Економічна складова при плануванні гірничодобувного підприємства та наслідки для інвестора

Попри війну бізнес в Україні функціонує, будує стратегії та інвестує кошти. Як відомо, досить відчутну частину надходжень до державного та місцевого бюджетів займають податки від надрокористувачів та рентна плата за користування надрами. 

Скільки держава отримала коштів минулого року? 

Впродовж 2023 року команда Держгеонадр готувала нові об’єкти для виставлення на електронні торги, оголошувала та проводила аукціони, видавала спеціальні дозволи на користування надрами. Так само надрокористувачі мали можливість подати свою пропозицію на аукціон. Пише керівник геологічного напрямку, директор по роботі з клієнтами Геологічної Інвестиційної Групи Олександр Гневуш*.

За інформацією Державної служби геології та надр України, протягом минулого – 2023 року в Україні видали 465 спеціальних дозволів на користування надрами, що на 58% більше, ніж роком раніше. Розмір збору сягнув рекордних 2,4 мільярда гривень, з яких 75% склали надходження, отримані в результаті проведення електронних торгів виставили на аукціони.

Як відбувається продаж спецдозволів?

В Україні отримання права на користування надрами регулюється Кодексом про надра та іншими відповідними нормативно-правовими актами. Компанії, які бажають видобувати корисні копалини, зобов’язані отримати такий дозвіл, в більшості випадків, шляхом купівлі на аукціоні через систему Prozorro.Продажі.

Початкова вартість спеціального дозволу на користування надрами, що виставляється на аукціон, розраховується на підставі Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами, що затверджена постановою КМУ від 15 жовтня 2004 р. № 1374.

Якщо на аукціон виставляється родовище корисних копалин, запаси якого затверджені Державною комісією України по запасах корисних копалин та обліковані Державним балансом корисних копалин, то вартість такого дозволу напряму залежить від обсягу таких запасів та їх вартості (одиниці вартості товарної продукції, що публікується щоквартально на сайті Держгеонадр).

Контури таких родовищ, що виставляють Держгеонадра на аукціон, визначені на дату підрахунку запасів, а це часто – 70-80-і роки минулого століття, коли ще не враховувався екологічний аспект при оцінці запасів, часто такі родовища оцінювались в руслах та прибережно-захисних зонах річок.

Що важливо для надрокористувачів?

Україна, як країна з розвиненим гірничодобувним потенціалом, має важливу систему правових і економічних  аспектів, пов’язаних з користуванням надрами. Продаж спеціальних дозволів на користування надрами є ключовим етапом для гірничодобувних підприємств і їхніх інвесторів, які бажають експлуатувати ресурси країни. Проте, планування гірничодобувного підприємства вимагає не лише отримання дозволів, але й уважного аналізу запасів та їхньої реальності, оскільки це безпосередньо впливає на інвестиційну привабливість та рентабельність проєкту.

Аналізуючи дані цифри, бачимо, що динаміка щодо кількості виручених коштів від продажу СД зростає, але є інша сторона – результат, який отримує бізнес. Адже, не у всіх випадках бізнес може отримати той результат, на який очікує. Зокрема, й по кількості запасів, які заявлені, та, які є насправді (чи які може вилучити надрокористувач в законний спосіб).

Економічна складова при плануванні гірничодобувного підприємства

Планування гірничодобувного підприємства включає оцінку запасів корисних копалин. Однак, при розрахунках потенційних запасів необхідно враховувати не лише їх обсяг, а й якість, геологічні умови та технічну складність видобутку. Недооцінка або переоцінка запасів може вплинути на комерційну ефективність проєкту.

Наслідки для інвестора при невідповідності очікуваних запасів реальності

Якщо фактичні запаси корисних копалин не відповідають очікуванням, це може мати серйозні наслідки для інвесторів. Зокрема, інвестори можуть зазнати фінансових втрат через витрати на купівлю спеціального дозволу, геологічної інформації, розвідку, розробку, які можуть бути непокритими низькими обсягами видобутку.

У підсумку, інвестування в гірничодобувну промисловість в Україні та планування гірничодобувного підприємства є складними процесами, які потребують уважного аналізу, ретельного планування та обізнаності з багатьма аспектами. Врахування реальних запасів та їхнього впливу на комерційну ефективність є ключовим для успішної реалізації проєктів та запобігання можливим фінансовим ризикам для інвесторів.

Аукціони з продажу спеціальних дозволів на користування надрами мають велике значення для розвитку гірничодобувного сектора та залучення інвестицій в країну. Однак, існує ряд ризиків, пов’язаних з такими аукціонами, які можуть вплинути на довіру до процесу продажу дозволів і загалом до держави. Серед цих ризиків:

• Неповна інформація про надра. Якщо інформація, що надається або публікується щодо надр є недостатньою, це може призвести до неправильних або перекручених оцінок потенційної вартості ресурсів. Інвестори можуть втратити довіру до процесу аукціону та утриматися від участі.
• Екологічні та інфраструктурні ризики. Держгеонадра здійснює продаж дозволів без оцінки впливу на довкілля (ОВД). Цей обовʼязок у майбутньому покладається на надрокористувача. Пакет аукціонної документації не включає інформації про можливі екологічні обмеження. Що може призвести до невідповідності кількості запасів корисних копалин зазначених в спеціальному дозволі, та обсягу, що може бути вилучений в процесі експлуатації родовища.

Аналізуючи проєкти, які були виставлені на аукціон, ми бачимо, що, до прикладу, Ділянка “Підмихайле” Калуського родовища піщано-гравійних порід має ряд екологічних обмежень, які не дозволяють повністю відпрацювати площу.

Про цей та інші спецдозволи,
розіграні 17.01.2024, NADRA.INFO
писали за посиланням.

Вихідні характеристики Ділянки «Підмихайле»:

• Площа: 23,59 га.
• Запаси: 1386 тис. м3.
• Термін забезпеченості підприємства: 27,6 років.
• Початкова ціна продажу: 887 549,21 грн без ПДВ.

В процесі виконання передпроєктного моніторингу, встановлено:

в північній частині спеціального дозволу на користування надрами Ділянки “Підмихайле” Калуського родовища протікає річка Лімниця і, відповідно до ст. 80 Водного кодексу України, з метою охорони водності малих річок забороняється здійснювати роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній. Площа водозбору річки “Лімниця” становить 1580 кв. км. Відповідно до ст. 79 Водного кодексу України, річка відноситься до малих, адже її площа водозбору до 2 тис. кв. км. Прибережна захисна смуга річки Лімниця, згідно зі ст. 88 Водного кодексу України, мала б становити 25 метрів.

Проте, річка є об’єктом природно-заповідного фонду – ландшафтний заказник місцевого значення “Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м”, тож прибережна захисна смуга становить не 25 м, а 100 м.

В південно-східній частині ділянки не витримана санітарно-захисна зона, в безпосередній близькості до контуру родовища розташовані об’єкти громадської забудови.

Оперативний підрахунок залишкових площі та запасів, виглядає наступним чином:

• Ділянка 1: площа 4,6 га, запаси 298 789 куб. м.
• Ділянка 2: площа 2 га, запаси 132 502 куб. м.

Таким чином, за результатами передпроєктного моніторингу Ділянки “Підмихайле” Калуського родовища, з урахуванням всіх обмежень, вдалось встановити наступне:

• Ділянка не може бути відпрацьована суцільним кар’єром, а – розділена на 2 частини.
• Площа можлива до відпрацювання становить лише 6,6 га, що становить 27 % від площі виставленої на аукціон. Експлуатаційні запаси становлять 431 291 куб. м при середній потужності корисної копалини 6,35 м, що складає 31 % відповідно.
• Термін забезпеченості підприємства, при річній потужності, що передбачена у вихідних параметрах – 50 куб. м/рік становить лише 8,6 років.

Реальна вартість ділянки згідно Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами, по обсягу корисної копалини, що може бути вилучена та реалізована становить 250 822 грн.

Із наведеного вище прикладу можна побачити, що, приймаючи рішення про сплату вартості спеціального спеціального дозволу, яка зростає в процесі торгів, у випадку Ділянки «Підмихайле» вона зросла на 1 816%, до 16 120 000 грн. Інвестор має розуміти реальну кількість запасів, що можуть бути в законний спосіб вилучені і їхню фактичну собівартість, адже окрім спеціального дозволу на користування надрами, необхідні додаткові інвестиції в проєктування, виконання оцінки впливу на довкілля, оформлення земельного відводу, супутні дозволи тощо.

