Тревор Метьюз: Майже всі в Україні хочуть, щоб ми перезапустили бізнес
Війна Російської Федерації проти України критично вплинула на видобування і переробку графітової руди, потужні поклади якої в Кіровоградській області розробляє світовий гравець Заваллівский графіт. 70% графітового бізнесу у 2021 році купила австралійська компанія Volt Resources Limited (NADRA.info першими в Україні написали про цю угоду). У травні 2022 р. S&P Global Commodity Insights опублікували інтервʼю з керуючим директором Volt Resources Limited Тревором Метьюзом (автор Anthony Barich). Пропонуємо Вашій увазі переклад. Оригінал – за посиланням.
S&P Global Commodity Insights:
Volt збирався після зимової зупинки відновити виробництво на Заваллівському графіті, який вважається найбільшим родовищем графіту в Європі, коли Росія вторглася в Україну. Війна (в оригіналі публікації використано conflict) завадила перетворити Україну на головного постачальника графіту та сприяти задоволенню зростаючого попиту на акумулятори для електромобілів.
Зараз Volt зосереджується на фінансуванні та досягненні остаточного інвестиційного рішення для Bunyu (проект у Танзанії) та розбудові свого бізнесу з виробництва акумуляторних батарей у США та Європі. Це включає в себе розробку сферичного очищеного графіту з покриттям, або CSPG (coated spherical purified graphite), в рамках запланованого компанією Energy Supply Developers LLC запуску «супермайданчика» в США, який планується запустити у 2025 році, разом із дрібним виробництвом на власному заводі, запланованим з American Energy Technologies Company.
S&P Global Commodity Insights поговорила з Тревором Метьюзом, керуючим директором Volt Resources Limited про стратегію компанії та ситуацію в Україні.
LinkedIn: Trevor Matthews – Managing Director/CEO with 35 years’ resources experience including 20 years as an Executive Director of public listed companies inclusive of 15 years as Managing Director/CEO. Managed or part of the senior team for six greenfield mining and mineral processing developments in a number of different commodities (iron ore, silicon metal, copper/gold, nickel/cobalt, mineral sands, graphite).
S&P Global Commodity Insights: Де ви були, коли Росія вторглася в Україну?
Тревор Метьюз: Підприємство Заваллівського графіту було закрито з середини грудня на зиму через замерзання технологічної води та хвостосховищ. Ми якраз збиралися відновити бізнес, коли почалася війна, тому ми просто призупинили будь-які плани щодо перезапуску і залишили його таким.
Я був у Перті (місто в Австралії, локація штаб-квартири Volt – NADRA.info), розмовляючи з брокерами з Великобританії, коли відбулося вторгнення. Я одразу поговорив із працівниками в Україні, і ми планували, щоб усі залишалися вдома зі своїми сім’ями, принаймні, поки триває конфлікт, і при цьому виплачувати їм зарплату, щоб вони могли покривати витрати на проживання.
Потім, коли росіяни брали Київ в кільце, наші топ-менеджери, корпоративний та маркетинговий персонал, які перебували там, переїхали до Львова та інших місць на заході країни. Кілька маркетологів переїхали до Польщі та Німеччини.
Ви тільки завершили інвестиції в Україну в липні 2021 року. Чи мали ви уявлення про те, що станеться з вашими внутрішніми джерелами, враховуючи повідомлення, які з’явилися в серпні 2021 року, що Росія почала качати менше газу до Європи?
У січні я був в Україні зі своїм головою Асімве Кабунгою. Усі нормально гуляли, ходили по магазинах і займалися своїми звичайними справами. Якби всі думали, що почнеться війна, деякі люди кинулися б до кордонів, але нічого подібного не відбувалося.
Спілкуючись з людьми на місцях, спадало на думку, що практично ніхто в Україні не вірив, що Росія вторгнеться. Вони думали, що активність у східних регіонах буде дещо посилюватися, враховуючи, що Росія вже анексувала Крим у 2014 році, і з тих пір у двох областях на сході велися сепаратистські бої. Тому вважалося, що вони можуть зробити щось локально, але не в таких масштабах. Коли я розмовляв з місцевими людьми, то бачення було таке: «це триває роками».
Коли ми дивилися на цю історію під час due diligence, локація бізнесу також обмежило ризик. Якщо ви збираєтеся, щоб діяльність була більш зосереджена на сході, то наш проект знаходиться всього в 160 кілометрах від західного кордону України з Молдовою. Протягом усього цього конфлікту можна було окреслити 200-кілометровий радіус навколо заводу, і жодних військових дій на цій території не було, оскільки вона переважно сільська, без очевидних військових цілей. Немає великих міст, де відбувається більшість боїв.
