Гуляйпільське спотикання турецьких планів. Депутати виступили проти родовища залізної руди

Що сталося?

Гуляйпільська міська рада (Запорізька обл.) ухвалила звернення до Президента України Володимира Зеленського, Кабінету Міністрів України і народної депутатки Верховної Ради України Марини Нікітіної щодо перспектив розробки родовища залізних руд Гуляйпільське. Повідомляє NADRA.info із посиланням на рішення Гуляйпільської міської ради №25 від 24.11.2021. Документ оприлюднено на офіційному сайті міськради. Рішення підтримали 20 із 22 присутніх депутатів, протокол тут.

Депутати просять “вжити заходів для виключення з проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, що надаватимуться у користування шляхом проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та на умовах угод про розподіл продукції” Гуляйпільського родовища залізних руд”.

Також міська рада висловилася “категорично проти відкриття Гуляйпільського родовища залізних руд” – “на підставі громадських обговорень громадян та загальних зборів громадян за місцем проживання, щодо користування ділянками надр”.

Чому депутати проти?

У зверненні йдеться, що ані до Гуляйпільської міської ради, ані до її виконавчих органів не надходила на погодження пропозиція Держгеонадр щодо включення Гуляйпільського родовища до переліку ділянок надр, спецдозволи на які буде виставлено на аукціон. В той час, як таке погодження передбачене абзацами 1 і 8 пункту 6 Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993.

У міськраді також повідомляють, що “питання відкриття Гуляйпільського родовища залізних руд підіймалося неодноразово. … За результатами громадського обговорення, проведеного у 2005 році, проти відкриття родовища висловилось 2718 громадян, за результатами громадських зборів, які відбулися 2013 року, проти відкриття родовища висловилось 5231 громадянин”, – йдеться у зверненні.

Крім цього, депутати наголошують, що “промислове освоєння родовища несе значні ризики для екологічної безпеки регіону”. “В межах родовища встановлено 7 водоносних горизонтів. Основними горизонтами, які обводняють родовище є: безнапірний Полтавсько-харківський водоносний горизонт та напірні водоносні горизонти кори вивітрювання та кристалічних порід докембрія. Враховуючи складні гідрогеологічні та інженерно-геологічні умови родовища, залягання рудного покладу по розкривним нестійким породам потужністю до 100 та більш метрів, дислокація та водоносність рудного покладу, очікується загальний водоприплив в кар’єр до 1500 м3/г, що призводить до проведення значних дренажних робіт. Дренажні роботи призведуть до спадання водоносних горизонтів, висушування регіонів в межах Консько-Ялинського малого артезіанського басейна (Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області), засолювання та вивітрювання чорноземів, висушування рік-притоків Дніпра, і як результат – втрата джерел питної води”, – стверджують депутати.

При чому тут турецькі плани?

Гуляйпільське родовище залізних руд у Запорізькій області номінувало для виставлення на аукціон ТОВ “Спис Україна”, засновниками якого є 4 турецькі компанії, а також координатор групи ONUR в Україні Караахметоглу Емре.

Саме після заяви ТОВ “Спис Україна”, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України внесло пропозицію “щодо включення Гуляйпільського родовища, що знаходиться у Пологівському районі Запорізької області, з метою видобування … до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон”.

Після чого Державна служба геології та надр України (на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 липня 2021 р., введеного в дію Указом Президента України від 23 липня 2021 р. № 306) оприлюднила проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, що надаватимуться у користування шляхом проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та на умовах угод про розподіл продукції”. До цього переліку потрапило і родовище Гуляйпільське.

Нагадаємо, крім залізнорудного родовища Гуляйпільське ТОВ “Спис Україна” номінувало для виставлення на аукціони ще 11 спецдозволів: три заяви стосуються руд золота, 8 – каоліну.

Деякі аукціони вже відбулися, і станом на зараз компанія володіє чотирма спецдозволами на користування надрами.

За даними YouControl, в листопаді 2021 р. учасники ТОВ “Спис Україна” вдруге за рік збільшили статутний капітал компанії – з близько 111 млн грн до понад 140 млн грн.

В ТОВ “Спис Україна” не змогли прокоментувати рішення Гуляйпільської міської ради.

Читайте також: Титанові оглядини. Українськими родовищами цікавляться казахи

Читайте також: Ігор Ліскі зайшов у піщані проекти на заході України

Читайте також: Ще один надрокористувач пішов судами проти Президента і Держгеонадр

Читайте також: На українські родовища літієвих руд заходять китайці?

Читайте також: Дмитро Кащук: Надрам потрібні прозорі правила, а не ручне управління через РНБО

Зображення асоціативне. Автор фото: Олег Петрасюк