Руслан Стрілець: Надрокористування в Україні має бути сталим і збалансованим

Надрокористування в Україні має бути сталим, зі збереженням балансу між економічними інтересами країни та захистом довкілля. При цьому реформа регулювання галузі вже створила всі передумови для того, щоб надрокористування в Україні розвивалося на європейському рівні. Про таке заявив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час виступу на Mining Day Європейської Бізнес Асоціації, який триває в Києві.

Розпочинаючи виступ, Руслан Стрілець подякував організаторам Mining Day «за форум, на якому ми можемо разом підбити проміжні результати реформи у сфері надрокористування та окреслити подальший вектор руху України».

Міністр нагадав, що наприкінці 2022 року Верховна Рада прийняла довгоочікуваний закон №2805-IX.

«Цей закон вніс важливі зміни до Кодексу України про надра. А міністерство для його виконання розробило, і КМУ схвалив необхідні акти – 8 Урядових постанов, зміни до Кодексу адміністративного судочинства, низку наказів, які вносять зміни до певних бізнес-процесів. Все для того, аби забезпечити дерегуляцію та осучаснити правила роботи сектору, наблизити їх до стандартів ЄС», – заявив Руслан Стрілець.

Задля демонстрації реальної динаміки галузі, Руслан Стрілець навів дані про результати продажу спеціальних дозволів на користування надрами.

«Пройшло майже 9 місяців, як реформа активно впроваджується в Україні. Назву лише декілька цифр, які демонструють реальну динаміку. На електронних торгах продано – 31 спецдозвіл. У результаті Держбюджет отримав понад 1,8 млрд грн. Це на 74% більше від минулого року. Але це і на на 21% більше від довоєнного 2021 року. Це якщо говорити про економічну складову.

Але ви знаєте, що Міндовкілля завжди дотримувалося позиції, що надрокористування в Україні має бути сталим, зі збереженням балансу між економічними інтересами країни та захистом довкілля. Втілена реформа саме про це.

Ми змогли почути бізнес та трансформувати закоренілу радянську систему.
Ми змогли почути застереження громадськості та створити запобіжники виснажливому надрокористування, замінити його на раціональне використання природних ресурсів України», – заявив пан міністр.

Руслан Стрілець також висловив переконання, що реформа надрокористування працює на до досягнення стратегічних цілей нашої країни щодо:

• Інтеграції в ЄС;
• Включення України до Сировинної стратегії ЄС до 2030 року як одного з ключових партнерів;
• Становлення України як партнера ЄС у створенні нових ланцюгів постачання критичної сировини та здійснення зеленого переходу.

«Ще в листопаді 2021 році укладено Меморандум про стратегічне співробітництво між Україною та ЄС у сфері мінеральної сировини. Вже через рік в листопаді 2022 року Україна була вперше представлена на загальноєвропейському саміті Raw Materials Week. Разом із Єврокомісією ми провели Перший інвестиційний форум, на якому ми разом з вами презентували наші бізнес-можливості в галузі надрокористування», – нагадав Руслан Стрілець.  

Крім цього, за словами пана Стрільця, реформа сприяє запуску сталих, відповідальних, екологічно чистих проєктів в Україні, залученню міжнародих інвестиції та забезпеченню необхідними ресурсами нашої відбудови, а також українській       сировинній та енергетичній безпеці.

Руслан Стрілець нагадав, що, в першу чергу, у реформу надрокористування було закладено ідею становлення Держгеонадр як сервісної служби: «Що таке «сервісна служба»? Це автоматизація та оптимізація процесів за принципами: зручно, швидко, доступно. І це, на мою думку, одні з найважливіших принципів. Ми прагнули побудувати сучасні європейські «правила гри» для всіх учасників. І в основу цієї роботи заклали чотири важливих блоки: цифровізація, дерегуляція, модернізація, прозорість».

Міністр нагадав про досягнення на шляху до цифровізації:

1. Через Е-кабінет надрокористувача «в один клік» підприємства можуть: направити онлайн-заяви про отримання спецдозволу, подати звітність, зареєструвати роботи і дослідження. Е-бланк спецдозволу на користування надрами інтегрований в портал Дія.
2. На Державному геологічному порталі обʼєднано 15 баз даних для швидкого доступу користувачів до геологічної інформації. В подальшому він тансформується в ще більш масштабну і сучасну Єдину державну геоінформаційну систему.
3. Реєстри переводяться в онлайн. Вже затверджено порядки ведення в цифровому форматі реєстрів спецдозволів, нафтогазових та артезіанських свердловин. Надрокористувачі зможуть самостійно вносити дані про спецдозвіл або пробурену свердловину згідно даних паспорту.
4. Триває оцифровування даних. Знайдено ресурси на проведення таких робіт. В рамках Raw Materials Week у Брюсселі, 16 листопада 2022 року з Європейським банком реконструкції та розвитку підписано Меморандум про технічну допомогу з оцифрування вторинної геологічної інформації. В рамках проекту в “цифру” буде переведено не менше 60 000 геологічних звітів. Це 53% від наявного неоцифрованого фонду. Інтерфейс Державного геологічного порталу стане доступним і у англомовній версії для іноземних інвесторів, які цікавляться розробкою українських надр.
5. Створено інтерактивну мапу корисних копалин, зокрема будівельної групи. Це дозволить прискорити «темпи» післявоєнного відновлення інфраструктури. Адже запит на такі корисні копалини буде колосальним.

Щодо лібералізації та спрощення дозвільних процедур, Руслан Стрілець нагадав про низку кроків, які сьогодні дозволяють прискорити почати видобутку. А саме, скасовано дублюючі погодження та дозволи, усунуто надмірні повноваження щодо погодження надання у користування місцевих корисних копалин, запроваджено інструменти підтримки так званого «малого надрокористування», лібералізовано обіг спецдозволів, але водночас встановлено запобіжники для доступу на ринок підсанкційного проросійського бізнесу. Окремо Міністр відзначив скасування одіозної постанови КМУ №615 та закріплення порядку надання спецдозволів у Кодексі про надра, а також вдосконалення процедури Оцінки впливу на довкілля, врегулювання нагальних питань із землевідведенням.

«Реформа створила всі передумови для того, щоб галузь надрокористування в Україні розвивалася на європейському рівні. Щоб у інвесторів були рівні можливості та вільний доступ до цього ринку. А громадськість мала прозорий доступ до інформації і забезпечувала відповідний громадський контроль. Але реформа триває. Ми ще повністю не пройшли цей шлях докорінної трансформації. Тому нам важливий конструктивний діалог з усіма стейкхолдерами», – заявив Руслан Стрілець.