Європейська Бізнес Асоціація – про стан імплементації та проблеми застосування змін до законодавства про надра

[Голос галузі]

19 грудня 2023 року відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування щодо проблемних аспектів застосування змін до законодавчих актів у сфері надрокористування. До участі у засіданні були залучені експерти Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association, EBA), які мали нагоду озвучити ключові проблеми та пропозиції щодо їх вирішення. Повідомляють в Асоціації, і нагадують, що у 2022 році відбулись комплексні зміни до основного документу у сфері надрокористування – Кодексу України про надра – шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» №2805-IX від 1 грудня 2022 року.  

На думку компаній-учасниць Європейської Бізнес Асоціації, прийняті зміни мають загалом позитивний ефект на галузь, адже сприяють розвитку надрокористування на території України та євроінтеграції галузі. Завдяки внесеним змінам вдалось цифровізувати процеси у галузі, запровадити вільний обіг спецдозволів на користування надрами, спростити доступ до земельних ділянок для потреб надрокористування тощо. Окрім цього, зміни до Кодексу дозволили зробити процес отримання спеціальних дозволів на користування надрами прозорим та прогнозованим, адже з часу набрання чинності змінами (28 березня 2023 року), правила залишають незмінними. 

Попри позитивний вплив на галузь, експерти Асоціації звертають увагу на певні проблемні аспекти застосування відповідних змін у комплексі зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин» №402-IX від 19 грудня 2019 року.  

Серед основних законодавчих колізій, «непрацюючих» норм, неприйнятих підзаконних нормативно-правових актів на виконання вимог законів, бізнес звертає увагу на наступні положення.  

Щодо положень Закону України №402-IX: 

Відсутність практичної реалізації положень статті 18-1 Кодексу щодо резервування земельних ділянок для потреб надрокористування, зокрема доступ до ділянок надр, що знаходяться під лісовими насадженнями 

Дія Порядку вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок або встановлення сервітуту з метою їх використання в цілях, не повʼязаних із веденням лісового господарства, та переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №105 від 4 лютого 2023 року (далі – Порядок №105) не передбачає умов для вирубування дерев і чагарників з метою їх використання в цілях, не повʼязаних із веденням лісового господарства, на земельних ділянках щодо яких укладено Угоди про проведення розвідувальних та видобувних робіт  на землях лісогосподарського призначення. Відповідно, надрокористувачі, які використовують земельні ділянки, розміщені в межах лісових насаджень, на підставі Угоди не мають законних підстав для вирубування дерев і чагарників, що фактично перешкоджає їх доступу до корисних копалин. 

Щодо положень Закону України № 2805-IX: 

Державна експертиза та оцінка матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ конкретних видів корисних копалин 

Пунктом 10 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою КМУ №865 від 22 грудня 1994 року передбачено, що «зміст, оформлення і порядок подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ конкретних видів корисних копалин визначається Міндовкіллям». Станом на 8 січня 2024 року відповідного наказу Міндовкілля не було прийнято. 

Продовження строків проведення робіт у зв’язку з введенням воєнного стану 

Частиною 5 статті 15 Кодексу передбачено, що «Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр». 

На думку експертів Асоціації, терміни виконання робіт, зазначених у Переліку об’єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр згідно форми №3-гр (Додаток до Порядку №263), підлягають автоматичному продовженню на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, разом із тим відповідного законодавчого положення не затверджено. 

Відсутність затвердженого переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, що надаватимуться у користування шляхом проведення аукціонів з продажу дозволів 

Компанії-члени Асоціації звертають увагу на те, що через відсутність затвердженого КМУ відповідного переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин) наразі неможлива реалізація права на отримання спеціального дозволу на користування надр, наданого Кодексом. Це суттєво уповільнює залучення інвестицій в сферу надрокористування в Україні, призводить до втрати державою бюджетних надходжень від продажу таких спеціальних дозволів, а також обмежує можливості для розвитку як видобувної промисловості, так і технологічних галузей та забезпечення незалежності критичних для державної безпеки галузей промисловості від імпортної сировини. 

Щодо спеціального дозволу на такий вид користування надрами як «створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно- оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо)» пропонуємо законодавчо закріпити чіткий та справедливий механізм трансформації спеціальних дозволів на користування надрами для «створення геологічних територій та інших об’єктів» в угоди про розподіл продукції. 

Санкційна політика 

Експерти Асоціації пропонують змінити підхід до санкційної політики держави щодо видобувних компаній. 

Відповідно до Закону №1644-VII до засновників/учасників/акціонерів/кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи, зокрема громадян рф, можуть застосовуватися санкції у вигляді блокування активів або накладення арешту на активи/корпоративні права юридичної особи, таким чином обмежуючи право розпоряджатися активами юридичної особи зі сторони громадян рф. 

Представники бізнес спільноти вважають, що обмеження на отримання такою юридичною особою нових спеціальних дозволів на користування надрами або продовження терміну дії діючих дозволів виглядає дещо надмірним та економічно недоцільним. 

Окрім цього зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами (при відсутності санкцій безпосередньо до надрокористувачів) фактично призводить до того, що: 

• зупинений спеціальний дозвіл на весь час зупинення вибуває з економічного життя держави (не може бути проданий на аукціоні, не може бути залучений новий надрокористувач); 
• припиняється нарахування та сплата ренти за користування надрами, зменшуються інші податкові надходження до державного та місцевих бюджетів; 
• зменшується виробництво дефіцитних енергоресурсів та будівельних матеріалів тощо; 
• унеможливлюється раціональне використання надр в т.ч. із запасами підготовленими для видобування; 
• відбувається втрата запасів корисних копалин через геологічні процеси (особливо щодо родовищ нафти і газу); 
• створюються екологічні ризики, загрози для охорони та збереження надр; 
• скорочуються робочі місця через зупинку господарської діяльності надрокористувачів, що може створювати соціальну напруженість та додаткові витрати держави на соціальну підтримку сімей робітників які залишаються без роботи. 

Метою санкцій є неможливість використання надр на шкоду інтересам держави. Зазначену мету, на переконання експертів Асоціації, цілком може бути досягнуто без зупинки дії спеціальних дозволів, з використанням інших обмежень в т.ч. санкційних. 

Неможливість продовження терміну дії спецдозволу 

Невід’ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами є угода про умови користування ділянкою надр, що укладається між Держгеонадра та надрокористувачем. Вона складається з програми робіт та особливих умов надрокористування, зокрема видів, обсягів та строків виконання робіт на ділянці надр. Відповідно до Постанови КМУ №615, відсутність порушення умов користуванням надрами, передбачених в угоді про користування надрами, дозволяє порушити термін дії спецдозволу на користування надрами. 

В той же час, Законом № 2805-ІХ введено нові підстави для відмови у продовженні строку дії спецдозволу на користування надрами, зокрема, якщо видобуто менше 1% обсягу балансових запасів. 

Відтак, виходить колізія, коли Програмою робіт видобуток передбачено лише протягом останнього кварталу періоду дії спецдозволу, і це, очевидно, буде менше 1% запасів, але за Законом №2805-ІХ, така підстава є основою для відмови у продовженні спецдозволу. Бізнес розуміє, що це один із методів боротьби зі “сплячими ліцензіями”. Водночас такий підхід не має заважати роботі інших компаній, які здійснюють повний комплекс робіт відповідно до умов спецдозволу. 

З детальним переліком проблем імплементації законодавчих змін у сфері користування надрами, обґрунтуванням важливості їх вирішення та пропозицій можна ознайомитись у позиційному листі Асоціації. 

Нагадаємо, наприкінці 2023 року були оголошені результати виборів на посаду Голови комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації. Цьогоріч учасники Комітету одноголосно підтримали продовження повноважень Голови Комітету за Дмитром Кащуком, директором з розвитку бізнесу компанії «Геологічна інвестиційна група».