Державні «торфи» готують до приватизації: хто проти?
Державні надра
Очікується, що в 2022 році має відбутися приватизація низки державних видобувних підприємств. У чималому переліку надрокористувачів під управлінням Фонду державного майна України, 7 – торфовидобувних. Чотири з них володіють дійсними спецдозволами на користування надрами. Та лише три – видобувають торф і виготовляють продукцію. Саме на цих підприємствах і в громадах – не всі підтримують зміни, які в ФДМУ вважають неминучими.
Волинь
ДП «Волиньторф» володіє спецдозволами на видобування торфу родовищ Сойне і Засвіття Ситнелюк (тут і далі – дані YouControl).
Депутати Волинської обласної ради звернуться до Кабінету Міністрів України з вимогою виключити державне підприємство «Волиньторф» з переліку об’єктів малої приватизації та передати його в управління Міністерства енергетики України. Про це пише Перше інформаційне агентство «Волинські новини» із посиланням на рішення постійної комісії облради з питань промисловості, транспорту, зв’язку, ПЕК, архітектури, будівництва та ЖКГ, ухвалене 07.09.2022.
«Під час зустрічей із керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна мені стало відомо, що «Волиньторф» планують приватизувати до нового року. Але підприємство є одночасно видобувним і переробним. І продавати єдиний майновий комплекс можливо тоді, коли він повністю має забезпеченість площами для видобутку та сировиною. Лише тоді є ймовірність, що воно продовжить роботу. Втім на сьогодні стоїть питання тільки у продажі обладнання переробних заводів, тому я більш ніж переконаний, що воно працювати надалі не буде, адже без сировини – це просто купа металобрухту», – наголошує Іван Киричик.
Насправді, Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави», ухвалений 28.07.2022 і підписаний Президентом України Володимиром Зеленським 18.08.2022, передбачає, що покупець приватизованого підприємства переоформлює на себе спецдозволи на користування надрами та той же термін, без проведення аукціону.
Напередодні із посиланням на голову Волинської ОВА Юрія Погуляйка журналісти писали, що керівництво області разом із Владиславом Калинцем (керівником регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) обговорили виключення із переліку об’єктів приватизації ДП «Волиньторф». З проханням не включати підприємство до переліку об’єктів приватизації зверталися до керівництва Уряду ще у 2019 та 2020-му роках, коли перелік лише формувався.
На думку Юрія Погуляйка, приватизація Волиньторфу ускладнить опалювальний сезон.
Як розповідають джерела NADRA.info, проти негайної приватизації Волиньторфу висловлювалися і в Державному концерні «Укрторф» (ДК Укрторф):
«В умовах сучасного воєнного стану, дефіциту вугілля та значного зростання ціни на природний газ, продовження ефективного функціонування ДП «Волиньторф» є єдиним варіантом вирішення проблеми забезпечення населення та суб’єктів господарювання регіону дешевою паливною продукцією.
Враховуючи проблеми ДП «Волиньторф» із дозвільною документацією на право користування земельними ділянками під видобуток торфу та законодавчу неврегульованість переходу права на користування надрами та земельними ділянками родовищ торфу, продаж підприємства під час ведення російською федерацією війни на території України – прямий шлях до його остаточного знищення, оскільки наслідком його приватизації може стати втрата підприємством сировинної бази та зупинка виробництва продукції.
Виходячи з вищенаведеного Державний концерн «Укрторф» висловлюється проти негайної приватизації ДП «Волиньторф», та пропонує Фонду державного майна України призупинити процедуру його продажу, ретельно розібратися в проблемах підприємства, які загрожують припиненням його роботи та розглянути інші альтернативні варіанти подальшого його функціонування (залишення в державній власності, передача до комунальної власності органів місцевого самоуправління, інші варіанти, які б дали можливість збереження підприємства, як найпотужнішого виробника торфопродукції)», – йшлося в зверненні голови ліквідаційної комісії ДК Укрторф Костянтин Микитас, за даними наших джерел, в серпні надісланому до ФДМУ.
З аналогічним зверненням до Фонду звертався виконавчий директор асоціації «Українське торфове товариство» Василь Фатенко:
Чернігівщина
ДП «Чернігівторф» володіє спецдозволами на видобування торфу родовищ Гнилуське та Ірванцівське.
Депутати Гончарівської селищної ради просять премʼєр-міністра Дениса Шмигаля запобігти приватизації Смолинського торфозаводу, а натомість передати підприємство в комунальну власність громади (Смолинський торфозавод є філією ДП «Чернігівторф», діє на території Гончарівської ОТГ).
Звернення депутатів опублікували на Facebook-сторінці Смолинського торфозаводу:
«Родовища поблизу Смолина багаті покладами торфу, який здатний забезпечити роботу виробництва на найближчі роки. Кращого торфу, ніж у нас, в Україні немає – це може стати золотим фондом Чернігівщини.
