Скандал на Закарпатті: Силовики нагрянули до карʼєру – після ультиматуму конкурента?

Що сталося?

В середу, 01 липня 2026 р., в Ужгородському прес-клубі (Закарпатська обл.) відбулася прес-конференція власників і керівників видобувної компанії «КобальтумРесурсЕкспорт» (в 2023 р. це товариство з аукціону Держгеонадр купило спецдозвіл на родовищем андезиту «Камʼяницьке 2» («Камʼяницьке друге») за рекордні 75 млн грн).

Екстрений захід відбувся після того, як 29 червня на підприємство приїхали десятки правоохоронців із озброєними силовиками, формально – щоб встановити «обставини незаконного видобування андезиту на родовищі, що знаходиться неподалік Ужгорода».

Ми вже писали, що «КобальтумРесурсЕкспорту» закидають роботи на землях лісового фонду без висновку про оцінку впливу на довкілля. Співвласник підприємства, депутат Закарпатської обласної ради Михайло Лаба заявляв журналістам Суспільного про ознаки тиску на підприємство, а також публікував Facebook-відео з місця події та підʼїзної дороги до карʼєру із розʼясненнями щодо деяких закидів на адресу його компанії.

В прес-конференції взяли участь Володимир Андрющенко (директор, власник 50% ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт»), Михайло Лаба (комерційний директор, власник інших 50% компанії) та партнер адвокатського обʼєднання «Греца і партнери» Ярослав Митровка (всі на фото). Публікуємо огляд конференції – деякі цитати відредаговано для ясності, використано матеріали видання zaholovok.com.ua і трансляцію Ужгородського прес-клубу (радимо до перегляду).

NADRA.INFO готові вислухати та/або оприлюднити позиції / відповіді / коментарі / заперечення / пояснення etc. всіх згаданих нижче осіб щодо згаданих подій (або не згаданих, але важливих для глибшого розуміння контексту).

«Забрати наше родовище хотіли одразу після аукціону»

«На сьогоднішній день ми вимушені від імені власників, від імені всього колективу звернути до громадськості в публічній площині у звʼязку зі здійсненням системного тиску на діяльність нашого підприємства», – звернувся до журналістів директор «КобальтумРесурсЕкспорт» Володимир Андрющенко.

Він розповів, що підприємство було створене влітку 2023 року для геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки і подальшого видобування надр: «Основними напрямками нашої діяльності ми вважаємо підвищення соціально-економічного стану країни, підвищення робочих місць безпосередньо в області, якість, прозорість використання надр, дотримання законів в екологічній сфері».

Він заявив, що саме компанія «КобальтумРесурсЕкспорт» ініціювала аукціон із продажу спецдозволу на користування родовищем «Камʼяницьке друге», і здобула перемогу в торгах. Ініціювання – підтверджують офіційні дані Державної служби геології та надр України.

«Після створення нашого підприємства ми звернулися до Геоінформу України з проханням підготувати довідки і всі можливі документи для ініціювання проведення аукціону Держгеонадра на родовище «Камʼяниця 2». Були укладені угоди, оплачені кошти. Після отримання позитивної довідки, що це можливо, почалася процедура аукціону Держгеонадр, все було протягом певного часу оприлюднено, і всі могли активну приймати участь. У листопаді 2023 року відбувся аукціон, за результатами якого ми стали переможцями, запропонувавши найбільшу ціну за лот», – нагадав В.Андрющенко.

Він також повідомив, що одразу після проведення аукціону результати спробував оскаржити інший учасник торгів – ТОВ «Френдлі Вінд Технолоджі», яке «звернулося до суду з проханням не просто визнати результати недійсними, а з проханням визнати їх переможцем»: «Для нас це було несподівано, однак, одразу суд позов відхилив, тому що підстав [визнавати «Френдлі Вінд Технолоджі» переможцем] не було».

«КобальтумРесурсЕкспорт» сплатила 75 мільйонів 50 гривень безпосередньо за спецдозвіл та 4,5 мільйони гривень за геологічну інформацію, і 18 січня 2024 року, отримала спецдозвіл № 5605.

«Запаси на балансі обраховуються в більше ніж 50 млн т андезиту. Це найбільше родовище в Західній Україні», – заявив Андрющенко.

