Титано-цирконієві проєкти України: від досліджень на збагачуваність – до проєктування фабрик

88
Титано-цирконієві проєкти України: від досліджень на збагачуваність – до проєктування фабрик

Авторський блог

Автор: Артур Рудицький, НВФ «Магнітні та гідравлічні технології»

В квітні у Дніпрі було укладено важливий для вітчизняної видобувної індустрії Меморандум – Про співпрацю у сфері досліджень, розроблення технологій, випробувань, проєктування та впровадження рішень для збагачення стратегічної мінеральної сировини України. Документ підписали генеральний директор Науково-виробничої фірми «Магнітні та гідравлічні технології» (МГТ) Артур Рудицький (на фото – другий праворуч), директор Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова Національної академії наук України (ІГТМ НАН України) Анатолій Булат, ректор НТУ «Дніпровська Політехніка» Олександр Азюковський, директор ТОВ «Гема Трейдинг» Павло Чечель.

Про наукову і практичну цінність нової платформи співпраці розповідає засновник і керівник НВФ «Магнітні та гідравлічні технології», яка виступила Ініціатором укладення та координатором взаємодії сторін-підписантів Меморандуму.

В Україні формується новий етап практичної роботи з титановими й титано-цирконієвими об’єктами. Йдеться вже не лише про геологічний потенціал, а про реальну підготовку проєктів, які мають пройти шлях від сировини до промислового результату.

Саме в цьому контексті підписання Меморандуму про співпрацю у сфері досліджень, розроблення технологій, випробувань, проєктування та впровадження рішень для збагачення стратегічної мінеральної сировини України стало першим практичним кроком до створення в Україні організаційної платформи для комплексної роботи з такими проєктами.

Актуальність такого кроку очевидна. Титанові та цирконієві руди офіційно включені урядом до переліків корисних копалин стратегічного та критичного значення, а постановою Кабінету Міністрів України №845 затверджено перелік ділянок надр і родовищ, що надаватимуться у користування через аукціони та через механізм угод про розподіл продукції. Це означає, що ринок уже входить у фазу, коли попит мають не загальні декларації, а практичні технологічні рішення: від первинного дослідження до проектування і технічної реалізації майбутнього підприємства.

Однак саме по собі родовище або сам по собі спецдозвіл ще не створюють працюючого виробництва.

Між геологічним об’єктом і фабрикою завжди лежить складний шлях: дослідження на збагачуваність, мінералогічна та технологічна оцінка сировини, вибір принципової схеми переробки, підбір і взаємоув’язка обладнання, підготовка передпроєктних і проектних рішень. Саме на цьому етапі визначається реальна вартість майбутнього проєкту — його технологічна стійкість, якість кінцевих продуктів, рівень вилучення цінних компонентів і можливість промислового впровадження.

Цю логіку прямо відображає і сам Меморандум, який охоплює дослідження, випробування, розроблення та вдосконалення технологій, підбір і впровадження обладнання, а також підготовку технічних, аналітичних і проектних матеріалів.

Для титано-цирконієвих проєктів особливо важливо, що йдеться не про окрему операцію чи окремий апарат, а про весь виробничий ланцюг отримання кінцевої продукції. У практичній площині це означає можливість комплексно опрацьовувати всі ключові етапи: розробку кар’єру, відкритий видобуток рудних пісків, гідротранспорт на збагачувальну фабрику, дезінтеграцію та знешламлення, гравітаційне збагачення з отриманням колективного концентрату, зневоднення і сушіння колективного концентрату, електричну сепарацію, магнітну доводку провідникової фракції та отримання ільменітового, рутилового та цирконієвих концентратів. Саме такий підхід дає можливість вирішувати виробничі завдання на всіх етапах — від підготовки сировини до випуску кінцевої товарної продукції.

Нова платформа співпраці важлива не лише для майбутніх власників нових ділянок. Вона не менш актуальна для діючих підприємств, де на порядку денному стоять реконструкція, модернізація технологічної схеми, доробка проміжних продуктів, зниження втрат і оновлення окремих виробничих вузлів. Інакше кажучи, йдеться не лише про запуск нових фабрик, а й про підвищення ефективності тих об’єктів, які вже працюють або мають підтверджену сировинну основу для подальшого освоєння.

Практична цінність Меморандуму полягає в тому, що він об’єднує кілька взаємодоповнювальних складових в одному форматі співпраці.

МГТ забезпечує інженерно-виробничу частину та координацію взаємодії. ІГТМ ім. М.С. Полякова НАН України виступає як провідна дослідницька база в сфері геомеханіки та геотехніки освоєння та збереження надр, залучення техногенної сировини, надає науково-технічний та експертний супровід. ТОВ «Гема Трейдінг» виступає як промисловий партнер із виробничою, комплектувальною, сервісною та прикладною складовою. НТУ «Дніпровська політехніка» бере участь через Центр переробки та збагачення мінеральної та техногенної сировини та Інститут проектування гірничих підприємств, забезпечуючи науково-освітню, лабораторну, дослідницьку та проектну частину. Разом це формує не набір розрізнених виконавців, а цілісну модель взаємодії для вирішення завдань у сфері стратегічної мінеральної сировини.

Директор ІГТМ НАН України) Анатолій Булат і Генеральний директор МГТ Артур Рудицький

Для ринку це означає значно більше, ніж окремі консультації чи локальні технічні рішення. Йдеться про можливість професійно закривати весь комплекс виробничих питань — від досліджень на збагачуваність і відпрацювання технології до підготовки проектних рішень, комплектації фабрики та технічного супроводу впровадження.

Саме тому підписання Меморандуму варто розглядати не як формальність, а як перший публічний результат — створення в Україні організаційної основи для роботи з новими й діючими титановими та титано-цирконієвими проєктами.

*Складено за даними відкритих джерел і Публічного аудиту надрокористування станом на 2021 р.
*Аукціонний блок сформовано за Постановою КМУ №845. Дві останні позиції дублюються з попередньою таблицею, оскільки припинення дії спецдозволів Мотронівського і Межиріченського ГЗК в березні-квітні 2026 р. зупинили в судовому порядку.

Джерела

Артур Рудицький, НВФ «Магнітні та гідравлічні технології»

Ілюстрації надано автором