Smart Energy: Нарощування видобутку газу не можна відкладати на потім (NV)
Smart Energy вже 15 років працює в українському газовидобутку, інвестуючи в розвідку та розробку родовищ. За цей час компанія пройшла шлях від амбітного стартапу до одного з помітних приватних гравців галузі, пережила пандемію, повномасштабну війну, атаки на виробничі об’єкти та вимушені зупинки через санкційні обмеження.
Про ключові інвестиційні рішення, виклики воєнного часу, перспективи видобутку та майбутнє енергетичної незалежності України розповів в інтерв’ю NV.ua генеральний директор групи Smart Energy Олексій Заєць.
Які інвестиційні рішення стали визначальними для розвитку Smart Energy з моменту створення групи?
Історія групи починалась як амбітний стартап. Першим придбанням була невелика компанія «Пром-Енерго Продукт». Це було ще наприкінці 2010 року. Потім була британська Enwell Energy (на той момент вона ще називалась Regal Petroleum). За нею — «Укргазвидобуток». Вже в квітні 2011 року ці активи були згруповані, сформована ключова менеджерська команда. І ми почали досить активно інвестувати у проєкти газовидобутку. Пізніше, на початку 2020 року, ми придбали наш крайній актив — «Аркона Газ-Енергія».
Сьогодні група — це 4 видобувні компанії, які володіють 5-ма спеціальними дозволами на розробку нафтогазоносних надр.
Якщо подивитися на нашу історію, то можемо умовно поділити її на 3 етапи: перший — 2011−2013, другий — 2014−2022 і третій — сьогодення.
Отже, після того як ми зібрали наші основні видобувні активи, за перші три роки ми пробурили 7 свердловин, та тільки 4 з них були успішними. Тобто ми побачили, що коефіцієнт успіху трохи більше 50%. Такі результати не задовольнили раду директорів.
В Smart Energy почалось переосмислення геологічної моделі, визначення пріоритетності подальшого буріння, що передбачало визначення місць з високою ймовірністю успішного буріння. Тоді ми реалізували великий проєкт із міжнародними компаніями з обробки всієї наявної геологічної інформації, отриманої при бурінні, сейсморозвідці та історичної геологічної інформації.
Цей проєкт тривав десь 2 — 2,5 роки. Результатом стали досить якісні геологічні моделі розвитку наших родовищ. Та паралельно ми шукали технології, які допомогли б нам більш ефективно розкривати продуктивні горизонти. До них відносимо пакерні системи, які ми потім ефективно використовували при розкритті пластів із застосуванням бурових розчинів на вуглеводневій основі. Пізніше таке технологічне рішення перейняли й інші українські компанії. Десь з 2017 року ми відновили активне інвестування в буріння, в першу чергу, в ті проєкти, які мають більш високу ймовірність успіху та менш капіталоємні. Так, з 2017 року ми пробурили ще 7 свердловин — і всі успішні.
Такий досвід дав нам змогу побудувати досить амбітну майбутню програму розбурювання наших родовищ. Вже на початку 2019 року ми видобували 1 мільйон кубометрів газу на добу. Планували інвестувати $300 мільйонів за 7 наступних років. Однак розпочався Covid, значно впали ціни на газ, і виробничі програми довелось коригувати.
Поступово з тим як світ оговтувався та пристосовувався до роботи в умовах пандемії, пожвавився і наш бізнес. І вже у 2021 році капітальні інвестиції групи досягли 1,5 мільярди гривень та збільшились у 3 рази проти попереднього року (0,5 мільярда гривень). Основна частина цих коштів була спрямована на буріння 4 нових свердловин. Решта — на модернізацію обладнання підприємств групи.
І тоді настав 2022-й, який значно змінив й історію країни, й історію нашого бізнесу.
Які найбільші труднощі довелося подолати компанії в умовах воєнного часу — операційні, фінансові чи кадрові?
Першочергово мова йде про безпекові ризики. Газовидобуток за своїм визначенням є потенційно небезпечним виробництвом, а коли до цього додаються щоденні ризики шахедних чи ракетних обстрілів, це подвоює напруження та підвищує вимоги до безпеки, в першу чергу — персоналу, а також обладнання.
На жаль, ми вже чотири рази пережили прицільні ворожі атаки наших промислів на Харківщині. В листопаді минулого року під час такого обстрілу загинув один з наших працівників. Це величезна втрата для нашої команди.
Оскільки ми працюємо на прифронтовій Харківщині та Полтавщині, безпекові загрози вимагають від нас у тому числі додаткових витрат на заходи захисту. У нас постійно функціонує Антикризовий штаб.
Вся країна вже п’ятий рік працює в непростих умовах. І ми готові й надалі видобувати газ для українців, наповнювати бюджети, забезпечувати робочі місця. Але нас зупинили. В той момент, коли газ став для країни критичним. Зупинили через санкції – не проти компаній, а проти приватних осіб. Спочатку — засновника бізнесу, колишнього бенефіціара Вадима Новинського. А потім — проти вже діючих бенефіціарів групи, громадян ЄС.
Майже 1,5 роки (квітень 2023 — червень 2024) була зупинена дія спеціальних дозволів на користування надрами, що належать компаніям групи. За цей час держава втратила 195 млн куб. м газу та 1,65 млрд грн податкових надходжень. Пізніше державні органи, розуміючи важливість газовидобувної галузі для країни, визнали необхідність розблокувати роботу компаній та було прийнято коригуюче рішення РНБО.
Титанічних зусиль впродовж цілого місяця коштувало нашій команді відновити стабільний видобуток вуглеводнів після тривалого простою свердловин. І за це була сплачена велика ціна — втрачено майже 50% їх продуктивності. Але з цим можна було працювати та поступово нарощувати видобуток.
І тут у жовтні 2024 року держава знову без оцінки наслідків втрат для надр та економіки країни запровадила нові санкції, внаслідок чого компанії групи знову змушені були зупинити газовидобуток. Наразі простоюють активи британської Enwell Energy: Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» та ТОВ «Пром-Енерго Продукт». Через їхню зупинку за підсумками 2025 року держава втратила ще 85 млн куб. м газу та 1,2 млрд грн податків.
Ми 15 років інвестуємо в українські надра та енергонезалежність України. До квітня 2023 року постійно працювали над нарощенням видобутку, що відповідно впливало на обсяги бюджетних відрахувань. Напередодні нашої першої зупинки за 1-й квартал ми сплатили державі майже мільярд гривень. Для порівняння — у 1-му кварталі цього року — в 9 разів менше. Вже четвертий рік ми щодня задаємося питанням: хіба країні у стані війни не потрібні сотні мільйонів бюджетних надходжень щомісяця? Не потрібний газ?
На правах реклами
КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ
Як повномасштабна війна вплинула на обсяг та темпи видобутку та реалізацію довгострокових проєктів?
Війна вплинула на весь бізнес в Україні, та багато хто продовжує працювати. І ми також готові працювати далі. Але нам потрібно відновити дію ліцензій. І для цього навіть є механізм відповідно до чинного законодавства, не чіпаючи санкції. Немає поки політичної волі.
Якщо напередодні повномасштабного вторгнення середньодобово ми видобували понад 1 мільйон кубометрів газу, то сьогодні обсяги зменшились у 10 разів.
Коли нас розблокували після першої зупинки, ми запланували реалізацію програм розвитку на загальну суму 3,2 мільярди гривень. Це інвестиції в українські надра, які планувалися на 2025 рік і передбачали буріння нових свердловин, будівництво та модернізацію виробничих потужностей. Але через нове зупинення спецдозволів подальша реалізація виробничої програми стала неможливою. Інвестиції фактично були зупинені і скоротились в 15 разів.
Чи змінився підхід компанії до інвестування в український енергетичний сектор?
Ми як інвестували, так і плануємо робити це надалі. Питання тільки в тому чи буде у нас така можливість. Це залежить від розблокування наших спецдозволів.
За 15 років існування групи в українські надра ми вклали 6,7 мільярда гривень. Це дозволило нам видобути 3,2 мільярда кубометрів газу та майже 300 тисяч тонн конденсату. Про що ці цифри? Про те, що енергетичний та, зокрема, газовидобувний сектор завжди був і залишиться одним з ключових секторів економіки. Він вимагає значних ризикових інвестицій. І якщо цього не робити, то країна все життя буде імпортувати газ та буде залежною від геополітичних процесів.
Які уроки за 15 років роботи ви вважаєте найціннішими для побудови стійкого енергетичного бізнесу в Україні?
Найголовніше — мають бути чіткі правила гри, послідовність та дотримання Верховенства Права.
Якщо дивитися на історичні події, то 2014 та 2015 роки були надзвичайно складними для країни, економіки та газовидобутку зокрема. І першим позитивним моментом тоді стала лібералізація галузі та впровадження так званою стимулюючої ренти. Потім було спрощення багатьох погоджувальних процедур, запровадження оцінки впливу на довкілля, децентралізація ренти. Також було взято курс на прозорість — часткове відкриття геологічної інформації, перехід до продажу спецдозволів на відкритих електронних аукціонах, УРП. А також — запуск ринку газу для населення тощо.
Тобто поступово щось змінювалось. Важливо, щоб й надалі зміни були послідовні та виважені, щоб держава продовжувала діалог з бізнесом. А поки багато йде розмов про залучення інвесторів і відбудову України, а насправді інвестори прийдуть туди де будуть чіткі правила та захист інвестицій.
Наскільки важливою є роль вітчизняного видобутку енергоносіїв для економічної стабільності країни?
Енергетика — це основа функціонування будь-якої економіки, особливо у кризові часи. Без власного газу Україна стикається зі зростанням бюджетного навантаження. Водночас нарощення видобутку підтримує громади, створює робочі місця і забезпечує податкові надходження, які можуть бути спрямовані на оборону та відбудову. Але відновлення та нарощення газовидобутку не можна відкладати на «після війни». Це невід’ємна складова стійкості держави вже сьогодні.
Як ви оцінюєте внесок галузі та групи у наповнення державного бюджету та підтримку економіки під час війни?
Не дивлячись на те, що частина наших спецдозволів зупинена, компанії групи не припинили своє існування. Ми продовжуємо сплачувати податки. Просто ці суми могли бути в рази більшими. Зокрема, у минулому році ми сплатили до бюджетів майже 600 мільйонів гривень. При цьому через простій двох наших компаній держава втратила 1,2 млрд додаткових надходжень. Ось така показова математика.
Чи бачите ви потенціал для скорочення імпорту енергоносіїв завдяки розвитку внутрішнього видобутку? Що для цього потрібно зробити державі?
Потенціал був і, звичайно, залишається зараз. В Україні достатньо запасів газу, нафти. Потрібно постійно вивчати надра, інвестувати в буріння, нарощувати обсяги. Усе реально. Але неможливо працювати та інвестувати у підвішеному стані від блокування до розблокування, і знову — блокування.
Чи готова група скористатися можливістю створення «приватного ППО» для захисту власних активів від масованих повітряних атак дронами?
Ми обговорювали на Антикризовому штабі це питання. Воно має сенс, оскільки цього потребують більшість підприємств критичної інфраструктури. Але небагато компаній здатні зробити це самостійно, починаючи від обсягів інвестицій, законодавчої бази для цього, і закінчуючи персоналом — а це мають бути професійні військові. Сектор приватних ППО зараз на стадії формування і вже є цікаві приклади. Ми дуже активно вивчаємо це питання.
Як група забезпечує безпеку працівників і інфраструктури в умовах постійних загроз?
З точки зору безпекових ризиків не можу розкривати усіх деталей, але першочергові заходи ми спрямовуємо, як я вже казав, на захист працівників. У нас облаштовані укриття на всіх об’єктах. Є вимоги до поведінки працівників у разі тривоги, не залежно від того чи знаходяться вони на виробничому об’єкті, чи в офісі. Намагаємось максимально можливо захистити обладнання. Але, на жаль, декілька попередніх ракетно-шахедних атак довели, що не завжди можна все захистити.
Яке стратегічне бачення розвитку Smart Energy на наступні 10 років з урахуванням післявоєнного відновлення України або збереження поточної ситуації?
Мабуть, скажу коротко: працювати, інвестувати, видобувати. І сподіваємось, що нам це дадуть реалізувати в Україні.
* – В розділах Говорять асоціації , Говорять компанії , Надра інших деякі публікації/новини/прес-релізи компаній-надрокористувачів, сервісних компаній, асоціацій у сфері надрокористування та інших медіа можуть відтворюватися дослівно. В разі передруку редакція NADRA.INFO не здійснює додаткову перевірку викладеного, покладаючись на першоджерела.