Укрнафта вимагає «рентного стимулювання». Що це означає насправді? (ЕнергоБізнес)
Щойно «ЕнергоБізнес» писав про газовидобувну галузь і проблеми її «виснажених» свердловин і родовищ (№№ 3,5, 2024 р.), як про свої проблеми заговорила найбільша нафтовидобувна компанія «Укрнафта». Щоправда, про одну з головних своїх проблем – «сплячі» свердловини (та можливо й ліцензії), а отже і родовища – зовсім тихесенько. Головним чином наполегливо вимагає зниження і відтермінування рентних платежів.
Наскільки схожі проблеми газо- і нафтовидобувних галузей «ЕнергоБізнес»* попросив пояснити вже добре знайомого читачам Олександра ШУМСЬКОГО, начальника управління адміністрування рентної плати, екологічного податку та місцевих податків і зборів з юридичних осіб Департаменту податкового адміністрування.
Автор: Алла Єрьоменко
— «Укрнафта» посилається на дозвіл газовидобувникам сплачувати з квітня 2022 р. ренту після продажу продукції. Одже дві найбільші державні видобувні компанії – «УкрГазВидобування» і «Укрнафта» – у час фінансової скрути держави найперше через війну просять зменшення і відтермінування рентних платежів у Держбюджет. Чи може собі держава це нині дозволити, зокрема через обіцянки «Укрнафти» і маючи сумний досвід УГВ?
— По-перше, «УкрГазВидобування», найбільша державна видобувна компанія, засновником якої є НАК «Нафтогаз України», не користується правом на відтермінування виплат.
По-друге, такий вид державної підтримки застосовувався, коли
існував колосальний профіцит газу на ринку і ринкові ціни, на які рівнялися газовидобувні компанії – ціни ЄС, в 3-7 разів перевищували внутрішні ціни. Тоді газовидобувні підприємства спрямовували у підземні сховища газу до 80% видобутку.
Сьогодні на зберігання спрямовується не більше 15-20%, що може свідчити лише про «неспішний» маркетинг газовидобувних підприємств при збуті – куди поспішати, якщо користуються безкоштовним відтермінуванням у виконанні податкових зобов’язань.
Зауважу, що обсяги природного газу, за які не сплачені податкові зобов’язання, перебувають на умовах відповідального зберігання у безпечних підземних сховищах третьої особи. Для нафти відсутні природні, технологічні та безпекові можливості та масштабність для її зберігання.
До того ж, з моменту стабілізації цін на ринку контролюючими органами порушені питання про припинення надання права безоплатного відтермінування податкових зобов’язань, але дискусія з порушеного питання між контролюючими органами, органами, що здійснюють регулювання галузі, та підприємствами точиться вже більше ніж пів року.
— Тому за стимулюючого оподаткування (зниження рентних ставок і відтермінування рентних платежів) «Укрнафта» обіцяє бюджету ледь не геометричне зростання виплат. Тільки… через кілька років. Як цитує Forbes Ukrainе лист учільника «Укрнафти» Сергія Корецького до Міненерго і Мінфіна від 5 лютого, «у разі запровадження зменшення рентних ставок для нових свердловин «Укрнафта» зможе додатково сплатити… у 2024 р. 159.6 млн грн, у 2025-му – 585.6 млн грн, у 2030-му – 3.7 млрд грн».
— Ключовою відмінністю умов отримання державної підтримки газовидобувними підприємствами та запропонованих «Укрнафтою» є джерело коштів на будівництво «нових свердловин». Газовидобувні підприємства при спорудженні свердловин ризикують власними коштами. Натомість, звернення «Укрнафти» свідчить про те, що у якості джерела коштів для компанії будуть кошти «відтерміновуваних» впродовж 3-5 років податкових обов’язків.
— Про яку суму може йти мова?
— Оціночно, навіть при відтермінуванні лише 25 відсотків податкових зобов’язань з рентної плати за 1.41 млн тонн видобутих нафти та конденсату при базі оподаткування – ціна Urals 70 доларів за барель (510 доларів за тонну), «Укрнафта» зможе «вивільнити» за один календарний рік кошти, достатні для будівництва 14 свердловин глибиною до 4000 метрів.
Тобто навіть 2-річного відтермінування податкових зобов’язань буде достатньо для фактично державного фінансування будівництва 25 «нових» свердловин.
Разом з тим, кошти державної підтримки від 2-3-кратного зменшення ставок, вже при 10-відсотковому збільшенні загального обсягу видобування, будуть достатніми для виплати «відтермінованих» податкових зобов’язань, тобто ситуаційно компанія, чистий прибуток якої складає 15% від валового доходу, намагається отримати від держави безвідсотковий 5-річний кредит на суму в 100 млн доларів.
Окремої уваги заслуговує новація із запровадження ставок рентної плати за нафту у випадку отримання windfall («неочікуваний» – непов’язаний із операційною та маркетинговою діяльністю «Укрнафти» прибуток).
Доволі цікавою видається запропонований розмір бази оподаткування – ціна Urals 70 доларів за барель (510 доларів за тонну). Зауважимо, що при встановленні у 2022 році windfall tax Сполучені Штати Америки обрали граничну ціну, яка відповідала середній величині за 5-річний період, який передував виникненню умов windfall, – не більше ніж 50 доларів за барель (365 доларів за тонну).
Таким чином, запропонована величина граничної бази оподаткування Urals 700 доларів за тонну (96 доларів за барель) фактично не виникатиме, і ставки ренти у розмірі 65% для частини windfall tax – не застосовуватимуться.
— Як Вам «аргумент» «Укрнафти» – «складно розробляти»?
— Окремої уваги заслуговує аргумент «складно розробляти» щодо доцільності зниження ставки більше ніж у 2.5 рази. Звичайно, це ризиковий бізнес, як і газовидобуток. Наче їм це було невідомо. Проте такого аргументу на користь зміни ставок рентних виплат, як фактично у вимогах «Укрнафти», ще не зустрічав.
— До речі, цікаво, як «Укрнафті» вдалося так наростити прибуток/видобуток, і це взагалі можливо у досить короткий термін?
— «Укрнафта» доволі велика компанія із колосальною спадщиною, у тому числі й в частині свердловинного парку… В залежності від обраної економічної стратегії компанії можуть приймати рішення про «виключення» окремих свердловин, а то й ділянок надр, які для відповідних економічних умов господарювання не відповідають обраним показникам очікуваних вигод…
Підхід, як у маркетингових стратегіях, – «зірки», «дійні корови» та «собаки». При достатній кількості «дійних корів» можна дозволити собі ігнорувати «зірок», що стали «собаками».
Сьогодні настав той момент, коли у компанії виникла реальна потреба ревізії виробничих активів із переведенням їх до стану «дійних корів» за кошти менші, ніж на створення нових «зірок». Очевидно, такий підхід і застосувала компанія, оцінила та відремонтувала окремі перспективні об’єкти.
При цьому запропонована система державної підтримки і є не що інше, як спроба знайти та запустити нових «зірок» в умовах, коли компанія, на її думку, при 15% прибутковості від доходу не має достатнього фінансового ресурсу для свого розвитку.
— Що означає визначеність «певних економічних умов» для «Украфти»?
— Визначеність економічних умов полягає у фіксації певних показників. У випадку «Укрнафти» певні показники «виснажених» свердловин об’єктивно матимуть такі значення:
- нульові амортизаційні перерахунки/виплати – фактично свердловини вже «списані»,
- поточні операційні витрати, крім ренти, швидше за все менші, ніж у випадках більш дебітних свердловин,
- очікувана норма прибутку, за логікою, меншого розміру, позаяк всі витрати капіталу повернуті з прибутком.
Але при збереженні базової ренти фактичний дохід може не компенсувати навіть зменшені операційні витрати та очікуваний прибуток, тому розмір ставки ренти має бути розрахований з урахуванням балансу названих показників.
Саме за такою методологією і були визначені базові ставки ренти.
— То виходить, що «стимулюючі ставки ренти», яких наполегливо просить «Укрнафта», – ніщо інше, як спроба уникнути законних витрат? Невже за Коломойського не було такого бажання?! Газ не віддавали населенню, з нафтою поводилися на свій розсуд, але про рентні скандали гучно не було чути…
— Питання розміру ренти поставало лише одного разу, коли ціна та база оподаткування знизились до 40 або 45 доларів за барель, і коли сума витрат з урахуванням рентної плати почали «загрожувати» як розміру очікуваної економічної вигоди власників компанії, так і могли призвести до ще більшого згортання господарської діяльності.
— На Вашу думку, чому «Укрнафта» не говорить про сотні простоюючих свердловин? Чи це не одна з вагоміших проблем компанії? Чогось/когось чекають?
— Доволі давно мені довелося бачити проект, розроблений для «Укрнафти», з відбору і поновлення свердловин, які «в простої». Проект гарантував нарощування видобутку у два рази за 3-5 років. Але розробники проекту підкреслювали, що ефект буде короткотерміновий – до 5-7 років.
Таким чином, частина свердловин «у простої» – фактично заморожений ресурс, який міг бути не цікавим за рівнем можливої економічної вигоди.
— Дещо нагадує оголошені сучасні плани «Укрнафти»… Скільки взагалі рентних платежів отримав бюджет і громади за минулий рік? Адже крім велетнів – «УкрГазВидобування» і «Укрнафти» – з надрами країни працюють десятки приватних газонафтовидобувних компаній. Який їх рентний внесок у державний і місцеві бюджети?
— Законом про Державний бюджет на поточний рік очікується надходження рентної плати за нафту та газовий конденсат до бюджетів у розмірі близько 10 мільярдів гривень, плюс 3.5 мільярдів гривень за природний газ, 5% з яких надійдуть до місцевих бюджетів.
*В розділах Надра інших , Говорять компанії , Говорять асоціації деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела.