Mind: Навіщо меру Чернігова Мар’янське родовище і до чого тут Ігор Мазепа
Як Держгеонадра продала право на видобуток 132 млн тонн вапняку – аналізує видання Mind*
Автор: Сергій Кучеренко, Mind
Державна служба геології та надр (Держгеонадра) на аукціоні 17 січня за 151 млн грн (без урахування ПДВ) продала спеціальний дозвіл на розробку Мар’янського родовища вапняку, що розташовується в Дніпропетровській області. Право на розробку здобула компанія, що пов’язана з мером Чернігова Владиславом Атрошенком.
Мар’янське родовище є одним із найбільших за площею і запасами вапняку в Україні. Порівняні запаси мають Нігинсько-Вербецьке родовище у Хмельницькій області та Лисогірське родовище у Вінницькій області.
Примітно, що приблизно 20% Мар’янського родовища з 2017 року було в користуванні ТОВ «Ферромет1», яке пов’язують з колишнім президентом Віктором Ющенком та одним із депутатів від керівної партії «Слуга народу». І хоча ця компанія в результаті втратила право на розробку родовища, не виключено, що вона ще може заявити на нього свої претензії. Чиї (та які саме) інтереси можуть стояти за цією історією, розбирався Mind.
Яку саме територію родовища віддано в розробку? Відповідно до супровідної документації до лоту про продаж спецдозволу, яка опублікована в системі «Рrozorro.Продажі», загальна площа Мар’янського родовища перевищує 428 га, запаси вапняку – 132,3 млн тонн (станом на 1 січня 2023 року).
Родовище розташоване за 2,5 км на північний захід від с. Мар’янське Криворізького району Дніпропетровської області. За 5 км на північний схід від родовища проходить залізниця Кривий Ріг – Нікополь – Запоріжжя, за 1,3 км на південний захід прокладено канал Дніпро – Кривий Ріг, а через центральну частину зі сходу на захід проходить лінія електропередач потужністю 330 кВт, що ділить родовище на дві частини: північний і південний кар’єр.
Ще 2008 року спільне підприємство ТОВ «Еліком» придбало на аукціоні спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища на користування надрами з метою геологічного вивчення, зокрема дослідно-промислової розробки вапняків Мар’янського родовища.
З 2017 року на одній із ділянок родовища (ділянка Центральна) почало проводити геолого-економічну оцінку ТОВ «Ферромет1». А 2018-го ця ж компанія отримала в розробку ділянку площею 88,4 га, яка була в неї у користуванні аж до грудня 2022 року. Загальний обсяг запасів на цій ділянці оцінюється в 18,6 млн тонн вапняку.
Водночас запаси в обсязі близько 113,7 млн тонн на площі майже 340 га були фактично «сірою зоною», оскільки розробка на цій території не проводилася.
У результаті Держгеонадра на аукціоні 17 січня продала спецдозвіл як на ту ділянку, розробку якої проводило ТОВ «Ферромет1», так і на решту родовища, яка потребує розвідки та апробації.
Хто претендував на ці поклади раніше? Мар’янське родовище кілька років було предметом конфлікту між Держгеонадра, згаданим ТОВ «Ферромет1» та акціонерним товариством «Кривий Ріг Цемент».
Усе почалося з того, що в листопаді 2021 року Держгеонадра скасувала своє рішення про видачу спецдозволу ТОВ «Ферромет1» на проведення видобутку вапняку на ділянці Центральній. Уточнимо, що цей дозвіл від 12 липня 2018 року був виданий без аукціону.
Компанія «Ферромет1» з такою позицією Держгеонадр само собою не погодилася і подала до суду, зажадавши повернути собі спецдозвіл. Справа дійшла до Верховного Суду, який у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 21 грудня 2022 року остаточно відмовив ТОВ «Ферромет1» у її претензії на ділянку. Отже, компанія втратила спецдозвіл.
Проте види на Мар’янське родовище мала компанія «Кривий Ріг Цемент», яка ще з 2019 року намагалася домогтись того (у тому числі через суди), щоб у «Ферромет1» було вилучено спецдозвіл на видобуток вапняку.
Підозрюваний у земельних схемах бізнесмен Ігор Мазепа, який є одним із бенефіціарів «Кривий Ріг Цемент», заявляв: «Ферромет1» намагається у незаконний спосіб отримати дозвіл на розробку родовища в обхід конкурентної процедури (без аукціону). За словами Ігоря Мазепи, ТОВ «Ферромет1» пов’язанез експрезидентом Віктором Ющенком і депутатом парламенту від «Слуги народу» Андрієм Задорожним.
У свою чергу, коли «Ферромет1» намагався судитися за спецдозвіл, «Кривий Ріг Цемент» увійшов до числа претендентів. У січні 2022 року Держегонадра оголосила про намір видати спецдозволи для геологічного вивчення та видобутку в кількох родовищах вапняку, піску та суглинку. Фігурувала в цьому списку одна з ділянок Мар’янського родовища, а серед кандидатів на неї була компанія «Кривий Ріг Цемент».
Чим у результаті закінчилася історія з дозволом на родовище? За підсумками аукціону право проводити розробку Мар’янського родовища придбало ТОВ «Форсаж» (Чернігів). Одним із бенефіціарів компанії є Ірина Атрошенко. Це дружина мера Чернігова Владислава Атрошенка, якого за рішенням суду з лютого 2023 року тимчасово усунуто з посади.
Другим учасником аукціону було ТОВ «Мар’янський кар’єр», яке запропонувало втричі менше – 58,3 млн грн – ніж переможець. Ключовий засновник цієї компанії – «Кривий Ріг Цемент», а реальні власники (контролери) – Ігор Мазепа та Віталій Антонов, якому належить концерн «Галнафтогаз» і мережа АЗС «ОККО».
Але набагато цікавішим є той факт, що до засновників Мар’янського кар’єру входить Наталія Куркова, яка за даними YouControl на 25 січня 2024 року також є бенефіціаром «Ферромет1». Інакше кажучи, за дивним (а можливо й ні) збігом обставин, компанії «Ферромет1» і «Кривий Ріг Цемент», які воювали за Мар’янське родовище, насправді безпосередньо пов’язані одна з одною.
Щодо нинішнього власника спецдозволу ТОВ «Форсаж», то основна діяльність компанії – оптова торгівля зерном, тютюном, кормами для тварин. Водночас родина Атрошенко контролює кілька компаній, які займаються операціями з нерухомістю та будівництвом. До сфери їхнього впливу входить чернігівський забудовник UTB Development.
Крім того, Владислав Атрошенко – це колишній бізнес-партнер Максима Микитася, власника збанкрутілої корпорації «Укрбуд». За словами самого Микитася, коли він 2020 року перебував у СІЗО, мер Чернігова вніс за нього заставу. Але при цьому Микитась запевняє, що Атрошенко зміг обманом переписати на себе «уламки» його бізнесу та стати опосередкованим власником близько десятка компаній.
Так чи інакше, але інтерес родини Атрошенків до будівельного бізнесу очевидний. Адже наявність спецдозволу на видобуток вапняку значно спрощує і здешевлює виробництво цементу та будматеріалів.
На правах реклами
КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ
*В розділах Надра інших , Говорять компанії , Говорять асоціації деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела.