Геологічна інвестиційна група: як зміни до законодавства вплинуть на надрокористувачів, державу та громадян
Голос галузі
28.03.2023 набирає чинності Закон №2805-IX від 01.12.2022 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами” (далі – Закон №2805). Вперше за довгий час до головного документу, який регулює правила користування надрами в Україні, внесли суттєві зміни. Це означає, що видобувна галузь розпочинає працювати за новими правилами.
Чимало різних думок про даний документ звучить в ЗМІ, як позитивних, так і негативних. Але, які наслідки насправді принесе прийнятий Закон №2805 для держави, громади та українського бізнесу? Аналізують фахівці Геологічної інвестиційної групи.
Закон в новій редакції: що варто знати?
Перед ухваленням Закон №2805 пройшов чимало обговорень експертами галузі, урядовцями, представниками бізнесу та провідними неурядовими структурами. Зокрема, перший в Україні Комітет надрокористування при Європейській Бізнес Асоціації також долучився до обговорення документа та вносив пропозиції, яких насправді потребують надрокористувачі.
Голова Комітету надрокористування при Європейській Бізнес Асоціації Дмитро Кащук наголосив на тому, що, оцінюючи законодавчі зміни, перш за все, варто акцентувати на тому, що основні правила користування надрами в Україні вже сформовані на рівні Закону №2805. “Найближчі 5-10 років усі надрокористувачі будуть жити саме за такими правилами. І змінювати кардинально їх не будуть, адже закон набагато важче змінити в парламенті, якщо порівнювати, до прикладу, із постановою Кабінету Міністрів України, яку можна змінити через уряд в значно простіших умовах. Відповідно, пропозиції до закону потребують більш змістовного обґрунтування”, – зазначив Дмитро Кащук.
Тому всі, хто планує чи планував раніше розпочати роботу з надрами й не завершать ці процеси до вступу в дію Закону №2805, повинні оперативно адаптуватися.
Вносили свої пропозиції до законопроєкту №4187 (зараз Закон №2805) й надрокористувачі.
За словами директора з водних ресурсів IDS Україна (компанії “Моршинська”) Валерія Сенька, в цілому Закон №2805 скерований на те, щоб покращити галузь надрокористування в Україні й убезпечити від багатьох проблем. “Коли відбувалося обговорення законодавчих змін, ми подавали свої пропозиції. Зокрема, від нас і інших надрокористувачів була пропозиція про скасування гірничого відводу при видобуванні підземних вод. В Законі це врахували і, я вважаю, що це одна із позитивних реформ для нашої галузі”, – зазначив Валерій Сенько.
Що і для кого змінюється, згідно з новим Законом?
Насамперед варто відзначити той факт, що видобувна галузь в Україні, яка є стратегічно важливою для обороноздатності та енергетичної незалежності держави, вже давно очікувала на модернізацію й адаптації до європейського законодавства.
На думку експертки в галузі надрокористування, засновниці компанії, яка є бізнес-консультантом у сфері надрокористування, “Геологічної інвестиційної групи” Ірини Супрун, правила, які регулюють користування надрами в Україні, вже давно потребують модернізації та змін, які б сприяли розвитку галузі та інвестиційній привабливості.
“Вперше за довгий час галузь надрокористування отримали такі кардинальні зміни. Коли Україна здобула Незалежність, наша економіка ще не була сформована як ринкова і, відповідно, видобувна галузь була орієнтована під радянську модель економіки. В результаті такого впливу правила надрокористування, які були в основі законодавства донедавна, залишалися прототипом радянського шаблону. Вони не відповідали викликам й потребам бізнесу, а тим більше міжнародним стандартам. Але з ухваленням Закону №2805 галузь надрокористування отримала абсолютно новий підхід”, – сказала Ірина Супрун.
Водночас, коментуючи Закон №2805, головний геолог компанії ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» Володимир Михалевич вважає, що близько 80% ухвалених змін позитивно вплинуть на роботу надрокористувачів. “Проте залишається чимало спірних моментів, які варто обговорювати та опрацьовувати. На жаль, ми вже не зможемо щось змінити, оскільки ці реформи ухвалені на законодавчому рівні. Якщо і пропонуватимемо удосконалення цих реформ, то не так швидко, адже змінювати норми, які прописані в законі, значно важче”, – сказав Володимир Михалевич.
Очевидно, що є як позитивні зміни, так і такі, що певною мірою зможуть ускладнити роботу надрокористувачів. Нижче проаналізували, як саме законодавчі нововведення вплинуть на ту чи іншу суспільну нішу: бізнес (надрокористувачі), державу та громадян.
ЗУ №2805: що зміниться для надрокористувачів?
Насамперед варто розпочати із того, що вперше за 30 років в Україні з’явиться єдина система геологічної інформації, яка є такою відкритою та електронною. За законом, єдина державна електронна геоінформаційна система користування надрами включає всі важливі складові ресурси галузі, серед яких й електронний кабінет надрокористувача. Це вже закладе основу для того, щоб вся інформація про надра, яка була раніше “під сімома замками”, стала публічною. На жаль, тема доступу до надр була не такою доступною як всі інші – багато даних, які під грифом секретності залишилися та успішно прижилися ще від радянських часів. Де вся, дещо важливіша інформація, була закритою від пересічних громадян, а доступ до неї могли отримати лише обрані.
Інфографіка: Геологічна Інвестиційна Група
Не зважаючи на те, що Україна вже давно просунулась у сфері діджиталізації і є прикладом для наслідування світовими країнами в цьому напрямку (застосунок “Дія”, електронний паспорт, електронне посвідчення водія), щоденна паперова робота, в якій змушені працювати надрокористувачі, вже давно потребувала комплексного переходу також в електронний формат. Мова йде про електронну форму подачі документів, електронну форму звітності тощо.
З прийняттям Закону України № 2805-IX від 01.12.2022 держава підтверджує бажання діджиталізувати й сферу надрокористування. Виглядає так, що адміністрування дозвільних процедур у сфері надрокористування поступово переходить в електронну сферу. Однак, залишається відкритим питання захисту та можливості несанкціонованої зміни даних, які зберігатимуться в електронному кабінеті. Зокрема, зараз скористатися всіма можливостями геологічного порталу не буде можливості, адже більшість інформації про надра приховані з міркувань безпеки у зв’язку із воєнним станом.
Важливо відзначити, що із набранням чинності Закону №2805 в бізнесу з’являється можливість затверджувати запаси за міжнародними стандартами, адже запрацює Державна експертиза та оцінка ресурсів та запасів корисних копалин відповідно до міжнародних норм.
Крім того, з’явиться реформа “малого надрокористування”, яка дозволить власникам земельних ділянок, які хотіли на своїх ділянках вивчати надра чи розпочати видобувну діяльність, матимуть таку можливість без аукціону. Це стане можливим за умови, якщо вони володіють не більше, ніж 25 га землі. Така практика існує в Європі вже досить давно.
Окрім того, згідно з новим Законом, власник СД може повністю або частково відчужувати права на користування надрами іншій юридичній чи фізичній особі. Однак залишається ряд невизначених питань, які на практиці можуть створювати проблеми, зокрема: форма договору, момент переходу права власності на дозвіл, момент переходу прав та обов’язків надрокористувача, оцінка дозволу, оцінка впливу на довкілля (у випадку переходу частини прав), перехід прав на проєктні документи, перехід права оренди на земельні ділянки державної та комунальної власності та інші.
Інфографіка: Геологічна Інвестиційна Група
ЗУ №2805: що зміниться для держави?
На 9-му році війни Україна на законодавчому рівні позбавила права на користування надрами осіб, зареєстрованих в державі, визнаній державою-агресором. Це важливий крок, який мав бути вже давно реалізований.
Інфографіка: Геологічна Інвестиційна Група
Необхідно також сказати про те, що довгоочікувані зміни до Закону мали б бути спрямовані на те, щоб збільшити кількість необхідних у воєнний та післявоєнний час надходжень до держбюджету та розвивати галузь надрокористування. Проте тут ситуація залишається неоднозначною, оскільки лише частина змін відповідатимуть покладеним очікуванням.
З’явилася, до прикладу, фінансова компенсація збитків державі за незаконне користування надрами. Досі відповідальність була лише кримінальною і жодних надходжень до бюджету не приносила. Натомість деякі із нововведень навпаки не враховують реальної ситуації, яка зараз відбувається в Україні, адже, за Законом, геологічне вивчення (ГВ) здійснюватиметься виключно за бюджетні кошти. Країна у післявоєнний період не матиме коштів для вивчення надр. Геологічне вивчення надр державою має бути як альтернатива, а не єдиним варіантом. Враховуючи, що ГВ стратегічних корисних копалин обходиться дорого.
Інфографіка: Геологічна Інвестиційна Група
На жаль, законодавець знову оминув увагою тему рекультивації ділянок надр після завершення розробки родовища. Як і раніше, за ухилення від рекультивації можна притягнути лише надрокористувача, який після закінчення дії СД втрачає свій статус. Відповідно, в контролюючих органів відсутні ті, кого можна притягнути до відповідальності.
ЗУ №2805: що зміниться для громадян?
З важливих нововведень, які стосуватимуться громадян України, буде право на отримання частини доходу державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Така практика є у світі, але, очевидно, що зараз в Україні заклали лише принципи та основи для її реалізації. Для цієї норми потрібен окремий закон про економічний паспорт і все залежить від того, як він буде прописаний та, які категорії громадян будуть входити до переліку, що претендуватимуть на дохід.
Крім того, для громадян відкриється доступ до всієї геологічної інформації, що є у державній власності, крім випадків, встановлених законами України “Про державну таємницю” та “Про санкції”, через її цифровізацію. Проте тут також варто дочекатися закінчення війни та скасування воєнного стану.
Інфографіка: Геологічна Інвестиційна Група
За такими правилами видобувна галузь житиме найближчі роки. Та чи виправдають очікування бізнесу зміни, які, на думку влади, є позитивними, прогресивними й новаторськими, побачимо лише після повноцінної адаптації до нових правил.