Сьогодні, в час війни, в момент гострої енергетичної загрози Смолинський торфозавод виконує важливу місію – місію забезпечення бюджетних установ Чернігівської області доступним видом палива. Продукцію торфозаводу купують малозахищені верстви населення, для яких (торфобрикет) в даний час є єдиним доступним паливом і надією на те, щоб не замерзнути взимку.
За останні сімнадцять років Міністерство енергетики намагалося знищити останні заводи, призначаючи на ДП «Чернігівторф» двадцять сім директорів. Однак усупереч перепонав, підприємство вижило і вижило завдяки трудовому колективу заводу та постійній підтримці громади.
Закон України від 28.07.2022 №2468-ІХ, передбачає низку тимчасових нововведень, що запроваджуються на час дії воєнного стану, а саме, заборона приватизації обʼєктів, які розташовані у зоні бойових дій та наближених до неї територіях, але ДП «Чернігівторф» є в переліку затвердженому Кабінетом Міністрів України для приватизації.
Наша громада готова прийняти підприємство в комунальну власність і інвестувати в оновлення виробничо-технічної бази підприємства і гарантувати державі й надалі виконувати важливу соціальну функцію – забезпечення бюджетних установ доступним паливом. Цього ніколи не гарантує приватний бізнес, як і того, що торфозавод буде збережено.
Ми, депутати Гончарівської селищної ради звертаємося з проханням звернути увагу на наші неодноразові звернення та розпочати процедуру передачі в комунальну власність нашої громади Смолинського торфозаводу».
Про ініціативу віддати Смолинський торфозавод не на приватизацію, а на утримання місцевої громади, в серпні 2022 р. писали чернігівські ЗМІ: «Сировини нам вистачить років на сто. Аби тільки війна скінчилася. І дали нам працювати. Зі старостою були у В’ячеслава Чауса, голови обласної військової адміністрації, аби він посприяв звернутися до президента, щоб завод не віддавали на приватизацію. А віддали на утримання громаді. Землі громади, ліцензія є, податки, зарплату платимо, не збиткові. Для чого віддавати в приватні руки? Але, я так розумію, у деяких є інше бачення. Ми поряд з військовою частиною. Хлопці кажуть, одні життя там кладуть, інші тут дерибанять. Якби ми знали, що це наше, громада б купила новий прес, трактори для підприємства», – розповідала директорка Смолинського заводу Валентина Огієнко.
В січні 2022 р. повідомлялося про аналогічні звернення до Чернігівської ОДА від низки керівників місцевих рад. В грудні 2021 р. Вʼячеслав Чаус заявляв, що «єдиний правильний напрям руху» для Чернігівторфу – досудова санація, а передача підприємства в комунальну власність можлива лише після двох процедур торгів, якщо вони не відбудуться.
Рівненщина
ДП «Рівнеторф» володіє спецдозволом на видобування торфу родовища Старники.
В травні 2022 р. Рівненська обласна рада підтримала запит депутата обласної ради Олександра Дехтярчука «Про звернення до Верховної ради та Кабміну щодо виключення підприємства «Рівнеторф» з переліку об’єктів що підлягають приватизації».
«Вважаю, приватизація єдиного підприємства області, що виготовляє паливні брикети, в умовах війни, є підривом енергетичної безпеки краю!», – заявляв народний обранець.
На запит відповіла тодішня в.о. Голови Фонду державного майна України Ольга Батова:
«… на сьогодні відсутні законодавчо визначені підстави для припинення приватизації ДП «Рівнеторф» та виключення його з переліків обʼєктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 р.»
Житомирщина
ДП «Житомирторф» володіє спецдозволом на видобування торфу родовища Чистина.
Ми не знайшли жодної заяви ані на підтримку, ані з критикою приватизації Житомирторфу. Тишу довкола підприємства пояснив його колишній директор (в 2018-2021 рр..), вже згаданий вище виконавчий директор Асоціації «Українське торфове товариство» Василь Фатенко: «Вже другий сезон ДП «Житомирторф» фактично у простої. Тому що керівник, якого ФДМУ призначив в 2021 р., не зміг організувати роботу. Спочатку в 2014 підприємство втратило 2 ліцензії на видобуток торфу. А третю йому призупинили Держгеонадр за формальними ознаками. Йому треба було відвести 60 га землі, але не вдалося. Плюс у підприємства великі борги. Законної можливості видобувати торф – немає. Питання його перспективи, зокрема і щодо приватизації – взагалі туманне. Тому про нього ніхто і не згадує».
Як ми писали раніше, в серпні 2022 р. ДП «Житомирторф» отримав нового керівника. Ним став Володимир Павленко.
Київ, Поділля, Суми
Держпідприємства «Київторф», «Поділляторф» і «Сумиторф» дійсними спецдозволами на користування надрами не володіють. У відкритих джерелах заяв на підтримку чи з критикою приватизації нами не помічено.