Мито на експорт каменю – буде. Володимир Зеленський підписав ускандалений закон
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (Законопроєкт № 15111-д від 06.04.2026 р., прийнятий 09.06.2026). Повідомляє NADRA.INFO із посиланням на дані веб-сайту Верховної Ради.
Закон повернуто з підписом від Президента України 22 жовтня, сьогодні триває розсилання акта.
Нагадаємо, проєкт закону № 15111-д не мав прямого стосунку до користування надрами, доки до другого читання не було внесено правку про зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням», яка передбачала запровадження мита на експорт гранітів (необробленого, начорно обробленого; розрізаного, розпиляного чи розділеного іншим способом на блоки або плити) та інших каменів для монументів чи будівництва в розмірі 0,3 євро за один кілограм ваги нетто товару.
Автором правки спершу називали Голову Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, але згодом стало відомо, що запровадити мито запропонував інший співавтор законопроєкту – Андрій Мотовиловець (обидва – Слуга Народу).
Насправді ж, ідея запровадити мито на експорт каменю походила від Національної асоціації добувної промисловості України (НАДПУ), яка в лютому 2026 р. направила до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ лист із проханням про мито – без широкого публічного обговорення пропозиції з гравцями ринку декоративного каменю.
Згодом зʼясувалося, що до роботи над правкою про мито не залучали ані представників профільного для надрокористування Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування, ані Державну службу геології та надр України.
На ринку надрокористування інтересантом запровадження мита називали групу компаній Головинський, яка, за словами СЕО Олександра Сьомака, інвестувала в каменеобробні потужності близько 500 млн грн, і закликала інших гравців до підвищення експортної ціни каменю.
На правах реклами
КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ
Мито підтримали також в групі компаній «Комета», яка згодом стала членом НАДПУ, і в Федерації роботодавців України.
Деякі видобувники та експортери облицювального каменю попереджали, що ринок не витримає фіскального тиску, оскільки мито буде фактично загороджувальним – ціна на експорт блоків каменю може зрости до 2-3 разів.
«Нас поставили перед фактом. Зміна ціни +110% — це зовсім інше, ніж +40%. Вартість контейнера зросте на $9000 або вдвічі, лабрадорит — утричі. Я передбачаю, що покупці візьмуть паузу. Так швидко побудувати переробку нереально, як і знайти покупців на дорожчу продукцію. Перехід має тривати рік-два», – розповідав директор компанії-видобувальника в коментарі виданню NV.
В Головинському заявляли, що навіть після запровадження мита і зростання ціни, український декоративний камінь будуть купувати на світовому ринку: «Просто всі китайці, італійці та всі інші будуть купувати наш лабрадорит – дорожче! І, повірте мені, будуть купувати! Я як експерт цього ринку можу сказати: ми за останніх п’ять років проїхали весь світ по декілька разів. І будуть вони купувати, тому що такого каменю більше ніде немає. Вони його люблять і будуть купувати. І від цього отримають прибутки і підприємства, і держава», – казав Олександр Сьомак.
Чи не найбільше обурення ринку викликала норма про 45 днів на набрання митом чинності, за які неможливо встигнути побудувати власні переробні потужності (в ГК Головинський визнали, що будували свій завод півтора року).
Данило Гетманцев заявляв, що, за попередніми розрахунками, додаткові надходження до держбюджету від запровадження мита становитимуть 463,2 млн грн на рік (конкретних розрахунків, які б обґрунтовували ці очікування – за нашими спостереженнями, опубліковано не було).
«Переробляєш в Україні – отримуєш можливість розвивати виробництво без відповідного митного навантаження. Не переробляєш – імпорт готової продукції має відбуватися з урахуванням установлених митних правил.
Такий підхід дає змогу поєднати інтереси бюджету, промисловості та економічної безпеки держави. Адже експортувати сировину – це один рівень економічної віддачі. Переробляти її в Україні, створювати готову продукцію та експортувати її – зовсім інший.
Це рішення стало можливим завдяки спільним зусиллям бізнесу та держави. Вдячні учасникам ринку й членам Асоціації, які привернули увагу до потреби в такому механізмі підтримки. Дякуємо народним депутатам за перетворення запиту галузі на законодавче рішення! Дякуємо Президенту України Володимиру Зеленському – за фінальний крок до його реалізації – підписання закону.
Для добувної галузі це питання стратегічне. Україна володіє значним ресурсним потенціалом, однак його наявність сама по собі не гарантує економічного зростання. Потрібні зрозумілі правила, стимули для інвестицій і державна політика, яка заохочує виробництво всередині країни.
НАДПУ наголошує: мета держави не просто зібрати більше податків, а створити умови, за яких в Україні вигідно видобувати, переробляти, виробляти та інвестувати.
Саме так природні ресурси перетворюються на робочі місця, податкові надходження, промисловий розвиток і фінансову стійкість України», – йдеться в заяві НАДПУ від 23 жовтня.