Директор компанії також розповів, що після отримання спецдозволу йому особисто почали надходити телефонні дзвінки від невідомих осіб, які представлялися представниками різних правоохоронних органів і структур, з проханням про організацію зустрічі із представниками «Френдлі Вінд Технолоджі», щоб «обговорити питання передачі у власність того дозволу, який ми нещодавно придбали».

«Я відповідав: дайте офіційне запрошення до тієї чи іншої структури, або лист від тих, з ким би ми мали зустрітися. Але таких документів я не отримав. Такі дзвінки надходили протягом місяця – з проханням так чи інакше зустрітися. Потім відбулася певна зустріч в місті, де нам повідомили, що ми маємо зустрітися з представниками «Френдлі Вінд Технолоджі» й обговорити питання продажу нашого дозволу – мовляв, нам будуть запропоновані умови, від яких ми нібито не зможемо відмовитися. На що я повідомив, що наше підприємство не має наміру продавати об’єкт, який ми хочемо розробляти самі», – заявив Андрющенко.

Після такого повороту подій він організував зустрічі із керівництвом Закарпатської обласної військової адміністрації та обласної ради: «Я повідомив про події, що відбувалися на той час, про наші застереження щодо цього, і запитував, чому це відбувається? На наш погляд, керівництво області відреагувало, тому що наступного дня після цієї зустрічі припинилися всілякі дзвінки і вмовляння, і на деякий час зупинилися пропозиції якихось неправомірних дій».

Паралельно, компанія займалася підготовкою всіх документів і восени 2024 року перейшла до виконання умов спеціального дозволу: «Хочу зазначити, що є Угода про користування надрами і Програма робіт, які чітко прописують строки виконання тих чи інших завдань, тих чи інших погоджень і дозволів, як ми маємо використовувати надра і здійснювати свою діяльність. У нас був укладений договір із відповідальною фірмою — ТОВ «Геологічна інвестиційна група плюс», яка дуже давно займається підготовкою, супроводом саме підприємств, які ведуть свою діяльність у галузі видобутку надр. І ця компанія, згідно з нашою Програмою робіт та Угодою, розробила поетапний план дій, який ми мали виконати, погодити, отримати дозвільні документи для здійснення діяльності. Одним із перших завдань було геологічне вивчення і розробка проєкту дослідно-промислової розробки, яку ми замовили, і вони її виконали».

«Хочу наголосити на тому, що наше підприємство з моменту створення до теперішньої хвилини не зробило жодного кроку без дозвільного документа або без погодження відповідного органу».

Водночас В.Андрющенко запевнив, що компанія проводила консультації на всіх рівнях перед кожним своїм кроком на родовищі: на місцевому, їздили в Держгеонадра, в Геоінформ України, особисто здавали документи в Держпрацю на погодження та ін.: «Тобто, перед тим, як ми отримували відповідь, що треба робити так, ми ще самі себе перевіряли шість разів і консультувалися, чи дійсно це так?»

Директор пояснив, що загальна площа родовища «Камʼяницьке друге», наданого в користування «КобальтумРесурсЕкспорт» – 58,7 га, це дві земельні ділянки лісогосподарського призначення. Водночас зараз компанія перебуває на стадії геологічного вивчення і дослідно-промислової розробки і працює на 10 га: «Почали працювати не на всьому родовищі, а вивчати його частину. Ми зробили технічну документацію, отримали погодження Держпраці та всіх відповідних органів на проєкт допромислової розробки, після чого треба було правильно оформити землю для використання».

Землю в користування компанія оформила. Зробила це шляхом укладення договорів сервітуту для геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки з подальшим видобування. «Оскільки ці ділянки були лісогосподарського призначення і перебували на балансі ДП «Ліси України», ми звернулися до органів ДП «Ліси України» з проханням укласти такі договори сервітуту для подальшої нашої діяльності. Був певний час листування, погодження всіх – від районного лісництва до управління ДП «Ліси України», департаментів: були погоджені всі листи, отримані всі згоди», – запевнив Андрющенко.

Він додав, що було дотримано також вимогу компенсувати збитки лісівникам: «Процедура ще передбачає: якщо ми отримуємо ці сервітутні права, ми мали на цій ділянці сплатити збитки лісогосподарського призначення у зв’язку з тим, що для нашого виробництва треба було знесення зелених насаджень. Тому після підписання угоди сервітуту ми звернулися до ДП «Ліси України» і до землевпорядної організації з проханням розрахувати суму збитків і суму втрат  земель лісогосподарського призначення, які ми мали сплатити. ДП «Ліси України» було розраховано ці збитки. Після цього процедура передбачає погодження цих збитків районною комісією Ужгородського району. Це все було винесено на комісію, затверджено, сплачено нашим підприємством. Якщо я не помиляюся, перший раз було сплачено понад мільйон гривень, другий раз – більше двох мільйонів гривень. Після оплати всіх втрат і збитків ми звернулися до ДП «Ліси України» з проханням звільнити ділянку від зелених насаджень. Є певна процедура, отримується лісорубний квиток – він теж був погоджений усіма інстанціями, і ми мали отримати підготовлену земельну ділянку під нашу діяльність. Всі ці речі були виконані в повному обсязі і ми почали підготовчі роботи до виробництва», – завершив директор компанії.

[В компанії уточнили, що загальна сума компенсованих у 2024-2026 рр.. лісогосподарських збитків і втрат сягає майже 4,9 млн грн]

«Вони хотіли купити відсутність нас у нашому карʼєрі»

Комерційний директор і співвласник «КобальтумРесурсЕкспорт» Михайло Лаба запевнив, що планувати діяльність компанія почала тільки після отримання всіх дозвільних документів: «Ми уклали договори з нашими підрядниками, які згідно з проєктом ДПР виконували поетапно всі роботи, зазначені в цьому проєкті, і в межах, відведених цим проєктом».

«Переді мною частина нашого родовища, яка становить близько 10 гектарів, на якій ми виконуємо дослідно-промислову розробку, геологічне вивчення нашого родовища – що передбачено Програмою робіт».

Михайло Лаба наголосив, що для роботи компанія почала залучати фахівців, передусім, з-поміж мешканців громади.

«Оскільки в цій місцевості багато років працював і функціонував кар’єр, то ми почали залучати місцевих жителів до нашої роботи. Тобто ми почали створювати робочі місця, і зараз, разом із підрядниками і нашими працівниками – це понад 100 робочих місць. Крім того, ми активно беремо участь у забезпеченні наших військ, обороноздатності, підтримці [сил оборони]. Ми сплачуємо всі податки і збори до місцевого і державного бюджету. Допомагаємо військовим», – заявив Лаба. І додав, що компанія ініціювала укладання з місцевою громадою договору про соціальне партнерство: «Відповідальний бізнес, ми вважаємо, повинен не тільки працювати на території, але й розвивати її».

«З кожної видобутої тонни продукції ми сплачуємо кошти на спеціальний рахунок громади, які вона може використовувати на різні соціальні заходи і відповідні потреби, які є у громаді. Крім того, ми постійно комунікуємо з місцевими жителями. Ми дивимося за станом доріг, вкладаємо свій ресурс в ремонт, підтримання, прибирання і т. д.»

Втім, за словами Михайла Лаби, на початку 2025 року ситуація різко змінилася. «Представники комерційних структур, можливо, у змові з тодішнім керівництвом громади, почали проводити проти нас інформаційну брудну кампанію. У засобах масової інформації поширювали інформацію про те, що ми руйнуємо дороги, створюємо проблеми для місцевого населення. Людей навіть закликали писати заяви і скарги», – каже Михайло Лаба і додає, що замість діалогу було прийняте рішення про обмеження руху транспорту до їхнього підприємства. Він також повідомив про спроби блокування діяльності підприємства: «Було зафіксовано спробу працівників тодішнього керівництва громади блокувати проїзд до нашого підприємства. Я особисто подав заяву до поліції про перешкоджання законній господарській діяльності».

Після зміни керівництва громади, за словами Михайла Лаби, підприємство отримало підтримку місцевої влади і вирішило самостійно шукати вихід із ситуації. «Ми не хотіли створювати дискомфорт людям, тому прийняли рішення будувати нову об’їзну дорогу до підприємства. Пройшли процедуру оформлення сервітуту, розробили проєкт. Там фактично немає дороги, але ми пообіцяли громаді, що зробимо її власним коштом».

«Минув певний час і 17 квітня [2026 р.] нам із Володимиром Володимировичем [Андрющенком] зателефонував представник або керівник Індустріальних парків і запропонував зустрітися у них на виробництві з Максимом Єфімовим», – згадує Михайло Лаба.

«Ми запитали, який предмет зустрічі, можливо, нам потрібно підготуватися до неї, взяти якийсь матеріал? Зустріч призначили на 20 квітня 2026 року, на 10:00 ранку. Ми приїхали з Володимиром на підприємство. Максим Вікторович був зайнятий, як нам повідомили, ми його довго чекали — майже дві години».

[В коментарі NADRA.INFO Михайло Лаба уточнив, що зустріч відбулася без телефонів – їх у гостей вилучила охорона]

Співвласник «КобальтумРесурсЕкспорт» розповів, що на зустріч Максим Єфімов зʼявився разом із Сергієм Смірновим (директор компанії ТОВ «Управляюча компанія Індустріального парку «Френдлі Віндтехнолоджі» з групи Максима Єфімова – Ред.).

«Ми почали зустріч. Вона була дуже короткою – десь до 10 хвилин. І на цій зустрічі ми почули такі речі, які викликали в нас тривогу. Нам було запропоновано два шляхи вирішення подальшої нашої роботи і подальших кроків та намірів, які вони мають.

Нам запропонували продати підприємство – або будуть застосовані інші заходи, методи, можливо, процедури вилучення.

На моє запитання, чому це так важливо, адже у нас працюють працівники, підрядники, ми розвиваємося, у нас є укладені різні договори, у нас є відповідні позики, у нас є лізинги, які ми брали на відповідну техніку і т.д… [у відповідь] я почув, що

Вони не купляють це як бізнес – а купляють відсутність нас на тій території».

[В коментарі NADRA.INFO Михайло Лаба додав, що карʼєр їм запропонували продати по собівартості ліцензії]

«Це приголомшило нас, ми не могли одразу зорієнтуватися і зрозуміти, що відбувається. Звісно, ми відмовилися від цієї пропозиції, і зустріч було завершено. Після цієї зустрічі ми з Володимиром довго думали, що трапилося, і чому така увага до нашого підприємства, почали шукати інформацію. Інформація, яка є у відкритих джерелах, дала нам, у принципі, зрозуміти, що може відбуватися», – сказав Лаба, і продемонстрував учасникам прес-конференції роздруківку новини NADRA.INFO від 15 червня 2026 року про відчуження «Укрзалізницею» дозволу на видобування андезиту:

«Як виявилося, те родовище, яке давно розроблялося – набуло нових власників. І саме ці нові власники викупили цей кар’єр. Не знаю, з якою метою, що вони планують робити там – але ці дії дають нам зрозуміти, що могло впливати на ті обставини, які були до того [щодо тиску на наше підприємство]. Тому сьогодні ми хочемо об’єктивно спростувати всі ті «накиди», які є».

[Важливо додати: у згаданій Михайлом Лабою новині йдеться про відчуження спецдозволу АТ «Укрзалізниця» на видобування андезиту на родовищі «Камʼяницьке» (його ще називають «Камʼяницьке перше» чи «Камʼяниця-1») – цей обʼєкт сусідній до родовища «Камʼяницьке друге», яким користується «КобальтумРесурсЕкспорт».

Спецдозвіл на «Камʼяницьке» – «Укрзалізниця» продала на користь ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», яке ЗМІ повʼязують із Максимом Єфімовим.

Раніше, в 2025 р. «Укрзалізниця» провела утаємничені торги майном неназваного виробничого підрозділу. Джерела NADRA.INFO на умовах анонімності припускали, що йдеться про нерухомість виробничого підрозділу «Укрзалізниці», який функціонував саме на Камʼяницькому родовищі, відчуженому компанії Єфімова. Особа покупця майна – не розкривається, відомо тільки, що за лот переможець торгів виклав 123,2 млн грн]

Завершуючи виступ, Михайло Лаба заявив, що його компанія готова юридично відповідати за ті порушення, які їй інкримінують.

«Ми підготували низку звернень до Президента України від нашого трудового колективу, від усіх працівників, від усіх підрядників із проханням не допустити, щоб наше підприємство забрали або зупинили. Ми створюємо робочі місця, ми сплачуємо податки. Будь-яка зупинка нашого бізнесу може мати незворотний характер.

Ми підготували також звернення до Генерального прокурора, ми поважаємо органи прокуратури, віримо в обʼєктивність розслідування – ми просимо всіх обʼєктивно дивитися на букву Закону», – завершив Михайло Лаба і передав слово юристу Ярославу Митровці.

Ситуація очима юриста

Партнер адвокатського обʼєднання «Греца і партнери» Ярослав Митровка заявив, що слідом за візитом правоохоронців на підприємство, Закарпатською обласною прокуратурою в інтересах держави було подано до судів два позови Один позов був поданий в інтересах Державної екологічної інспекції і  спрямований на зупинення діяльності товариства, інший – в інтересах Закарпатської обласної військової адміністрації про визнання недійсними договорів земельного сервітуту.

«Фактично, зараз підміняються поняття. Замість геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки товариству інкримінують промисловий видобуток корисних копалин. Але це різні способи користування надрами, які чітко визначені Кодексом України про надра», – пояснив адвокат. Він наголосив, що оцінка впливу на довкілля, відповідно до програми робіт, має проводитися перед переходом до промислового видобутку, а не на нинішньому етапі.

Щодо договорів сервітуту адвокат також заявив, що вони укладені відповідно до змін земельного законодавства. «Земельні ділянки, про які йдеться, не належать до категорій, для яких закон забороняє встановлення сервітутів. На наше глибоке переконання, підходи до тлумачення законодавства, які зараз застосовуються, є надзвичайно сумнівними і фактично переслідують одну мету – зупинити діяльність підприємства», – зазначив Ярослав Митровка.

Решту сказаного Ярославом Митровкою – дивіться в записі трансляції прес-конференції.

Сигнал для всього ринку надрокористування

Відповідаючи на запитання журналістів під час прес-конференції, Михайло Лаба заявив:

«Такими нормами Лісового та Земельного кодексів, Кодексу про надра, такими видами користування надрами  – як «КобальтумРесурсЕкспорт» – користується не один десяток компаній по всій Україні. Не тільки наше підприємство, і в нашій області зокрема.

Зупинка роботи нашого підприємства буде сприйнята іншими представниками бізнесу видобувної галузі негативно.  І якщо ми говоримо про інвестиційний клімат в найбезпечнішій частині сьогоднішньої України, то він повинен стосуватися не тільки одного підприємства, а думати про те, що на нашому прикладі це побачать інші підприємства. І такі дії [блокування нашої діяльності], я думаю, що точно негативно вплинуть на економіку нашого регіону і нашої області.

 І я, як співзасновник і як депутат Закарпатської обласної ради, від Політичної партії «Слуга народу», не хотів би бачити подібні історії в нашому регіону».

На правах реклами

КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ

Михайло Лаба також наголосив на штучності претензій правоохоронців до «КобальтумРесурсЕкспорту», що проявилося під час візиту силовиків до карʼєру 29 червня, а також після цієї надзвичайної, нічим, на думку Лаби, не спровокованої події:

«До нас на територію приїхало десь 60 силовиків різних структур – я не буду їх називати, ці речі вже є в інтернеті. Автівки зупинилися перед підприємством,  мені зателефонували працівники [що до нас приїхали люди] з автоматами, у бронежилетах, касках, із наручниками, у шоломах.

Я одразу приїхав на підприємство. Підійшов і кажу: хлопці, що сталося? Поки не було прокурора, слідчого, вони нічого не говорили. Потім прийшов прокурор, я кажу: «Нащо стільки людей задіювати — це що, затримання, ми щось ховаємо?! Ми ж здійснюємо свою діяльність відкрито. Якщо ви до нас, то, будь ласка, заходьте, можливо, потрібно від нас щось! Ми готові надати всі документи, які ми маємо, якими користуємося – не тільки ми одні.

За даними на сьогоднішній день, до нас жодного запиту на отримання будь-якої інформації з цих приводів не було», – заявив Лаба.

Доки матеріал готувався до публікації

Михайло Лаба повідомив NADRA.INFO, що слідчі дії в карʼєрі «КобальтумРесурсЕкспорту» 29 червня 2026 р. відбулися в межах кримінального провадження, відомості про яке було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2026 р., і були санкціоновані Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/9097/26 – всі ухвали в межах якої наразі приховані від доступу громадськості (див. 1, 2, 3, 4 та інші).

Співвласник компанії-надрокористувача також надіслав коментар:

«На переконання Товариства, кримінальне провадження щодо його діяльності було розпочато з надуманих та юридично необґрунтованих підстав, оскільки інкриміновані правоохоронними органами обставини фактично стосуються питань, які врегульовані чинними дозвільними документами, спеціальним дозволом на користування надрами, договорами земельного сервітуту та погодженою програмою робіт. Реєстрація такого провадження фактично створила процесуальну можливість для втручання у господарську діяльність підприємства шляхом проведення слідчих дій та залучення майже всіх можливих контролюючих і правоохоронних служб не стільки для перевірки конкретного факту можливого кримінального правопорушення, скільки для комплексного пошуку будь-яких формальних порушень у діяльності Товариства, що має ознаки системного тиску та необґрунтованого блокування його роботи».

Хронологія – річ уперта

З урахуванням повідомленої Михайлом Лабою дати відкриття кримінального провадження, підсумовуючи викладене вище та аналізуючи офіційні дані Державної служби геології та надр України, хронологія ключових подій довкола родовища андезиту «Камʼяницьке друге» виглядає так:

• 2023 р. – «КобальтумРесурсЕкспорт» Володимира Андрющенка ініціює аукціон Держгеонадра і за 75 млн грн купує дозвіл на «Камʼяницьке друге» (Михайло Лаба стане співвласником в 2025 р.). «Френдлі Вінд Технолоджі» Владислава Єременка і Раїси Кобилянської програє торги і невдало намагається оскаржити перемогу конкурентів  (Максим Єфімов увійде до бенефіціарів компанії, що програла, в 2025 р.).
• 2024 р. – «КобальтумРесурсЕкспорт» отримує спецдозвіл і приступає до підготовки робіт на родовищі. Директору навʼязливо пропонують продати спецдозвіл – дзвінки і схиляння до угоди припиняються після комунікації з керівництвом області.
• 2025 р. – «КобальтумРесурсЕкспорт» розпочинає дослідно-промислову розробку родовища – безпосередньо роботи на ділянці надр.
• 2025 р. – АТ «Укрзалізниця» на таємному аукціоні продає майновий комплекс неназваному покупцю. Джерела NADRA.INFO кажуть, що це майно карʼєру «Укрзалізниці» на родовищі «Камʼяницьке», сусідньому з родовищем «КобальтумРесурсЕкспорт».
• 2026 р. – АТ «Укрзалізниця» не розкриває покупця нерухомості, проданої на таємних торгах, але спецдозвіл на родовище «Камʼяницьке» купує ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» (КЗВВ), яке ЗМІ відносять до групи компаній Максима Єфімова.
• Березень 2026 р. – ПрАТ КЗВВ звертається до Держгеонадр із першою заявою про видачу спецдозволу на родовище «Камʼяницьке» (в реєстрі заяв – «Камʼянецьке»); таку заяву зазвичай подають, коли вже укладено правочин, за яким права на надра переходять до нового власника; березневу заяву ПрАТ КЗВВ залишать без розгляду.

• Квітень 2026 р. – зі слів Михайла Лаби та Володимира Андрющенка, їх викликають на зустріч до Максима Єфімова, в якій бере участь також Сергій Смірнов; власникам «КобальтумРесурсЕкспорт» озвучено ультиматум: продаєте карʼєр за собівартістю спецдозволу і вшиваєтеся з родовища – або будуть застосовані «процедури вилучення».
• Травень 2026 р. – ПрАТ КЗВВ подає другу і останню заяву до Держгеонадра про надання спецдозволу на родовище «Камʼяницьке», відчужене АТ «Укрзалізниця» – нагадуємо, сусіднє до родовища «КобальтумРесурсЕкспорт».

• Травень 2026 р. – щодо начебто незаконної діяльності «КобальтумРесурсЕкспорт» відкривається кримінальне провадження; правоохоронці, зі слів власників та директора компанії, не звертаються до підприємства, аж доки…
• Червень 2026 р. – Держгеонадра погоджують відчуження спецдозволу на родовище «Камʼяницьке» від державного АТ «Укрзалізниця» до ПрАТ КЗВВ з орбіти Максима Єфімова, і…
• 29 червня 2026 р. – в карʼєр «КобальтумРесурсЕкспорт» приїздять правоохоронці по «зʼясування обставин» нібито незаконного користування надрами, а прокурори звертаються до судів із позовами про фактичне блокування діяльності карʼєру.

Далі буде.

NADRA.INFO наголошують, що готові вислухати та/або оприлюднити позиції / відповіді / коментарі / заперечення / пояснення etc. всіх згаданих осіб щодо згаданих подій (або не згаданих, але важливих для глибшого розуміння контексту).