Які настрої персоналу на місцях в Україні?
У Заваллі, де карʼєр, досить тихо, тож за пару тижнів після початку війни [Генеральний директор Заваллівської групи компаній] Дмитро Нікулін та місцевий менеджмент говорили: «Боїв біля карʼєру немає, можна ми почнемо?» Моя відповідь була: «Я розумію, що ви там на місці, і у вас інша точка зору», але, сидячи в Австралії і дивлячись на те, що відбувається, ми не отримаємо великої підтримки від акціонерів або фінансових ринків загалом, щоб інвестувати оборотний капітал у запуск бізнесу.
Починаючи з Прем’єр-міністра, українська влада досить голосно висловлювалася про те, щоб компанії продовжували працювати, або щоб ті, хто закрив свою діяльність, відновили свою діяльність, якщо можуть, щоб підтримати економіку України. Зрештою, вони все ще потребують економічної діяльності для фінансування військових зусиль навіть за всієї зовнішньої підтримки, яку вони отримують. Податок на додану вартість навіть знизили з 20% до 2% як стимул для бізнесу.
Майже всі в Україні хочуть, щоб ми перезапустили бізнес, але я не буду відновлювати роботу, якщо це буде економічно нежиттєздатним. Витрати зросли, включаючи паливо та більшість витрат на вхідні ресурси. Частини матеріалів, які ми зазвичай закуповували в Україні, більше немає, як-от реагенти та розмелювальні компоненти зі сходу, де в основному базуються промислові центри України. Заваллівський графіт використовував російський піноутворювач, який зараз, очевидно, не є варіантом, тому нам доведеться купувати з Європи, що набагато дорожче.
Як війна впливає на ваші амбіції та плани щодо майбутнього розширення виробництва графіту?
Ми змогли довести Завалля до приблизно 15 000 тонн на рік середньорічного обсягу виробництва, перш ніж його призупинили. Там достатньо графіту, щоб задовольнити вимоги для наступних проектів. Ми також маємо потенціал для отримання графітового матеріалу від третіх сторін для операцій у США та Європі. Syrah Resources Ltd. все ще має достатньо потужностей в Мозамбіку, а також є інші виробники в Бразилії та Мадагаскарі.
Зараз я перебуваю в процесі зміни партнерів із закупівлі для Bunyu, яка вже готова до фінансування, щоб прийняти остаточне рішення щодо інвестування, оскільки банки висловлюють занепокоєння щодо фінансової прозорості наших поточних клієнтів. Зараз я націлююсь на клієнтів із Європи, США, Південної Кореї, Японії або зареєстровані компанії з Китаю. Ми плануємо до 2024 року розпочати виробництво Bunyu потужністю 23 600 т/рік, а через два роки збільшити його до 170 000 т/рік. Це для порівняння із загальним нинішнім світовим видобутком в 1 млн т на рік.
Враховуючи попит у Європі, я хотів би думати, що ми зможемо довести Заваллівський проект до 100 тис. т/рік до 2025 року, але якщо війна все ще триває, позичити гроші буде дуже важко. Якби ми витратили наступні 1,5 року ну робота за планом, нам знадобилося б лише близько 15 місяців, щоб побудувати завод такого розміру, якщо ми зможемо переконатися, що наші ланцюги поставок працюють після закінчення війни. Ми вже говоримо про цей шлях з європейськими фінансовими установами, який також передбачає короткострокові плани оптимізації видобування.
Яка зараз ключова проблема для критичних ланцюгів поставок корисних копалин?
Ми розглядаємо дрібне виробництво в США з American Energy Technologies Co., включаючи сфероїдізацію графіту та технологію покриття. Враховуючи невелику кількість, необхідну для відправки виробникам акумуляторів для кваліфікації, нам не потрібен великий завод для цього етапу — і ці заводи можна розширити, просто встановивши нове обладнання.
Великі компанії, можливо, зможуть існувати і пережити три роки витрат з обмеженим доходом від невеликих зразків CSPG, які постачаються виробникам батарей, але це важко для нових учасників.
Але деякі з великих виробників елементів, з якими я говорив, погоджуються з тим, що трирічний кваліфікаційний період, необхідний для нових гравців для виробництва анодного матеріалу для батареї з металів, просто не може бути доречним, якщо промисловість і західні уряди хочуть диверсифікувати постачання критично важливих корисних копалин з Китаю, сприяти новому виробництву та розвитку ланцюгів поставок матеріалів для батарей.
Повинне бути скорочення кваліфікаційного періоду, можливо, до 1,5 років або одного року, але це вимагатиме від автовиробників і всіх змінити свою позицію, щоб допомогти ланцюжку поставок відреагувати.