Видобуток із Черемошу: крапка в спорі про аукціон Держгеонадр

Верховний Суд постановив рішення у справі, в якій прокуратура просила скасувати оголошення аукціону і продаж т.з. наскрізного спеціального дозволу на ділянку піску та піщано-галькового матеріалу Кутська (Косівський р-н, Івано-Франківська обл.).

20-річний дозвіл на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою і подальшим видобуванням піску та піщано-галькового матеріалу на ділянку Кутська Держгеонадра розіграли в грудні 2023 р.. За лот початковою вартістю 381 тис. грн змагалися четверо учасників (історія торгів), перемогло ТОВ «Між-Буд» Романа Захарука (YouControl) зі ставкою понад 5,7 млн грн, спецдозвіл № 5608 було надано в січні 2024 р..

Із позовом проти Державної служби геології та надр України та ТОВ «Між-Буд» – в інтересах держави до суду звернувся виконувач обов’язків керівника Косівської окружної прокуратури. Він просив скасувати наказ Держгеонадр від 17.11.2023 № 593 у частині виставлення на аукціон ділянки Кутська, визнати недійсними результати електронного аукціону, договір купівлі-продажу спецдозволу і власне спецдозвіл № 5608.

Обґрунтовуючи позов, в прокуратурі стверджували, що Кутська ділянка накладається на землі водного фонду, водоохоронну зону, знаходиться безпосередньо в руслі між рукавами річки Черемош (не на заплаві чи терасі – це було встановлено в результаті спеціального огляду), і постійно підтоплюється при повенях та паводках.

На думку прокуратури, це означало, що Держгеонадра не мали права виставляти таку ділянку на аукціон, оскільки видобування піску, гальки та гравію в руслі гірської річки заборонене, і господарська діяльність може спричинити зміну гідрологічного режиму річки, ерозію берегів, погіршення якості води, знищення місць існування водних організмів і ризики для інфраструктури.

Господарський суд міста Києва рішенням в грудні 2025 р. відмовив у задоволенні позову, а Північний апеляційний господарський суд постановою в березні 2026-го залишив це рішення без змін. Обидві інстанції виходили з того, що на момент розгляду спору прокурор не довів ані фактичного порушення законодавства під час надання спецдозволу, ані реального негативного впливу на довкілля. Суди звернули увагу, що умови спецдозволу прямо забороняють будь-який видобуток до завершення процедури оцінки впливу на довкілля, а отже, за наявності екологічних ризиків (в разі встановлення негативного впливу на довкілля) товариство просто не зможе законно перейти до промислової розробки.

Крім того, суди зазначили, що законодавство не встановлює безумовної заборони на видобування корисних копалин у водоохоронних зонах, а допускає таку діяльність за певних умов і погоджень. У матеріалах справи були погодження Міндовкілля (2023 р.) та Держводагентства (2025 р.) щодо ділянки Кутська за умови дотримання вимог Водного кодексу. Саме тому суди дійшли висновку, що немає підстав вважати незаконним наказ Держгеонадр про виставлення ділянки на торги, а вимоги про недійсність аукціону, договору і спецдозволу визнали похідними від основної вимоги про скасування наказу.

Верховний Суд погодився з цими висновками. Суд наголосив, що саме по собі часткове включення водоохоронної зони і русла Черемошу до меж ділянки надр не є автоматичною підставою для скасування наказу про виставлення ділянки на аукціон і не доводить незаконності всієї процедури.

Касаційна інстанція окремо підкреслила: чинне законодавство, справді, імперативно забороняє видобування піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок. Однак на момент розгляду справи не було надано доказів, що ТОВ «Між-Буд» уже розпочало видобуток або порушило спеціальні умови дозволу.

Суд також звернув увагу, що спецдозвіл № 5608 не дає надрокористувачу необмеженого права на роботи: він містить екологічні обмеження, вимагає проходження оцінки впливу на довкілля і не надає речового права на земельну ділянку. У підсумку Верховний Суд постановив, що прокурор не довів належними, допустимими та вірогідними доказами незаконність наказу Держгеонадр, результатів аукціону, договору та спецдозволу, тому касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва і постанову Північного апеляційного господарського суду – без змін (повний текст Постанови ВС читайте за посиланням).

Інший спір про гальку – з Пруту

Схожий спір, нагадаємо, тягнеться і щодо продажу дозволу на Видинівське родовище гравію, піщано-галькового матеріалу та піску в Коломийському р-ні Івано-Франківської обл.. Спецдозвіл розіграли в червні 2024 р., переможцем торгів стало ТОВ «Доломіт Груп» Василя Винничука (YouControl), яке згодом отримало спецдозвіл № 5705.

Позов подала Коломийська окружна прокуратура з тих підстав, що контур родовища знаходиться в руслі річки Прут, яка в цій місцевості має ознаки гірської, а тому, на думку позивача, виставлення такої ділянки на аукціон і подальший продаж спецдозволу суперечать вимогам водоохоронного законодавства.

Господарський суд міста Києва рішенням від 03.02.2026 позов задовольнив повністю і скасував наказ Держгеонадр, результати аукціону, договір купівлі-продажу спецдозволу та власне спецдозвіл. Суд першої інстанції погодився з аргументом прокуратури, що видобуток у руслі Пруту, який можна віднести до гірських річок, суперечив би статті 86 Водного кодексу.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 30.04.2026 це рішення скасував і повністю відмовив у позові. Мовляв, прокурор не довів ані фактичного порушення природоохоронного законодавства, ані неефективності встановлених запобіжників. Колегія звернула увагу, що Міндовкілля ще до аукціону погодило включення Видинівського родовища до переліку ділянок надр із чіткими умовами: не змінювати рельєф басейну річки, не руйнувати русло, не вести господарську діяльність у прибережних захисних смугах і не використовувати землі водного фонду для потреб, повʼязаних із надрокористуванням.

Обмеження були викладені в особливих умовах спеціального дозволу, а промисловий видобуток узагалі планується лише після геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та проходження оцінки впливу на довкілля (остання має бути виконана в 2029-2031 рр..).

Окремо апеляція наголосила, що прокурор обрав неповний і неефективний спосіб захисту, оскільки не оскаржив угоду про умови користування надрами, яка є додатком до спецдозволу, а також не довів, що ТОВ «Доломіт Груп» уже здійснює заборонені роботи. Суд визнав неналежними і недостатніми для таких висновків листи Інституту географії НАН України, бо вони не враховували встановлені в дозволі обмеження і самі ж констатували відсутність повної інформації для оцінки впливу діяльності на довкілля. У підсумку апеляційний суд вирішив, що висновки місцевого суду були передчасними, і ґрунтувалися на припущеннях прокуратури щодо можливого порушення надрокористувачем природоохоронного законодавства в майбутньому та обовʼязкового порушення обмежень спецдозволу, що є неприпустимим.

На правах реклами

КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ

NADRA.INFO готові вислухати та/або опублікувати позиції / відповіді / коментарі / заперечення / пояснення etc. всіх згаданих вище осіб щодо згаданих вище подій.