Експерти: Геологічна галузь України потребує нової моделі управління
Геологія є фундаментом розвитку видобувної промисловості, енергетичної безпеки та раціонального використання надр. Сучасний стан галузі в Україні та підходи до вдосконалення її управління з урахуванням потреб нафтогазового сектору, освіти та промисловості – аналізують голова правління Спілки буровиків України, голова наглядової ради КЗ ЛОР «Дрогобицький фаховий коледж нафти і газу», директор НВП «Карат-Бурсервіс», член-кореспондент АТН України Володимир Калинович, директор Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу, кандидат економічних наук Юрій Хомош та президент Спілки буровиків України, академік АТН України Анатолій Вдовиченко у статті-доповіді, опублікованій за результатами ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Нафта і газ. Наука-освіта-виробництво: шляхи інтеграції та інноваційного розвитку», яка відбулася в Дрогобичі у травні.
Сучасний стан та шляхи удосконалення управління геологічною галуззю в Україні
Дослідженнями діяльності геологічної галуззі України за роки незалежності виявлено деякі серйозні проблеми, які гальмують розвиток цієї важливої сфери економіки країни. Дослідниця у галузі економічної геології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Анастасія Балега спільно із іншими відомими фахівцями на підставі ретельних об’єктивних досліджень визначили, що Державна служба геології та надр України (ДСГНУ) не забезпечує ряд ключових і прогресивних функцій у сфері надрокористування, таких як:
- моніторинг кон’юнктури ринків мінеральних ресурсів;
- популяризація мінерально-сировинного комплексу;
- забезпечення проведення робіт із залучення інвестицій в розвиток мінерально-сировинної бази (МСБ) [1].
Також в її роботах надано оцінку мінерально-сировинної політики України та порівняно її з мінерально-сировинною політикою окремих країн ЄС (Німеччина, Польща, Франція, Великобританія, Швеція, Фінляндія) та Австралії.
На сьогодні Україна при досить потужній МСБ проводить мінерально-сировинну політику, в основу якої покладено: законодавчий дуалізм; застарілу та недієву структуру інституційного забезпечення вивчення та використання надр; відсутність вільного та рівноправного доступу до баз даних якісної та систематизованої геологічної інформації; неготовність до конкурентної та прозорої аукціонної системи надання надр у користування; стримування, а інколи і повного блокування інвестиційної ініціативи [2].
Весь період незалежності України характеризується безкінечними непродуманими кардинальними реорганізаціями центральних органів виконавчої влади із змінами структури, назв та їх очільників, що негативно впливало на розвиток галузей і в цілому на економіку країни.
Український геологічний комітет або Геологічна служба України – найбільш вдалі науково обґрунтовані назви державного органу, який відповідає за геологічне вивчення і раціональне використання надр. Така назва існує в більшості розвинутих країн світу.
В США геологічна служба існує без змін з 1879 р. До сфери Геологічної служби США, яка підпорядковується Міністерству внутрішніх справ США, входить також географія, біологія і екологія, але в назві служби це не відображається.
Геологічна служба Норвегії без змін існує з 1858 р. За 163 роки змінилось всього 6 керівників цієї служби. Середній термін перебування керівника – 27 років, найбільший – 38, найменший – 15. І ніхто не збирається там щось кардинально змінювати – все випробувано часом.
Геологічна служба Японії представлена Геологічним інститутом у м. Цукуба та кількома лабораторіями в основних містах країни і виконує фундаментальні дослідження, геологічну зйомку і пошуки корисних копалин. Структурно інститут входить в Управління науки і промисловості Міністерства торгівлі і промисловості [3].
Такі приклади кращих світових практик Україна чомусь не наслідує. На відміну від них за 35 роки незалежності в Україні змінилось 16 керівників геологічної галузі. Найбільше керував галуззю Микола Гавриленко – 6 років, найменше – Вадим Гончаренко – всього 2 міс., в середньому – 2,2 роки.
За кваліфікацією всього п’ятеро тих, які мали відношення до геологорозвідки. Всі інші були: юристами – 3; економістами – 2; фінансистом – 1, будівельником – 1, міжнародником – 1 і навіть філолог – Анатолій Безух (2010), який вніс найбільшу «смуту» у назві служби. Якби він пройшов хоча би курси помбурів, то знав би елементарні поняття, що геологія це наука про надра і тому додавати до назви геологічної служби термін «надра» є украй зухвалою тавтологією – подібно до «масло масляне» [4].
З 2006 р. більшість призначених керівників були непрофесіоналами, що негативно вплинуло на стан геологічної галузі. На керівні посади виробничих підприємств та їх структурних підрозділів також призначались особи без досвіду, і які не мали ніякого відношення до галузі. Кадрові питання є головною проблемою галузі, вирішення якої є першочерговим завданням. У більшості розвинутих країн геологічні служби є урядовими науково- дослідними організаціями, які займаються дослідженнями в геології та інших споріднених галузях, але її основна діяльність зосереджена на вивченні та розвідці корисних копалин.
Тому головним підрозділом геологічної служби є геологічний інститут, а в деяких країнах геологічна служба навіть підпорядковується геологічному інституту.
Так, в структуру Польського геологічного інституту входить Геологічна служба. До складу Геологічної служби Польщі як підрозділу Інституту входять такі відділи: координації геологорозвідувальних робіт, геології та економічної геології, геологічної картографії та регіональних геологічних програм, інженерної геології, гідрогеології та навколишнього середовища, геологічних баз даних, програмного моделювання геологічних процесів, геологічний архів.
Крім геологічної служби в складі Інституту є також група відділів досліджень та розробок, які відповідають за науковий напрям: планування та досліджень, мінеральних ресурсів та енергетичних корисних копалин, відділ регіональної геології, відділ гідрогеології навколишнього природного середовища, моделювання геологічних процесів, видавничий відділ.
Основні функції, що виконують державні інституції геологічного сектору Польщі: науково-інформаційний супровід, геологічний нагляд, екологічна безпека. Геологічні служби Франції, Великобританії, Швеції та Фінляндії не займаються аукціонною діяльністю, зокрема і видачею спеціальних дозволів на надрокористування. В інших країнах така діяльність має консультативний характер.
Останні роки геологічна служба в Україні в основному зосереджена на ліцензуванні, що постійно підтверджував голова Держгеонадр України Роман Опімах (2019 – 2024) у своїх виступах: «Держгеонадра разом з командою Міндовкілля і далі працюють над впровадженням пріоритетних реформ у галузі надрокористування. Це оцифруванням послуг, модернізація регуляторного поля та налагодженням ефективного контролю держави» [4].
Реформування Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ), яке відбулось під керівництвом Романа Опімаха фактично ліквідувало Інститут і тим самим позбавила ДСГНУ повноцінно виконувати свої головні функції. Ті формальні напрями, які пропонуються урядовцями для реформування ДСГНУ більше нагадують «дитячі забави», які не вирішують проблеми а лише ускладнюють діяльність галузі. Створюється враження, що це здійснюється навмисне за планом відповідних деструктивних сил для повного знищення і неможливості повноцінного відродження сфери раціонального природокористування. Інших об’єктивних причини не проглядається. Навпаки, сьогодні створені самі сприятливі умови і є нагальна світова потреба прискорено розвивати галузь.
На правах реклами
КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ
В березні 2026 р. NADRA.INFO повідомили, що в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства напрацьовують проєкт постанови Кабінету Міністрів України, якою може бути ліквідовано Державну службу геології та надр – із покладенням її функцій на новостворене Державне агентство природокористування [5].
З огляду наведеного фаховою спільнотою пропонується такі виважені кроки в удосконалені системи управління геологічною галуззю:
- Відновлення повноцінної діяльності Геологічного інституту України за прикладом Геологічного Інституту Польщі на базі об’єднання діючих академічних і галузевих інститутів із регіональними відділеннями в містах Львові, Дніпрі, Чернігові, Полтаві та Харкові.
- Геологічному інституту передаються усі функції геологічної служби.
- Усі виробничі геологічні підприємства передаються у підпорядкування НАК «Надра України», окрім дослідницьких структурних підрозділів, які потрібно для функціонування Геологічного інституту.
- На місцевому рівні функції Геологічного інституту покладаються на діючі геологічні структурні підрозділи.
Такі напрями не потребують збільшення штату, значних додаткових витрат, а лише упорядкування і раціонального використання наявного. Для ефективної реалізації запропонованих заходів в першу чергу необхідно організувати обговорення широким колом фахової спільноти та влади усіх рівнів піднятої проблеми та розробки дієвих заходів з відновлення повноцінної діяльності Геологічної служби України за прикладом кращих світових практик. І нічого не потрібно видумувати. За нас все уже продумала світова наукова спільнота. Залишилось тільки скопіювати, пристосувати і будемо мати.
Список використаних джерел:
- Балега А.В., Вижва С.А., Курило М. Інституційне забезпечення геологічного вивчення та використання надр: національний вимір і міжнародний досвід. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2018. Вип. 4 (83). С. 63-72.
- Балега А.В. Мінерально-сировинна політика і геологічне вивчення надр в умовах асоціації з ЄС. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.19 – економічна геологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка МОН України, Київ, 2019.
- Вдовиченко А.І., Ремезова О.О. Концепція реформування геологічної галузі в Україні. Матеріали 6-го з’їзду Спілки геологів України. 05.12.1917.
- Вдовиченко А.І., Калинович В.М. Проблеми Державної служби геології та надр України та оптимальні шляхи їх вирішення // Надрокористування в науково Україні. Перспективи інвестування. Матеріали Десятої міжнародної практичної конференції (6 – 10 жовтня 2025 р., м. Львів). Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ). К.: ДКЗ, 2025. С. 35 – 38.
- Опімах Р. Вітання учасникам конференції // Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування. Матеріали Дев’ятої міжнародної науково- практичної конференції (7-11 жовтня 2024 р., м. Львів). Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ). К.: ДКЗ, 2024. – С.3.
- Держгеонадра хочуть ліквідувати? Проєкт рішення – вже в роботі. NADRA.INFO 31.03.2026. Електронний ресурс: https://nadra.info/2026/03/sources-the-ministry-of-economy-is-preparing-a-draft-resolution-on-the-liquidation-of-the-state-geological-survey-of-ukraine/