Рекультивація очима землевпорядника: до чого бути готовим надрокористувачу

Авторський блог

Автор: Закопко Ірина, інженер-землевпорядник ТОВ «БЮРО ОЦІНКИ»

Маючи досвід роботи над проектами рекультивації земель після видобування марганцевих руд відкритим способом (Дніпропетровська обл.), хочу поділитися практичними аспектами підготовки таких проектів, які будуть цінними для надрокористувачів.

Ведення господарської діяльності промислових підприємств пов’язане з використанням землі. Це, в першу чергу, територія для розміщення підприємства. Окрім цивільних та податкових функцій від власників підприємств, існує вимога збереження природних ресурсів держави. Глибинна оцінка впливу діяльності підприємства проводиться відповідно до вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у випадках, передбачених законом.

Обов’язок збереження та раціонального використання земель мають всі, хто проводить господарську діяльність. Охорона земель передбачає збереження якості ґрунтового покриву та його відновлення при погіршенні якості земель внаслідок роботи підприємства.

Важливим інструментом для збереження ґрунтового покриву земельних ділянок є заходи, запроектовані в робочих проектах землеустрою щодо зняття родючого шару ґрунту. Існує і зворотна задача по необхідності поліпшення (відновлення) земель внаслідок діяльності підприємства.

Задачею проекту рекультивації є напрацювати заходи щодо відновлення родючості ґрунтів для повернення земель у власність громади. Проектами, з якими доводилося працювати нашій команді, передбачались заходи тривалістю 3 роки із уточнення кількості та виду добрив, кількості та виду культур, що пропонувалось висадити на ділянці, детальним описом технології обробки ґрунтів , переліком необхідної спеціальної техніки.

Коли потрібен проект рекультивації?

Станом на зараз передбачати заходи щодо рекультивації ґрунтів від землекористувачів вимагають вже в рамках проведення оцінки впливу на довкілля. Тому до початку проведення планової діяльності доцільно замовити розроблення робочого проекту землеустрою щодо зняття та збереження родючого шару ґрунту. В таких проектах можна передбачити і подальшу рекультивацію після закінчення дії спеціального дозволу.

На практиці, точно передбачити необхідні дієві заходи по рекультивації можна лише в загальних рисах. Тому не виключено, що після розробки родовища, землекористувача попросять уточнити заходи. По суті, це буде новий робочий проект, так як внесення змін до робочих проектів, які вносять в Державний фонд документації із землеустрою, не передбачено законодавством.

Скільки коштує розробка проекту, скільки часу триває, що передбачає?

Вартість проекту буде залежати від наявних вихідних даних. Важливо, щоб на територію  ділянки, яка підлягає рекультивації, була актуальна топографо-геодезична зйомка та актуальні ґрунтові дослідження.

Вартість проектів рекультивації стартує від 20-25 тис. грн. І що більша територія ділянки – то дорожчим буде проект.

Робочі проекти рекультивації порушених земель розробляються зазвичай до 1 місяця.

Заходи щодо відновлення земель проектуються в робочих проектах землеустрою щодо рекультивації порушених земель, консервації деградованих та малопродуктивних угідь, поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.

Робочі проекти розробляють відповідно до Земельного кодексу України, закону України «Про землеустрій» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою». Розробником робочих проектів землеустрою є сертифікований інженер-землевпорядник, що працює у складі юридичної особи або є фізичною особою-підприємцем. Робочі проекти виконують на підставі рішень землевласників або землекористувачів.

Робочий проект містить в собі аналіз сучасного стану ґрунтового покриву, визначає перелік заходів щодо охорони земель, визначає перелік необхідних добрив та їх кількість, визначає технологію проведення робіт з наявною технікою. Зазначені в робочому проекті заходи є дорожньою картою для їх замовників.

Аналіз сучасного стану ґрунтового покриву проводиться на основі даних про клімат на території, приналежності до природної зони та проведених ґрунтових досліджень.

Важливо, що проведення ґрунтових обстежень виконують на глибину не менше 1 метра. В таких дослідженнях визначають механічний та хімічний склад ґрунту, щоб визначити необхідний вид добрив, їх кількість або визначити вид рослин і дерев, які необхідно буде висадити на території під час рекультивації земель.

Для визначення технології проведення земляних робіт варто спиратися на наявний автопарк у землекористувача. Тобто, якщо на балансі підприємства обліковується бульдозер з певною потужність, то земляні роботи будуть сплановані з урахуванням такої спеціальної машини. Водночас, часто спецтехніки на балансі підприємства немає. В такому випадку проектуються заходи з використанням орендованої техніки та долучаються ліцензії на виконання земляних робіт підрядників. Запроектовані заходи в робочому проекті підкріплюються кошторисною документацією.

Хто від держави контролює якість підготовки проектів рекультивації та дотримання проектних умов під час рекультивації? Як здійснюється державний контроль?

Раніше, до 28.04.2021, існувала вимога на отримання спеціальних дозволів на зняття та перенесення родючого шару ґрунту відповідно до спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок. Такий спеціальний дозвіл надавався територіальними управліннями Держгеокадастру на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні були бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не були визначені чи визначалися в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Держкомзему України) відмовляв у видачі дозволу.

Ця процедура з часом стала дуже забюрократизованою, тому з новим етапом земельної реформи в Україні такі спеціальні дозволи відмінили.

Зараз відповідальність за запроектовані заходи знаходиться на сертифікованих інженерах-землевпорядниках та відповідальних особах з боку підприємств, що відповідають за контролем реалізації запроектованих заходів.

Згідно статті 5 закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»: «Стаття 5. Органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів»: «…Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів» (Міністерство екології та природних ресурсів України та його територіальні органи).

Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики» (Міністерство аграрної політики та продовольства України. На локальному та регіональному рівні моніторинг земель проводять територіальні органи Держгеокадастру, на національному рівні – Держгеокадастр).

Як здійснюється контроль за рекультивацією з боку громад?

Якість підготовки проектів рекультивації входить до обов’язків сертифікованого інженера-землевпорядника. Згідно Закону України «Про землеустрій» для земель комунальної та державної власності можуть бути замовниками власники земельних ділянок або землекористувачі. За дотримання проектних рішень несе відповідальність особа, призначена з боку  замовника (підприємства) відповідальною за дотримання заходів, запроектованих робочим проектом землеустрою.

Згідно закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»: «Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю».

В своїй роботі опору та саботажу від представників громад ми не зустрічали.

Навпаки, громади охоче підтримують рішення про проведення рекультивації за рахунок землекористувачів та нерідко є замовниками таких робіт. 

Яке сьогодні значення ДСТУ 17.5.1.01. в процесі підготовки проекту рекультивації земель, порушених видобуванням корисних копалин?

Наразі ДСТУ 17.5.1.01 відмінено. Замість цього використовують постанову Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 р. № 86 «Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою», ДСТУ 7941:2015, ДСТУ 7905:2015, ДСТУ 7906:2015 тощо.

Чи може надрокористувач відступати від умов рекультивації, закладених у проекті рекультивації? За яких умов?

На практиці, відхилення від проектних рішень можливе «в полі». Проте частіше в робочому проекті на етапі збору інформації можна більшість таких відхилень врахувати (наявність «свіжих» ґрунтових обстежень тощо). Якщо заходи з рекультивації запроектовані до початку розробки родовища, то не виключено, що після розробки родовища, землекористувача попросять уточнити заходи. По суті, це новий робочий проект, так як внесення змін до робочих проектів, які вносять в Державний фонд документації із землеустрою, не передбачено законодавством.

Як саме відбувається повернення рекультивованих земель в обіг? Хто і як перевіряє якість рекультивації? Якими будуть наслідки, якщо рекультивація відбулася не належним чином?

Після проведення рекультивації порушених земель проводиться обстеження земельної ділянки і складається акт, який підписується представниками інспекційного органу, представником територіальної громади та заявником. В акті зазначається відповідність виконаних робіт умовам, зазначеним у робочому проекті землеустрою, фіксуються показники агрохімічного паспорта земельної ділянки, з якої було знято родючий шар ґрунту, а також показники агрохімічного паспорта рекультивованої земельної ділянки.

Оцінити якість рекультивації без ґрунтових досліджень практично неможливо.

В Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачено штрафи за не проведення рекультивації та незаконне заволодіння родючим шаром ґрунту (статті 53, 54 – штрафи до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.). В Кримінальному кодексі покарання передбачено статтями 239, 239-1, 254 (до обмеження чи навіть позбавлення волі – в залежності від тяжкості наслідків).

Відповідальність за виконання рекультивації покладено на землекористувача.

Проведення рекультивації на кожній земельні ділянці має свої особливості, тому немає універсального методу, який буде корисний та ефективний на всіх земельних ділянках, порушених господарською діяльністю.

Серед відомих випадків рекультивації вважаю позитивним досвід рекультивації ділянок, які знаходяться в Криворізькому Басейні. Зокрема, напрацювання науковців (ряд патентів та створення корисних моделей) на відпрацьованих ділянках Центрального ГЗК та Інгулецького ГЗК.

Підсумовуючи, робочі проекти мають містити набір оптимальних заходів для ефективного відновлення ґрунтового покриву та адекватної вартості виконання таких робіт. Потенційним замовникам робочих проектів землеустрою необхідно звертатись до землевпорядних організацій, що мають практичний досвід розробки таких проектів.

Автор: Закопко Ірина