Аукціони бурштину: як в Україні продають конфісковане каміння

Купівля бурштину в Україні можлива не лише напряму у видобувачів, а й через державні аукціони. Державна установа «Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України» продає конфіскований бурштин через відкриті електронні торги. За останні три роки установа провела 23 аукціони з продажу бурштину. Про те, як усе влаштовано, в інтервʼю Асоціації бурштинового бізнесу України розповів директор Держсховища Микола Назимок (на фото).

Асоціація бурштинового бізнесу України: Люди чують «Держсховище» і думають, що ви продаєте бурштин напряму. Як це працює насправді?

Микола Назимок: Ми отримуємо бурштин за рішенням суду. Якщо суд ухвалив конфіскувати матеріал на користь держави — ми приймаємо його на зберігання. Щоб зарахувати бурштин до Державного фонду, передаємо його гемологічному центру: там оцінюють і видають документи про вартість. Тільки тоді сировина офіційно потрапляє до фонду і може йти на продаж.

— І продаєте через аукціон?

Так. За останні три роки провели 23 аукціони бурштину.

— Тільки сировину, чи вироби теж?

Ні, не тільки камінь. Конфіскують і сировину, і напівфабрикати, і готові вироби — намисто, кульки, чотки. Процедура для них та сама.

— Кажуть, на ваших аукціонах «кіт у мішку» — не видно, що всередині.

Це неправда. Усі мішки відкриті, будь-хто може прийти й подивитися ще до торгів. Серйозні покупці зазвичай приїжджають самі, іноді привозять фахівця чи директора компанії — і не по одному разу.

— Як формується ціна лота на аукціоні бурштину?

За вагою фракції: до 2 грамів — одна ціна, до 5 — інша, від 5 до 10 — третя. Тому кожен камінець зважують і сортують вручну — це важка ручна робота. Далі партію перевіряє гемологічний центр: підтверджує, що це справді бурштин, і формує остаточну ціну з урахуванням ваги. За ціноутворення відповідають вони, не ми.

— Були випадки, коли покупець сумнівався, що лот не відповідає заявленому?

Не було. Гемологічний центр перевіряє все після сортування. Якщо написано «фракція від 2 до 5 грамів» — так і повинно бути. Будь-яку партію можна вибірково перезважити на місці.

— Як власне проходить аукціон продажу бурштину?

Спочатку — наказ Міністерства фінансів, який дозволяє продаж конкретної партії. Після підпису в нас є п’ять днів, щоб виставити лот. Далі три етапи, приблизно по 15 днів кожен — усього 45–50 днів. Перший — на підвищення, учасники торгуються між собою. Другий — «англійський»: ціну ще можна піднімати, а знижувати вже не можна. Третій — на пониження, до 30% від старту, теж у форматі торгів: перемагає той, хто менше знизив. Ми в самих торгах участі не беремо — усе відбувається електронно, хто купив, дізнаємось тільки за фактом.

На останньому аукціоні, за словами директора, на першому етапі ціна зросла на 160% від стартової, на третьому знизилася на 26%, а загальний результат за всіма етапами склав плюс 131,5% до стартової ціни.

— Курс валют якось впливає на ціну для покупця?

Ні. Курс фіксується на дату, коли документи подають міністру на підпис наказу — а не на дату, коли покупець платить.

— Хто у вас купує бурштин?

Різні компанії — і невеликі майстерні, і виробництва побільше. Багатьом вигідніше купити готові заготовки, ніж налагоджувати власний видобуток: для цеху достатньо порівняно небагато сировини, а видобуток вимагає спеціальної техніки.

— А якщо серед вилученого трапляється щось особливо цінне?

Такі знахідки на аукціон не йдуть. Їх оцінюють окремо і залишають як історичний фонд — не змішують із загальною партією і не продають.

— Як контролюєте якість?

Кожен лот перевіряє комісія — не менше п’яти осіб, кожен підписується під результатом особисто. Це колективна відповідальність. За весь час роботи установи не було випадків плутанини чи скарг.

— З кадрами які проблеми?

Зарплати невеликі, а через війну частина співробітників з лівого берега Києва не завжди може дістатися на роботу — через тривоги, мости, метро. Нових людей набираємо переважно з досвідом у суміжній сфері.

— Розкажіть трохи про себе.

У сфері дорогоцінних металів я 51 рік: 23 роки на ювелірному заводі, 14 років очолював пробірну палату, і вже 12 років — тут.

— А хто взагалі готує таких експертів, як ваші?

Коли постало питання підготовки фахівців, у державі не було ні підручників, ні викладачів цього профілю. Разом з колегами ми готували навчальний посібник для студентів торговельно-економічного університету — там готують експертів з дорогоцінних металів і каміння.

Читайте також: Держгеонадра втретє не змогли продати дозвіл на бурштинову ділянку на Рівненщині

^* – В розділах  Говорять асоціації , Говорять компанії , Надра інших деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, сервісних компаній, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція NADRA.INFO не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела