Сергій Власенко: Ринок бурштину знову стає тіньовим (Mind.ua)

Повномасштабна війна загострила системні проблеми українського надрокористування. Руйнування інфраструктури, окупація частини родовищ, логістичні труднощі, обмежений доступ до земельних ділянок і високі безпекові ризики стримують роботу галузі та відлякують інвесторів. До цього додаються бюрократичні перепони, недосконалість законодавства, брак оцифрованої геологічної інформації та недостатній державний контроль. Про те, як Держгеонадра долають ці виклики, видання Mind (авторка Тетяна Омельченко) поговорило з нинішнім очільником Служби Сергієм Власенком (на фото). В інтерв’ю йдеться про фінансування геологорозвідувальних робіт, підготовку ділянок надр до аукціонів, корупційні ризики, перевірки надрокористувачів під час воєнного стану та особливості функціонування бурштинового ринку.

Про фінансову участь держави в роботі відомства

Mind: Нещодавно під час зустрічі з журналістами, яку організувало агентство Nadra.info, Держгеонадра повідомила про виділення у 2026 році з державного бюджету 186,94 млн грн на фінансування Програми розвитку мінерально-сировинної бази до 2030 року (МСБ) на 69 об’єктах. Востаннє вона фінансувалась у 2021 році (100 млн грн) і була оновлена у 2024-му. Чому не вдавалося раніше залучати кошти на цю програму та наскільки її реалізація відстає від плану?

Сергій Власенко: Дійсно, вперше за останні п’ять років законом «Про Державний бюджет України на 2026 рік» Держгеонадра було затверджено видатки для Програми МСБ на суму 186, 941 млн грн.

Чому не вдавалося раніше залучати кошти? А тому, що Мінфін стояв на позиції «усе максимально обрізаємо, бо всі кошти йдуть на війну». І надання нам цих грошей у 2026 році – величезна перемога.

Хоча в нас досі немає цих грошей: мабуть, процес буксує через чергові трансформації міністерств (зокрема, на сьогодні ще не затверджено положення про міністерство).

Довга відсутність фінансування з держбюджету спричинила сповільнення темпів виконання МСБ – відставання на п’ять років – і зумовлює тривале призупинення робіт. А це негативно впливає на процес геологічного вивчення надр. Адже впродовж п’яти років поспіль фінансування на проведення геологорозвідувальних робіт, моніторинг, картографування тощо (коштом держбюджету) не надходило.

Приріст запасів більшості корисних копалин стратегічного значення не компенсує обсяги їх видобутку, а темпи відтворення мінерально-сировинної бази не відповідають потребам країни – тож імпорт сировини збільшився. Крім того, наявна інформація про родовища й рудопрояви стає неактуальною, первинна геологічна інформація втрачається. Це призводить до втрат доказової бази наявності родовища, що своєю чергою унеможливлює їх залучення до видобутку за рахунок інвестицій.

Проте маємо надію, що виділені кошти (коли ми їх отримаємо) забезпечать відновлення фінансування комплексу геологорозвідувальних робіт для нарощування мінеральних ресурсів – передусім корисних копалин стратегічного й критичного значення.

– А чому 2024 року оновлювали програму МСБ і як це позначається на розподілі коштів на її розвиток?

Оновленою Програмою МСБ (з внесеними змінами від 18.12.2024) пропонується зосередити ключову увагу на державному фінансуванні заходів, пов’язаних із приростом ресурсів, що переважно належать до групи стратегічних і критичних  корисних копалин і тих, які мають потенціал для відчутного впливу на експортно-імпортний баланс країни. Також пропонується зробити акцент на геологічних роботах, виконання яких не притаманне бізнесу.

Йдеться про геологічне картування території України, моніторинг підземних вод, екзогенних геопроцесів, ресурсної бази, ведення держбалансів запасів, здійснення перевірок надрокористувачів, впровадження цифрових технологій зберігання й використання даних і геологічної інформації.

Тобто стару програму МСБ, яка діяла з 2011-го, актуалізовано згідно з потребами 2030 року, у тому числі щодо зобов’язань України в межах євроінтеграції. Йдеться про розділ XIII «Управління критично важливими матеріалами» плану Ukraine Facility.

Щодо розподілу коштів на розвиток Програми МСБ – вони зосереджені саме на тих об’єктах (проєктах) геологічних робіт, які стосуються перш за все критичних і стратегічних копалин.

Фінансування приростів вуглеводнів коштом держбюджету не передбачено. Адже дорозвідку нафтогазових структур через високу вартість доцільно фінансувати за рахунок ініціативи суб’єктів ринку. Геологічне вивчення вуглеводнів продовжується коштом надрокористувачів, які на власний ризик можуть здійснювати пошуково-розвідувальні роботи на підставі спецдозволу з подальшим видобуванням.

Тобто на вуглеводні ми в цій держпрограмі кошти не витрачаємо. Вони підуть, наприклад, на металічні та неметалічні корисні копалини. Зокрема, на пошуково-оцінювальні роботи на ільменіт-цирконієвому розсипу в межах Березівської і Юрівсько-Козіївської ділянок (Житомирська область) і пошукові роботи на Мар’янівській ділянці.

А також – на апатитові родовища в Кіровоградській області (Троянська ділянка), де є дуже великі поклади рідкісноземельних металів. Там плануємо провести пошукові роботи за допомогою буріння трьох свердловин глибиною 100 м.

– А що саме розширила постанова уряду №784 від 17 червня 2026?   

Вона затвердила зміни до порядків використання держбюджету й проведення геологорозвідувальних робіт (постанова №83 від 1999 року та №301 від 2011 року). Документ оновив правила вивчення надр і механізми фінансування мінерально-сировинної бази.

Постановою №784 оновлено перелік геологорозвідувальних робіт, які виконуються коштом держави, що спрямовуються на проведення робіт із геологічного вивчення, геолого-екологічних досліджень і заходів із забезпечення раціонального використання надр. Також запроваджено норму, згідно з якою роботи, не передбачені Програмою МСБ до 2030 року, завершуються коштом виконавця (за погодженням із замовником). Окрім цього, змінено механізми й порядок спрямування бюджетних коштів на геологічне вивчення та раціональне використання надр.

Про пріоритети Держгеонадра і підготовку об’єктів до аукціону

– Служба заявляла, що 43,9 млн грн цього року піде на геологорозвідувальні роботи (у 2021 році було близько 30 млн грн). Як і чому відтоді змінилися пріоритети за видами сировини (вуглеводні, літій, рідкісноземельні елементи, титан, берилій, графіт тощо)?

За напрямом «Паливно-енергетичні ресурси» у Програмі МСБ фінансування приростів вуглеводнів, вугілля, торфу, урану й нетрадиційних джерел газу з держбюджету не передбачено. Адже дорозвідку нафтогазових структур, через їхню високу вартість і ймовірність невдачі, доцільно фінансувати за рахунок ініціативи суб’єктів ринку.

Водночас геологічне вивчення вуглеводнів забезпечують самі надрокористувачі, які на власний ризик можуть здійснювати пошуково-розвідувальні роботи на підставі спецдозволу з подальшим видобуванням у разі позитивних результатів.

Державне фінансування зосереджується, зокрема, на пошуково-оцінювальних роботах щодо стратегічних і критичних корисних копалин – літію, рідкісноземельних елементів, титанової сировини, берилію, графіту та інших. Здобуті результати формуватимуть нову геологічну інформацію та перспективні об’єкти, які надалі можуть бути включені до інвестиційних пропозицій і переліків ділянок надр для надання у користування.

– А які саме із заявлених 69 об’єктів і коли планується зробити інвестиційно готовими для аукціону чи угод про розподіл продукції (УРП)?

Це постійний процес, і все залежить від інвестора. Якщо інвестор звертається до нас із заявами – ми перевіряємо родовище (ділянку) у ДНВП «Геоінформ України», відправляємо опрацьовану інформацію в Мінекономіки на погодження, там іде перевірка ділянки надр на перетин з територіями природно-заповідного фонду (ПЗФ), об’єктами водного та лісного фондів. У разі позитивного погодження Держгеонадра готує пакет документів, виставляє пакет аукціонної документації на «Прозорро.Продажі», і за 20-60-90 днів об’єкт виноситься на аукціон. Така сама формула й по УРП. У постанові Кабміну №845 прописано перелік родовищ, які можуть бути  винесені на аукціон та УРП.

Зараз 69 об’єктів перебувають на різних стадіях виконання, а строки реалізації окремих проєктів геологорозвідувальних робіт і тематичних досліджень становлять від одного до п’яти років.

Протягом 2026–2027 років інвестиційно підготовленими до аукціону будуть Аврамівське залишкове родовище ільменіту, Мар’янівська ділянка ільменіт-цирконієвих розсипних руд. А Березівська і Юрівсько-Козіївська ділянки вже рекомендовані на аукціон.

Щодо великих родовищ у нас постійно проводяться зустрічі з потенційними закордонними інвесторами, зацікавленість виявляють, зокрема, американці, британці та австралійці. Наприклад, нещодавно я зустрічався з британцями щодо Калусько-Голинського родовища калійних солей (Івано-Франківська область). Там п’ять родовищ: чотири передбачено на аукціон, а одне – під УРП. Переговори ще тривають.

Ведемо перемови з американською стороною (посольством США в Україні та представниками Держдепу). Окрім геологорозвідки, їх цікавить і процес вимірювання гравітації. З британцями ведемо переговори щодо вивчення геотермального маркування України й у листопаді цього року плануємо робити дні України у Великій Британії (залучати інвестиційні треки по вуглеводнях тощо).

Також є два іноземні інвестори – з Азербайджану та Польщі, які звернулися із запитом до «Геоінформ України» стосовно Мотронівсько-Аннівського родовища титано-цирконієвих руд, розташованого у Дніпропетровській області, і вже готують документи для подачі на аукціон. Тому попит є.

– Які основні результати очікуєте від реалізації програми МСБ у 2026 році?  І які цільові показники та фінансування по ній закладені на 2027 рік? 

Зараз іще тривають підготовчі роботи, бо, як я вже акцентував, кошти по факту нам ще держава не виділила. Це стримує всі процеси, зокрема такі важливі, як виїзд у поля, а польові роботи слід починати з весни, яку ми вже, на жаль, пропустили.

Якщо говорити про фінансування на 2027 рік, то коштів закладено трохи більше. Точної суми ще немає – конкретніше розумітимемо, коли виїдемо на роботи в поля, адже вартість того ж дизпалива постійно зростає, машини старіють тощо. Проте ми добре знаємо позицію Мінфіну, який завжди каже: «Якщо не використали торішні виділені кошти, то навіщо новий транш і ще більше грошей?».

Річ у тім, що виділені державою кошти (куди входить і відсоток із продажів спецдозволів) не згорають, а неосвоєні залишки переходять на наступний рік. Але факт, що станом на серпень Держгеонадра досі не отримала гроші, які були закладені в бюджет ще наприкінці 2025 року. А запустити роботу після п’яти років вимушеного простою – величезний виклик.

Про проблеми на аукціонах і динаміку продажу спецдозволів

– Наскільки проблемним є так званий тендерний спам на аукціонах із продажу спецдозволів на користування надрами? І які основні схеми використовують учасники (наприклад, через відмови від оплати спецдозволу)?

Держгеонадра – це регулятор. Межі нашої компетенції – підготувати та розмістити об’єкти на майданчик «Прозорро». Самі торги, перебіг аукціону – поза межами нашої компетенції. Їх забезпечує технічними й апаратними засобами Prozorro.

Хто приходить на аукціон і як він відбувається – ми на це жодним чином не впливаємо. До нас надходять уже підписані протоколи, де значиться переможець, і після оплати ми надаємо спецдозвіл.

– Озвучте статистику в динаміці аукціонів у 2024– 2026 роках (скільки всього аукціонів проведено, скільки не відбулось, скільки скасовано тощо)?

Якщо говорити про проведення аукціонів із продажу спецдозволів на користування надрами через електронну систему «Прозорро.Продажі», то 2025 року було проведено 12 аукціонів. Не відбулося 20. Запропоновано 100 лотів, з них продано 76 на загальну суму 654 млн грн. Виконання річного плану – 218%.

За сім місяців 2026 року проведено чотири аукціони. Не відбулося 6.  Запропоновано 38 лотів, з них продано 32 на загальну суму 1 млрд 371,7 млн грн. Виконання річного плану – 457%.

У 2024 році запропоновано 148 лотів для продажу. Не відбулося 40. Видано 107 дозволів на користування надрами.

– На скількох аукціонах Антимонопольний комітет встановив антиконкурентні узгоджені дії із залученням технічних учасників? Скільки спецдозволів зараз оскаржується держорганами після рішення АМКУ та як реагує Служба на такі антимонопольні рішення?

У нас немає статистики щодо кількості аукціонів, де АМКУ вбачає антиконкурентні узгоджені дії. Це сфера відповідальності АМКУ.

Щодо нашої реакції на антимонопольні рішення, то в Держгеонадра, які діють відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабміну №1174 від 30.12.2015, відсутні повноваження щодо виявлення антиконкурентних узгоджених дій. Це питання – компетенція АМКУ. Такі справи розглядаються в суді – і велика кількість справ саме по антимонопольній тематиці.

Деякі суди тривають роками: у нас є судові справи ще з 2019, 2022 років. Але в них ми не є відповідачами. Зазвичай, позивачами виступають правоохоронці чи АМКУ, коли виявляють такі ситуації. До деяких справ нас узагалі не залучають як третю сторону. Ба більше, анулювати спецдозвіл ми не можемо – це прерогатива суду. Тому нам нема сенсу вести статистику рішень АМКУ. Буде рішення суду про анулювання спецдозволу – ми його виконаємо.

На правах реклами

КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ

Про аукціони для одного учасника та з «першої спроби»

– 30 липня в парламенті зареєстрований законопроєкт народних депутатів №15454 про внесення змін до механізмів проведення аукціонів із продажу спецдозволів на надра та УРП. Ним пропонується визнавати результативним аукціон з одним учасником уже з першої спроби. Чи підтримуєте ви цю модель продажу «в одні руки» і чому саме з першої спроби, а не з другої чи третьої (коли можна точно переконатись у відсутності попиту на актив)?

На початку серпня цей законопроєкт лише потрапив до нас і наразі опрацьовується структурними підрозділами Держгеонадра.

Крім того, з метою врахування позиції державних геологічних підприємств та організацій, Держгеонадра скерувала листи до Державної комісії України по запасах корисних копалин та ДНВП «Геоінформ України» для отримання їхніх пропозицій і зауважень до згаданого проєкту закону.

Після опрацювання експертами Держгеонадра положень законопроєкту офіційну позицію в установленому законодавством порядку буде надано до профільного Комітету ВР і Мінекономіки.

Але можу сказати, що в цьому законопроєкті закладено модель, яка зараз успішно діє у ФДМУ. Йдеться про допуск одного учасника на торги. Адже є ділянки, на які великий попит (ті ж вуглеводні), а є родовища, що не надто цікавлять інвесторів (наприклад, вапняки). І тому ініціатори  аукціону інколи спеціально створюють технічну компанію, яка пов’язана з основним учасником торгів. У результаті такий інвестор потрапляє в жорна правоохоронної системи й АМКУ, починаються кримінальні провадження тощо.

Але якщо законопроєкт зніме навантаження з бізнесу, який інвестує у надра, то в цій частині ми його підтримуємо. Водночас інтерес держави також має бути врахований у першу чергу, особливо в нинішні непрості часи. Тому переконаний, що законотворці зважено підходять до цього законопроєкту.

– Добре. Якщо законопроєкт ухвалять – дійсно, така модель частково розв’яже проблему нерезультативних аукціонів і необхідність залучення технічних учасників (там, де подала заявку лише одна зацікавлена компанія). Але вона несе корупційні ризики – коли перший аукціон може бути підготовлений під певного учасника зі зручною ціною. Які запобіжники будуть передбачені для перших аукціонів, аби цього не відбулося?

Ціна родовища залежить від його запасів. І маніпулювати ціною (занизити / завищити) ми не можемо, адже немає механізму. Продаж проводиться на майданчику «Прозорро», і це відкрита інформація. Тому тут ми не вбачаємо корупційних ризиків.

На жаль, через війну черги з інвесторів у нас немає. Багато нерезидентів бояться їхати в Україну. Тому на сьогодні переважна більшість наших інвесторів – внутрішні. Адже вони постійно живуть в Україні й розуміють усі ризики, у тому числі воєнні.

Чекати кращих часів – теж не варіант, коли корисні копалини й надалі лежатимуть у наших надрах, потенційний інвестор поїде в Конго чи іншу країну, а держава не одержуватиме прибутку. Ми виступаємо за те, щоб Україна вела екологічний видобуток за сучасними світовими стандартами, створювалася додана вартість, сплачувалися рентні платежі, кошти за спецдозволи, ліцензії тощо. Тобто щоб наша економіка працювала.

Про доцільність УРП-конкурсів і роль міжвідомчої комісії в укладенні УРП  

– Нещодавно видання Nadra.info повідомило, що дві компанії просять Кабмін укласти УРП без аукціонів щодо ділянок надр, уже наданих їм у користування. Мова про Шиманівське родовище залізної руди та Майданську ділянку Буртинського родовища графіту. За вашою оцінкою, ці дві компанії – «Шиманівське Стіл» і «Солартек Еско» – можуть сподіватися на позитивне рішення уряду про укладення з ними УРП до внесення змін до законодавства, чи доведеться чекати ухвалення та набрання чинності законопроєктом №15454?

Уряд є стороною в УРП і рішення ухвалюються на засіданні Міжвідомчої комісії з питань УРП, членом якої є і Держгеонадра. Також своє бачення надає податкова (щодо сплати рентних платежів і податків), Мінфін (з формування бюджету) тощо. У результаті загальне рішення комісії виноситься на розгляд уряду. Конкретно Держгеонадра не є «першою скрипкою» у цьому процесі – ми лише формуємо геологічну довідку.

Щодо рішення уряду, то воно може бути ухвалено на користь цих двох компаній, незважаючи на ще не чинний законопроєкт. Адже розробка законопроєкту не зупиняє економічної діяльності. До того ж, якщо компанії подали таке прохання на уряд, звісно, вони сподіваються (у межах трактування закону) на «зелене світло».

Усе залежатиме від того, наскільки їхня пропозиція щодо доцільності переходу на УРП буде економічно вигідною для уряду (адже УРП – це в тому числі про оподаткування та гроші, які надійдуть у державну казну). Якщо вона економічно приваблива – компанії можуть сподіватися на позитивне рішення. У такому разі ми переоформимо їм спецдозвіл на УРП й уже контролюватимемо їх геологічні роботи в межах УРП.

– Які застереження є у регулятора щодо заяв ТОВ «АЕСУ» Геннадія Буткевича про ініціювання УРП-конкурсів щодо родовищ уранових руд?

Чесно кажучи, я не знайомий із заявами Буткевича.

Щодо питання по урану (тобто атомної енергетики), то Держгеонадра діє у межах і спосіб, передбачений законодавством і Положенням. Питання енергетики, до яких належить уран, перебуває у сфері управління Міненерго. При винесенні цього питання на Міжвідомчу комісію з питань УРП нам направлять (у межах фахової експертизи) ці документи. Лише тоді ми їх розглядаємо та подаємо свою позицію.

На сьогодні нам такі документи не надсилали. Тому не можу коментувати те, чого не бачив. Скажу більше, уранові родовища зараз можуть йти лише через УРП-процедури. І навіть гриф «таємно» з уранових запасів не знято (згідно зі Зводом відомостей, що становлять державну таємницю).

– Але загалом Держгеонадра підтримує оголошення УРП-конкурсів щодо родовищ уранових руд?

Це не наші повноваження – підтримувати чи ні. Служба має компетенцію [та] надає інформацію по запасам і ресурсам корисних копалин (зараз вона є частково засекреченою). Хоча в експертному середовищі існує пропозиція внести зміни щодо урану до Кодексу України про надра. Проте тут варто враховувати, що буде корисним для держави з погляду енергобезпеки. А це вже рівень стратегічних рішень в енергетиці, і я не можу коментувати позицію Міненерго й уряду.

– Хто від Держгеонадра бере участь у засіданнях Міжвідомчої комісії з питань УРП після вашого призначення т. в. о. голови Служби? Чи беруть участь у засіданнях цієї комісії представники органів місцевого самоврядування (ОМС)? Якщо ні, то чому і хто саме в комісії відповідальний за включення представників ОМС до її складу?

Від Служби у засіданнях Міжвідомчої комісії з питань УРП беру участь я особисто.

Згідно із Законом України «Про угоди про розподіл продукції», від імені Держави сторонами таких угод виступають Кабмін спільно з ОМС, на території якого розташована ділянка надр. Проте на практиці склад комісії формується уповноваженим органом – Мінекономіки, а також Міненерго (якщо питання стосуються суто вуглеводнів). І ОМС на постійній основі до нього не включаються.

Можливо їх присутність є ситуативною на певних засіданнях – за це відповідальний секретар комісії (представник Міненерго [Міненерго для ділянок з вуглеводнями і Мінекономіки для інших ділянок надр – прим. NADRA.INFO]). Але комісія не формується під кожну УРП – її склад сталий.

– Невключення представника Добровеличківської селищної ради до складу Міжвідомчої комісії під час конкурсу на укладення УРП щодо ділянки літієвих руд «Добра» уже стало підставою для судового оскарження цього УРП-конкурсу. Як оцінюєте перспективу цього спору?

До моєї компетенції не входить коментувати судові процеси або рішення. Кожна зі сторін має свою позицію та вважає, що правда саме на її боці. Взагалі це питання краще адресувати секретарю Міжвідомчої Комісії з питань УРП.

Питання формування складу міжвідомчої комісії також поза межами компетенції Держгеонадра. Ми беремо участь лише в межах положень Кодексу про надра – як один з членів цієї комісії. Наша компетенція – суто геологічні та дозвільні питання щодо спецдозволів. Тобто питання включення або не включення ОМС – це питання не до Держгеонадра.

– Але чи є легітимним, на ваш погляд, конкурс на укладення УРП – проведений без участі ОМС, на території якого розташована ділянка надр?

Це питання знову ж таки поза межами компетенції Держгеонадра. Можу лише сказати, що мені не відомо про скасування або оскарження рішення за результатам зазначеного конкурсу УРП.

Про підсанкційних надрокористувачів і дивні колізії навколо законопроєкту про мито  

– Днями президент запровадив санкції РНБО до СП у формі ТОВ «Бориславська нафтова компанія» зі спецдозволом на видобування нафти і газу у Львівській та Івано-Франківській областях. Рішення РНБО передбачає «припинення дії чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами». Ви вже визначилися, що будете робити – анулюєте спецдозвіл №1211, чи зупините?

СП «Бориславська нафтова компанія» у формі ТОВ є власником спецдозволу на користування надрами №1211 від 20.01.1998, наданого з метою видобування нафти і газу, розчиненого в нафті, Стинавського родовища Львівської області.

Після набирання чинності рішення РНБО (з моменту видання Указу Президента України про застосування санкцій) Держгеонадра звернулася до РНБО та СБУ з проханням надати роз’яснення щодо способу їх реалізації – бо в документі було прописано одразу дві опції: припинення дії (безстроково) й зупинення дії спецдозволу на користування надрами (строком на 10 років).

В РНБО кваліфікували: стосовно зупинки спецдозволів діє 10-річний термін. Тому наразі готується засідання робочої групи при Держгеонадра, яка передбачає розгляд таких питань, і після цього буде вже прийнято наказ про зупинку спецдозволу СП «Бориславська нафтова компанія» на 10 років (дозвіл зупинили 17 серпня, після взяття інтерв’ю – Mind).

– У червні ринок надрокористування вибухнув скандалом через раптове запровадження мита на експорт блоків декоративного каменю. Правку про мито включили до непрофільного законопроєкту про цифрові платформи до другого читання на податковому комітеті без обговорення на профільному для надрокористування комітеті (законопроєкт досі президент не підписав). Чи погоджували цю ініціативу про мито з Держгеонадра і чи можуть такі зміни відбуватися без погодження зі Службою?

Зазначений законопроєкт належить до сфери компетенції фіскальних органів (Мінфін, податкова, митниця тощо). І відповідно межі компетенції Держгеонадра на нього не розповсюджуються. Маю на увазі питання запровадження мита.

Щодо нашої позиції стосовно закону про оподаткування каміння, то знову ж таки – це візія й позиція фіскального блоку. І це питання коректніше переадресувати саме цим органам влади.

Але, чуючи дискусії й логіку ухвалення цієї фіскальної правки – а вона вносилася з метою створення доданої вартості на території України, ми вважаємо, що ініціативи, які сприяють розвитку внутрішнього виробництва в Україні, творення доданої вартості заслуговують на підтримку. Ще раз наголошу, що фіскальні ініціативи – не є сфері компетенції Держгеонадра.

Про перевірки надрокористувачів з боку Держгеонадра та чергове «затемнення» ринку бурштину

– Уряд постановою №121 від 28 січня 2026 року частково відновив позапланові перевірки у сфері використання надр під час воєнного стану. Чи проводить сьогодні перевірки надрокористувачів Департамент геологічного контролю, які їхні результати та чи підтримує Служба повноцінне відновлення перевірок геоконтролю в областях, віддалених від фронту?

Згідно з постановою Кабміну №303 від 13.03.2022 діє мораторій на проведення перевірок надрокористувачів. І ми стоїмо на боці бізнесу та всіх стейкхолдерів.

Бізнесу і так важко у воєнний час, тож обтяжувати його додатковими перевірками ми не хочемо.

У 2025 році проведено лише шість позапланових перевірок надрокористувачів (чотири – за зверненням надрокористувачів та дві – за скаргою громадян).

Щодо постанови №121, то 2026 року лише на виконання разового доручення прем’єр-міністра від 05.02.2026 №4604/0/1-26  Держгеонадра було проведено 38 перевірок діяльності надрокористувачів (йдеться про критичні й стратегічні спецдозволи).

За результатами цих перевірок Держгеонадра ухвалила рішення щодо припинення / зупинення дії 8 спецдозволів на користування надрами: подано шість позовних заяв, дві доповнено підставами для зупинення / припинення (1 – титанові руди, 1 – нікелеві руди, 6 – вуглеводні). Також Держгеонадра щодо 24 спецдозволів на користування надрами надано додаткові терміни для усунення порушень. З них: 10 – до закінчення або скасування воєнного стану; 14 – у період з 01.08.2026 до 01.12.2026.

– А чи перевірялося дотримання законодавства користувачами у сфері видобутку бурштину, коли під виглядом дозволів на вивчення чи розвідку компанії можуть вести промисловий видобуток бурштину?

Дотримання законодавства користувачами в сфері видобутку бурштину ми не перевіряли, бо є постанова Кабміну №303, яка припинила здійснення заходів контролю та перевірки у воєнний час. Але відсутність державного геоконтролю у так званому «бурштиновому поясі» (Житомирська, Рівненська, Волинська області) сприяє вчиненню порушень надрокористувачами, що призводять до негативних наслідків для довкілля та відсутності сплати до держави рентних платежів за користування надрами (втрати державного й місцевих бюджетів). Така ситуація вкрай негативно впливає на стан законності у сфері користування надрами, зокрема видобування бурштину.

З початком широкомасштабного вторгнення росії фіксується збільшення тіньового ринку бурштину, що є наслідком відсутності контролю за діяльністю надрокористувачів. Зазначу, що протягом 2022–2025 років та І кварталу 2026 року до Служби надійшло 551 звернення з проханнями провести перевірки та підтвердити інформацію про порушення надрокористувачам чинного законодавства про надра: 75 листів – від суб’єктів господарювання; 25 – від ОМС; 239 – від правоохоронних органів (СБУ, НПУ, органи прокуратури, НАБУ, БЕБ); 147 – від фізосіб та 65 листів від громадських організацій.

У них повідомлялася інформація про видобування корисних копалин поза межами спецдозволів на користування надрами та без отримання документів, що надають право на земельну ділянку, без висновку з оцінки впливу на довкілля й без погоджених в установленому порядку проєктів дослідно-промислової розробки та розробки родовищ корисних копалин. А також про нездійснення рекультивації порушених земель, видобування корисних копалин під час зупинення дії спецдозволу на користування надрами тощо.

Але повторю, що у зв’язку із забороною на проведення планових перевірок, а також обмеженнями на проведення позапланових (виключно за рішенням суду чи для перевірки приписів, розпоряджень тощо) Держгеонадра не здійснює в повному обсязі заходи державного геоконтролю як функцію, покладену на них державою та не виявляє на ранніх етапах можливі порушення.

Також маю констатувати, що останнім часом почастішали й випадки несанкціонованого видобутку надрокористувачами, спецдозволи на користування надрами яких із різних причин зупинено. Підтвердженням цього є звернення до Держгеонадра органів прокуратури, Нацполіції й ОМС. Тобто ринок бурштину, на жаль, знову стає тіньовим.

^* – В розділах  Говорять асоціації , Говорять компанії , Надра інших деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, сервісних компаній, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція NADRA.INFO не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела