аукціонах учасникам не дають доторгувати до їх максимуму.

Олексій Соболев: Та ні, дають. Ось як про ці раунди потрібно думати: в тебе є після закритої ставки три раунди, ти три рази можеш підняти свою ціну – на будь-яку. І в тебе умовно питають – чи це твоя максимальна ціна, яку ти можеш дати? І в останньому раунді ти маєш можливість видати все, що в тебе є, якщо хочеш виграти.

І якщо додати раундів, то замість трьох разів, тебе питали би про максимальну ціну п’ять разів. Але все одно ти би дав максимальну ціну на останньому раунді, тому що ти ж хочеш спочатку поторгуватися, а потім перемогти.

До речі, що в нас є класним. Через конкуренцію маркетплейсів, один з маркетплейсів побудував симулятор онлайн-аукціонів. Заходите, реєструєтеся, берете уявний кейс, де щось продається, і так само, як в справжньому аукціоні намагаєтеся виграти. Я спробував, і з першого разу програв. Виграв з другого разу. Ви так само можете потренуватися.

Роман Опімах: Хто зробив такий симулятор?

Олексій Соболев: Zakupki.prom.ua. Зробили буквально минулого тижня. У нас до того в системі Прозорро.Продажі були тестові аукціони, на які потрібно було реєструватися на майданчиках. Тут – просто симулятор, не прив’язаний до торгової системи напряму. Це приклад конкуренції між маркетплейсами, коли вони роблять щось нове, корисне, щоб залучити нових клієнтів.

Із квітня 2020 в Прозорро.Продажі продають спецдозволи на ділянки, номіновані надрокористувачами. Чи всі переможці торгів вже викупили свої лоти?

Роман Опімах: По одному лоту відмовилися від придбання. За правилами, якщо переможець відмовляється від оплати, він втрачає гарантійний внесок і право купити лот переходить до наступного учасника.

По інших лотах – ми вже маємо 5 оплачених спецдозволів, і ще по 15 лотах чекаємо на сплату.

За правилами, переможці мають 60 днів на оплату лоту.

По якому лоту була відмова?

Роман Опімах: Кар’єр в Житомирській області, там ліцензія на розвідку виставлялася на торги (йдеться про Жубровицьке родовище граніту, лот перевиставлено: https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2020-06-23-000034-3. На попередніх тограх, які не відбулися, ТОВ “ЖТЛ ГРУП” запропонувало за спецдозвіл 2,051 млн грн, але відмовилося заплатити цю ціну. Торги, які не відбулися, стартували з 87980 грн, тепер стартова ціна удвічі нижча 43990 грн – примітка NADRA.info)

Повернуся до ефективності аукціонів. Звісно, зростання ціни з 3 до 32 млн грн – WOW-приклад. Але може скластися враження, що при заниженій ціні, коли лот недооцінено, ми завжди матимемо такий приріст. Але питання просто в заниженій стартовій ціні. Ні?

Олексій Соболев: Мені здається, власне в надрах Ви ніколи не зможете аргументувати начебто заниження стартової ціни. Тільки якщо будете порівнювати з аукціонами, які відбулися. І то, некоректно говорити про заниження стартової ціни.

Роман Опімах: Стартова ціна визначається за державною методологією. Рахувати можна по-різному. Чинною методологією ми не задоволені. Присутня велика дискреція. Ми про це постійно кажемо. Більше того, ми ініціювали зміни до методології, вже проговорили їх з ринком, погодили їх з уповноваженими урядовими установами. Зараз очікуємо на підписання Міністерством і подачі проекту, по суті, вже нової методології на Кабмін. Нова методологія дозволить, у переважній більшості випадків, кожному розраховувати стартову вартість спецдозволу.

Загалом, ми плануємо створити електронний калькулятор, де Ви вбиватимете дані і будете розуміти стартову вартість по кожній ділянці при певних вхідних даних.

Ви знаєте, що нещодавно Держгеонадра пройшли перевірку Державної аудиторської служби. І там є цікаві факти за 2018-2019 рік, і там є висновки, що протягом цих років бюджету було нанесено збитки через заниження вартості спецдозволів, і вартість цих спецдозволів у той час формував один із державних інститутів.

А коли ми говоримо про ціну спецдозволу, яка формується під час аукціону, то корупційний ризик тут не просто мінімальний, він нівелюється. Бо неважливо, за яку ціну ви виставите цю ділянку, адже її куплять тільки тоді, якщо є сенс її купувати.

Приклад – ділянки на нафту і газ, торги по яких не відбулися в понеділок. Хоча вони вже виставляються по три рази. Чому ніхто не приходить? Тому що якість пропозиції і ціна не співставні для бізнесу. Звісно, ми можемо рік-два-три-чотири чекати, але незрозуміло, чи хтось взагалі прийде їх купувати.

До речі, ці ділянки були номіновані надрокористувачами?

Роман Опімах: Вони всі були ініційовані з Атласу надрокористувачами.

Хто номінував ці ділянки? Цю інформацію можна побачити?

Роман Опімах: Так, Держгеонадра, як тільки заходить заява стосовно виставлення ділянок надр на аукціон, згідно із Законом України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», публікує інформацію на сайті. Зазначається інформація про компанію, назва ділянки, місце її знаходження, вид корисної копалини. Далі доповнюється інформацією щодо погодження Мінресурсів та, зрештою, наказ про затвердження ділянки на аукціон.

Номінувати ділянку може будь-яка фізична чи юридична особа. Але якби я був надрокористувачем, не став би кричати, що я номінував ту чи іншу ділянку. Навіщо всім знати, що є потенційний покупець на цікаву ділянку і множити конкурентів

Олексій Соболев: Головна ідея в чому? Ми тут говорили про стартову ціну. Вона важлива в єдиному випадку, коли вона зависока, і тоді аукціон не відбувається взагалі. Ми витрачаємо ресурси, час, а грошей від продажу не отримуємо, інвестицій не отримуємо. Тобто, головна наша ідея спільно з Держгеонадр: систему покращити так, щоб не було аукціонів, які не відбулися, але в той же час, щоб не було заниження ціни, і щоб люди не відмовлялися від перемоги в торгах.

Для цього просто потрібно побудувати систему так, щоб кожен аукціон був успішний. Саме це – показник. Успішний аукціон – аукціон, який відбудеться, про який знають всі зацікавлені, і всі, хто знав про нього, і хотів взяти участь – прийшов на нього.

Якщо є конкуренція – питань немає. Ми зараз і бачимо: конкуренція є, ринок формує ціни, ціни зростають. Тепер треба подивитися, чи існує проблема зі стартовою ціною: як її формувати так, щоб продавати з першого разу.

Чи є економічний сенс шукати покупця на ділянки півроку чи рік, тримаючи високу стартову ціну?

Роман Опімах: Також хочу відзначити, що для нас важливо збільшити кількість учасників аукціонів. Це питання довіри. До мене часто приходять з питаннями: як нам тут бути? Кажу: ніяк, йдіть на аукціон і купуйте.

Маєте на увазі, хочуть “домовитися” повз аукціон?

Роман Опімах: Ні, приходять ті, хто готові йти на аукціон, але переживають. Запитують, як це зробити, куди йти. Я розповідаю, що є десятки майданчиків, вони перевірять ваші документи, вони мусять вам все пояснити і допомогти обрати правильну стратегію, яка приведе вас до перемоги. І це непрості люди. Вони готові брати участь у торгах, але переживають, що на аукціонах щось там ще не так. Довіра до аукціонів ще формується.

Олексій Соболев: А довіра з’являється як? Ти щось обіцяєш. Потім робиш. Люди дивляться: а й справді, вони роблять, що обіцяли. Так і з аукціонами: ми обіцяємо прозорі аукціони, виставляємо ділянки, маємо правила. Люди приходять на торги і перевіряють: а, справді, ось переможець, ось з ним договір, ось ділянка.

Чи були спроби оскаржити, зупинити, зірвати торги спецдозволами були?

Роман Опімах: Спроб зупинити чи зірвати торги не було. Був єдиний випадок, коли в одного з учасників були певні претензії до поданого пакету документів іншого учасника.

Олексію, в до-Прозоррівську епоху траплялися випадки, коли торги зривалися простою DDoS-атакою на онлайн-майданчик. Аналогічні спроби вплинути на майданчики Prozorro.Sale під час аукціонів з продажу спецдозволів на користування надрами – були?

Олексій Соболев: за 26 мільярдів (26 млрд грн – сума продажів Prozorro.Sale за час існування проекту) не було жодної успішної атаки. Щоб успішно атакувати Prozorro.Sale, потрібно зламати якийсь маркетплейс. Майданчики між собою конкурують, тому якщо когось зламають, в нього більше не буде бізнесу. Мені розповідали про дві атаки десь півтора роки тому, але майданчик не дав себе зламати. І це не було пов’язано з аукціонами по надрах. По надрах ніяких атак не було. Зі сторони ІТ – все чітко. З юридичної точки зору – аукціон це конфлікт, і доки немає довіри, завжди знайдеться той, хто програв і буде казати: щось тут було нечесно.

Наскільки зручно іноземним інвесторам брати участь в торгах спецдозволами через майданчики Prozorro.Sale?

Роман Опімах: Таких випадків ще не було. Пройшло недостатньо часу, новели, які спростили участь іноземних покупців в торгах, вступили в силу в середині лютого. Плюс коронавірус змінив фокус уваги інвесторів.

Олексій Соболев: Два-три місяці, які діє карантин, це якраз той час, який би іноземні інвестори могли витратити на підготовку до участі в аукціоні. Думаю, їх участь попереду.

До речі, щодо іноземців. До нас звернулося Державне агентство з управління мінеральними ресурсами Міністерства екології та природних ресурсів Азербайджану і тепер ми будемо допомагати їм налагодити електронну систему аукціонів з метою залучення інвесторів для розробки родовищ природних ресурсів.

Чому взагалі не зняти з торгів спецдозволи, умовно орієнтовані на іноземного інвестора, на час карантинних обмежень?

Роман Опімах: Я впевнений – корегувати нічого не потрібно. У випадку з нафтогазовими ділянками, я наголошую, що ці ділянки вже втретє (починаючи з 2019 року, коли ринкова кон’юнктура була очевидно більш позитивною) пропонуються інвестору і, на жаль, не знаходять свого покупця.

Я знову скажу: переважна більшість об’єктів (які ми виставляємо), вона вважається не активом, а пасивом. Те, що ви отримали спецдозвіл, не означає, що ви знайшли нафту і газ, і почали видобувати. Розробка цих проектів вимагає величезної купи інвестицій, причому дуже ризикованих. Тобто, просто так люди на ці ділянки не прийдуть. Це ризиковий бізнес, який вимагає суттєвої підготовки. І чіткого виконання програми робіт. Якщо не будете виконувати програму робіт – втратите спецдозвіл через два роки. Кому це потрібно – заплатити зараз, а потім не знати, чи буде можливість його розробляти і втратити? Таких бажаючих небагато.

З точки зору держави: нехай все працює, нехай видобуваються українські нафта і газ, створюються робочі місця, сплачуються податки. Але по цих ділянках є тільки імовірність покладів і обсягів. Їх потрібно підтвердити. І, ніхто ж не говорить, що через 20 років вартість цього активу може бути рівна нулю.

Олексій Соболев: Перед ДП “Прозорро.Продажі” я мав досвід роботи в інвестиційному банкінгу. І я з того виніс таке правило: немає поганої угоди в Україні, якщо ти щось комусь зміг продати. Завжди буде період, коли це буде коштувати значно дешевше. Значить тут і зараз, якщо ти зміг продати – ти продав вигідно. Це просто Україна. Точно в майбутньому буде період, коли ці ліцензії будуть коштувати ще дешевше.

Вартість спецдозволу, порівняно з сумою, яку власнику потрібно буде ще вкласти для розробки – це навіть не 1%. Тому це просто початок, щоб бізнес почав інвестувати в цю галузь.

Через Прозорро.Продажі Держгеонадр продає не тільки спецдозволи. Під Служба – низка підприємства, і частина їх майна буде виставлено і продано. Зокрема, про таке в інтерв’ю нам розповідав т.в.о. генерального директор Українського державного геологорозвідувального інститут УкрДГРІ Андрій Локтєв. Що саме вже виставлено на продаж?

Роман Опімах: Наприкінці минулого року було внесено загальні зміни до законодавства, які дозволяють продавати державне майно, і винесли з переліку стратегічних – геологічні підприємства. Раніше цього взагалі не можна було робити. В сьогоднішніх реаліях ми розуміємо, що багато майна, яке не використовується, яке є обтяжливим для підприємств (податок на землю, охорона, комунальні), бази і території, які ніколи не будуть використовуватися за призначенням, тому що просто часи змінилися. І цей спадок Радянського Союзу потрібно реалізовувати. Відповідно, ми направили запит від Держгеонадр на всі підприємства (а вони нас фактично благали: “Будь ласка, зробіть це”), і ці всі об’єкти були відправлені на ФДМУ. Тепер ФДМУ має провести свій аналіз. Загалом передано дані по 50 об’єктах, 4 з них пройшли перевірку ФДМУ (перевірити можна тут). Щось вже виставлено і продано. Останній приклад – Укргеофізика. ФДМУ реалізував її приміщення в Івано-Франківську. Цей будинок давно не використовувався, страшенні фото. Ціна виросла вдесятеро. Ці гроші пішли безпосередньо до державного бюджету України.

Хоча я думаю, що було би справедливіше, щоб якась частина таких коштів ішла на підприємства, чиє майно продається. Щоб вони могли реінвестувати ці кошти в те майно, яке в них ще є.

Олексій Соболев: ми напрацювали зміни до Закону про приватизацію, спільно з ФДМУ. Зараз законопроект має йти в Парламент, і там таку норму передбачено. Щоб стимулювати підприємства відмовлятися від непотрібного майна, заклали, що 30% від ціни продажу лишатиметься підприємствам.

На якому етапі ця ініціатива?

Олексій Соболев: Ще погоджується міністерствами. Але я знаю, що Президент підтримує приватизацію і тому, я сподіваюся, що все пройде швидко.

Судячи з повідомлень у ЗМІ і даних від правоохоронних органів, характерною рисою попередніх “укладів” в Держгеонадр були “гарантії” і ті, хто міг їх дати, щоб “гарантовано” надати спецдозвіл, продати майно і т.д. Хто сьогодні може прогарантувати, що якщо я хочу купити конкретний спецдозвіл чи майно геологічних підприємств, це куплю саме я?

Роман Опімах: Ніхто. Єдина гарантія – ваша платоспроможність на відкритому аукціоні. Даєте найвищу цінову пропозицію – купуєте.

Олексій Соболев: Це не складно – просто дайте найвищу ціну.

Роман Опімах: І виконайте всі законні вимоги до учасника торгів.

Все ж таки, хтось може прогарантувати придбання потрібного лота конкретним покупцем?

Роман Опімах: Повторю сказане Олексієм. Є 40 майданчиків. Ніхто не прогарантує, що на іншому майданчику хтось не зареєструється і не дасть вищу ціну.

Олексій Соболев: Ціна для учасників – це невеличка частина процесу. В минулому році були аукціони, в яких брало участь ДП Укргазвидобування. Йому не вистачало ліцензій, воно не могло їх отримати, а їм потрібно було гарантовано купити 5 ліцензій. Вони їх виграли. Просто тому, що спочатку давали закриту цінову пропозицію – 90% від своєї ціни, яку готові дати. І вони гарантовано виграли аукціон, на якому була конкуренція, бо давали більше грошей.

Але варто згадати, що конкуренція на тих торгах була умовною. Інша компанія просто робила крок і не торгувалася. Тобто, роль другого гравця була технічною. До речі, можливо є сенс в тому, щоб переписати правила і дозволити визначати торги такими, що відбулися, якщо прийшов один учасник? Бо сьогодні торги спецдозволами, на які претендує один покупець, перетворюються на ілюзію конкуренції. Та сама компанія, яка допомагала Укргазвидобуванню, в цьому році “допомогла” купити спецдозвіл на бурштин.

Роман Опімах: Справді, зараз є така вимога мати двох учасників. Олексію, можливо є сенс і наміри змінити цю вимогу? Зважаючи на те, що і так всі знають про аукціон, всі можуть прийти і взяти участь. Можливо, цього достатньо?

Олексій Соболев: Два учасники для старту – це вимога довіри. Бо якби одразу починали з 1 учасником, то наражалися на критику: “Ага, один учасник, це під нього тільки аукціон і зробили”. Якщо дивитися на інші аукціони, то в нас є статистика, що на торгах, де дозволений один учасник – ціна в середньому зростає на 8%. Все рівно, і один учасник, тому що він не знає, що він один – все одно дає більше грошей, ніж міг би, якби знав, що він гарантовано один. Механізму гарантувати дешевий продаж – його просто не існує. Тому що, навіть якщо ти можеш чути по ринку, що ніхто, крім тебе не прийде на торги, тобі цього ніхто не прогарантує. Тому ти даєш більше, ніж старт, щоб перемогти.

А по аукціонах за участі Укргазвидобування, де вони не торгувалися, якщо ви подивитеся, то побачите, що воно давало високу ціну, і іноді вона була на 20% вища, ніж стартова. Ок, вони не торгувалися, але одразу “валили ціною”.

Так, зараз є можливість змінити вимогу щодо двох учасників і дозволити торги з одним учасником.

Роман Опімах: Якраз нам потрібно перевести тимчасовий порядок торгів (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-2018-%D0%BF#Text – прим. NADRA.info) у постійний, як того вимагає Закон. І чому б не змінити цей порядок, щоб визнавати дійсними торги з одним учасником? Це питання можна обговорювати.

Завершуємо на оптимістичній ноті консенсусу, що Прозорро.Продажі і Держгеонадр ініціюватимуть спільне оновлення порядку продажу спецдозволів? Насамкінець, панове, хочу почути від вас буквально по одній пораді для надрокористувачів-учасників торгів.

Роман Опімах: Більше довіри до системи. Більше довіри, більше впевненості. З точки зору Служби, у нас багато процесів сьогодні є відкритими. Геологічна інформація – відкрита. Так, іноді потрібно звертатися до державних геологічних підприємств, наймати їх на роботу, платити за послуги, які є профільними для них, і вони з задоволенням допоможуть, покажуть, підкажуть, порадять. Але головне – довіра. Система змінилася, законодавство змінилося. Так як було, вже не буде: коли можна було “порішать” без аукціонів, підкласти довідку “за три копійки”, а розказувати, що витратили мільйони – це все від лукавого. У 99% – це була повна брехня. Люди просто хотіли гарантовано за низькою ціною купити спецдозвіл. Але щоб потім не стикатися ні з прокуратурою, ні з СБУ, ні з ДБР – краще прийдіть на аукціон і купіть офіційно, легально, спокійно, а не грайтеся в апорбацію. Так, сьогодні деякі асоціації хочуть повернути той порядок, апробацію, але це потрібно бути просто сліпим, щоб не бачити, що часи змінилися.

Олексій Соболев: Додам. Це четвертий чи п’ятий ринок, який ми змінюємо, і проблеми, які ми бачимо і про які чуємо – вони дуже і дуже однакові: в банкрутстві, приватизації, тут. Система змінилася, не можна “повирішувати”, нормально, що ринок спочатку не довіряє цьому і все рівно шукає засоби для “повирішувати”. І всі люди, які так чи інакше приходять в систему, чують одне і те ж саме: ось правила, вони дійсно працюють, ось результати, не шукайте повирішувати, просто приходьте і грайте за правилами і давайте кращу ціну. Все просто. Не ускладнюйте.

У нас, до речі, на початку запуску системи, якось був кумедний приклад. Покупці не забули “повирішувати”, їм хтось пообіцяв, що вони отримають актив і вже запланували, що далі вони будуть робити з об’єктом, який куплять, як будуть забирати, на кого перекидати. Але забули дати більше грошей на аукціоні. Хоча я впевнений, що “вирішування” їм обійшлося значно більше, ніж ті гроші, які вони мали би офіційно заплатити на аукціоні, щоб перемогти. Не будьте, як ці горе-покупці – не ускладнюйте. Просто купуйте за правилами. Вони єдині для всіх.

 

NADRA.info дякує за фото The Gate Agency і особисто Григорію Веприку.