Прикладів подібних об’єктів, на жаль, можна навести ще чимало. Саме тому для інвесторів важливо детально аналізувати умови аукціону та дозволів на користування надрами, а також враховувати юридичні та економічні ризики перед участю та за результатами торгів.

Що робити надрокористувачам, щоб уникнути проблемних активів  

Держгеонадра, коли виставляє ділянку на аукціон, перевіряє на предмет перетину з іншими дозволами на користування надрами та зареєстрованими формами 3-гр. Та окремо ділянки, де вид користування надрами – геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин направляє пакет документів щодо погодження до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Однак, як бачимо із нашого досвіду аналізу ділянок надр та родовищ, що були виставлені на аукціон, найкращий спосіб, який зможе убезпечити бізнес від покупки нерентабельного активу, це ретельна перевірка його перед прийняттям рішення щодо участі в торгах на аукціоні.

Передпроєктний моніторинг враховує геологічний, екологічний та інші аспекти, що можуть вплинути на розробку родовища, та дозволять надрокористувачу отримати загальне уявлення про всі екологічні обмеження, заборони на території планованої діяльності та в зоні її впливу, орієнтовну кількість експлуатаційних запасів корисних копалин тощо.

Таким чином, за допомогою фахівців, які проаналізують усі необхідні дані, ви можете з упевненістю розпочинати інвестувати у проєкт.

З чого складається передпроєктний моніторинг

Проведення передпроєктного моніторингу є надзвичайно важливим етапом при складанні бізнес-плану для будь-якого гірничодобувного проєкту, особливо при розгляді можливості відпрацювання запасів родовища, що виставляються на аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Передпроєктний моніторинг дозволяє інвесторам та видобувним компаніям оцінити реальність і потенційну ефективність гірничодобувного проєкту та уникнути негативних наслідків, які можуть виникнути через непродумане планування.

Основні аспекти передпроєктного моніторингу включають:

• Геологічне дослідження та оцінка ресурсів. Детальне вивчення геологічної будови та властивостей родовища дозволяє зрозуміти потенційні обсяги та якість корисних копалин, сферу їх застосування, а також оцінити технічні аспекти видобутку.
• Оцінка ризиків та відповідних стратегій. Ідентифікація можливих ризиків, пов’язаних з геологічними, екологічними, технічними, економічними та правовими аспектами проєкту, є ключовою частиною передпроєктного моніторингу. Розвиток стратегій мінімізації ризиків допомагає уникнути потенційних негативних наслідків.
• Економічна оцінка проєкту. Оцінка вартості проєкту, інвестицій, які необхідно вкласти як в техніку, так і в дозвільну документацію (ОВД, проєктування, переоцінка тощо) та потенційних прибутків на основі реалістичних оцінок запасів дозволяє зрозуміти комерційну привабливість проєкту.
• Екологічний аналіз. Важливо визначити можливість реалізації проєкту, зважаючи на екологічні аспекти. Наявність водних обʼєктів, природно-заповідного фонду, смарагдової мережі, земель водного фонду, прибережних захисних смуг, наявність інфраструктурних об’єктів та їхні охоронні зони (ЛЕП, водо-, газо-та нафтопроводи, свердловини тощо), об’єктів житлової забудови та інші.

Проведення передпроєктного моніторингу дозволяє інвесторам та розвідувальним компаніям здійснити об’єктивну оцінку потенційного проєкту та прийняти обґрунтовані рішення щодо його реалізації. Врахування результатів передпроєктного моніторингу допомагає уникнути негативних наслідків інвестування величезних коштів в проєкти, які можуть бути нерентабельними чи, які неможливо реалізувати. Часто ці наслідки пов’язані з невідповідністю очікувань реальності, що можуть стати перешкодою для успішного втілення гірничодобувного проєкту.

Таким чином, доцільність здійснення передпроєктного моніторингу для інвестора не викликає сумнівів і є дуже важливим етапом перед прийняттям рішення інвестувати у видобувний проєкт.

Варто зазначити, що фахівці Геологічної Інвестиційної Групи здійснюють передпроєктний моніторинг ділянок, родовищ та площ, які є інвестиційно привабливими для замовника. Передпроєктні дослідження територій є важливими для надрокористувача, оскільки допомагають зрозуміти складність розробки видобувного проєкту та мінімізувати фінансові ризики.

Автор: Олександр Гневуш

 

*_{В розділах  Говорять компанії , Говорять асоціації , Надра інших деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, сервісних компаній, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела.}