Нові кар’єри піску біля ХАЕС – хто і як визначив долю земель (Є ye.ua)

Понад 80 гектарів землі поблизу Нетішина (Хмельницька обл.) Держгеонадра віддали під розробку піщаних кар’єрів — три спецдозволи на видобуток по 11 млн грн кожен придбала компанія «Пісок-ресурс», зареєстрована незадовго до аукціонів. Журналісти «Є ye.ua» з’ясовували*, хто стоїть за новоствореною компанією, чому мешканці виступають проти кар’єрів, і чи не надто дешево користувачу надр обійдеться користування землею площею 59 гектарів.

Про які ділянки йдеться

Як пишуть журналісти, ділянки надр, про які йде мова – Нетішинська, Горинська-1 та Горинська-2.

[від NADRA.INFO: права на всі три ділянки Держгеонадра розіграли в 2024 р. – Нетішинську д-ку в січні, Горинську-2 – в лютому, Горинську-1 – в березні]

За словами нетішинця Юрія Максимчука, частина цих земель слугували пасовищами, частина були невитребувані людські паї. Ще одна із ділянок, з його слів, знаходиться трохи більше ніж 500 метрів від водосховища-охолоджувача АЕС.

Про те, що тут хочуть видобувати пісок, громада дізналася вже після того, як видали спецдозволи на користування надрами, каже Юрій, й виступила категорично проти, направивши звернення до всіх можливих органів влади.

«Сьогодні на цих земельних ділянках ми випасаємо домашню худобу – переважна більшість з нас тільки й виживає за рахунок продажу молочної продукції, вони слугують також пасовищем для стада великої рогатої худоби СФГ «Нове життя». Через них проїздить сільськогосподарська техніка до наших пайових земельних ділянок, які обробляються. Ми неабияк стурбовані різким зниженням рівня ґрунтових вод, пересиханням криниць на наших обійстях, болота та річки Горинь. А як буде далі? Ми знаємо, що ще гірше», – йшлося у зверненні мешканців.

Однак це не дало результату.

Безкомпромісний доступ до надр

Юридично землі під заліцензованими ділянками належали до категорії «Землі запасу». Ще частина не була внесена до кадастру, що підтвердили у міськраді. Це дало можливість інвесторам втілити свої задуми набагато простіше, ніж коли б землі були у приватній власності, пояснюють юристи МБО «Екологія-Право-Людина».

«Якщо б площа надр накладалась на приватні землі, то відповідно інвестор повинен взаємодіяти з кожним власником земельної ділянки укладаючи договори оренди, сервітуту або вирішувати питання через суд», – кажуть юристи.

Щодо земель, які належать громаді, все влаштовано трохи іншим чином. Земельне законодавство і Кодекс України про надра побудовані так, що питання доступу до надр вирішується на державному рівні, а в компетенції місцевої влади – виключно супровід передачі земельних ділянок у межах вже виданого спецдозволу на користування надрами. Тобто жодних погоджень Держгеонадрам з місцевими органами не потрібно. І відмовитись від передачі землі, згідно з законодавством, громада не може.

Нові спецдозволи та зміни в екополітиці

Розглядати можливість продати спецдозволи на ділянки Нетішинську, Горинську-1 та Горинську-2 ділянки Держгеонадра почали у 2023 році. Міндовкілля видало відповідні погодження, зауваживши, що всі вони лежать у межах Малополіського екокоридору. Далі Держгеонадра оголосили торги.

Щодо сусідніх громад, то тут також з’явилися нові ділянки надр. Одна із них, Вільбівненська, розташована прямо посеред лісу, розповідає еколог Петро Тєстов. За його словами, раніше на подібні ділянки посеред лісу Міндовкілля не видавало погоджень, однак згодом послабило свою політику:

«У кулуарах, коли я питав, говорилось, що це пов’язано якраз з тим, що під Хмельницькою АЕС, добудову якої активно анонсували у 2023-2024 роках, усі хочуть мати піщане родовище».

Переможені і переможці

І боротьба під час аукціонів за спецдозволи на Нетішинську, Горинську-1 і Горинську-2 справді була запеклою, початкова ціна зросла у понад 10 разів

На дві з цих ділянок претентувало ВКПП «Явір-транс», що належить матері нардепа Богдана Лукашука від ВО «Батьківщина», однак його обійшло новостворене ТОВ «Пісок-ресурс». Ця ж фірма ж придбала спецдозвіл і на третю ділянку.

За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Пісок-ресурс», було зареєстроване у Дніпрі фактично за кілька днів до оголошення першого аукціону. Його бенефіціарним власником була зазначена Олена Мозгова, однак вже на момент оформлення документів на землю під спецдозволи, власник фірми змінився. Тепер це львів’янин Остап Ясниський.

При цьому на зустрічі із громадою інтереси компанії представляв Василь Ревуцький. Він фігурував у ролі юридичного радника компанії. А крім того він є директором ТОВ «БорКар», яке конкурувало на торгах за ділянку Нетішинська.

Ініціювала аукціон на всі три ділянки фірма «Буд-мат-сервіс», кінцевим бенефіціаром якого зазначений Юрій Канаєв – колишній бізнес-партнер Василя Ревуцького. Цікаво, що хоч ТОВ «Буд-мат-сервіс» і подавав заявки стосовно виставлення на аукціон всіх трьох ділянок, фактично, участі в торгах не брав. Лише поставив початкову ставку на аукціоні щодо Горинської-2.

У телефонній розмові з  журналістами Юрій Канаєв сказав, що відношення до пісків взагалі не має. При цьому не заперечував, що документи на ініціювання аукціону він подавав. Далі сказав, що ми зможемо спілкуватися тільки з його юристами.

Зв’язки фірм

До слова, Василь Ревуцький якраз є юристом. Він займається земельними і майновими питаннями, а ще курує або курував питання в декількох компаніях, що пов’язані з видобутком корисних копалин на Шепетівщині. Це, зокрема, ТОВ «БорКар» та ТОВ «Буртинський піщаний кар’єр», якому віднедавна Держгеонадра припинили спецдозвіл на користування надрами у межах Північної та Південної ділянки Буртинська-1.

Серед бенефіціарних власників цих компаній – колишній керівник регіонального управління СБУ та чоловік судді Хмельницького адміністративного суду Юрій Фелонюк (ТОВ «Буртинський піщаний кар’єр»), його мати (ТОВ «Боркар»), а також львівський бізнесмен Олександр Свіщов, який у ТОВ «Буртинський піщаний кар’єр» контролює частку через АТ «ЗНВКІФ «Лев». У червні 2025 року NADRA.INFO повідомляло, що Голова наглядової ради компанії Олександра Свіщова ТОВ «Трускавецька» – Микола Кміть – входив у склад Ради з питань підтримки підприємництва при Президентові.

На правах реклами

КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ

Нагадаємо, власником ТОВ «Пісок-ресурс» є львів’янин Остап Ясниський, за даними YouControl, він також має частку у фірмі «БорКар». А ще володіє ТОВ «ЗАХІД-РЕСУРС 2022» спільно із Данилом Ратичем. Останній, свого часу був помічником депутата Львівської міської ради Віталія Свіщова, який є сином бізнесмена Олександра Свіщова. А також спільно з його донькою Свіщова Вікторією заснував благодійний фонд «ГРОМАДСЬКА НАДІЯ».

Ми намагалися отримати коментар від Остапа Ясниського стосовно зв’язків компаній, зокрема і його пов’язаністю зі Сіщовими. Однак, попри обіцянку зідзвонитися згодом, він більше не брав слухавки. Пізніше виявився поза зоною досягнення.

Сервітут за 12 тисяч

Потенційні доходи від видобутку піску на ділянках Нетішинська, Горинська-1 та Горинська-2 можуть складати кілька мільярдів гривень, каже Нетішинський міський голова Олександр Супрунюк. При цьому на 59 гектарів сервітуту (право користування землею) компанії була встановлена плата 12 тисяч гривень за 1 гектар.

У міськраді нашим журналістам розповіли, що представники ТОВ «Пісок-ресурс» приходили із робочими зустрічами, аби вирішити питання з відведенням землі для потреб надрокористування. Однак, там зазначили, що погляди не зійшлися, після чого земельні питання вже вирішувались в Нетішинській МВА, а згодом і через суд.

Вартість сервітуту 12 тисяч гривень за 1 гектар на 59 гектарів була затверджена судовим рішенням. Утім, наголошують у міськраді, 12 тисяч гривень це надто мало.

«Якщо говорити про плату в 12 тисяч за 1 гектар, то у грошовому еквіваленті це менше ніж 1 відсоток від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки з цільовим призначенням 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами), – каже начальниця земельного відділу Нетішинської міськради Ганна Тонка. – Для порівняння розмір річної орендної плати за такі ділянки на території громади становить 3% від НГО земельної ділянки, а розмір земельного податку – 1% від НГО. Тобто розмір річної орендної плати за земельні ділянки для користування надрами становить в середньому 70 тисяч в рік за 1 гектар, а річний розмір земельного податку 23 тисячі гривень за 1 гектар».

Сервітут, за словами представників міськради, у Нетішинській тергромаді вперше встановлюють. Інші земельні ділянки, на яких здійснюється видобуток корисних копалин перебувають або в оренді, або у приватній власності.

Водночас, за текстом судової ухвали, щодо питання виміру сервітуту, то жоден законодавчий акт не встановлює ні мінімального, ні максимального розміру плати за користування землею за договором сервітуту. Також законодавство не містить положень щодо залежності такої плати від нормативної грошової оцінки землі або інших кількісних показників. Тому сторони договору сервітуту визначають розмір та порядок визначення такої плати на свій розсуд.

«На практиці ж сервітут став інструментом, який дозволяє реалізувати спеціальний дозвіл на надра навіть у випадках, коли орган місцевого самоврядування не підтримує передачу земельної ділянки в оренду», – кажуть експерти МБО «Екологія-Право-Людина».