Карʼєр біля Сосонки: інвестор викриває маніпуляції (20minut.ua)

Незалежний новинний портал Вінниччини «20 хвилин»* (авторка Альона Черніюк) пише, що в Сосонці не вщухає суперечка навколо планів з видобутку піску на околиці села. Мешканці громади продовжують відстоювати свою позицію, висловлюючи занепокоєння екологічними ризиками та безпекою власних осель. Інвестор каже, що усі дозвільні документи на початок роботи кар’єру – на руках. Видання розібрало ці документи, хронологію та приховані деталі непростої справи.

Деталі цього конфлікту, історію протестів десятирічної давнини та судові процеси видання «20 хвилин» вже розповідало читачам у попередньому матеріалі «Пісок із присмаком сибірки: чому в Сосонці люди знову повстали проти кар’єру».

Після публікації цього матеріалу до редакції звернувся керівник товариства  «Інтер-оіл Трейд» Сергій Демченко, щоб надати позицію компанії щодо законності отримання спецдозволу на відкриття кар’єру. Також він надав журналістам офіційні документи і відповів на питання, які хвилюють громаду.

Хронологія та юридична чистота процедури

Процедура отримання спецдозволу на Сосонське родовище була довгою і пройшла через усі ключові державні інстанції. За даними ТОВ «Інтер-оіл Трейд», шлях до отримання ліцензії розпочався ще у травні 2025 року. Процедура проходила через низку державних інстанцій:

5 травня 2025 року ТОВ «Поділля гідро інвест» направило заяву до Державної служби геології та надр України з ініціативою щодо виставлення Сосонського родовища на електронні торги (аукціон).

Відповідно до Порядку проведення аукціонів (постанова КМУ №993), заяву було передано на опрацювання до ДНВП «Геоінформ України».

9 червня 2025 року Держгеонадра звернулася до профільного міністерства (Міндовкілля) з вимогою надати інформацію щодо екологічних умов видобутку. Відповідні висновки були отримані та оприлюднені в системі «Прозорро.Продажі» разом з усією аукціонною документацією.

Питання законності видобутку піску на Сосонському родовищі стало предметом ретельного аналізу з боку правоохоронних та контролюючих органів. Офіційні результати розслідувань спростовують припущення про порушення під час проведення аукціону та знімають низку екологічних питань.

Що показали розслідування правоохоронців?

Восени 2025 року за ініціативою Стрижавської селищної ради та особисто селищного голови Михайла Демченка до Офісу Генерального прокурора було направлено звернення щодо скасування результатів аукціону. Правоохоронці одразу відкрили кримінальне провадження від 17 жовтня 2025 року.

Тоді за ініціативи прокурора слідчі мали перевірити процедуру, в ході якої 11 листопада 2025 року завершився аукціон щодо видобутку піску на території Сосонського родовища.

Паралельно з перебігом слідства місцева влада намагалася змінити правовий статус ділянки. Важливо зауважити, що рішенням 112-ї сесії Стрижавської селищної ради від 19 листопада 2025 року було внесено пропозицію щодо оголошення цієї земельної ділянки орієнтовною площею 50 га заповідним урочищем.

Депутати прагнули надати їй статус об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення, що передбачало заборону будь-якої господарської та іншої діяльності.

Попри ці заходи, комплексне досудове розслідування не виявило жодних порушень закону. У постанові Головного управління поліції у Вінницькій області від 9 березня 2026 року вказано, що порушень з приводу продажу спеціального дозволу на користування надрами на Сосонському родовищі не виявлено.

Законність отримання спецдозволу

Спеціальний дозвіл №6882 від 26 листопада 2025 року  «Інтер-оіл Трейд» отримало відповідно до вимог статті 16 Кодексу України про надра. Ця норма передбачає надання дозволу виключно після проведення експертизи та апробації запасів Державною комісією України по запасах корисних копалин.

Окремим пунктом інвестор підкреслює механізм взаємодії з місцевою владою. 24 вересня 2025 року Держгеонадра звернулася до Вінницької районної ради та Стрижавської селищної ради на виконання вимог статті 18-1 Кодексу України про надра. Ця стаття регулює затвердження переліку земельних ділянок, які мають бути передані надрокористувачу для видобутку.

За словами представників «Інтер-оіл Трейд», процедура підготовки ділянки до аукціону відбувалася за участі профільних державних органів, що, на їхнє переконання, засвідчує легітимність отриманого права на видобуток строком на 20 років.

То чи був скотомогильник?

Селищний голова та частина місцевих мешканців наполягають на тому, що під майбутнім кар’єром раніше розташовувався скотомогильник. За їхніми словами, сюди закопували загиблих тварин, зокрема й худобу, хвору на сибірську виразку. Окремо згадують, що сюди також звозили яйця хворих птахів з інкубатора, який працював неподалік.

Найбільше занепокоєння людей викликає можливість того, що під час масштабних земляних робіт інфекційні залишки можуть потрапити у водоносні шари та далі у річкову систему, яка живить Південний Буг.

В ході розслідування правоохоронці також приділили цій інформації увагу та дослідили ймовірність худобомогильника на території родовища. Спеціалісти Держпродспоживслужби провели комплексний огляд ділянки, проте встановити точне розташування такого об’єкта виявилося неможливим.

Документи Держпродспоживслужби вказують на те, що відповідний худобомогильник на території Сосонки був визнаний недіючим ще на підставі рішення комісії від 26 травня 2013 року. Останнє офіційне захоронення там датувалося далеким 1967 роком.

Покази свідків лише підтвердили офіційні дані. Так, начальник відділу юридичного забезпечення Стрижавської селищної ради Ольга Форостяна під час допиту повідомила, що не бачила фактів захоронення тварин на цій ділянці. Аналогічні відповіді надали й інші мешканці села. Попри те, що одна з жительок посилалася на спогади своєї матері Євдокії Буздиган про події п’ятдесятих років, офіційна документація не містить даних про небезпечні захоронення в зоні майбутніх робіт.

Своєю чергою керівник ТОВ «Інтер-оіл Трейд» Сергій Демченко звертає увагу на певну суперечність у позиції місцевої влади. За його словами, на околиці села, в безпосередній близькості до родовища(500 метрів), функціонує свердловина, яка забезпечує питною водою місцевих жителів.

— Якщо селищний голова настільки переконаний у наявності тут давнього скотомогильника, то як він може дозволяти експлуатацію свердловини, що споживає воду з цих же надр? — каже Сергій Демченко. — Невже, за його логікою, вода не може бути заражена, а пісок, який ми плануємо видобувати на законних підставах із застосуванням сучасних технологій, раптом стає джерелом поширення інфекції для людей?

Що каже очільник громади

З цим та іншими питаннями ми звернулися до Стрижавського селищного голови Михайла Демченка. У телефонній розмові посадовець повідомив наступне:

— Ми були, є і будемо разом із людьми. Моє завдання як селищного голови — чути громаду, захищати її інтереси та підтримувати мешканців. Якщо люди виступають проти розробки кар’єру, я не можу ігнорувати їхню позицію, — зазначає Михайло Демченко. — Щодо свердловини, то навколо неї встановлено санітарну зону. Сам скотомогильник розташований на певній відстані, біля лісосмуги, тому розміщення та експлуатація свердловини є безпечними.

Михайло Демченко запевняє, що загиблих тварин, зокрема коней, баранів, свиней, звозили на цю територію зі всього району.

— Захоронення здійснювали хаотично. Тварин скидали в яму та присипали землею. Про це свідчать очевидці. Ці події відбувалися у 1960-х роках і були зафіксовані відповідними службами, — каже чоловік.

Очільник громади також висловлює занепокоєння можливими наслідками видобутку піску для навколишньої території. За його словами, за свердловиною розташоване поле зі значним перепадом висот, а ґрунти в цій місцевості мають нестійкий характер.

— Під час сильних дощів можна побачити, як пісок змивається вниз у бік річки. Тому виникає питання, що буде у разі повноцінного видобутку. Є побоювання, що це може негативно вплинути на стан житлових будинків у селі: можливе просідання ґрунтів і поява тріщин у самих будинках, — зазначає Михайло Демченко.

Інвестор заперечує екологічні ризики

Водночас керівник «Інтер-оіл Трейд» Сергій Демченко називає застереження щодо впливу майбутнього кар’єру на довкілля безпідставними. Зокрема, він відкидає припущення про можливу зміну русла річки Десни або критичне зниження рівня ґрунтових вод внаслідок розробки родовища.

— Ми не плануємо здійснювати будь-який водозабір, який міг би вплинути на гідрологічний баланс. Проєкт передбачає облаштування технологічного ставка, де буде митись пісок, — пояснює Сергій Демченко. — У процесі видобутку буде встановлено спеціальне обладнання, на яке компанія вже спрямувала значні інвестиції. Технологічний цикл передбачає видобуток і промивання піску із застосуванням замкнутого циклу обігу води. Це гарантує, що рівень води в річці залишатиметься стабільним, а господарська діяльність не вплине на водозабезпечення села.

На думку інвестора, поширювані застереження можуть бути елементом маніпуляції громадською думкою, а не об’єктивною оцінкою ситуації. У компанії також заявляють про готовність до проведення незалежного лабораторного моніторингу, який має підтвердити відсутність екологічних ризиків.

Питання збереження довкілля залишається одним із ключових у дискусії навколо Сосонського родовища. Голова Стрижавської територіальної громади Михайло Демченко публічно підтримує позицію мешканців, які виступають проти проведення аукціону та подальшого освоєння надр на цій ділянці.

— Плани Сергія Демченка, на мою думку, є помилковими. Ми розуміємо настрої людей і бачимо, як громада сприймає цю ситуацію. Якби йшлося про безпечний і зрозумілий для всіх бізнес-проєкт, такого спротиву не було б. Мешканці проводили загальні збори, готували колективні звернення до державних органів. Зокрема, ми зверталися до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області. Як керівник громади, я реагую на звернення людей і вважаю це правильним та демократичним підходом. Крім того, коли питання аукціону лише порушувалося, з громадою не консультувалися і нашу позицію не враховували — нас фактично поставили перед фактом, — говорить Михайло Демченко.

За його словами, переважна більшість жителів громади не підтримує ідею видобутку піску. Люди висловлюють занепокоєння можливим забрудненням підземних вод, які використовуються для побутових потреб, а також потенційним негативним впливом на місцеву екосистему.

Щоб розібратися в ситуації, журналісти «20 хвилин» побували безпосередньо на місці майбутнього видобутку піску. Під час огляду території Сергій Демченко розповів, що частина родовища, де в майбутньому планується видобуток піску, заходить на земельні ділянки, які перебувають в оренді місцевих жителів. Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать, що серед орендарів є брат Стрижавського селищного голови Михайла Демченка — Віктор Демченко.

— У минулому році воно було засіяне кукурудзою. Цьогоріч, як тільки він дізнався про наші плани, поле не засіював, — каже Сергій Демченко. 

Журналісти на власні очі побачили на полі залишки стерні, що підтверджує факт використання ділянки в аграрних цілях. Крім того, стало відомо, що частини території передані в оренду іншим місцевим жителям. І від краю майбутнього кар’єру до села не менше 500 метрів.

Згідно з нормами чинного законодавства, після отримання спеціального дозволу на користування надрами, орендарі зобов’язані за рішенням органу місцевого самоврядування припинити користування земельною ділянкою на користь надрокористувача. Натомість їм мають бути запропоновані інші рівноцінні земельні ділянки із земель запасу громади.

Несподівані знахідки на «заповідній» території

Досліджуючи територію, журналісти виявили стихійне сміттєзвалище, яке частково вже заросло травою.

— Погляньте, Михайло Іванович запевняв жителів села, що це майже еталонна заповідна територія. То чому ж тоді не звертається увага на реальне сміттєзвалище? Хіба відсутність реакції на такі речі не шкодить довкіллю? — запитує інвестор.

За кілька десятків метрів від сміття журналісти також зафіксували ознаки несанкціонованого видобутку піску. Сергій Демченко переконаний, що такі випадки мають системний характер.

— Подібні яри зі сміттям трапляються тут неодноразово. Ймовірно, пісок видобувають незаконно, і це не поодинокі випадки. Про такі факти, на його думку, відомо селищному голові, однак належної реакції немає, — зазначає він.

Під час розмови журналістка також поцікавилася позицією керівника громади щодо можливого незаконного видобутку.

— Можливо, колишня сільська рада щось робила для власних потреб. Я не готовий стверджувати, адже на той час не обіймав керівної посади, — каже Михайло Демченко. — Загалом ми підтримуємо розвиток бізнесу і економіки громади, але за умови, що це не завдає шкоди довкіллю та людям.

Водночас, з метою об’єктивного з’ясування стану ділянки, було здійснено запити до профільних державних установ. Щодо можливої шкоди об’єктам культурної спадщини, заступниця начальника відділу охорони культурної спадщини Інна Шестюк у відповідь на запит товариства «Інтер-оіл Трейд» зазначила:

«Відповідно до наявної в Управлінні інформації, на зазначеній на схемі розташування земельній ділянці відсутні пам’ятки, які перебувають у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України, в Переліках пам’яток культурної спадщини Вінницької області, а також переліках щодо виявлених об’єктів культурної спадщини».

Щодо екологічних характеристик, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у відповідь на запит Вінницької обласної прокуратури надало наступну інформацію:

Що кажуть офіційні документи?

Для об’єктивного з’ясування стану ділянки було здійснено запити до профільних державних установ. У відповідь на запит щодо надання інформації про можливий вплив планованої діяльності на територію Смарагдової мережі, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області повідомила:

«Землевпорядна документація із встановлення меж земельної ділянки, на якій розташоване Сосонське родовище піску та меж території Смарагдової мережі, а також інформація про обмеження, заборони та спеціальні умови здійснення господарської діяльності на цій території в Інспекції відсутні».

Водночас у відомстві наголошують, що відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», видобування корисних копалин відкритим способом на площі понад 25 гектарів підлягає обов’язковій оцінці впливу на довкілля. Саме під час цієї процедури будуть визначені наслідки планованої діяльності для безпечності життєдіяльності людей, стану флори, фауни, ґрунту, повітря та води.

Процедура ОВД: чому немає висновку

Згідно з вимогами закону, суб’єкту господарювання необхідно отримати позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля до початку будь-яких робіт. У такому документі мають бути чітко визначені заходи для запобігання, уникнення або зменшення негативного впливу на довкілля, а також обґрунтована допустимість чи недопустимість провадження діяльності.

Виконуючи ці законодавчі вимоги, керівник «Інтер-оіл Трейд» Сергій Демченко ініціював залучення спеціалізованої комісії для відбору зразків ґрунту та проведення ґрунтовних лабораторних досліджень. Проте процес виявився непростим через спротив громади.

— 8 травня на територію Сосонського родовища на законних підставах прибули спеціалісти Держпродспоживслужби для проведення дослідження земельної ділянки. Однак мешканці фізично унеможливили виконання цих робіт. На місці зібралося близько 30 осіб, які заявили, що не потребують жодних досліджень. Через це ми були змушені припинити роботу. Дослідження довелося відкласти, проте ми обов’язково проведемо їх відповідно до вимог закону, аби підтвердити, що господарська діяльність не завдасть жодної шкоди довкіллю, — розповідає Сергій Демченко.

У компанії «Інтер-оіл Трейд» наголошують, що проведення таких досліджень є обов’язковим етапом для подальшого просування проєкту. Попри конфлікт, інвестор підтверджує намір провести всі необхідні лабораторні аналізи та експертні оцінки виключно в межах чинного законодавства перед початком будь-якої господарської діяльності.

Інвестиції в бюджет та розвиток громади

Важливим аспектом реалізації проєкту є економічна складова. Тільки за право користування надрами Сосонського родовища переможець аукціону вже сплатив до державного бюджету 10 млн грн.

— Ми діємо виключно в межах правового поля. Аукціон був відкритим, документація — доступною для ознайомлення, а всі необхідні погодження від державних органів — отриманими. Наша мета — реалізація проєкту, який відповідає всім стандартам галузі, — наголошує Сергій Демченко.

За словами керівника підприємства, після повноцінного запуску видобутку громада отримає значні фінансові надходження. Йдеться про мільйонні податкові відрахування, які стануть дієвим ресурсом для розвитку інфраструктури та вирішення соціальних питань Стрижавської громади.

Логістика поза межами села

Окрему увагу компанія приділяє питанню комфорту мешканців Сосонки. Щоб уникнути навантаження на місцеві дороги, інвестор вже зробив перші кроки для розбудови альтернативної логістики.

— Ми подали заявку до «Укрзалізниці» з пропозицією будівництва окремої під’їзної дороги, щоб організувати рух вантажного транспорту в обхід населеного пункту. Наразі розробляється проєкт сервітуту, і нам уже погодили маршрут будівництва. Це означає, що жодного дискомфорту для жителів Сосонки не буде: вантажівки рухатимуться спеціально облаштованим шляхом за межами села вздовж залізничної колії, — додає Сергій Демченко.

Підсумовуючи, інвестор запевняє, що конструктивний діалог із громадою та дотримання екологічних стандартів залишаються пріоритетом. Компанія відкрита до співпраці та готова доводити свою спроможність працювати прозоро.

— Документи правоохоронців та профільних служб наразі повністю на нашому боці. Процедура легальна, скотомогильник — вже давно не діє і ніхто не знає де він, а заповідний статус ділянки суперечить смітникам і нелегальним копанкам на ній, — каже Сергій. — Крапку в цій справі має поставити офіційна експертиза ОВД.

Головне питання: чи дасть місцева влада її провести, чи й надалі блокуватиме лабораторії руками наляканих мешканців?

^* – В розділах  Говорять асоціації , Говорять компанії , Надра інших деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, сервісних компаній, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція NADRA.INFO не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерел