Електронний кабінет надрокористувача запрацює в липні – Роман Опімах
Про цифровізацію, лібералізацію, декарбонізацію, трансформацію і децентралізацію нафтогазовибування і надрокористування загалом – за результатами IІ Конференції з енергетичного права АПУ
Державна служба геології та надр України запустить послугу “Електронний кабінет надрокористувача” в тестовому режимі вже в липні цього року. Про це заявив Голова Держгеонадр Роман Опімах під час сесії “Видобуток природного газу” IІ Конференції з енергетичного права, яку провела Асоціація правників України в п’ятницю, 11 червня.
В сесії “Видобуток природного газу” IІ Конференції з енергетичного права взяли участь Голова Держгеонадр Роман Опімах, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко, президент Асоціації «Надрокористувачі України» Роман Сторожев, менеджерка із регуляторної політики ДТЕК Нафтогаз Юлія Боржемська. Сесію модерував партнер юридичної фірми Asters Ярослав Петров.
Відкриваючи сесію і представляючи Голову Держгеонадр, Ярослав Петров заявив: “Дуже багато було змін за період, коли Роман Очолює ДГС. А я як практикуючий юрист можу сказати, що дуже багато змінилося, дуже багато позивних змін, і зараз набагато легше спілкуватися з інвесторами, тому що є доступна інформація щодо аукціонів, геологічна інформація і, в принципі, вже набагато легше пропонувати їм Україну як місце для інвестицій. Це дуже добре, що ДГС змінюється, і дуже Вам дякую за те, що Ви робите і розвиваєте цей напрямок”.
Оновлення регуляторної бази і тотальна цифровізація надр
Голова Держгеонадр розповів учасникам сесії про пріоритети, над якими працює Служба. “Це становлення сервісної установи, це модернізація регуляторного поля, і, що дуже важливо, залучення інвестицій в сектор”, – заявив Роман Опімах.
Посадовець також презентував унікальний продукт Служби, який готується до запуску: Державний геологічний портал.
“У нас є геологічна інформація, унікальний продукт, який ми запустили зовсім недавно. Це новий вебсайт nadra.gov.ua, він включає в себе десятки на сьогоднішній момент реєстрів. Він ще опрацьовується, але вже є дуже багато цікавої інформації. Безпосередньо можна отримати інформацію про спеціальні дозволи, про власників спецдозволів, про родовища, про контури родовища, про видобуток балансовий, про запаси родовищ”, – пояснив Опімах.
За його словами, на наступному етапі запуску Державного геологічного порталу на інтерактивну карту будуть нанесені зони природного заповідного фонду та об’єкти газотранспортної інфраструктури.
Роман Опімах також нагадав, що Служба розпочала кластеризацію в розрізі областей і Об’єднаних територіальних громад.
“Зовсім недавно ОТГ отримали всі права на розпорядження землею. І дуже важливо, щоб вони розуміли, який же природний потенціал є під землею. На сьогоднішній день ми вже підписали три меморандуми з трьома областями: Черкаська, Полтавська, Львівська. Ми передбачаємо, що до цих меморандумів будуть залучатися ОТГ і робити “геологічні паспорти територій”. … Дві тисячі ОТГ зможуть скористатися звітами для реалізації бізнес-проектів”, – заявив Роман Опімах.
Очільник Служби відзначив прогрес в провадженні електронних аукціонів з продажу спецдозволів на користування надрами: “Прибрали з законодавства різні шпаринки, які дозволяли отримувати ділянки надр в обхід аукціонів. І бачимо результат. Якщо у нас в 2016-2018 рр. 7% спедозволів продавалися через аукціони, то в 2019 вже 22%. В 2020 р., коли відбулася більша публічність геологічної інформації – 45%, і цього року вже понад половина спецдозволів продається через електронні аукціони, і їх кількість постійно збільшується. На сьогодні вже продано понад 170 спецдозволів. … За час дії аукціонів, кожен третій день пропонувався певний лот”.
Саме щоб нівелювати певні суб’єктивні моменти в питаннях видачі спецдозволів та контролю за ними, щоб зменшити кількість відмов з технічних причин, Служба запускає електронний кабінет надрокористувача.
“На першому етапі, вже в наступному місяці, ми запланували його запустити в бета-версії, і надрокористувач може подавати змінити до спецдозволу, розширювати, отримувати спецдозвіл саме онлайн-шляхом. Другий етап передбачає до кінця року онлайн-звітування надрокористувача. І третій етап – в наступному році – безпосередня реєстрація геологічних робіт та досліджень. І, звичайно, наша ціль видавати не паперовий документ, а електронний спеціальний дозвіл, цифровий”, – повідомив Опімах.
Важливою для регулювання галузі, зі слів Романа Опімаха, була і модернізація регуляторного поля: “Була проведена велика робота в цьому напрямку за останні роки. … Був нівельований конфлікт інтересів, який передбачає скасування погоджень облрад при наданні спецдозволів. Прибране позааукціонне зловживання і введено прозорий розрахунок вартості спецдозволів. Всі ці три речі передбачали грандіозний конфлікт інтересів. Він прибраний, і ми бачимо результат – все працює набагато краще і прозоріше”.
Роман Опімах згадав про легалізацію видобутку бурштину, яка відбулася завдяки зміні законодавства, і повідомив, що Держгеонадр вже продала близько 30 бурштинових спецдозволів. Також очільник Служби схвально відгукнувся про законопроект №3576 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин”, який було підтримано в першому читанні, який підтримують Президент України і Рада національної безпеки та оборони України, і який підвищить відповідальність за несанкціонований видобуток місцевих корисних копалин.
Що стосується оновлення технічних нормативів, Роман Опімах відзначив, що “триває робота над новими стандартами, правилами розробки нафтогазових родовищ, правилами безпеки в нафтогазовій промисловості. Державна геологічна комісія по запасах запустила нещодавно методичні рекомендації щодо використання PRMS в оцінці запасів. Це дуже важлива інформація для практикуючих геологів. Тобто, ми рухаємося до міжнародних стандартів у цьому напрямку. І наступний крок – розмову будемо вести про JORC для рудних корисних копалин”.
Окрему увагу Голова Держгеонадр звернув на удосконалення управління та дерегуляцію земельних відносин в надрокористуванні:
“Законопроект був прийнятий. Він дозволяє рудним корисним копалинам пріоритетне право – це для юристів буде нова практика – на отримання земель надрокористувачами в разі їх продажу. Наразі вторинне законодавство розробляється. А Деожгеонадр розпочала співпрацю з земельним кадастром, щоб синхронізувати їх витяги про землю і нашу інформацію про корисні копалини під цією землею”.
Також Роман Опімах запевнив, що пріоритетом Служби є робота над проектом нового Кодексу про надра і залучення інвестицій. Він нагадав, що в Україні запрацювала підтримка проектів зі значними інвестиціями: “Якщо проект передбачає переробку чи збагачення корисних копалин в Україні, [надрокористувач] може підписати спеціальний договір з Урядом і отримати певні пільги та стимули в своїй роботі”.
Щодо функціонування державних геологічних підприємств, Роман Опімах покладає надії на Загальнодержавну програму розвитку мінерально-сировинної бази на період до 2030 року. “Важливий документ, який включить цілу низку сучасних речей, а також ми розраховуємо, що він забезпечить стабільне фінансування діяльності державних геологічних підприємств, які зможуть готувати і прирощувати ресурсну базу для і нових аукціонів, і проводити різні речі, за які держава безпосередньо відповідає, бо це її функція”, – заявив Роман Опімах.
Насамкінець Опімах нагадав про укладення 8 угод з розподілу продукції, початок освоєння Юзівської площі і розвідки на шельфі Чорного моря, а також запросив “стратегічних профільних інвесторів взяти участь в Олеському проекті, це УРП в західній частині України”.
Еволюція УРП і ОВД
Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко заявив, що 2020 рік був дуже складним для нафтогазовидобувної галузі не тільки в Україні.
“Нафтогазовидобувний бізнес є надзвичайно ризикованим і він потребує постійного вкладання коштів у буріння нових свердловин і проведення інших інвестицій. Водночас, статистика показує, що менше, ніж 50-40% свердловин приносять успіх. … Необхідними є зрозуміла цінова кон’юнктура, тобто вигідні ціни, і зрозуміле законодавство для інвесторів, які працюють в різноманітних країнах. Саме тому минулого року по всьому світу ситуація була дуже складною. В березні вдарив COVID-19, в травні ціна на газ впала до 50 доларів. Це приємно для споживачів, але для добувних компаній це шок. Компанії по всьому світі почали втрачати мільярди доларів, скорочувати персонал, замовлення”, – заявив Артем Петренко.
“Поки не відбулося повернення до докризових показників споживання – ситуація була дуже складною. Наразі ми бачимо, що в усьому світі видобуток впав, причому в Європі впав на більше ніж 13%. Але українські приватні компанії навіть змогли наростити видобуток, і завдяки стимулам, впровадженим з 2018 року, наразі ми бачимо, що компанії починають активізувати свою інвестиційну діяльність завдяки ціновій кон’юнктурі. І дуже важливою позитивною новиною 2020 р. було підписання 8 угод УРП. Це інвестиції в сектор, які гарантують не менше 400 млн дол. протягом 5 років інвестицій в розвідку та буріння нових свердловин. Це нові технології, залучення вітчизняного персоналу та, відповідно, мультиплікатор для економіки”, – пояснив пан Петренко.
Виконавчий директор АГКУ також розказав правникам про особливості УРП та відмінності цього механізму від реалізації спецдозволів на користування надрами з аукціонів: “На відміну від класичних спецдозволів, по УРП в законодавстві забезпечуються певні пільгові умови щодо оподаткування та стабілізаційні застереження. Податки не можуть бути збільшені, або якісь дозвільні документи не можуть бути впроваджені, тобто ситуація в законодавстві не може стати для інвестора гіршою, ніж була станом на дату підписання цих угод”.
Петренко також відзначив, що “підписання УРП було складною роботою, але головним викликом для всіх буде реалізація проектів. А щоб їх ефективно реалізувати, потрібне не лише успішне буріння, а й співпраця з Держгеонадр”.
Водночас, за словами очільника АГКУ, під час роботи над переговорними процесами та обранням переможців в конкурсах по УРП, “було виявлено велику кількість прогалин, негативних для сектору”.
“Ми розуміємо, що необхідно внести зміни до законодавства, які регулюють питання УРП і частково дерегулювати галузь. Саме тому Андрієм Жупанином як профільним народним депутатом, було ще в минулому році зареєстровано законопроект №4344 (“Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання розвитку нафтогазовидобувної галузі” – Ред.), який врегульовує всі точкові зміни в умовах УРП та насправді прибирає всі корупційні ризики та надає ще більшої прозорості цьому процесу. Він отримав однозначну підтримку всіх профільних центральних органів виконавчої влади, був однозначно підтриманий комітетами Верховної Ради. … Ми очікуємо, що вже на наступній сесії ВР, його буде винесено для розгляду в першому читанні, і вже в подальшому будемо працювати над його доопрацюванням”, – висловив сподівання Артем Петренко.
Натомість Артем Петренко розкритикував інший законопроект, який стосується УРП: “Вже цього року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №5390 (“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку ресурсної бази низьковуглецевої енергетики” – Ред.), розроблений певними народними депутатами з представниками юридичних певних радників. Це законопроект, який за назвою нібито має врегулювати дуже важливу ситуацію, яка є в усьому світі: низьковуглецева економіка. Іншими словами, різноманітні літієві родовища, тобто, економіка, яка пов’язана з альтернативною енергетикою. Тобто, суть законопроекту нібито всім зрозуміла: привести нові інвестиції в сектор та допомогти розвинути ці надзвичайно важливі частини світового майбутнього. Проте, аналіз законопроекту чомусь показав, що фактично цей законопроект не врегульовує будь-які взаємовідносини в цьому аспекті. Навпаки… фактично спрямований на врегулювання або зміну процедури укладення УРП, проведення конкурсів. І аналіз цього законопроекту показав, що він погіршує ситуацію з УРП, і не прибирає законодавчі прогалини, а навпаки, узаконює різноманітні корупційні ризики. Тому нафтогазовидобувна галузь не підтримує даний законопроект, і ми сподіваємося, що він у подальшому не отримає підтримки”, – заявив очільник АГКУ і нагадав, що цей законопроект не підтримують в Міністерстві енергетики України.
Артем Петренко також заявив, що задля розвитку сектору, необхідно “надавати стимули нафтогазовидобувним компаніям і провадити гарантії незмінності податкового навантаження”, а також працювати над зменшенням споживання викопного палива: “Цього року в Україні вперше за всі роки Незалежності було запроваджено національну економічну стратегію урядову до 2030 р. Тобто, зроблено 10-річний план, яким чином повинна розвиватися економіка України. І ця Національна економічна стратегія впроваджує ідею, що протягом 10 років ми маємо зменшувати споживання газу, збільшувати його видобуток – для того, щоб перестати імпортувати природний газ, і стати повністю незалежними від імпорту цього ресурсу”.
Окрім цього, Артем Петренко також відзначив важливість запровадження в Україні нової моделі оцінки впливу на довкілля: “Важливо, що було запроваджено європейську модель ОВД. Ця процедура займає півроку. Наразі ми бачимо, що нафтогазовидобувні компанії за три з половиною роки зробили 564 звіти. Проведення ОВД допомагає компаніям працювати з громадами і на місцях розвінчувати міфи про нафтогазовидобувну індустрію”.
Приватні компанії рятують динаміку українського газовидобування
“В цьому році ми бачимо зростання ціни в більше ніж 5 разів, порівняно з минулим роком. Ціна продовжує зростати. В травні ціна виросла на 20%, в червні ще на 10%. На це вплинуло кілька факторів: нова Кліматична угода, переорієнтація на газ з інших джерел енергії, зростання цін у зв’язку з затяжною зимою в Європі і найбільш холодною зимою в Китаї. Тобто, об’єми LNG були перенаправлені в Азію, Європа отримала менші об’єми LNG. Відбір з підземних сховищ Європи тривав фактично до кінця травня, закачка почалася, але темпи відстають від минулорічних на 20-30%. Перспективи якихось залишків, які були закачані в усі сховища в Європі в Україні – їх немає. Запаси були використані взимку, і попит зростає”, – заявив Роман Сторожев.
Щодо фактору Північного Потоку-2, Роман Сторожев звернув увагу, що “Російська Федерація не дає додаткових об’ємів для транзиту в Європу. Чим також підігріває попит”: “Навіть якщо Північний Потік запуститься і буде працювати найближчим часом, звісно, по ньому не підуть ніякі додаткові об’єми, щонайменше найближчі півроку, або й більше. Але в тому випадку, якщо частиною угоди стане збільшення поставок в Європу, тоді Газпром зможе замовити переривчасті потужності через Україну і забезпечити порядка 2 млрд кубів на місяць для закачування у сховища. Знову таки, якщо у нього фактично ці об’єми є, що викликає великі запитання”, – пояснив Сторожев.
Що стосується видобування газу в Україні, то за словами Сторожева, воно зберігається на тому ж рівні, що і в минулому році. “Перший квартал свідчить про зниження видобутку на 5%, але я не сказав би, що це інформативний показник: думаю, що є тенденція до зниження видобування державними холдингами і Укрнафтою, але приватні компанії, попри кризу минулого року, продовжують демонструвати зростання обсягів видобутку. Взагалі, приватні компанії компенсують падіння обсягів, яке відбувається у державних компаній. Тобто, державний обсяг плюс-мінус стабільний, і він знаходиться на одному рівні”, – повідомив Роман Сторожев.
Президент Асоціації “Надрокористувачі України” також зачепив питання реалізації видобутого газу, нагадав про існування градації в оподаткуванні видобування газу залежно від часу введення свердловин в експлуатацію, а українське законодавство по транскордонній торгівлі газом назвав “досить вільним”.
Енергетичний перехід – вже сьогодні
Менеджерка із регуляторної політики ДТЕК Нафтогаз Юлія Боржемська звернула увагу слухачів на “Енергетичний перехід”, який характеризує нинішній стан в секторі і триватиме найближчі роки.
“Звикайте до того, що нафтогазові компанії тепер будуть розповідати не про видобуток, а про екологію. Більше будемо говорити про екологію взагалі. Тому що енергетичний сектор знаходиться на етапі трансформації, енергетичного переходу, якого не було ніколи”, – заявила пані Боржемська і порадила слухачам книгу Білла Гейтса “How to Avoid Climate Disaster“.
Переказуючи найважливіше з цієї праці, Юлія Боржемська заявила, що людство має “скоротити 51 млрд т щорічних викидів парникових газів до нуля за 30 років. Якщо ми цього не зробимо, це ризиковано для життя людей”. Задля досягнення цієї мети потрібне об’єднання. Адже як і пандемія, потепління – не проблема окремої країни, це проблема глобальна. А шлях до прискорення змін лежить через інновації і трансформацію бізнесів.
“Зникають кордони, ми бачимо, що світ стає глобальною єдиною територією, де швидко одночасно відбуваються зміни, і ми вимушені об’єднуватися для вирішення наших спільних задач. Якщо не трансформуватися – просто зникають компанії. Треба адоптуватися до цих змін дуже швидко. Тому саме agile-навчання стає дуже актуальним і для компаній, і для людей. Зовсім змінюється модель навчання взагалі”, – висловилася Юлія Боржемська.
Звернула увагу доповідачка і на огляд BP Energy Outlook 2020: “Перед світом стає подвійний виклик. З одного боку, зростають економіки країн і підвищується споживання енергоресурсів. А з іншого є запит на зниження викидів і на чисту енергію. Це означає, що будуть диверсифікуватися види енергоресурсів. Вже відбувається перехід до низьковуглецевої енергетики. Нафта і газ ще довго будуть актуальними, але стають перехідним видом палива. І допоміжним паливом, ресурсом для виробництва чистої енергії. Тобто, роль нафти і газу змінюється. Ми переходимо до циркулярної економіки. Енергетика стає придатком для ринку цифрових послуг. Змінюються ринки постачання, маршрути. Бачимо, як швидко розвинувся LNG, і нові види енергоресурсів вони також будуть розвиватися шляхом розвитку нових маршрутів постачання”.
“Це стратегія, яку повинні мати компанії, які роблять викиди, щодо свого сталого розвитку у період енергетичного переходу щодо екології, соціальних зобов’язань і корпоративних зобов’язань. Всі банки наразі дивляться на цю стратегію і якщо компанія не має такої стратегії, вона просто не існує для інвесторів. Наразі інвестори хочуть бачити проекти, які низькоризикові, низьковитратні і низьковуглецеві. Наша компанія має таку стратегію з 2019 року, коли було затверджено Green Deal. І ми включили основні положення Green Deal в свою стратегію, а також цілі сталого розвитку ООН, затверджені в 2015 році. Серед них є збереження клімату. І компанії починають думати out of the barrel – не тільки про видобуток, але і про екологію, і про свою соціальну відповідальність”, – поділилися Юлія Боржемська.
Юлія Боржемська також розповіла про ключові тренди за результатами CERAWeek і IPWEEK – головних подій нафтогазового сектору світу.
“На цих конференціях адміністрація Байдена і світові нафтогазові компанії презентували свої програми щодо декарбонізації. Тобто, компанії прийняли цей виклик, дійсно, всі говорили саме про карбонізацію – не про видобуток, це вже не є трендом. … Компанії трансформуються, розвивають низьковуглецеві проекти, розвивають енергоефективність, управління СО2. … Важливою є державна підтримка. Інвестори дивляться на ті країни, де вже є регуляторне поле для розвитку чистої енергії. Тобто, інвестору має бути зрозуміло, що саме держава буде вимагати, що вона буде розвивати і стимулювати. Ті країни, які вже розвивають водневу стратегію, вони попереду і мають шанси на інвестиції”, – пояснила пані Боржемська.
Щодо тривалості трансформаційного періоду, то за очікуваннями Юлії Боржемської, він триватиме наступні 5-7 років, доки буде сформовано державну політику і основні засади цього переходу.
Окрім енергетичного переходу, Юлія Боржемська говорила також про важливість репутації галузі видобування нафти і газу в очах потенційних працівників, а також про вплив культури на зміни в секторі.
“Дуже велика частина викидів створюється через культуру людства. Люди мають змінювати своє ставлення до енергоресурсів і споживання енергоресурсів. Ми теж із цим працюємо: зі школами, університетами. Намагаємося створювати цю нову культуру. І також ми створюємо культуру в компанії. Всі нафтогазові компанії, створюючи цю нову культуру, персонал і менеджмент дивляться на всі нові проекти крізь призму енергоефективності і низьковуглецевості. Тобто, якщо проект створює викиди, він просто не підтримується в компанії”, – пояснила Юлія Боржемська.
Новий рівень взаємин надрокористувачів і громад
Головним питанням від слухачів стала оцінка доповідачами впливу адміністративної реформи децентралізації на взаємини між надрокористувачами і громадами. Відповідаючи, Роман Сторожев заявив, що реформа знизила градус напруги, який існував між місцевими громадами і бізнесом: “Адміністративна реформа і поява в бюджеті частини ренти в розмірі 5%, які перераховуються в ОТГ і громадам, на території яких фізично і фактично відбувається видобування – вони змінили відносини між громадами і інвесторами кардинально. … Не було прозорого механізму, який існує зараз. Те, що прибрали погодження обласними радами – це велетенський крок вперед. Тепер це прямі відносини з ОТГ, і ОТГ розуміє, що якщо вони пустять цього інвестора, то отримають конкретну суму від конкретної виробленої продукції”.
Сьогодні, за словами Сторожева, голови ОТГ задоволені тим, що відбувається, тому що вони “реально отримали в свої руки гроші, якими вони реально розпоряджаються на своєму рівні управління, і вони вирішують ті проблеми, які їм потрібно вирішити для жителів громад”.
“Я не бачу таких проблем, як були раніше”, – підсумував пан Сторожев.
Його повністю підтримав Роман Опімах: “Прогрес відчутний. Ми нещодавно жартома казали, що зараз місцеві ОТГ і влада на місцях вони стали такими експертами з газового маркетингу, що постійно моніторять котирування на crude oil чи sweet oil, бо вони реально скаржилися минулого року: а чому так знизилися надходження в бюджет?”
Водночас, Роман Опімах звернув увагу на потребу роз’яснювальної роботи в громадах, щоб допомогти ефективніше використовувати кошти на місцях: “Ми будемо вдячні за підтримку міжнародним експертам – потрібно робити певні курси, які дозволять місцевим громадам правильно використовувати ці кошти. Не вказувати, куди їх витрачати. А саме в питання середньо- і довгострокового планування. Не просто змінити вікна, а [мова про] проекти, які вимагають на 5 років певного бюджетування, планування, і це все треба знати, як робити. На жаль, не всі це вміють. Потрібно більше освіти, як ці кошти вкласти в довгострокові проекти, не просто проїсти, а закласти підґрунтям у серйозні проекти”.
Фото: Асоціація правників України
Читайте також: Роману Опімаху призначили першого заступника
Читайте також: Держгеонадр розіграла 8 спецдозволів. Хто переміг на торгах 8 червня?
Читайте також: Які спецдозволи на користування надрами можна купити на торгах у червні?
Читайте також: Компанія з Рівного на самоті розіграла дві бурштинові ділянки
Читайте також: Надра – на долоні. Які дані вже містить Державний геологічний портал?