Чи потрібні лічильники побутовим користувачам свердловин на воду?

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець в ефері телемарафону Єдині Новини відповів на запитання ведучих і розʼяснив, що нещодавно затверджений Порядок ведення державного реєстру артезіанських свердловин не зачіпає інтересів та не покладає додаткові обовʼязки на побутових користувачів свердловин. NADRA.INFO публікує текстову версію ефіру:

– В Україні затвердили Порядок ведення державного реєстру артезіанських свердловин. Він стане частиною єдиної електронної геоінформаційної системи користування надрами – так стверджують в Уряді. Важливо, що це рішення створює умови для оперативного реагування на виклики воєнного часу. Для прикладу, для подолання наслідків теракту Росії на Каховській ГЕС, такий облік, фактично, дозволить швидше забезпечити мешканців питною водою.

Водночас, Кабінет Міністрів зобовʼязав власників свердловин встановити лічильники. Через це у громадян багато питань виникає, і побоювань. Зокрема, через те, що їм нібито доведеться сплачувати за воду з власних свердловин. … Щодо обліку і лічильників, ми вже відстежуємо певне або нерозуміння, або намагання маніпулювати – мовляв, тепер кожен платитиме, в кожного має бути лічильник… Чи так це?

– Дійсно, це більше схоже на маніпулювання. Тому що, справді, і облік свердловин, і плата за користування водою, і, відповідно, дозвільні документи – це було ще до того, як уряд прийняв відповідні постанови. Але це розповсюджувалося лише на бізнес – тобто, на тих, хто використовує воду в комерційних цілях.

 
Насправді, постанови, які прийняті, які приймаються для завершення нашої реформи надрокористування – нічого нового не вводять, і абсолютно ніяк не торкаються звичайних громадян, які використовують воду для власних потреб у домогосподарствах – для власних городів, для забезпечення себе водою. І жодних новел ми не вводимо.

Про що ті постанови, які ми приймали? В першу чергу, це про облік і систематизацію відомостей про свердловини. По-друге, це про централізований реєстр даних. Тому що до прийняття постанов, дані про свердловини знаходилися в різних державних органах: і в Держводагентстві, і в Держгеонадрах, і частина в територіальних органах відповідних центральних органів виконавчої влади… сьогодні ми маємо на меті всі ці дані систематизувати в єдиному реєстрі, цифровому реєстрі. Цей реєстр є частиною електронної системи надрокористування, і ми як держава можемо вже розуміти, скільки таких свердловин, де вони знаходяться, і навіть якщо ця свердловина в подальшому буде зупинена, видобування води з неї буде зупинено, дані про це залишаються. … сьогодні, наприклад, в Херсонській області, в Миколаївській області, де виникла надзвичайна ситуація, і треба було швидко відновлювати водопостачання, вже є приклади, коли відкриваються реєстри (але поки що старі, паперові), і ми розуміємо, яку свердловину можна відновити, який там потенційний водний баланс, скільки вона може забезпечити людей, і як швидко її можна відновити (раніше про ведення державного реєстру артезіанських свердловин журналістам Суспільного розповідав Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах – прим. NADRA.INFO).

– Виходить, до моменту, поки реєстр [не запрацює]… всі ці паперові дані не оцифруються і не будуть внесені в цей електронний реєстр – ми і Ви, Міністерство – не знаєте, скільки у нас свердловин у комерційній власності, які обсяги, і як їх використовують? Я правильно зрозумів?

– Неправильно. На сьогоднішній день, ще раз кажу, реєстр існує. Але існує зведений у вигляді певних Excel-таблиць, він не є сьогоні автоматизований. Зараз в Державному реєстрі обліковується понад 10 тис. свердловин. Ми розуміємо, в яких областях вони знаходяться. Але, якщо на сьогоднішній день бізнес захоче, наприклад, пробурити свердловину, отримає відповідні дані, відповідні дозвільні документи, то дані про цю свердловину в реєстр можна буде занести дуже швидко, дуже зручно – використовуючи електронний кабінет надрокористувача. А не носячи папірці у різні державні установи, і намагаючись вистояти черги, просто намагаючись зареєструвати власну свердловину.

– Щодо доступу до цього реєстру – чи є розуміння, як саме він функціонуватиме? Хто, властиво, матиме [доступ], і наскільки це буде верифікована процедура – доступ до інформації?

– В першу чергу (ще раз підкреслюю), користувачі цього реєстру, або користувачі електронного кабінету – це субʼєкти господарської діяльності. Бо нам необхідна інформація виключно, скільки вони використовують води. Звичайна людина не використовує достатню кількість води для того, щоб вести певний облік. Якщо бізнес використовує воду більше, ніж 5 куб. м, тобто 5 тонн води на добу, він повинен оформити дозвіл на спецводокористування, який сьогодні теж видається онлайн, його можна отримати, не виходячи з офісу. Якщо бізнес має на меті видобувати понад 300 куб. м на добу – це 300 тонн на добу, він ще повинен отримати спеціальний дозвіл на користування надрами. І електронний кабінет надрокористувача покликаний цю процедуру значно спростити, щоб, знову таки, не займатися бюрократією, а просто подати відповідні дані і отримати відповідні документи.

– Для домогосподарств, для простого громадянина, який захоче свердловину пробурити – щось змінюється, чи зміниться в перспективі, чи ні?

– Якщо це не ФОП, який використовує воду для певної бізнес-активності, а використовує воду виключно для себе – жодних змін не запроваджується.

Нагадаємо, раніше NADRA.INFO писали, що всі користувачі надр, які видобувають вуглеводні, мають дотримуватися Порядку централізованого обліку видобутку нафти, природного газу, газового конденсату, супутньої пластової води, а також закачки в пласти води та газу, а Державна служба геології та надр і Державна податкова служба повинні контролювати виконання – і збирати в режимі онлайн дані про весь видобуток нафти, газу і конденсату. Порядок, затверджений ще в 2012 р., передбачає встановлення надрокористувачами спеціального вимірювального обладнання і передавання інформації про кількість видобутої кожного виду вуглеводневої сировини в автоматизованому режимі  до Централізованої системи обліку видобутку нафти, природного газу, газового конденсату, супутньої пластової води, а також закачки в пласти води та газу Державної служби геології та надр, а також до Державної податкової служби. В березні 2023 р. в Держгеонадрах нам заявили, що питання щодо виконання вимог згаданого порядку «не відносяться до компетенції Держгеонадра».