Суд конфіскував спецдозвіл Коростенського карʼєру

Як повідомляє NADRA.INFO, у вівторок, 18.02.2025 Господарський суд міста Києва (суддя Роман Бойко) виніс рішення у справі за позовом підсанкційної кіпрської компанії E.S.Mining Company Limited, яка як акціонер АТ «Коростенський карʼєр» просила визнати недійсним продаж спецдозволу № 634 на видобування граніту на Коростенському (Стремигородському) родовищі в Житомирській обл. (на фото).

Нагадаємо, АТ «Коростенський карʼєр» належав до групи компаній UNIGRAN Ігоря Наумця (під санкціями РНБО з 2023 р.). В 2024 р. (після виведення спецдозволу з-під дії санкції РНБО «зупинення / анулювання») спецдозвіл Коростенського карʼєру № 634 було продано на користь ТОВ «Новел Пром» Марка Трабулсі, а потім відчужено до ТОВ «Коростенська видобувна компанія» Сергія Шапрана. Останнє відчуження відбулося на тлі судової заборони, за що суд оштрафував посадовців Державної служби геології та надр України.

Задовольнити позов E.S.Mining Company Limited суд відмовився. Натомість застосував наслідки нікчемності договорів купівлі-продажу спецдозволу: і право на користування надрами, і передбачені до сплати за нього кошти – за рішенням суду мають бути конфісковані в дохід держави.

Публікуємо фрагмент оголошеної судом резолютивної частини рішення та пояснень (текст викладено на підставі аудіозапису судового засідання, здійсненого NADRA.INFO):

«…

Суд вирішив: у задоволенні позовних вимог компанії E.S.Mining Company Limited до ТОВ «Новел Пром» і АТ «Коростенський карʼєр», ТОВ «Коростенська видобувна компанія» про визнання недійсними договорів відмовити повністю.

Застосувати наслідки недійсності нікчемних договорів, а саме, договору [реквізити] купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами 634 від 16.09.1996 року, укладеного 15.04.2024 між АТ «Коростенський карʼєр» і ТОВ «Новел Пром», та договору [реквізити] купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами 634 від 16.09.1996 року, укладеного 22.10.2024 між ТОВ «Новел Пром» і ТОВ «Коростенська видобувна компанія», у такий спосіб:

• Стягнути в дохід держави Україна спеціальний дозвіл на користування надрами 634 від 16.09.1996 року на Коростенське (Стремигородське родовище); права на користування надрами, наданими спеціальним дозволом, надрокористувачем за яким на момент постанови рішення відповідно до відомостей Держгеонадр зареєстровано ТОВ «Коростенська видобувна компанія».
• Стягнути з ТОВ «Новел Пром» в дохід держави Україна грошові кошти в розмірі 2,1 млн грн (кошти, передбачені до сплати за спецдозвіл Коростенською видобувною компанією на користь Новел Пром – Ред.).
• Стягнути з АТ «Коростенський карʼєр» в дохід держави Україна грошові кошти в розмірі 1 млн грн (кошти, передбачені до сплати за спецдозвіл компанією Новел Пром на користь Коростенського карʼєру – Ред.). 

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження у випадку подачі апеляційної скарги або після перегляду справи апеляційним судом.

Не раніше 03.03.2025 суд виготовить повний текст судового рішення. З дати складання повного тексту судового рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду.  

Питання, які постали перед судом, та вплинули на зміст резолютивної частини рішення, наступні.

Питання перше, стосовно того, чи існують підстави для подачі даного позову, чи він поданий особою, яка не має повноважень. На думку суду, жодні санкції не обмежують права особи на укладання договору на представництво інтересів та захисту інтересів клієнта в суді. Тому, на думку суду, будь-яка особа, в т.ч. підсанкційна, навіть і умовний злочинець, має право на користування правом на адвоката, що передбачено Конституцією. Тому суд відповів на це питання: позов подано правомочною особою.

Стосовно наступного питання щодо наявності взагалі права учасника [товариства] подавати подібні позови [щодо дій товариства з активами]. Суд більш розлого – з практикою не тільки тією, яку описував у [справі щодо розгляду] заяви про забезпечення позову, а більш детально взяв практику Європейського суду з прав людини як Суду справедливості – опише можливості: чому, коли і за яких обставин акціонер має право на такий позов. Якщо стисло: в сукупності з тим, що в даному випадку підтверджуються обставини, що така особа позбавлена можливості самостійно змінити керівника, так і, головне, що впливає – ця особа контролює більше 80% в АТ, відповідно, такий позов відповідає інтересам переважної більшості акціонерів, які виражаються у відповідному поданому позові.

Третє питання: чи відповідають такі договори вимогам Закону? Суд дійшов висновку, що так, дійсно, вони не відповідають вимогам Закону. Проте, вирішуючи питання, чи є вони недійсними чи нікчемними – суд не зміг себе переконати, що тут немає порушення публічного порядку.

Дані правочини були укладені виключно з метою обходу санкцій, виведення майна з підсанкційних арештів та заподіяння шкоди як інтересам держави, так і інтересам публічного порядку, особливо під час війни, з урахуванням мети та наслідків виведення [активів] з-під санкцій.

Контрольована особа позивача судом встановлена – кінцевим бенефіціарним власником є пан [Ігор] Наумець.

Закон передбачав наступні випадки його правомірної поведінки:

1. Оспорення відповідних санкцій в суді;
2. Чекати, не рухаючи відповідні санкції, можливої конфіскації в дохід Держави.

Проте наведена особа обрала третій шлях, що свідчить про умисел порушення публічного порядку і застосування судом відповідних наслідків конфіскаційних, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Стосовно наявності умислу інших учасників цих правочинів – ТОВ «Новел Пром» та ТОВ «Коростенська видобувна компанія» – за змістом встановлених обставин справи, суд також не зміг себе переконати, що це було наслідком звичаю і звичайних ринкових домовленостей.

Твердження одного учасника про певний меморандум, який в реалії виконаний був; участь відповідних певних учасників; відсутність оплати¹; часові проміжки укладання відповідних правочинів; укладання першого правочину в офісі компанії бенефіціарного власника² [власника компанії-відповідача №3] – на думку суду, свідчить, що це є умисними діями всіх учасників цієї оборудки, яка спрямована на порушення публічного порядку і виведення майна з-під санкцій. А відтак, суд дійшов висновку, що даний правочин є нікчемним в силу Закону.

Тому суд не може визнати цей правочин недійсним, адже він є нікчемним в силу Закону. Проте, згідно з ч.5 ст.216 ЦК України, суд має право застосувати наслідки нікчемного правочину, чим і скористався, відповідно, стягнувши все одержане сторонами в дохід Державного бюджету України».

Нагадаємо, аналогічно до спецдозволу Коростенського карʼєру в 2024 р. перейшли до нових власників і права на користування надрами, які первісно були надані ПрАТ «Пинязевицький карʼєр» і ПрАТ «Малинський каменедробильний завод» (група UNIGRAN, власник – підсанкційна громадянка Великобританії Елена Калпа). 

Спецдозволи всіх згаданих компаній арештовані. Служба безпеки України ініціювала скасування їх продажу «як правочинів, які було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства» на тлі застосованої до Ігоря Наумця санкції РНБО «блокування активів».

В інтервʼю NADRA.INFO власник Броварського алюмінієвого заводу Сергій Шапран і керуюча партнерка адвокатського обʼєднання CompLex group Олена Доненко заявляли, що, на їх думку, застосовані до Ігоря Наумця та Елени Калпи санкції РНБО (зокрема блокування активів) не перешкоджали компаніям Шапрана купити спецдозволи на надра та інше майно, яким раніше володіли підприємства з групи UNIGRAN.

В лютому 2025 р. Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження у справі про банкрутство Коростенської видобувної компанії за борг у $6 тис..

¹ – В судовому засіданні стало відомо, що АТ Коростенський карʼєр так і не отримав від ТОВ «Новел Пром» коштів за спецдозвіл.

² – В судовому засідання стало відомо, що директор АТ «Коростенський карʼєр» Олександр Ярмолюк засвідчив згоду на відчуження спецдозволу на користь ТОВ «Новел Пром», перебуваючи за адресою реєстрації компаній Сергія Шапрана – кінцевого бенефіціара Коростенської видобувної компанії, яка згодом купила спецдозвіл у Новел Пром за ціною, удвічі вищою, ніж продав Коростенський карʼєр.